Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- I мудрий часто спотикається.
Григорій СКОВОРОДА - Чи є щось необхiднiше людинi, як дихати. I на те повсюди є повiтря...
- О глибина премудрої благоти, що сотворила потрiбне неважким, а важке непотрiбним.
Григорій СКОВОРОДА - Одна слава – тiнь, другу приймають божi дiти в Авраамовiй пристанi. Суєтна слава, потяг до набуткiв, отруйна пристрасть – це i в пекельнi лихоманки i дочки– хидницi на опалення нечестивого серця. Але iстинна слава, шукання iстинного набутку, свята пристрасть – це нареченi високого духу, якi осолоджують у своїх обiймах чисту душу.
Григорій СКОВОРОДА - Серце, запалене пристрастю до золота, яке любить мудрувати про самi лише гаманцi, мiки, валiзи, – це верблюд, що любить пити каламутну воду i який за в'юками не може пролiзти через тiснi дверi в країну вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Пси виють, а місяць світить.
- Пташка красна своїм пір'ям, а людина своїм знанням.
- Птицю пізнають по пір'ю, а людину по мові.
- Пугач солов'їв не переспівує.
- Пусти пса під стіл, а він дереться на стіл.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Шкідливий, як кошеня.
- Шкідливий, як тхір.
- Шумить, як гай.
- Шумить, як гроза.
- Шумить, як річка на камені.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Наша подяка іноді буває настільки великою, що, розплачуючись із друзями за зроблене нам добро, ми ще залишаємо у них в боргу.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Не бійся ворогів – в гіршому випадку вони можуть тебе вбити, не бійся друзів – в гіршому випадку вони можуть тебе зрадити, бійся байдужих – тільки з їх мовчазної згоди кояться на землі зради і вбивства.
Еберхард - Не довіряти друзям ганебніше, ніж бути обдуреним ними.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Не затягуй узи дружби.
Володимир Голобородько - Не може бути дружби там, де немає свободи.
Фуллер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Всесвіт безмежний, і Бог за всіма вгледіти не може.
Юрій РИБНИКОВ - Вступати до інституту за порадою батьків — все одно, що зв’язувати свою долю з нелюбим чоловіком.
Юрій РИБНИКОВ - Гарному вчитися ніколи не пізно, а поганому — вік не дозволить.
Юрій РИБНИКОВ - Чим легший вантаж знань, тим важче людині.
Юрій РИБНИКОВ - Виникла ідея — шукайте спонсора.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Собі поети право залишають,
Всі інші відкидаючи права:
Належати до тих, кого вбивають,
А не до тих, хто холодно вбива.
Леонід Первомайський
"Коли не замовкає...", 1968 - Вони (шестидесятники) повернули втрачену вагомість словам і поняттям, заставили людей знову повірити у реальність духовного світу. Це був справжній подвиг: в атмосфері тотального зневір'я у щось повірити. І запалити вірою інших.
Валентин МОРОЗ
"Серед снігів", 1970 - На нашій землі письменник: був завжди найбіднішим сином її, і йому відкривались важкі болі та високі заповіти.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Між горою-долиною
Козаченька вбито,
Червоною китайкою
Оченьки закрито.
Народна пісня Ой най мене не ховають
Ні попи, ні дяки,
Ой най мене поховають
Молоді козаки. - Прикрий моє тіло
Чумацькеє біло
Та ще й головочку.
Щоб моє тіло
Чумацькеє біло,
Щоб не чорніло,Од ясного сонця,
Од буйного вітру
Не марніло.
Чумацька пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
