Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Зла людина схожа на вугілля, якщо не обпікає, то вимазує тебе.
Анахарсіс. - Зло засіло в душі нашій, а вона не в змозі бігти від самої себе.
Квінт Горацій Флакк, римський поет (65 р. до н. е. — 8 р. до н. е. ) - І старість повна насолод, якщо тільки вміти нею скористатися.
Сенека. - Йдучи середнім шляхом, ти йдеш найбезпечнішим шляхом.
Овідій. - Кожен міряє страх своїм страхом.
Античний афоризм
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Може воно колись і правда була та тепер за брехню вважається. 6.190. Собака брехне, а чоловік і повірить.
- Так то брехати лиха не набравшись! Треба брехні толк дати. Не ти б казав, не я б слухав. Ваше слово з крилами (залітає в брехню).
- Добре кажеш, тілько в громаду не беруть.
— Добре мовиш, та в громаду не ходиш, (так сказав чумак поповичеві, як той хвалився; який би з нього піп був, коли б не вигнали з бурси).
- Моргай не моргай: покрали хлопці капці.
- Не роби з губи холяви.
— Не годиться з писка халяву робити.(Пообіцяв, та й не дає).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Один, мов з хмари впав.
- Одинока, як тополя.
- Одинокий, як листок.
- Одна, як билина в полі.
- Одяглася, як царівна.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Не поет, у кого думки не літають вільно в світі,
А заплутались навіки в золотії тонкі сіті.
Леся Українка. - Не поет, хто забуває
Про страшні народні рани,
Щоб собі на вільні руки
Золоті надіть кайдани!
Леся Українка. - Не показуй пальцем — покажи собою.
Станіслав Єжи Лец. - Не помиляється той, хто нічого не робить. Але й нічого не робити — помилка.
Еміль Кроткий. - Не поспішай сказати "ні", доки тебе не запитали.
Джонатан Свіфт.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У нас тобі сім разів відміряють — і нічого не відріжуть.
Олександр ПЕРЛЮК - У нас уже навіть ланцюгів нема
Олександр ПЕРЛЮК - У нас уже стільки прав, що ніби ми й не безправні.
Олександр ПЕРЛЮК - У нас усі підтримують реформи, просто не кожен про це знає.
Олександр ПЕРЛЮК - У нас хоч король одягнений, взутий, нагодований.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не давайтеся ж у руки
Катам України,
Не давайтеся на муки,
Бийтесь до загину!
Василь МОВА
"Заповіт засланця", 1890 - Хай я загину, та хай сяє мило
Над людьми сонцем правда і надія!
Леся УКРАЇНКА
"Сон", 1891 - Досвітні огні, переможні, урочі,
Прорізали темряву ночі,
Ще сонячні промені сплять, —
досвітні огні вже горять.
То світять їх люди робочі.
Леся УКРАЇНКА
"Досвітні огні", 1892 - Який я декадент? Я син народа,
Що вгору йде, хоч був запертий в льох.
Мій поклик: праця, щастя і свобода,
Я є мужик, пролог, не епілог.
Іван ФРАНКО
"Декадент", 1896 - О, не один нащадок Прометея
Блискучу іскру з неба здобував,
І безліч рук до неї простягалось,
Мов до зорі, що вказує дорогу.
Леся УКРАЇНКА
"Fiat nox!", 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
