Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Про свої здібності людина може довідатися, тільки спробувавши застосовувати них на ділі.
СЕНЕКА Старший - Просячи в когось милостині, Діоген сказав: "Якщо ти подаєш іншим, подай і мені, а якщо ні, то почни з мене".
- Процвітаючі негідники нестерпні.
Есхіл - Разом з одягом жінка знімає з себе сором.
Геродот - Реформу моралі варто починати з реформи законів.
Клод ГЕЛЬВЕЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Якщо хочеш довго жить – кинь курить і горілку пить.
- Бджілка мала і та борониться.
- Боягуз із страху бджолу шуляком назве.
- Будеш медом – злижуть, будеш гірким – заплюють.
- Весняна бджола – найщасливіша.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Тарас Шевченко
"Тополя", 1839 - І все то те, вся країна,
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою,
Споконвіку вмивається,
Сонце зустрічає...
І нема тому почину,
І краю немає!
Тарас Шевченко
"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Село! і серце одпочине.
Село на нашій Україні -
Неначе писанка село,
Зеленим гаєм поросло.
Цвітуть сади; біліють хати,
А на горі стоять палати,
Неначе диво.
Тарас Шевченко
"Княжна", 1847 - І там степи, і тут степи,
Та тут не такії,
Руді, руді, аж червоні,
А там голубії,
Зеленії, мережані
Нивами, ланами,
Високими могилами,
Темними лугами.
Тарас Шевченко
"А. О. Козачковському", 1847 - Гори мої високії,
Не так і високі,
Як хороші, хорошії,
Блакитні здалека.
Тарас Шевченко
"Сон"("Гори мої високії..."), 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Міністр Геббельс викинув Генріха Гейне з енциклопедичного словника. Одному дано владу над словом, іншому — над словником.
Дон-Амінадо. - Міністр не повинен скаржитися на газети і навіть читати їх. Він має їх писати.
Шарль де Ґолль. - Місія справжнього журналіста — гоїти душі, відчувати больові точки епохи, утверджувати найвищі вартості.
Йосип Лось. - Містер Еттлі — дуже скромна людина. І він має для цього всі підстави.
Вінстон Черчилль. - Міф виникає там, де фактів бракує. Легенда — там, де вони когось не влаштовують.
Олексій Симонов.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Народ побачив натовп біля державного корита.
Леонід ЗАБАРА - Народ ще не весь вимер, а от вся народна власність уже поділена.
Олександр ПЕРЛЮК - Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.
Олександр ДОВЖЕНКО - Народ, що не каже собі правду, — вимираюче населення.
Олесь ВОЛЯ - Народ, що не шанує своїх великих людей, не варт звання освіченого народу.
Іван ФРАНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Вечоріє і темніє,
По землі лягає мла,
І не зійде срібний місяць:
Хмара небо затягла.
Яків ЩОГОЛІВ
"Вечір", 1887 - Гей, ти, степ широколаний,
Мій килиме сріблотканий!
Розпростерся ти широко,
Що не скине й орле око
Твоє займище безкрає!
Іван МАНЖУРА
"Степ", 1890 - Гетьте думи, ви, хмари осінні!
Тож тепера весна золота!
Леся УКРАЇНКА
"Соntrа sреm sреrо!", 1890 - Безмежнеє поле в сніжному завою,
Ох, дай мені обширу й волі!
Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною
І в серці нестерпнії болі.
Іван ФРАНКО
"Безмежнеє поле в сніжному завою..." - Блакитне небо, мов дугасте море,
Безоднею самітною стоїть.
Під сонцем степ, козацьке Дике Поле,
Огнем переливається-жахтить.
Пантелеймон КУЛІШ
"Степ опівдні", 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
