Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Податки – нерви держави.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Подібно до того, як буває хвороба тіла, буває також хвороба способу життя.
ДЕМОКРІТ - Подолання важкого починається з легкого, здійснення великого починається з малого.
Лао-ЦЗИ - Подяка — ознака шляхетності душі.
Езоп - Поезія — це наче живопис.
ГОРАЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Відріж у свині рило, все одно свинею зостанеться. (азерб.)
- Вовк знає, що вкрав, а що проковтнув, не пам’ятає. (азерб.)
- Вогонь хоч попіл залишає, а вітер — нічого. (азерб.)
- Впряжеш у плуг журбу — пожнеш біду. (азерб.)
- Все псується, коли тоншає, а людина, коли товщає. (азерб.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Борщ такий солоний, як дріб солі.
- Босий, як пес.
- Боюсь я тебе, як торішнього снігу.
- Боязкий, як заєць.
- Брехливий чоловік — як вугіль; хоч не спалить, то очорнить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Сам час, зміцнюючи за людьми почесну славу, врешті решт освячує їх недоліки.
ВОЛЬТЕР - Життя примушує людину багато дечого робити добровільно.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Любов до людей включає справедливість.
Люк де ВОВЕНАРГ - Немає перешкоди більш жорстокої, як неспроможність сказати те, що думаєш.
Сент–Евремон - Тільки той, хто готовий померти за неї, знає, що таке воля.
Жермена де СТАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- З тобою жить не можу, важко і без тебе.
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ - Час, дитинство, і дівства утрата, і слово
Вийде з вуст – не вернеться назад на віднову. Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ - Минуть усі часи нам.
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ - А над усе мине час покаяння.
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ - Мовить, знаю, Господь: “Небо і земля
Мимо ідуть!”. Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься. Леся УКРАЇНКА "Сім струн", 1890 - Фантазіє, богиня легкокрила,
Ти світ злотистих мрій для нас одкрила І землю з ним веселкою з'єднала. Леся УКРАЇНКА "Сім струн", 1890 - Кобзарю! Не дивись ні на хвалу темноти,
Ні на письменницьку огуду за пісні, І ласки не шукай ні в дуків, ні в голоти: Дзвони собі, співай в святій самотині. Пантелеймон КУЛІШ "Поетові", 1890 - Не славте кобзаря піснями голосними:
Дзвенить йому хвалу його тридцятиструнна. Колись він заблищить між душами ясними, І зникне вся хула ворожа, нерозумна. І буде дух його із віку в вік сіяти, Серця зцілющою водою покропляти, І рани гоїти, і сльози обтирати. Пантелеймон КУЛІШ "Покобзарщина", 1893 - Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну, Щоб вільно по світі літати, Щоб вітер розносив луну. Леся УКРАЇНКА "Мелодії". 1893
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|