Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Говори, що гідно, і коли гідно, і про тих, хто гідний. І не почуєш того, що негідно.
Євгарій - Він, зустрівши Антісфена в школі, де той продовжував навчатися, сказав: "Чи не відаєте, що міра слову – не мовець, а слухач?"
Платон - Ніщо без промислу не існує перед Богом. Усе бачить безсумнівно, так і прийде, роздаючи кожному спасіння.
Святий Василь - Коли побачимо безчинні речі та розлад, не покладаймо провину на Бога і не вважаймо, що без промислу є мирські сили.
Святий Василь - Рече Господь:"Усяк, хто себе підносить, упокориться, а смиренний піднесеться".
Євангеліє
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Купуй сукню шиту і хату криту. — та й не турбуйся.
- За сидження — нема їдження, за спаня – нема коня, за фляки — нема дяки.
- Що сомина, що свинина.
- Бджола мед носить не для себе, вівця шерсть носить не для себе, старий жениться не для себе.
- Вівця — як бджола.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Поперли, як Сидора по дари.
- Попікся, як дід галушками.
- Попові кропило, як шевцеві правило.
- Породиста, як свиня.
- Порожній чоловік, як тая торба.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Афоризм, який подобається в профіль, не варто розглядати анфас.
Кароль Іжиковський. - Афоризми — це мудрість у портативній формі, концентрований екстракт думок і почуттів.
Вільям Рансвілл Олджер. - Афорист — видобувач аттичної солі для чужих страв.
Вєслав Брудзинський. - Афорист — людина, яка тішиться, як дитина, вигадавши фразу, що, напевно, була давнім народним прислів'ям у фінікійців.
Вєслав Брудзинський. - Афорист кількома словами прагне перевершити цілу книгу й однією книгою — цілу бібліотеку.
Жульєн де Фалькенаре.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Кожний здоровий нарід мусить із почуттям радісного фаталізму вести боротьбу за все, що підшептує йому поклик крові й до чого тягне його історичне призначення.
Михайло КОЛОДЗІНСЬКИЙ - Спільність пролитої крові за спільні політичні ідеали – це перша ознака нації.
Михайло КОЛОДЗІНСЬКИЙ - Шлях на Схід Європи пролягає через Київ.
Михайло КОЛОДЗІНСЬКИЙ - Нарід, який кладе гекатомби жертв в обороні свого історичного суспільного устрою, мусить органічно ненавидіти ворога і його політичні та соціальні урядження.
Михайло КОЛОДЗІНСЬКИЙ - Мусиш боротися, інакше згинеш.
Михайло КОЛОДЗІНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я знав тебе маленькою, різвою
І буде вже тому з півсотні літ.
Ми бачили багацько див з тобою,
Ми бачили і взнали добре світ,
Боролись ми не раз, не два з судьбою,
І в боротьбі осипався наш цвіт.
Од світу ми прегордого відбились,
Та в старощах ще краще полюбились.
Пантелеймон КУЛІШ
"Чолом доземний моїй же таки знаній", 1893 - Нічка тиха і темна була,
Я стояла, мій друже, з тобою;
Я дивилась на тебе з журбою,
Нічка тиха і темна була...
Леся УКРАЇНКА
"Нічка тиха і темна була...", 1893 - Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха, —
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає,
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає щастя молодого,
БАЖАНого, страшного того
Гріха!
Іван ФРАНКО
"Чого являєшся мені...", 1896 - Краса жінки не повинна бути лише на те, викликувати любов...
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна", 1896 - Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі,
Розвійтесь, як тихе зітхання!
Незгоєні рани, невтишені жалі,
Завмерлеє в серці кохання.
Іван ФРАНКО
"Зів'яле листя" ("Епілог"), 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
