Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Негласне діло ліпше, ніж слово недовершене.
Богослов - Слово схоже на дзеркало. Як дзеркало образ тіла й лиця показує, так і бесідою особливість душевного образу виявляється.
Фотій - Дій так, як кажеш, а не кажи діяння.
Фотій - Скільки в бою залізо може, стільки по містах – законне слово, добре написане.
Солон - Ні знань без єства і праці втілити неможливо, ані єство не вдосконалюється без навчання і праці, ані праця не укріплюється, яка не заснована на єстві та навчанні.
Філон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Джиґ Марушка, — з перцем юшка.
- Сік-пік на помело, коли води не було.
- Сцик-брик на гвоздик!
- Круть, верть, та й геть!
- Прийшов, бдикнув, та й далі пішов.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Хліб на хліб сіяти - ні молотити, ні віяти.
- Хоч річка і невеличка, а береги ламає.
- Чайка сіда на воду - чекай доброї погоди.
- Як почав орать, то в сопілку не грать.
- Як терен квітнем забіліє - селянин ячмінь сіє.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Те, що він віддає перевагу блондинкам, ще не робить його джентльменом.
NN - Те, що людина знає у п’ятдесят і чого вона не знала у двадцять, не можна виразити словами.
Adlaі Stevenson - Те, що ми бачимо, залежить від того, куди ми дивимося.
Л. Леонов - Те, що ми робимо, змінює нас більше, ніж те, що роблять з нами.
Шарлотта Перкінс Гілман - Те, що останнє слово завжди залишається за жінками, ще раз доводить, що їхній словниковий запас більший, ніж у чоловіків.
Ігор Сиволоб
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найважливіші здобутки людства зростали й зростатимуть в українській расі.
Юрій ЛИПА - Одне святе є в світі – кров людей хоробрих,
Одні живуть могили – вірних Батьківщині!
Юрій ЛИПА - Без традиції нема культури, без культури нема нації.
В’ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ - Комунізм не є, як дехто думає, початком нової доби, а він є кінцем і смертю доби старої.
В’ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ - Тільки такі зруйновані нації можуть воскресати... які дух свій, хоч би поза межами
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли;
у нас нема
Зерна неправди за собою.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Доля", 1858 - Мені, моя доле,
Дай на себе подивитись,
Дай і пригорнутись,
Під крилом твоїм любенько
В холодку заснути.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Слава", 1858 - Нема в мене роду,
Немає дружини,
Ані брата-товариша
На всій Україні.
Пантелеймон КУЛІШ
"Народна слава", 1862 - Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталась тільки надія одна.
Леся УКРАЇНКА
"Надія", 1887 - Хвилі не вір ти мінливій:
Вітер де віє, туди вона й б'є,
Берег твердий незрадливий —
Він тільки певний притулок дає.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
