Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.
Григорій СКОВОРОДА - Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду.
Григорій СКОВОРОДА - Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!
Григорій СКОВОРОДА - Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.
Григорій СКОВОРОДА - Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Нехай Господь скарає того, хто довів до того.
- Давно вже тебе чекає шибениця.
- Виє та на свою голову! Нехай сей раз і так буде, та все так не буде.
- І не роби і не кричи! (нема чого).
- Хто таки, а простий чоловік дається в знаки!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Іде, як слон.
- Іде, як снівниця снує.
- Іде, як сонний.
- Інша рада гірш, як зрада.
- Їдуть, неначе в мед.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Любов заміжньої жінки — велика річ. Одруженим чоловікам таке і не снилося.
Оскар УАЙЛЬД - Любов зносить і прощає все, але нічого не пропускає. Вона радується малості, але вимагає всього.
Клайв ЛЬЮІС - Любов має секретний ключ від дверей ревнощів.
Лопе де Вега - Любов не визнає іншого лікаря, крім себе самої.
Проперцій - Любов ніколи не вмирає природною смертю. Вона вмирає, тому що ми не вміємо наповняти її джерела; вона умирає від спраги.
Анаіс Нін
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Гравець не так досконало володіє м’ячем, як оратор душею людини.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Всього не можна охопити навіть думкою.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Той, кого долають, закону прохає в побідника.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Що квітне – зів’ядає.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Надто шкідлива та розкіш, яку за страждання купують.
Феофан ПРОКОПОВИЧ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой ти, птичко жовтобока,
Не клади гнізда високо! Клади на зеленій травці, На молоденькій муравці. От яструб над головою, Висить, хоче ухватить, Вашою живе він кров'ю, От, от, кігті він гострить. Григорій СКОВОРОДА "Ой ти, птичко жовтобока..." - Буває щастя скрізь поганцям,
А добрий мусить пропадать. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Не розглядівши, кажуть, броду,
Не лізь прожогом перший в воду. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Я в правді твердий так, як дуб.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Щодень було у них похмілля;
Пилась горілка, як вода, Щодень банкети, мов весілля, Всі п'яні, хоч посуньсь куда. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|