Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Цей сказав: життя вимірюй малим і великим часом.
Біонт - Схоже життя це на іподром, на ньому добрі нерідко гинуть, а гірші – кращі місця посідають.
Демокріт - Коли спитали його: "Який град добре стоїть?", він відповів: "Де за законом живуть, а кривдників карають".
Сократ - Дві причини спонукають людину до страху Божого: мука безчестя і відплата благочестя.
Демокріт - Великим трудом і потом виправляється в нас норов добрий і сталий.
І все ж можливо за одну мить порушити все, що многим потом здобули.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вовк з бараном, а жарт із шаблею вкупі не бувають. (тур.)
- Де проїде переднє колесо, проїде і заднє. (тур.)
- До розуму ще треба мати ополоник щастя. (тур.)
- До торби без вівса коні не підходять. (тур.)
- Добрий мед, та ціна його кусає. (тур.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Треба біди так, як більмо в оці.
- Треба, як до трактора погонича.
- Треба, як п'ятого колеса до воза.
- Трохи, як комар наплакав.
- Трудно вийти з біди, як каменю з води.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Слава Богові, я усе ще атеїст.
Luіs Bunuel - Слава полеглому за Батьківщину в боротьбі з державою!
Ю. Базилєв - Слідом за доларами, що впали на тебе з неба, з під землі вилазить податковий інспектор.
“Закон Рюэйна” - Сліпий — не той, хто не бачить, а той, хто не хоче бачити.
Джонатан Свіфт - Сліпий не подякує тобі за дзеркало.
Томас Фуллер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Нерідко, щоб розтопити серце коханої, потрібно наламати чимало дров.
Леонід СУХОРУКОВ - Чим менше любимо дружину, тим дужче любимо жінок.
Леонід СУХОРУКОВ - Деякі шлюби лише подвоюють самотність.
Леонід СУХОРУКОВ - Пантоміму породили чоловіки в період матріархату.
Леонід СУХОРУКОВ - Чим більше знаєш, тим більше дозволяєш собі чогось не знати.
Леонід СУХОРУКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- З прокляттям в небо устає
новий псалом залізу.
Павло ТИЧИНА
"Псалом залізу", 1920 - Та страшно, страшно жить минулим...
Будучина — сліпий туман -
Над мертвих днів глухим намулом
Ховає вогники оман.
Євген МАЛАНЮК
"Лист", 1923 - Ні, ні! Прийдешнє — не казарма,
Не цементовий коридор!
Максим Рильський
"Ні, ні! Прийдешнє — не казарма...", 1923 - Харків, Харків, де твоє обличчя?
До кого твій клич?
Угруз ти в глейке многоріччя,
темний, як ніч.
Павло ТИЧИНА
"Харків", 1923 - Братерство давніх днів! Розкішне, любе гроно!
Озвися ти хоч раз до вигнанця Насона,
Старого, кволого, забутого всіма
В краю, де цілий рік негода та зима,
Та моря тужний рев, та варвари довкола...
Микола Зеров
"Овідій", 1924
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
