Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бути гарною людиною — значить не лише не робити несправедливості, але й не бажати цього.
ДЕМОКРІТ - Бути задоволеним тим, що маєш, найбільше у світі багатство.
ЦИЦЕРОН - Бути закоханим — значить бути у сказі при здоровому глузді.
ОВІДІЙ - Бути краще одному, ніж разом з ким попало.
Омар Хайям - Буття є рух, або пов'язане з рухом. Плутарх
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сором казати, а гріх таїти.
- Така вже біда, бодай вже та не казати.
- Треба якось в очі дивитись.
- Не знаю чим мені йти: чи плечима, чи очима (стидається).
- Йому пробігла собака проміж ногами (сором комусь: — вигнали, абощо).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Маленький, як сонечко.
- Маленький, як у чорта назимок.
- Малює, як художник.
- Манить, як горобця на полову.
- Манить, як кота мишею.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Любов – це взаємна зміна закоханих, зміна обох назустріч один одному.
Данило Гранін - Велика таємниця злиття двох люблячих душ: кожна бере від іншої найкраще , але лише потім, щоб повернути цей дарунок, прикрашений любов’ю.
Ромен РОЛАН - Любові усього мало. Вона має щастя, а хоче раю, має рай – хоче неба. Усе це є у вашій любові. Зумійте тільки знайти.
Віктор Марі Гюго - Безсоння – це коли не можеш спати навіть при включеному телевізорі.
З книги "Азімов продовжує жартувати" - Виховувати – значить виробляти несприйнятливість до телебачення.
Маршалл Маклюен
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ледарі байдужі до щедрих дарів природи.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Більше очікуймо майбутнього добра, ніж біймося прийдешнього лиха.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Більше лихо зловживати обдаруваннями, ніж їх не мати.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Володіння тим, чого бажаєш, є найвищим щастям.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Всі прагнуть навчати інших, а самі не хочуть вчитися.
Феофан ПРОКОПОВИЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- О Ізраїлю! Якби ти знав,
Чого в серці тім повно!
Якби знав, як люблю я тебе!
Як люблю невимовно.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - Я стовп, поставлений на роздорожжу
На прастарих України полях,
Взад і вперед показую я шлях,
А сам ні кроку поступить не можу.
Іван ФРАНКО
"Д. Б.", 1906 - Може, долею ясною
Зацвіте й мій край.
Олександр ОЛЕСЬ
"Сніг в гаю...",1906 - Яка краса: відродження країни!
Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів,
Мовчали десь святі під попелом руїни,
І журно дзвін старий по мертвому гудів.
Олександр ОЛЕСЬ
"Яка краса: відродження країни!", 1908 - Вона в труні лежить, прекрасна Україна,
Лежить, немов жива, ще тепла на столі,
З стражданням на устах і кров'ю на чолі.
Олександр ОЛЕСЬ
"Поставте келихи і оргії спиніть...", 1908
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
