Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Будьте ж мудрi, як змії, i невиннi, як голубки.
Євангеліє від св. Матвія - ...I вороги чоловiковi - домашнi його!
Євангеліє від св. Матвія - Хто має вуха, - нехай слухає!
Євангеліє від св. Матвія - I виправдалася мудрiсть своїми дiлами.
Євангеліє від св. Матвія - Прийдiть до Мене, працею зморенi! Прийдiть до Мене усi струдженi та обтяженi - i Я вас заспокою! Бо ярмо Моє любе, а тягар Мiй легкий.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дружи, а за пазухою камінь держи.
- Коли хочеш приятеля позбутися, то позич йому гроші.
- Хочеш втратити приятеля, а ворога набути — гроші йому позич.
- Коли друг, так і любесенький (то вже підлещується, щоб грошей позичити).
- Здається і друже, а гадючку впустив.
– ... а гадюку вкинув.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Слово, як сталь,— ворогам печаль.
- Словом — як листом стеле, ділом — як голками коле.
- Словом — як шовком вишиває, а ділом — як шилом шпигає.
- Слуха, як осел черевом.
- Сльози, як горох.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Газета — портативна ширма, за якою чоловік, що сидить у трамваї, ховається від жінки, що стоїть поруч.
Леонард Луїс Левінсон - Газета — природний ворог книги, як повія — природний ворог порядної жінки.
Ж. і Е. Гонкури - Газета — спосіб зробити неосвічених людей ще більш неосвіченими, а божевільних — більш божевільними.
Генрі Луїс МЕНКЕН - Газета — це друкований орган, що не бачить границі між падінням велосипеда і катастрофою цивілізації.
Джордж Бернард ШОУ - Газета більше радіє про одного грішника, що перерізав горло своєї коханої, ніж про дев’яносто дев’ять праведників, що одружилися і живуть довго і щасливо.
Алан Патрік Херберт
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Страшне не те, що все продається — жахає ціна.
Флоріан БОДНАР - Стріляючи очима, жінки не шкодують патронів, особливо холостих.
Флоріан БОДНАР - Сьогодні відвів душу. І відразу на небеса.
Василь ТИТЕЧКО - Табличка у психлікарні: «Палата лордів» .
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Тайво отримав м’яч, віддав його на Бетао, той далі на Велозу, Велозу на Вукоєвича, Вукоєвич на Краньчара, Краньчар на Ідеє. Удар! Гол! Ура! Українці виграють!
Василь ТИТЕЧКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А на громаду хоч наплюй!
Вона — капуста головата.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Хіба самому написать...", 1849 - Нехай як буде, так і буде.
Чи то плисти, чи то брести.
Хоч доведеться розп'ястись!
А я таки мережать буду
Тихенько білії листи.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Лічу в неволі дні і ночі... ", 1850 - Єсть нерушимий закон правди в душі у всякого поета; не здолає поет самохіть підняться вгору душею: підіймає його дух його плем'я.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1857 - Щоб слово пламенем взялось,
Щоб людям серце розтопило.
І на Украйні понеслось,
І на Україні святилось
Те слово, божеє кадило,
Кадило істини. Амінь.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти", 1857 - Возвеличу,
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Подражаніє 11 псалму", 1859
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
