Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Всякий чоловік, коли спершу покуштує солодощів, потім не захоче гіркого приймати.
«Повість минулих літ» - У чому тебе застану, у тому тебе й судитиму.
«Повість минулих літ» - Як добре і як красно, коли житимуть брати разом!
«Повість минулих літ» - Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманність здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості. Книга – бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємось, вони - узда для тіла і душі. Мудрість – велика.
«Повість минулих літ» - Коли старанно пошукаєш у книгах мудрості, то матимеш велику користь для душі. Бо той, хто часто читає книги, той з Богом бесідує, або зі святими мужами.
«Повість минулих літ»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Мясало! (Жартують так з циганів)
- Циган і почав і "мясечко-салечко", і "мясце-сальце" — ні не виходить! А далі "Мясало" каже).
- Оттак я йому голову скрутив. (Циган внадився кудись обідати і вже помічає, що господиня, як покрає мясо на тарілці, то луччими кусочками до чоловіка, чи до дітей повертає.
- От Циган пішов на хитрощі: почав розказувати, що він горобця піймав, — "і оттак", каже "головку скрутив", та хап за тарілку і крутнув її луччими кусочками до себе...).
- Аби день переднювати та ніч переночувати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Шия, мов у гусака.
- Шия, мов у жирафи.
- Шия, хоч обіддя гни.
- Шкварчить, як вишкварки на сковороді.
- Шкідливий, як кошеня.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Краща насолода, найвища радість життя — відчувати себе потрібним і близьким людям.
Максим Горький - Любов і дружба — взаємна луна; вони дають стільки, скільки беруть.
Олександр Герцен - Обов’язок! Ти величне, велике слово. Це саме те велике, що підносить людину над самою собою.
Кант - Приховуючи істину від друзів, кому та відкриєшся?
Козьма Прутков - Справжня дружба — як вино: чим старіша, тим краща.
Марія Браун-Ґалковська
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Характеристика – це вже вирок.
Євген ЯЩЕНКО - Зробитися хоробрим і жорстоким – означає підкоритись природі та її законам.
Євген ЯЩЕНКО - Якщо не стане загрози війни, люди збожеволіють від миру.
Євген ЯЩЕНКО - На вищому ступені індивідуальної свободи людина сама ставить завдання перед собою.
Євген ЯЩЕНКО - Відштовхнути шляхетне створіння – ще гірше, ніж накласти на себе руки.
Євген ЯЩЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та вірую, що хрест мій не безплодний,
Що хрест отой — бездольний люд спасе,
Запинить певно стогін всенародний,
Вітчизні щастя принесе!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Сучасникові", 1894 - І все-таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю,
Як я тебе згадаю,
У грудях серце з туги, з жалю гине.
Леся УКРАЇНКА
"І все-таки до тебе думка лине...", 1895 - О краю мій, найкращий між краями,
Зруйнований та знищений катами!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Тебе... тебе забути нам?", 1895 - Ми навіть власної не маєм хати,
Усе одкрите в нас тюремним ключарам:
Не нам, обідраним невільникам, казати
Речення гордеє: "Мій дом — мій храм!"
Леся УКРАЇНКА
"Товаришці на спомин", 1896 - Хто кохає край свій рідний
Для високої ідеї;
Я ж кохаю не для неї,
А для того, що він бідний.
Микола ВОРОНИЙ
"Паралелі", 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
