Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Благі Благим споконвічно створені були, так і грішні злими.
Сирах - Розум не викорінює пристрасті, але їй супроти виться.
Йосип - Коли їси, пригадай, що подвійне сприйняв ти: душу й тіло.
Що тілу даєш – то вилив, а що душі – то завжди збережеш. - Дехто задля того живуть, щоби змогу мати пити та їсти, я ж не так – їм та п'ю, бо на цім життя стоїть.
Сократ - За солодким печаль приходить.
Мосхіон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хіба ще йому хороби лихої треба.
- Не буть ласий, як попівна заміж.
— Е, ця наче попівна заміж квапиться.
- Оце (хапає), наче собака мухи!
- Так хапає, як собака рве.
- Допався, як муха до меду.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сильний, як орел.
- Сильний, як слон.
- Синє, як небо.
- Синє, як терен.
- Синій, як бузина.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Є жінки, створені для любові, і є жінки, створені для інтриг.
Уілъям Мейкпіс Теккерей - Є жінки, що говорять, що не приймуть від вас ні сантима.
Саме вони вас і розоряють. - Єдине призначення жінок, на думку Наполеона, є дітородність та задоволення сексуальних потреб чоловіків.
Д. Сьюард - Єдине, про що жінка ніколи не забуває, — це рік її народження, як тільки вона його нарешті вибрала.
Дороті Паркер - Єдине, що жінка пам’ятає твердо, — це вік інших жінок.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У тому, що ти не ідіот, найчастіше доводиться переконувати саме ідіотів.
Олександр ПЕРЛЮК - Уже й горілка скінчилась, а ми все п'ємо!
Олександр ПЕРЛЮК - Уже й розкрадати нічого, а інвестицій все ще нема.
Олександр ПЕРЛЮК - Уже минули часи, коли кохання було вічним
Олександр ПЕРЛЮК - Усі люди народжуються вільними, просто дехто вважає за краще потім своєю волею вигідно розпорядитися.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Що наша Вкраїна
Стала шляхті раєм,
А ми, її рідні діти,
По степах блукаєм.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862 - Тихо Дунай, тихо
Жовті піски миє.
Як згадаю Україну,
Серденько заниє.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862 - Єсть у світі правда чиста,
І добро, і воля -
Іззивай їх, моя думо,
На ріднеє поле.
Пантелеймон КУЛІШ
"Сам собі", 1862 - Удосвіта встав я... темно ще надворі...
Де-не-де по хатах ясне світло сяє,
Сяє ясне світло, як на небі зорі...
Дивуюсь, радію, у серця питаю:
"Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?"
Пантелеймон КУЛІШ
"Заспів", 1862 - Ще не вмерла Україна, і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Павло ЧУБИНСЬКИЙ
"Ще не вмерла Україна", 1863
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
