Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Природа наділила нас двома вухами, двома очима, але лише одним язиком, щоб ми дивилися і слухали більше, ніж говорили.
СОКРАТ - Пристрасті додають розуму найдурнішим людям і роблять дурними найрозумніших.
СЕНЕКА Молодший - Пристрасть спочатку — як чужий, пізніше — як гість, і, нарешті, — як хазяїн будинку.
Талмуд - Про свої здібності людина може довідатися, тільки спробувавши застосовувати них на ділі.
СЕНЕКА Старший - Просячи в когось милостині, Діоген сказав: "Якщо ти подаєш іншим, подай і мені, а якщо ні, то почни з мене".
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Де сваряться двоє, там винні обоє.
- Де смачна каша — там і Палаша, а де бур’ян — іди поли, Іван.
- Де хазяїн походить, там сто кіп уродить.
- Де храм, і я там.
- Де храм, то й ми там.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- У нього стільки правди, як у кози хвоста.
- У попа здачі, як у кравця остачі.
- У селі пан, а у городі бур'ян.
- Убрався у правду, як татарин у зброю.
- Убрався, як марюка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Те, що так важко сказати, розповість віршами любов.
Овідій. - Все може замінити кохання, йому ж взамін нема нічого і ніде.
Петефі. - Кохання – це жага невідомого, доведена до божевілля.
Петьє. - Те, що приправлене коханням, припаде до смаку будь-кому.
Плавт. - З кохання не робили б божества, якби часто воно не творило чудес.
Прево.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- На переправі коників не викидають.
Володимир ШАМША - – Невже ми йдемо до Європи заради того, аби нам показали, де раки зимують?
Флоріан БОДНАР - – Скільки треба тупцювати на місці, аби крізь землю провалитись?
Флоріан БОДНАР - – Чому на нас навішують ярлики, коли нам ціни нема?
Флоріан БОДНАР - – Чому у них зелені називаються доларами, а у нас – "шмаркачами"?
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Коли не видно ясних доріг і сонячних плаїв, безсумнівною дорогою є найважча — дорога шляхетна.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Від свого відстали і до чужого не пристали, ні ґави, ні ворони, раз вони зневажили своє, то як вони можуть поважати чуже?
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Але землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмокчу є і не залишає тієї чистої години для душі, коли можна замислитись над собою і подумати про головне.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Первісний ключ — в людині. А людину сковують умови. Але умови для себе, зрештою, витворює вона сама — на свій зріст. Мусимо рости і духовним зростанням, моральним авторитетом здобувати престиж і відстоювати своє місце під сонцем.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Визволь, Боже, бідного невольника
На свято-руський берег, На край веселий, Між народ хрещений!.. "Плач невольника" (дума) Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|