Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Я зневажаю Крезів, не заздрю Юлiям, байдужий до Демосфенiв, жалiю багатих [...].Я ж, якщо маю друзів, вiдчуваю себе не лише щасливим, але й найщасливішим.
Григорій СКОВОРОДА - Коли в тебе людське серце – спiвчувай, а якщо хочеш – ревнуй і гнiвайся, та уникай ворогування і злобної зарозумiлостi з ядучою насмiшкою.
Григорій СКОВОРОДА - Немає іншого і бiльшого нещастя, як коли душа болить. Вона болить тоді, коли болять думки.
Григорій СКОВОРОДА - Живуть на землі й тi, хто ні про що не думає, як лиш розбагатіти, нажертися, напитися, нарядитися. Тікайте від розмов з цими пожадливими до наживи. В серці їх погане сім’я виплоджує жовч і зміну отруту, що вбиває душу.
Григорій СКОВОРОДА - Щасливий той, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє користуватися ним.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не нагнувшись, гриба не знайдеш.
- Не нам Бога вчить, як хліб родить.
- Не носи сміття під чужу хату.
- Не пером пишуть, а умом.
- Не питай “як ся маєш!”, — подивись, то пізнаєш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Впала, мов підкошена трава.
- Впертий, як осел.
- Вредний, як собака.
- Вскочив, як сліпе теля в яму.
- Вуха, як у зайця.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Не брикайся, сидячи в сідлі.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Не вважаю, що власник однієї душі — це дрібний власник.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Не відвертатися від дійсності? Начебто дійсність не оточує нас.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Не волай уночі про допомогу, ще збудиш сусідів.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Не впаде грушка далі від листка.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо боротьба за народне щастя не припиняється, значить, у народу ще не все відібрано.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо в природі ніщо не зникає безслідно, то куди в такому разі щезли заощадження громадян, стратегічні підприємства, мораль, честь, совість?
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо ваш сусіда час від часу гримає дверима – значить, у нього ще не всі дома.
Юрій БЕРЕЗА - Якщо ви дісталися берега, то це ще зовсім не значить, що там вам раді.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Якщо виходити з кількості накраденого нашою елітою, то вона у нас і справді золота.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я зрікся мрій. Поважний і спокійний,
Собі сказав: мені не треба їх. Повинність — ось той владар добродійний, Що збереже мене від мук і лих. Борис ГРІНЧЕНКО "Монолог", 1903 - Не слід бажати нічого над те, що здоровий розум показує можливим до осягнення.
Іван ФРАНКО "Сойчине крило", 1905 - З журбою радість обнялась...
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх. І з дивним ранком ніч злилась, І як мені розняти їх?! Олександр ОЛЕСЬ "З журбою радість обнялась...", 1906 - Того не вернеш, що минуло,
І, поки щастя не заснуло, — На хвилях серця, хвилях дум Лови його недбалий шум... Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "Того не вернеш, що минуло...", 1906 - Блаженний муж, що серед ґвалту й гуку
Стоїть, як дуб посеред бур і грому, На згоду з підлістю не простягає руку, Волить зламатися, ніж поклониться злому. Іван ФРАНКО "Блаженний муж, що йде на суд неправих...", 1906
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|