Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ніколи щастя не ставило людину на таку висоту, щоб вона не мала потреби в друзях.
СЕНЕКА - Ніхто не може позбавитися ні минулого, ні прийдешнього. Сьогодення — ось все, чого можна позбавитися, тому що тільки ним і володієш, ніхто не може позбавитись того, чим не володіє.
Марк АВРЕЛІЙ - Ніщо не старіє так швидко, як благодіяння.
Арістотель - Обери краще, а звичка зробить це приємним і легким.
Піфагор - Одна ластівка весни не робить.
ЕЗОП
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Кожда корова своє теля лиже.
- Кожда пригода до мудрости дорога.
- Кождий когут смілий на своїм смітью.
- Кождий має свого моля, ‘же го гризе.
- Кождий небожчик добрий.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Говорить, як сокирою слова відрубує.
- Говорить, як сопілкою грає.
- Говорить, як сорока скрекоче.
- Говорить, як у дзвін б'є.
- Говорить, як у рот кладе.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо поет списався – значить він був тільки олівцем.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Шедевр не лиже руки свого творця.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Творіть нову акустику, нехай банальність зазвучить інакше.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Творчість людини: варіації на нав’язану тему.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Те, що один поет говорить про іншого, можна сказати, не будучи поетом узагалі.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Людиною не можна керувати з допомогою тільки батога і пряника. Потрібна ще й горілка.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Мав свою точку зору, але вона чомусь завжди збігалася з точкою зору начальника.
Василь ТИТЕЧКО - Мені шкода тих дурнів, які, роблячи з мене дурника, думають, що я дурніший за них.
Василь КУРОВСЬКИЙ - Ми дедалі більше стаємо господарями безвихідного становища.
Флоріан БОДНАР - Ми єдина родина, тому так багато бідних родичів.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Як списаний папір сумного дня,
Упала ніч, мов кропля атраменту,
І ти ідеш у темінь навмання,
Розбитий і знівечений дощенту.
Михайло СИТНИК
"Ніч", 1956 - Біль у душу мою закрадається вужем,
відчай груди мені розпанахує, рве.
Василь СИМОНЕНКО
"Дід умер", 1962 - І пустота безмірна, щогодинна,
вже цілий світ береться осягти.
Як жить мені, якщо я ще людина?
Якщо мені від себе не втекти?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Кружляє світ. Мовчить, як треба крику,
і правда топиться в брехні чи не щодня...
Невже і я впаду в нього і зникну
безболісно, безлико, навмання?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Край світу проруб. Тиша довсібіч.
Усесвіт твій німує і німіє,
і сонце, в душу світячи, не гріє:
в змертвілих лицях — відумерла ніч.
Василь СТУС
"Стань і вдивляйся...", 1977
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
