Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Син Людський... вiддасть кожному згiдно з дiлами його.
Євангеліє від св. Матвія - Вiд спокус горе свiтовi, бо мусять спокуси прийти; надто горе людинi, що вiд неї приходить спокуса!
Євангеліє від св. Матвія - ...Що Бог спарував, людина нехай не розлучує.
Євангеліє від св. Матвія - Люби свого ближнього, як самого себе.
Євангеліє від св. Матвія - Верблюдовi легше пройти через голчине вушко, нiж багатому в Боже Царство ввiйти.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Де лихо пристане, там і трава вяне.
- Ледве лихо дізналося, де люди живуть.
- Лихо штани поре.
- Може Господь милосердний не все лихо роздасть, — ще останеться.
- Лиха година настала: бувало як кого бють, то і нас зовуть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Життя наше, як павутина.
- Життя, як колюча нива: не пройдеш, ніг не вколовши.
- Жінка, що торба — що покладеш, те й несе.
- Жінка, як картиночка.
- Жінки, як сороки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Виховуючи свою дитину, ти виховаєш себе, затверджуєш свою людську гідність.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Головний зміст і мета сімейного життя – виховання дітей.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Діти збільшують наші життєві турботи і тривоги, але в той же час завдяки їм смерть не здається нам такою страшною.
Френсис БЕКОН - Кращий спосіб зробити дітей хорошими – це зробити їх щасливими.
Оскар УАЙЛЬД - Найбільша помилка, якої припускаються у вихованні, – не привчають юнацтво до самостійного міркування.
Готхольд Ефраїм Лессінг
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Правда – лазня мисленна – нам душу змиває,
А почорнене лжею сумління вбіляє.
Семен КЛИМОВСЬКИЙ - Промінь слави навіки смерть гасить.
Семен КЛИМОВСЬКИЙ - Правду злая утроба в світі не з’являє.
Семен КЛИМОВСЬКИЙ - Бути добрим без правди серце неспроможне.
Семен КЛИМОВСЬКИЙ - Бог живе лише в правді, в брехні – біс одвіку,
В кому правда – Господь там, лжа – біс чоловіку.
Семен КЛИМОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Встала рано, затужила:
гірка моя доля!
Взялась би я до роботи,
та не маю поля.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Встала рано, затужила...", 1925 - Чи я в лузі не калина була?
Чи я в лузі не червона була?
Взяли мене поламали
І в пучечки пов'язали
Така доля моя,
Гірка доля моя!
Народна пісня — Зелена діброво, скажи мені правду:
А що в світі красно процвітає?
— Червона ма - Хвалилася береза
Своїми вітами перед дубами.
— Хвались, не хвались,
Не ти їх кохала,-
Кохали віти буйнії вітри,
Буйнії вітри, дрібнії дощі.
Народна пісня - Ой у лісі, в лісі,
В лісі на дубочку
Ой схилив, схилив
Голуб головочку,
Та з гори в долиночку,
Схилив головочку
Згори в долиночку...
Народна пісня - Кожна деревина хворости пускає,
А кожна пташина свою пару має.
Народна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
