Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як добре і як красно, коли житимуть брати разом!
«Повість минулих літ» - Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманність здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості. Книга – бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємось, вони - узда для тіла і душі. Мудрість – велика.
«Повість минулих літ» - Коли старанно пошукаєш у книгах мудрості, то матимеш велику користь для душі. Бо той, хто часто читає книги, той з Богом бесідує, або зі святими мужами.
«Повість минулих літ» - Якщо будете жити в любові між собою, і Бог буде з вами, і підгорне від вас ворогів ваших, і будете мирно жити. Та коли в ненависті будете жити, в сварках і міжусобицях, то самі загинете, і землю батьків, і дідів своїх погубите, яку здобули трудом великим.
«Повість минулих літ» - Все в любові відбувається. Заради любові й гріхи розсипаються.
«Повість минулих літ»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Раз на сорок літ послухайся жінки.
Турецькe - Раннє весілля — довга любов.
Нім. - Рану любові заліковує той, хто її завдає.
Латинськe - Рахують не те, що у тебе було, а те, що є зараз.
Іран. - Ревнуватимеш — втратиш жінку.
Тамільськe
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Білий, як смерть.
- Білий, як сметана.
- Білий, як сніг.
- Білий, як сонце.
- Білий, як стіна.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Є зброя, страшніша за наклеп; ця зброя — правда.
Шарль Моріс Талейран. - Є книги, з яких можна довідатися про все, й нічого не збагнути.
Йоганн Вольфганг Ґете. - Є книги, незаслужено забуті; нема жодної, яку б незаслужено пам'ятали.
Вістей Х'ю Оден. - Є критики, що вважають твір автора епіграфом до своєї рецензії.
Станіслав Єжи Лец. - Є лише два способи сказати повну правду —анонімно або посмертно.
Томас Соуелл.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Від тих, хто вчить жити, нема ніякого життя.
Борис РЕВЧУН - Віддай людині крихітку себе.
За це душа поповнюється світлом.
Ліна КОСТЕНКО - Віддаль між законом та громадянином вимірюється сьогодні товщиною гаманця останнього.
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ - Відповісти за базар за зрослими цінами!
Борис РЕВЧУН - Візьмемо силою те, що нам належить по праву, але віднято в нас силою.
Микола Міхновський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Заблукався в коханім обличчі,
як в дивнім краю:
в краєвиді його таємничім
себе шукаю.
Богдан РУБЧАК
"Пісня для Мар'яни", 1967 - Тут грілися мандрівки нашої шляхи,
бо тіло гостем увійти хотіло,
коли до заходу топився смолоскип; —
незнаним гостем до твойого тіла.
Богдан БОЙЧУК
"Мандрівка тіл", 1967 - Пахуче й густо поростають ночі,
Горять вогнем незайманим уста,
Душа, недавно дика і пуста,
Знов жити і любити хоче.
Марина ПРИХОДЬКО
"Пахуче й густо поростають ночі...", 1967 - Озиваєшся, скрипко, тіла свого повнотонням,
у пісні пристрасті шал і чистості жаль.
Раптом ця ніч, це одкровення червоне,
коли приходить кохання великий скрипаль.
Ігор КАЛИНЕЦЬ
"Музика", 1968 - Тепер уже правда у панів під ногами,
А щира неправда сидить між панами!
Тепер уже правду ногами топтають,
А щиру неправду медом-вином напувають!
Тепер уже правда у панів у недолі,
А щирая неправда у добрій волі.
Народна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
