Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Скромність — мати великих діянь.
Оноре де БАЛЬЗАК - Слово, керуючись яким, можна прожити все життя — поблажливість.
КОНФУЦІЙ - Сміливий у справі слів не злякається.
Софокл - Сміливим допомагає доля.
Теренцій Публій - Солодкий сон у трударя, хоч мало він з’їв, хоч багато; багатий же, перенаситившись їжею, не може заснути.
Екклесіаст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У поганих сусідів грошей не позичай.
Італ. - У подружжі люди стають схожі.
Норв. - У розумної голови рот стулений.
Англ. - У свата немає негарних наречених.
Євр. - У селі, де немає птахів, і кажан хороший.
Япон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- За морем, як за горем.
- Забажалось, мов перед смертю.
- Забив, як ведмедя жолудь.
- Забрався, як чорт у вершу.
- Забубонів, як старий дід.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Є напрочуд вчасні винаходи. Наприклад, широкоформатне кіно з'явилося якраз тоді, коли актори на екрані почали здебільшого лежати.
Макс Фавеллі. - Є письменники, думати про яких приємніше, ніж читати їх.
Жан Ростан. - Є письменники — ілюстратори граматики.
Станіслав Єжи Лец. - Є письменники, які страждають утомливою й нудною спостережливістю.
Костянтин Паустовський. - Є помилка, якої не вибачають, це непомильність.
Олександр Фюрстенберг.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- На відміну від жінок чоловіки не встигають відчути старість повною мірою.
Василь МОМОТЮК - На жаль, заборонений плід, якого ми всі так прагнемо, часто виявляється несмачний і гнилий.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - На Канарах і я б відпочила, та не знаю, де подіти вила.
Леонід БАННІК - На одну зарплату не те що жити, навіть поховати неможливо.
Віктор ІГНАТЕНКО - Набагато була б більшою чоловіча аудиторія, якби замість телепередачі «Міняю жінку» була «Міняю тещу».
Василь ТИТЕЧКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Як спалахне серце кволе
Палом страчених надій,
Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1911 - Дорого зустрічей і тиха путь прощань,
Людська дорого, — просто стелься,
Відбивши на холодних рельсах
Огні ночей і дотики світань!
Микола БАЖАН
"Дорога", 1927 - І серце в путь мене веде,
І я не йти — не можу...
Микола БАЖАН
"Розмова сердець", 1928 - І знов обвугленими сірниками
на сірих мурах сірі дні значу,
і без кінця топчу тюремний камінь,
і туги напиваюсь досхочу.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"І знов обвугленими сірниками...", 1937 - А я між небом зоряним, одягнений в кожух,
і між землею сам надворі,
мов здавлений у палітурках двох, лежу,
ніде не читаних історій.
Тодось Осьмачка
"В Альпах", 1953
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
