Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто правду говорить, ненавидять того.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Хто пристрастю багатьох багатств утяжений, не зможе ввійти у царство Боже.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Чесне є не те, що давнє, а те, що добре й корисне.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Яка милостиня таке і воздаяння.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Не те, що ми хочемо, а що Бог хоче, – те в нас здійснюється.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- По ставку й гребля.
- Побігли в лози пасти кози.
- Побралися молодята — вдвічі більше турбот у неньки й тата.
- Повадиться вовк до кошари, то все стадо перебере.
- Повір у світлу прикмету — і щастя тебе знайде.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Писав писака, не розбере а собака.
- Пишається, як заєць хвостом.
- Пишається, як кіт на глині.
- Пишається, як корова в хомуті.
- Пишається, як кошеня в попелі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Бог, створюючи жінок, не наділив їх почуттям гумору, тому вони здатні тільки любити чоловіків, замість того, щоб глузувати з них.
Інгмар Бергман - Будь-яка дівчина може бути чарівною. Все, що для цього потрібно — стояти спокійно і виглядати дурепою.
Хеді Ламмар - Ви споглядаєте зірку з двох причин: тому, що вона блискає, і тому, що вона незбагненна.
Але поруч з вами – сяйво більш ніжне і таємниця більш глибока: жінка. - Відомо, на що здатна розлючена жінка.
Вергілій - Вільна жінка та, котра вважає нормальним секс до заміжжя, і роботу — після. Глорія Стайнем
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли ви носите жінку на руках, відпадає потреба стежити за кожним її кроком.
Флоріан БОДНАР - Коли ви разом з’їли пуд солі і нічого не змінилося, значить, вас підвів смак.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Коли владі не вистачає аргументів, вона створює... нові гілки влади.
Василь КРАСНЮК - Коли владоможці кажуть: "Ми будемо жити краще!" – хочеться спитати: "А ми?"
Володимир ШАМША - Коли всі крадуть і брешуть, чесний стає для всіх ворогом.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Будь проклята, співуча мово
Сльозавих і слизьких пісень,
Бо кожен чин пожерло слово,
Бо зміст заїла передмова
І в ніч лягає кожен день.
Євген МАЛАНЮК
"Павза", 1929 - Не сховатись, дарма, під наметом краси,
в чаді п'яному строф кришталевих.
Вітре днів, мої власні слова рознеси,
на шляхах їх розвій стомилевих.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Суворий вірш", 1934 - Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.
Зникають речі, розвіваються довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Над книжкою поезій", 1934 - До дна землі
й до дна цупкого слова
вдираюся завзято і уперто
і видираю в заздрісної смерті
пісні,
п'яніння,
ночі й дні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Хліб насущний", 1936 - Література зберегла нам чисте сяйво найсвітліших українських морально-етичних традицій, але вона нічого не зрозуміла в проблемах свого часу і ніяк не ствердила українства на терезах світової історії.
Юрій ШЕРЕХ
"Наша сучасність — наше мистецтво", 1947
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
