Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У чому тебе застану, у тому тебе й судитиму.
«Повість минулих літ» - Як добре і як красно, коли житимуть брати разом!
«Повість минулих літ» - Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманність здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості. Книга – бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємось, вони - узда для тіла і душі. Мудрість – велика.
«Повість минулих літ» - Коли старанно пошукаєш у книгах мудрості, то матимеш велику користь для душі. Бо той, хто часто читає книги, той з Богом бесідує, або зі святими мужами.
«Повість минулих літ» - Якщо будете жити в любові між собою, і Бог буде з вами, і підгорне від вас ворогів ваших, і будете мирно жити. Та коли в ненависті будете жити, в сварках і міжусобицях, то самі загинете, і землю батьків, і дідів своїх погубите, яку здобули трудом великим.
«Повість минулих літ»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Довг довгий, а прийде час, що стане короткий.
- Душно, як два правять, а третьому нічого дати.
- Загряз в довги по самі вуха.
- Мій батько нікому не винен!
- У того позичить, а тому віддасть.
– Сорочку викупив, а жупан заставив.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Побачив, як своє праве вухо.
- Побачив, як свої вуха.
- Побачив, як свою потилицю.
- Побіг, як скажений.
- Побіг, як собака за возом.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Нащо слова? Ми діло несемо.
Олег Ольжич. - Не беріть у співавтори чоловіка дружину — доведеться віддавати половину гонорару.
Євген Сазонов. - Не бійся досконалості, тобі її не досягти ніколи.
Сальвадор Далі. - Не бійся чуток: правда ще жахливіша.
Гелій Аронов. - Не бійтеся критики — навіть найбільш розгромні статті виходять не до, а після опублікування, тобто після вилучення гонорару з каси видавництва.
Євген Сазонов.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- А хто про халяву мріє: той, кого взули, чи той, кого роззули?
Флоріан БОДНАР - А чи було б життя прекрасним, якби не смерть?!
Олександр ПЕРЛЮК - Абетка сімейного життя: завжди своє "я" ставити на визначене алфавітом місце.
Юрій РИБНИКОВ - Аби не грім, мужик розучився б хреститися.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Аби побачити все тверезими очима, треба гірку чашу випити до дна.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Стій, серце, стій! не бийся так шалено.
Вгамуйся, думко, не літай так буйно! Не бий крильми в порожньому просторі. Ти, музо винозора, не сліпи Мене вогнем твоїх очей безсмертних! Леся УКРАЇНКА "То be or not to bе?..", 1896 - В зів'ялих листочках хто може вгадати
Красу всю зеленого гаю? Хто знає, який я чуття скарб багатий В ті вбогії вірші вкладаю? Іван ФРАНКО "Зів'яле листя"("Епілог"), 1896 - Пісне, моя ти підстрелена пташко,
Мусиш замовкнуть і ти. Годі ридати і плакати тяжко, Час нам зо сцени зійти. Іван ФРАНКО "Пісне, моя ти підстрелена пташко...", 1896 - Рідна мова на чужині
Ще милішою стає. Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Рідний край", 1898 - Лише ми одні піддержуємо красу в житті, ми, артисти, вибрана горстка суспільності...
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними. - Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|