Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Так само як боязкi люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли i великого судна пересядуть на невеличкого човна, а вiдти знову переберуться у тривесельник, але нiчого сим не досягають, бо разом i собою переносять жовч і страх,– так і життєві змiни не усувають з душі того, що завдав прикростi і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА - Якщо ти здоровий, радiю; якщо ти до того ще й веселий – радiю ще бiльше, бо веселiсть – це здоров’я гармонiйної душi. Душа, вражена яким–небудь пороком, не може бути веселою.
Григорій СКОВОРОДА - Немає бiльшоi муки, як хворiти думками, мучитись серцем, мерзнути душею вiд холодного скрежету і відчаю. О, коли б ми цього морозу хоча б вполовину боялись!
Григорій СКОВОРОДА - ...коли хто веселий, той і в хворобi здоровий. Не всякий, тілом здоровий, весело живе. Тож видно, що одна річ здоров’я й інша річ – веселість душi.
Григорій СКОВОРОДА - О, якби у мене був духовний меч! Я б знищив у тобi скупість, убив розкiш і дух нетверезості, вразив би честолюбство, розтрощив би марнолюбство...
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ні дать, ні взять.
- Ні корови, ні свині, тільки Сталін на стіні.
- Ні прозьбою, ні грозьбою.
- Ні риба, ні м’ясо.
- Ні се, ні те.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Руки довгі, як у злодія.
- Руки холодні, як у жаби.
- Руки, як граблі.
- Руки, як копистки.
- Руки, як у рака клешні.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Фільм — це життя, з якого вивели плями нудьги.
Альфред Хічкок. - Фільм має починатися із землетрусу, а потім напруга має наростати.
Альфред Хічкок. - Форма — можливість структури.
Людвіг Вітґенштейн. - Форма — солдатська. Зміст — статутний.
Джангулі Ґвілава. - Форма є найвищий зміст.
Фрідріх Геббель.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Досяг вершини — заліз на сусідську грушу.
Іван МАРТИШКО - Думки приходять і відходять, головне, щоб голова залишалась на місці.
Микола ПАСЬКО - Дурні бувають двох видів: одні не думають, що говорять, інші говорять усе, що думають.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Є над чим подумати, адже ми над безоднею.
Флоріан БОДНАР - Є розумні жінки. І немало. Лиш не всім удається їх зустріти.
Василь МОМОТЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Тільки такі зруйновані нації можуть воскресати, а не безсило в свому гробі борсатися, які духу свого, хоч би поза межами Батьківщини, поза своїм тілом, живим зуміли заховати.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Смерть консерватизму означає скрізь і завжди смерть нації.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Динаміка — життя, рух — кожної живої нації полягає в обороні сильними консерватистами традиційної існуючої форми національної влади і в постійнім реформуванні цієї влади поступовцями.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Навіть само поняття національної культури української — як чогось органічного, окремого, індивідуального — зовсім чуже більшовикам.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Зрадництво стало найбільш характерним явищем нашої історії...
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|