Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
Григорій СКОВОРОДА - Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.
Григорій СКОВОРОДА - Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- А як брав вовк мило, то за мотузок і не спитав.
- Аби брехати, треба правду знати.
- Аби голова пройшла — хвіст дожене.
- Аби добро, а заздрісники завжди знайдуться.
- Аби дружна громада, то урожаю випросить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гірша відьма вчена, як родима.
- Гість, як невільник, де посадять — там і сидить.
- Гладенький, як скло.
- Гладка, як піч.
- Гладкий, аж з шкури преться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Кожна фотографія — це перший кадр фільму.
Вім Вендерс - Кожну пропозицію, яку я висловлюю, слід розуміти не як твердження, а як питання.
Нільс Бор - Кокаїн перетворює людей в погіршений варіант їх же самих у вісімнадцять років.
Уелш - Коли ви бачите щось, ви починаєте міркувати над ним. Як тільки ви зрозумієте це щось, воно вже ніколи не стане для вас колишнім.
Сюнрю Судзукі - Коли ви починаєте думати, ви кидаєтеся за думкою як собака кидається за палицею.
Але ви можете не ганятися за палицею, а як лев підійти до гравця, який кинув її. Міларепа
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Гарно жити не заборонено, інша справа, що допомога по безробіттю вчасно не виплачується.
Олександр ПЕРЛЮК - Гарно лежить те, що лежить погано.
Олександр ПЕРЛЮК - Генералами не народжуються, до генералів вислужуються.
Олександр ПЕРЛЮК - Геній? Покажи довідку.
Олександр ПЕРЛЮК - Говори, люба, або хоча б помовч.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Болить серце, як згадаєш:
Старих слов'ян діти Впились кров'ю. А хто винен? Ксьондзи, єзуїти. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись, нехай братаються знову з своїми ворогами. Нехай житом-пшеницею, як золотом, покрита, нерозмежованою останеться навіки од моря і до моря — слав'янськая земля.
Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки" ("Передмова"), 1841 - О милий Боже України!
Не дай пропасти на чужині, В неволі вольним козакам!
Тарас ШЕВЧЕНКО "Гамалія", 1842 - А тим часом перевертні
Нехай підростають Та поможуть москалеві Господарювати, Та з матері полатану Сорочку знімати. Помагайте, недолюдки, Матір катувати. Тарас Шевченко "Розрита могила", 1843 - Ой Богдане, Богданочку!
Якби була знала, У колисці б задушила, Під серцем приспала. Тарас ШЕВЧЕНКО "Розрита могила", 1843
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|