Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Пам'ятай Ісуса Христа, що встав із мертвих.
Апостол - Діти і старі однаково безпам'ятні: ті – зростаючи, ці – знемагаючи. Що є пам'ять? Утримання баченого і почутого, пригадування їх спомином називається. Тому тупі пам'ятливі, а розумні добру мають пам'ять.
Платон - Душе моя, спитаю тебе, що хочеш од чесних людей? Спитай, тільки ясно, і відповім одразу.
Іван Богослов - Душа мудрого приліпиться до Бога. Не смерть душі губить, а зле життя.
Філістіон - Де заздрість і звада, там безчинство й усіляка зла річ. Слави краса від заздрощів, як од хвороби, перемінюється. Заздрість – струп на істині.
Апостол
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як на тобі поганий кожух, то суддя оглух.
Білорус. - Як не любиш, то в кожному огірку знайдеш по черв'яку.
В'єтнам. - Як нема вусатого, то поцілуєш і шмаркатого.
Рум. - Як позичать, то очі як у сокола, а як віддавать, то як у сови.
Білорус. - Як по-панському гавкать навчився, то й од села відбився.
Білорус.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Тупа, як товкач у ступі.
- Тупий, як липовий дривітень.
- Тупий, як обух.
- Тупий, як пень.
- Тупий, як серп іржавий.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Усі серця – приховані, кожна людина – провалля, радість – минуща, а сміх – оманливий.
ВОЛЬТЕР - Усі тирани, які будь-коли жили, теж вірили у свободу – у свободу для себе.
Елберт Гоббард - Усіх приваблює близька перемога, далекого ж блага прагнуть тільки великі душі.
Фрідріх ШИЛЛЕР - Уся мудрість і усі роздуми у нашому світі зводяться, врешті-решт, до того, щоб навчити нас не боятися смерті.
Мішель МОНТЕНЬ - Усяка влада виходить від народу. І вже ніколи до нього не повертається.
Габріель ЛАУБ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Грай сам, якщо не хочеш, щоб грали тобою!
Володимир ШАМША - Громадський транспорт вчить нас бути активними і цілеспрямованими.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Гроші найкраще тримати у банках. Трилітрових.
Василь ТИТЕЧКО - Гроші не пахнуть, але скільки від них буває смороду!
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Давайте жити дружно: ви — за наші подачки вам, ми — за прихватизовану у вас народну власність.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Бо хіба ж може бути інтернаціонал без України, без бандури?
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Хочемо, щоб нація наша чужих чобіт не чистила. Пора! Вільними стати пора!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Злиденніших нема рабів у світі, як ми, братове українці!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Найкращий спільник той, хто мову нашу розуміє і по-вкраїнському говорить.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Найкращий спільник той, у кого зброя по-вкраїнському говорить.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|