Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Обличчя — це те, що виросло навколо носа.
Юліан Тувім. - Обмірковуй повільно, а прийняте рішення виконуй швидко.
Ісократ - Один для мене — десять тисяч, якщо він найкращий.
Геракліт. - Одна ластівка весни не робить.
Езоп. - Однаково боязливі і той, хто не хоче вмирати, коли треба, і той, хто хоче померти, коли немає в цьому потреби.
Флавій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не приказка, але правда.
- Це не судьба, а щира правда.
- Правда, як дві.
- Перед очима діло.
- Причина перед очима (нема ще казати)!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сидить, як гість на покуті.
- Сидить, як засватана.
- Сидить, як квочка на яйцях.
- Сидить, як кріт у норі.
- Сидить, як кулик на болоті.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Серце жінки, в любові своїй зневажене зрадою, схоже на фортецю: захоплену, спустошену і покинуту.
Ірвінг. - Цнотлива лише та, якої ніхто не домагався.
Овідій. - Чекай мене, і я вернусь.
Симонов. - Все зрозуміти – значить пробачити.
Сталь - Ніяка зовнішня чарівність не може бути повною, якщо вона не осяяна внутрішньою красою.
Гюго.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Серед усіх видів мистецтва політики пропонують народові лише суцільний цирк.
Олександр ПЕРЛЮК - Скажіть мені — що ви будуєте, і я скажу — що ви руйнуєте.
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки інформаційної брехні доводиться вислуховувати, щоб узнати правду.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Скільки правильним шляхом не йди, а все одно доведеться його змінити.
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки чиновника не годуй, він усе одно в руку дивиться.
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- "Ой чого ти почорніло,
Зеленеє поле?" "Почорніло я од крові За вольную волю". Тарас ШЕВЧЕНКО "Ой чого ти почорніло...", 1848 - Коли
Ми діждемося Вашингтона З новим і праведним законом? А діждемось-таки колись! Тарас ШЕВЧЕНКО "Юродивий", 1857 - Амінь тобі, великий муже!
Великий, славний! та не дуже... Якби ти на світ не родивсь Або в колисці ще упивсь... То не купав би я в калюжі Тебе преславного. Амінь. Тарас ШЕВЧЕНКО "Якби то ти, Богдане п'яний...", 1859 - Будем, брате,
З багряниць онучі драти, Люльки з кадил закуряти, Явленними піч топити, А кропилом будем, брате, Нову хату вимітати! Тарас ШЕВЧЕНКО "Світе ясний! Світе тихий!", 1860 - А од коріння тихо, любо
Зелені парості ростуть. І виростуть; і без сокири Аж зареве та загуде, Козак безверхий упаде, Розтрощить трон, порве порфиру, Роздавить вашого кумира, Людськії шашелі. Тарас ШЕВЧЕНКО "Бували войни й військовії свари...", 1860
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|