Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Старечий розум за сивину вагоміший.
Святий Василь - Приємно зістаритися з милим другом і з добрим вченням.
Нил - Коли плюнув на нього хтось, стерпів.
Та коли інший докоряв йому за це, сказав: "Рибалки вологість морську терплять риби заради, то невже - Образом добродійного життя люди більше, аніж проповіддю, на спасіння наставляються.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Блудниці, що покаялися, бувають чесніше дівчат.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Масло каші не псує.
— Каші маслом не зіпсуєш.
- Не давай сам на себе кия.
- Бога не гніви, а чорта не дрочи.
- І чортові треба часом свічку запалити.
- Треба і приподобатись.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Роздувся, як ковальський міх.
- Розжалобився, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче.
- Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді.
- Роззявив губу, як жаба на гусінь.
- Роззявив рот, як вершу.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Зроблений вказівним пальцем здатний лише керувати.
Віктор КОНЯХІН - Там, де заритий собака, краще не гавкати.
Віктор КОНЯХІН - Одружилися за розрахунком. Тепер одне в одного перераховують недоліки.
Віктор КОНЯХІН - Не в'яже лика - спонсора нема.
Віктор КОНЯХІН - Навкруги – калюжі, хоч сідай у калошу.
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Підлість найкрасномовніша там, де мовчить совість.
Юрій РИБНИКОВ - Підрамник був знаменитий тим, що колись злодії вирізали з нього геніальну картину.
Володимир КОЛОДІЙ - Підсобна робота завжди знайдеться, якщо маєш диплом про вищу освіту.
Юрій РИБНИКОВ - Після виборів чорти стають святими, а святі чортихаються.
Флоріан БОДНАР - Після грози дихається легко, але недовго.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Озиваєшся, скрипко, тіла свого повнотонням,
у пісні пристрасті шал і чистості жаль.
Раптом ця ніч, це одкровення червоне,
коли приходить кохання великий скрипаль.
Ігор КАЛИНЕЦЬ
"Музика", 1968 - Тепер уже правда у панів під ногами,
А щира неправда сидить між панами!
Тепер уже правду ногами топтають,
А щиру неправду медом-вином напувають!
Тепер уже правда у панів у недолі,
А щирая неправда у добрій волі.
Народна пісня - Ой що росте без коріння,
А що біжить без повода,
А що цвіте да без цвіту?
Камень росте без коріння,
Вода біжить без повода,
Папороть цвіте да без цвіту.
Русальна пісня - Було літо, було літо, — та й стала зима,
Насіяла чорнобривців — тепера нема.
Весільна пісня - То як стали словами промовляти,
Отцеву і матчину молитву споминати,
Став Господь милосердний їм помагати,
Стало Чорне море утихати;
То так то утихло,
Ніби не гуляло.
"Дума про бурю на Чорному морі"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
