Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Здаватись дурнем мудрому не страшно.
Есхіл. - Земля наша велика і багата, але порядку в ній немає.
Посли слов'янських племен — варягам у 862 р. - Зла людина схожа на вугілля, якщо не обпікає, то вимазує тебе.
Анахарсіс. - Зло засіло в душі нашій, а вона не в змозі бігти від самої себе.
Квінт Горацій Флакк, римський поет (65 р. до н. е. — 8 р. до н. е. ) - І старість повна насолод, якщо тільки вміти нею скористатися.
Сенека.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Наварила, напекла — не так на стіл подала.
- Навчить біда плакати.
- Навчить лихо з маком коржі їсти.
- Надіявся дід на обід, та й без вечері спати ліг.
- Надіявся дід на хороший обід, та зостався й без вечері.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Більше дасть вовни дурна овечка, ніж мудрий цап.
- Більше землю вдобряй - матимеш урожай.
- Більше хліба в полі - більше і в коморі.
- Близький сусід краще далекої рідні.
- Боїшся морозу - винограду не саджай.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Женитися зовсім неважко; важко бути одруженим.
Мiгель де Унамуно - Женяться, щоб мати постійну аудиторію. А вона, замість того щоб аплодувати, освистує.
Магдалена САМОЗВАНЕЦЬ - З кращих коханок виходять найгірші дружини.
Але найгірші дружини, на жаль, ніколи не бувають кращими коханками. - Заміжжя — перехід з 8-годинного робочого дня на 24-годинний.
NN - Заміжжя — це ціна, що платиш за те, що в тебе є гормони.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Помиляється той, хто бачить мужність у цинізмі і брутальності супроти жінок.
Олена ТЕЛІГА - Ті, що стоять... у підніжжі недосяжної вежі або, ще ліпше, – вигідно лежать коло неї, ніколи не в стані побачити її найвищого шпиля.
Олена ТЕЛІГА - Кожний вистріл всередині нації є найліпшою музикою для серця ворога, є для нього більшою радістю, ніж власний цільний вистріл, бо то є завжди музика, якої диригентом є він сам.
Олена ТЕЛІГА - “Жінка-товариш” має переважно так мало жіночості, що – викликаючи пошану – ніколи не викликає любові й адорації.
Олена ТЕЛІГА - Вміти сказати “ні”, коли від тебе вимагають сказати – “так”.
Олена ТЕЛІГА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Що ж тоді: — Європа чи "Просвіта"? Для мистецтва — тільки — Європа.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Нове мистецтво утворюють робітники і селяни. Тільки з умовою: вони мусять бути інтелектуально розвиненими, талановитими, геніальними людьми.
Хто цього не розуміє — той дурень.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Треба негайно на настирливе запитання "Європа чи "Просвіта?", відповісти: — "Європа".
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Отже, гряде могутній азіатський ренесанс у мистецтві, і його предтечами є ми, "олімпійці".
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Романтика вітаїзму... це мистецтво першого періоду азіатського ренесансу. З України воно мусить перекинутися у всі частини світу...
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
