Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто дурний і зрозумів це, той вже не дурень.
Публілій Сір. - Хто залишивши Вітчизну, зможе втекти від себе?
Горацій. - Хто мудрий?
– Той, хто у всіх чому-небудь навчається.
Талмуд - Хто не соромиться своєї провини, той подвійно провинний.
Публій СІР,древньоримський поет - Хто приймає рішення, не вислухавши обидві сторони, чинить несправедливо, хоча рішення це і буде справедливим.
Сенека
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- І кози ситі, і сіно ціле.
- Вовк ситий і коза ціла.
- Що це — за Жидову душу горить?
- Нащо то свічка горить? – За пана цапа!
- Злодій на злодію їде і злодієм поганяє.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Колоски, наче перемиті.
- Колючий, як їжак.
- Комар, як ворон: де сяде, там і клює.
- Комбайн пливе серед жита, як у морі човен.
- Кому, як повітка, а мені, як квітка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Любов, що бажає бути лише духовною, стає тінню; якщо ж вона позбавлена духовного начала, вона – вульгарність.
М. Сенкевич - Любов? Чия? Старого? Який жах! Юнака? Який сором!
Коко ШАНЕЛЬ - Любові жінки варто боятися більше, ніж ненависті чоловіка. Це отрута, тим більше небезпечна, що віна приємна.
СОКРАТ - Любовна гра все одно що їзда на машині: жінки надають перевагу об’їзду, чоловіки норовлять зрізати кут.
Жанна Моро - Любовні ігри, мабуть, найлегші з усіх рухливих ігор.
Магдалена САМОЗВАНЕЦЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Одного голого і десять злодіїв не роздягнуть.
Степан АБРАМ’ЮК - Олігархи батьківщину не продають — вони її просто скуповують.
Григорій КОРКАЧ - Оновляється й освіта, в школах будуть народжуватися діти.
Валентина БУГРІЙ - Оскільки мільйонерів у державі все більшає, все меншає того, що можна вкрасти.
Віктор ІГНАТЕНКО - Парадокс мрій: раніше всі мріяли про ринкову економіку, тепер усі мріють про дешеву ковбасу.
Григорій КОРКАЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Чорна нічко, заглуши
Всі страждання на душі.
Григорій ЧУПРИНКА
"Ніч", 1918 - Як пес голодний, кинутий і гнаний,
Блукаю я по вулицях чужих...
Олександр ОЛЕСЬ
"Як пес голодний, кинутий і гнаний...", 1926 - Такий я ніжний, такий тривожний,
моя осінняя земля.
Навколо вітер непереможний
реве й ґуля...
Володимир СОСЮРА
"Такий я ніжний, такий тривожний...", 1928 - Коли німують людські живі душі,
тоді і роси кам'яніють на зелі,
а очі в молоді, немов од суші,
мертвіють, облітають навесні.
Тодось ОСЬМАЧКА
"Сонет", 1929 - Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою.
Вона, як сніг на вітах, умирилася,
Вона, як сніг на вітах, і осиплеться.
Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ
"Холодна тиша", 1932
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
