Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чи може щось ширше розлитися, як думки!
Григорій СКОВОРОДА - Посудина для води, а не вода для посудини. Через те й душа моя, думки та серце мої кращi мого тiла.
Григорій СКОВОРОДА - Не кожен горiх iз ядром, i не кожна стеблина iз зерном.
Григорій СКОВОРОДА - Не уподiбнюйся кроту, що в землю закопався. Як тiльки ненароком прориється на повiтря – ох яке воно йому противне!
Григорій СКОВОРОДА - Свiтло бачиться тодi, коли свiтло в очах є.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Випємо лиш, щоб дома (або: жінка, діти) не журились.
- Пий до братової, бо я голови слабої.
- Пий та хвали, щоб не дали.
- Пий до кума, а до куми завтра випєш.
- Чоловік не скотина — більш відра не випє.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ай, ай, місяць май - як не холодний, то голодний.
- Ані в студеній воді не вмиється.
- Ані за холодну воду.
- Ані свяченою водою не відхреститися.
- Баба Варвара ночі урвала, а дня доточила.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Читач має бути або надспокушеним, або не спокушеним зовсім.
Жак ДЕРРІДА - Чого тільки жінка не зробить, щоб засмутити суперницю? Я пам’ятаю, одна мене полюбила за те, що я любив іншу.
Михайло Лєрмонтов - Чого я не люблю в бідних, так це нахабності: їм нічого не дають, а вони все просять і просять.
Моріс Шевальє - Чоловік і жінка, жінка і чоловік. Ніколи це не спрацює.
Erіca Jong - Чоловік може любити двох жінок, але лише до тих пір, поки одна з них не зрозуміє, у чому справа.
Колєтт
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Таке враження, що країну будують не муляри, токарі, трактористи, а шоумени, екстрасенси, масажисти. Сергій КОЛОМІЄЦЬ
- Тільки на шкільних батьківських зборах тато Карло дізнався, що його синок дубовий. Василь ТИТЕЧКО
- Товстий гаманець не шукає рецепта, як схуднути. Віктор ІГНАТЕНКО
- У людському суспільстві левина частка чомусь майже завжди дістається шакалам. Сергій СКОРОБАГАТЬКО
- У нас завжди дві біди: або погані дороги, або погані машини. Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой люлі, люлі, химерний смутку!
Шепоче вільха і верболіз.
Задума квилить, шовкові вії
Срібляться ясним брильянтом сліз.
Петро Карманський
"Ой люлі, смутку!", 1906 - Але минай людські стежки, дитино,
бо там не ходить воля, — там жура
тягар свій носить.
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911 - Я ввечері цілую рожу
І кличу сум.
Чому, чому я жить не можу
Та сам, без дум?
Павло ТИЧИНА
"Гаптує дівчина...", 1914 - Гей, над дорогою стоїть верба,
Дзвінкі дощові струни ловить,
Все вітами хитає, наче сумно мовить:
Журба, журба...
Отак роки, отак без краю
На струнах Вічності перебираю
Я, одинокая верба.
Павло ТИЧИНА
"Квітчастий луг...", 1915 - Я знов один, я знов один
Ніхто питать мене не стане,
Ніхто питать мене не стане,
Ніхто у душу не загляне —
Я знов один.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Я знов один", 1917
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
