Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У гніві нічого не говори і не роби, поки не промовиш подумки всі двадцять чотири літери абетки.
Афінодор - У дурня в сто разiв бiльше неприязнi до розумного, нiж у розумного – неприязнi до дурня.
Саадi - У здоровому тілі — здоровий дух.
ЮВЕНАЛ - У кого є друзі, у того немає друга.
Арістотель - У кожній справі дивися на мету — і відмовишся від усього зайвого.
Луцій Анней СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Захотілось бабі раків — продала корову.
- Земля там мила, де мати народила.
- Зими і вовк не з’їсть.
- Зі злої трави лихе й сіно.
- Зійшлися характером, мов коза з трактором.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ходжу берегами,
Та й не находжуся; Дивлюсь на сади зелені, Та й не надивлюся. Пантелеймон Куліш "Lago Маggirе", 1862 - Ми сподівались, ждали, ждали,
Ждемо й тепер... Весни нема, А перед нами і за нами Холодна, темная зима ! Олександр Кониський "Сподівання", 1876 - Дивувалась зима,
Чом так слабне вона, Де той легіт бересь, Що теплом пронима? Іван Франко "Дивувалась зима...", 1880 - Земле, моя всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глибині, Краплю, щоб в бою сильніше стояти, Дай і мені! Іван Франко "Земле, моя всеплодющая мати...", 1882 - Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни, Путь життя, темну путь Проясняють вони. Іван Франко "Не забудь, не забудь...", 1882
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Цікаво спостерігати, як реальний об’єкт зберігається, незважаючи на всі абстракції.
Клее - Час від часу добре зробити паузу у своєму прагненні до щастя і просто бути щасливим.
Гійом Аполлінер - Час не значить нічого. Це абстракція. Він потрібен лише для того, щоб фіксувати рух.
Енн Карсон - Через якийсь час ми всі будемо мертві. Тому давайте вести себе, неначе ми вже мертві.
Реймонд Чандлер - Чи будемо ми танцювати, чи ні — все одно ми будемо дурнями. Давайте танцювати.
Японське прислів’я
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Оголошення: учу писати вилами по воді.
Микола СЛЬОЗКО - Основне питання нашого політикуму — бути чи не бути при владі?
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Під здачу держави дають будь-який кредит.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Прийшла коза до воза, а лебідь, рак і щука вже все з нього порозтягували.
Флоріан БОДНАР - Розперезалися злочинці, а паски затягують зубожілі.
Леонід ЗАБАРА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- До доброго тягне Гриця, до красного, до любові, а передусім до свободи, широкої, безмежної, як крилаті ліси по верхах, як бистрі ріки там в долах.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "В неділю рано зілля копала" - І небо сковане, і скована земля...
Ні серця, ні душі не звуть небесні руна; Ні в лузі, ні в гаю ніхто не проспіва, Стоїть німий орган, замовкли в арфах струни. Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "І небо сковане, і скована земля", 1911 - Той, що греблі рве.
Леся УКРАЇНКА Персонаж драми "Лісова пісня" - Коні не винні.
Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ Назва новели, 1912 - Як Одіссей, натомлений блуканням
По морю синьому, я — стомлений життям — Приліг під тінню сокора старого, Зарився в листя і забув про все. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Як Одіссей, натомлений блуканням...", 1918
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|