Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добра слава краще м'якого пирога.
Григорій СКОВОРОДА - Коли є червiнець, навiщо бажати, щоб i гаманець був золотий.
Григорій СКОВОРОДА - Плаває нещасливо той, хто не вмiє досягти гаванi.
Григорій СКОВОРОДА - Не той дурний, хто не знає (ще такий, котрий усе знає, не народився), але той, хто знати не хоче. Зненавидь глупоту: тодi хоч i дурний, а будеш у числi блаженних.
Григорій СКОВОРОДА - Нащо ж мені докоряти,
Що в селі родила мати? Нехай у тих мозок рветься, Хто високо в гору дметься. Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- До господарства треба також доброї голови.
- Дізнавайся світу, поки служать літа.
- Доки в мішку монет не чують, доти тебе не шанують.
- Доки не намучишся, доти не научишся.
- До роботи в широкому полі потрібно снаги доволі.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Упертий, як цап.
- Урожай, як золото.
- Ускочив, як жаба у жар.
- Усміхається, як дитина.
- Усолодився, як черв'як у хріні.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Люди дрібного розуму ображаються дрібницями.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Люди жорстокі, але людина добра.
Рабіндранат ТАГОР - Люди не тільки забувають благодіяння й образи, але навіть схильні ненавидіти своїх благодійників і прощати кривдників.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Люди ніколи не бувають ні безмірно гарними, ні безмірно поганими.
Франсуа де Ларошфуко - Люди подібні до годинникових механізмів, які заводяться і йдуть, не знаючи навіщо.
Артур ШОПЕНГАУЕР
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Жінка прощає чоловікові все, крім власних помилок.
Флоріан БОДНАР - Жінка прощає чоловікові все, крім своєї любові до нього.
Флоріан БОДНАР - Жінка прощає чоловікові гріхи, вона не прощає йому святості.
Флоріан БОДНАР - Жінка тримає тебе під каблуком не для того, щоб ти їй п'яти лизав.
Флоріан БОДНАР - Жінки живуть довше від чоловіків – отже, рівності ще не домоглися.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Не дивися на місяць весною, —
Ясний місяць наглядач цікавий, Ясний місяць підслухач лукавий, Бачив він тебе часто зі мною І слова твої слухав колись. Ти се радий забуть? Не дивись, Не дивися на місяць весною. Леся УКРАЇНКА "Романс", 1897 - Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса,
Небезпечне оружжя — жіноча краса. Іван ФРАНКО "Притча про красу", 1898 - Нещаслива любов перетворює не раз людську вдачу до дна.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Дівчино-серденько! Ти, мов рожевий цвіт
Напрочуд кожному пишаєшся красою. Хто раз тебе уздрить, забуде цілий світ І мимохіть услід полине за тобою. Та знай: краса твоя непевна, як туман. Минуть літа — і що ж? Погаснуть очі-зор: Змарніє личенько, зігнеться пишний стаї І зникне навіть тінь краси... Memento mori! Микола ВОРОНИЙ "Memento mori", 1899 - Ти криниця туги,
Що в безмежний простір До добра і краси Підіймає мій зір. Богдан ЛЕПКИЙ "Атогого", 1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|