Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає іншого і бiльшого нещастя, як коли душа болить. Вона болить тоді, коли болять думки.
Григорій СКОВОРОДА - Живуть на землі й тi, хто ні про що не думає, як лиш розбагатіти, нажертися, напитися, нарядитися. Тікайте від розмов з цими пожадливими до наживи. В серці їх погане сім’я виплоджує жовч і зміну отруту, що вбиває душу.
Григорій СКОВОРОДА - Щасливий той, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє користуватися ним.
Григорій СКОВОРОДА - ...розумним і добрим серцям набагато миліший і поважнiший природжений чесний швець, ніж неприроджений статський радник.
Григорій СКОВОРОДА - Найбільша справа, коли вона без природженостi робиться, втрачає свою честь і вартiсть.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сиджу, як на вогні.
- Гаразд — коли б витримати.
- Без соли солоно, без круп густо.
- Тепер мені не до соли, коли батько вмер! (ішла дівка з торгу — сіль несла. Прийшла на весілля та й танцює — а сіль таки в торбі за спиною. "Дівко чого ти танцюєш — твій батько помер"? "То що ж що вмер, то що ж що вмер"! "Хіба ж тобі його не жаль"? — "Де в біса не жаль, де в чорта не жаль"!, а сама все таки танцює... "Он" кажуть "сіль сиплеться"! — "Тепер" каже "мені
- не до соли, коли батько вмер"!).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вертиться, як сорока на тину.
- Вертиться, як чорт в берлозі.
- Вертиться, як швець на ярмарку.
- Верткий, як в'юн.
- Весела, як весна.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Цвях у стільці – критика знизу.
Віктор КОНЯХІН - Пішов недалеко, але на підвищення.
Віктор КОНЯХІН - Дулями мінятися – без пальців лишатися.
Віктор КОНЯХІН - Хто ж гадав, що стародавня Русь доживе до «нових русскіх»…
Віктор КОНЯХІН - Діти змушені вчитися на помилках Міністерства освіти.
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Слів бережися солодких, неначе ворожих стріл, друже,
Милі підлизи-слова ранять, мов ворог, не менш.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Як бджола тебе куса, потерпіти треба,
Бо ти гнівом безліч жал викличеш на себе.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Входячи до навчального саду мистецтва, будьте благочестивими та уважними садівниками.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Ані природні здібності без знання поетичного мистецтва, ані мистецтво без природних здібностей не може створити поета.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Чим є життя? Це поїздка крізь моря страшні небезпеки.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати,
Ніж в землі чужій, ворожійВ славі й шані пробувати!
Микола ВОРОНИЙ
"Євшан-зілля", 1902 - Тут і кості зотліють твої
На взірець і для страху
Всім, що рвуться весь вік до мети
І вмирають на шляху.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - І підуть вони в безвість віків,
Повні туги і жаху,
Простувать в ході духові шлях
І вмирати на шляху.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - Се смерть ішла. Мавра на самоті ніби відчуває, що се так смерть лісами тиснулася, дотикала о її хату, косою зашарпувала, щоб себе пригадати.
- Смерть.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала", 1909
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
