Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Насiння лихих справ – хi думки.
Григорій СКОВОРОДА - Бачиш, що свiтло премудростi тодi входить у душу, коли чоловiк два єства пізнає: тлiнне та вiчне.
Григорій СКОВОРОДА - Не будь нахабний i не вважай недостатнiм те, що тобi незрозумiле.
Григорій СКОВОРОДА - Веселiсть – це здоров'я гармонiйної душi. Душа, вражена якимсь пороком, не може бути весела.
Григорій СКОВОРОДА - Дуже правильно сказано: той, хто не має ворогiв, не має також і друзiв.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Поїхало лихо під три чорти тихо.
- Показав дорогу, а сам в болото заліз.
- Поки баба спече книші, у діда не стане душі.
- Поки зайця вб’ють, то вола з’їдять.
- Помер багач — нічого з собою не взяв, помер бідний — нічого не залишив.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Синє, як терен.
- Синій, як бузина.
- Синій, як бузок.
- Синій, як море.
- Синій, як печінка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У науці найчастіша фраза, що передує новим відкриттям — не “Еврика!”, А “Це дивно...”
Азімов - У наш час люди втратили інтерес до життя: вони не сумують, не плачуть, лише чекають, коли пройде час. Вони відмовилися від боротьби, а життя відмовилося від них. Це загрожує і тобі: дій, сміливо йди вперед, але не відмовляйся від життя.
Пауло Коельо - У невідомого художника такі ж нещастя і печалі, як і у великого художника, і він при цьому не великий художник.
Гертруда Стайн - У першому абзаці завжди хапайте читача за горло, в другому здавіть пальці так, щоб аж дух перехопило, тоді затисніть у кутку і не відпускайте до останньої крапки.
Пол О’Ніл - У рекламі одні білявки, красуні, сім’ї щасливі, на дорогах немає пробок, все сяє, їжа неймовірно смачна. Я запитую себе “Ну не йолопи ми?”
Тоскані
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Що руками зроблено, те руками й підробляється.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Що сумнiвнiше підложжя, то впертiша постава.
Ростислав ДОЦЕНКО - Що там фільми жахів проти страхіття нашого життя!
Юрій РИБНИКОВ - Що ти мечешся? – дорікав флюгер маятникові.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Що то значить свобода слова: що б ти не говорив, тебе ніхто не слухає.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ні родини нема, ні дружини нема,
Світ широкий усім, а мені він — тюрма!
Борис ГРІНЧЕНКО
"І молилася я, й сподівалася я...", 1883 - Хто спиняє розвій вільної думки, хто вбиває життя душі, той не менший проетупник від того, що відбирає тілесне життя.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Із афоризмів", 1884 - Кинене, посіяне зерно ще не завтра дасть жниво, треба ждати...
Уляна КРАВЧЕНКО
"Із афоризмів", 1884 - Хай ні смерть, ні тюрма, ні тортури, ні труд, ні недостаток не відводить вас від правди.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Із афоризмів", 1884 - А земля — скорбот оселя,
Правди й волі арештарня...
Василь МОВА
"На прогулянці", 1884
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
