Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Легiон менi ймення, бо багато нас.
Євангеліє від св. Марка - Були "немов вiвцi, що не мають ластуха".
Євангеліє від св. Марка - Хто зло ричить на батька або матiр, нехай смертю помре.
Євангеліє від св. Марка - Мавши очi - не бачите, i мавши вуха - не чуєте. I не пам'ятаєте.
Євангеліє від св. Марка - Майте сiль у собi i мир мiж собою.
Євангеліє від св. Марка
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Рости сину, хоч дурний, аби великий!
- Гірка горілка, та й життя не солодке.
- У бороді гречка цвіте, а в голові й на зяб не орано!
- Чому бідний? Бо дурний. Чому дурний? Бо бідний.
- Гірко ковтати, та жалко вертати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Так ти не хочеш, як Дід сороківки.
- Так, як та свиня, що зненацька мішки рве.
- Така в неї душа чиста, як теє сонечко навесні: не пече, а гріє.
- Така гарна пика, що як виглянула у вікно, то три дні собаки ґвалтували.
- Така гарна, як пані намальована.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У житті мов у ліфті: то вгору, то вниз, то на ремонті.
Володимир Ломаний. - У житті та в орфографії зазвичай усе навпаки, ніж вам здається.
Яніна Іпохорська. - У журналістику йдуть, як у ченці.
Анатолій Москаленко. - У журналістів одна група крові.
Анатолій Москаленко. - У збірнику афоризмів, напевно, й можна витиснути сік людської думки; але сік зовсім і не становить найкоштовнішу її частину.
Григорій Ландау.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли депутати встановлювали собі захмарні зарплати, вони напевне, як завжди, думали про народ.
Олександр ПЕРЛЮК - Коли мільйонерам не вистачає мільйонів, вони починають затягувати злидням паски. Кровопивця не так любить свою жертву, як керманичі люблять свій народ!
Олександр ПЕРЛЮК - Коли переламати хребет корупції, то весь наш бомонд відразу опиниться на операційному столі!
Олександр ПЕРЛЮК - Коли продукти, які не можна вживати в їжу, ми їмо, значить, їх таки можна їсти!
Олександр ПЕРЛЮК - Комедія у вищих ешелонах влади — це завжди трагедія для народу.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.
Леся УКРАЇНКА
"Мелодії". 1893 - Не співайте мені сеї пісні,
Не вражайте серденька мого!
Легким сном спить мій жаль у серденьку,
Нащо співом будити його?
Леся УКРАЇНКА
"Мелодії". 1893 - На крилах пісень.
Леся УКРАЇНКА
Назва збірки поезій, 1893 - З кривавого багна багно літературне
Зробили ви собі, о кодло некультурне!
Пантелеймон КУЛІШ
"Сліпченкові", 1893 - Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?
Леся УКРАЇНКА
"Слово, чому ти не твердая криця...", 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
