Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Голий розбою не боїться.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Де добродійність там заздрість.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Добродійність ворогів у друзів перетворює.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Добродійному життю основа – праця.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Золото вуста загороджує.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Бог з празником, а чорт з роботою.
- Лучше на печі лежати, ніж від ранку до вечора страждати.
- Піч мати.
- Хто любить піч, тому ворог Січ.
- Ох піч, моя піч!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ударив, як муха крилом зачепила.
- Ударив, як свиню жолудь.
- Узявся, як кіт до сала.
- Уклав, як сіно в годину.
- Умивається, як качур.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Цинік — людина, що вголос говорить те, що ми думаємо.
П’єр Данінос - Цинік — людина, яка у десятирічному віці зрозуміла, що ніякого Санта-Клауса немає, й досі не може з цим змиритися.
Дж. Г. Коззенс - Цікавість — перша сходинка до зради.
Магдалена Самозванець - Цілую ручки лише Венері Мілосській.
Аркадій Давидович - Ціна: останній крик жіночої моди.
Е. Банфілл
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Прогрес є процес перетворення надії на відчай.
Володимир ЧЕРНЯК - Щоб у людства було майбутнє, у нас залишилося мало часу.
Володимир ЧЕРНЯК - Куди котиться земна куля? Вона може закотитися туди, звідки її не дістати.
Володимир ЧЕРНЯК - Абсурд розвивається за власною логікою: логіка абсурду переростає в абсурд логіки.
Володимир ЧЕРНЯК - Чоловіки закохані в жінок, які їм подобаються; жінкам подобаються чоловіки, в яких вони закохані.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я молодий і чистий,
Як вічність, молодий. Дорога колосиста Звивається, мов змій. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Я молодий і чистий...", 1922 - Брешете ви, кому ясно усе!
Перед мрією всі ми ниць! Дні! Який це музей Дрібниць. Євген ПЛУЖНИК "Дні", 1924 - Ми розуміємо Європу теж як психологічну категорію, яка виганяє людськість із "Просвіти" на великий тракт прогресу.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Камо грядеши", 1925 - Камо грядеши.
Микола ХВИЛЬОВИЙ Назва збірки памфлетів, 1925 - Міщанство — завжди міщанство і завжди йому одна ціна.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Думки проти течії", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|