Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як черевик i ступня не оберненi врiзнобiч, так i нахил душi створює вiдповiдне до себе життя.
Григорій СКОВОРОДА - Бери вершину i матимеш середину.
Григорій СКОВОРОДА - Кожного вабить до себе своя пристрасть.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба свiт i народ – не лiпше видовище, ще й дармове, подiбно до вiдомого Пiфагорового торжища? Ти бачиш, як один стогне пiд тягарем боргiв, другий карається честолюбством, третiй – скнарiстю, четвертий – хворобливим бажанням споглядати безглуздi речi.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрi люди, плаваючи на кораблi, вивчають для свого пожитку нещастя iнших i позирають на них згори, як гомерiвськi боги.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На проханого (або: жаданого) гостя багато треба.
- Гості першого дня — золото, другого — срібло, а третього — мідь, хоч до долу їдь.
- Гість до трьох днів.
- Аби з чим-небудь за стіл завести, а з за стола і сами вийдуть.
- Ситого гостя добре годувати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Змерз, як собака взимку.
- Змилася, як вода.
- Змилувався, як вовк над поросям.
- Змішав, як горох з капустою.
- Змішались, як у бразі гуща.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Люди приходять на роботу в компанію, а ідуть від начальника.
Наталя Грейс - Людина — усе рівно, що цегла; обпікаючись, вона стає твердою.
Бернард Шоу - Людина, який згодна із усім що ви говорите, або дурень, або готується здерти з вас шкіру.
Кін Хаббард - Маклер: людина, що перекидає ваші гроші з акції в акцію, поки вони не зникнуть.
Вуді Аллен - Мама миє раму, а папа... відмиває гроші.
Дмитро Аркадін
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Душа є більше там, де любить, ніж там, де живе.
Георгій КОНИСЬКИЙ - Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій КОНИСЬКИЙ - Є дві дії у мужності: терпіти і нападати.
Георгій КОНИСЬКИЙ - Природа створює справжні речі, а мистецтво – фіктивні. Малювання заслуговує бути названим сном тих, що не сплять.
Георгій КОНИСЬКИЙ - Твори мистецтва ніби продовжують твори природи.
Георгій КОНИСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ідіте на Вкраїну,
Заходьте в кожну хату -
Ачей, вам там покажуть
Хоч тінь його розп'яту.
Павло ТИЧИНА
"Скорбна мати", 1918 - Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея, -
не може ж так буть!
Павло ТИЧИНА
"І Бєлий, і Блок...", 1919 - Темна наша батьківщина. Розбіглась по жовтих кварталах чорнозему й зойкає росою на обніжках своїх золотих ланів. Блукає вона за вітряками й ніяк не найде веселого шляху.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Солонський яр", 1923 - Ах,
нікого так я не люблю,
як вітра вітровіння,
його шляхи, його боління
і землю,
землю свою.
Павло ТИЧИНА
"Вітер з України", 1923 - Оскільки українська нація кілька століть шукала свого визволення, остільки ми розцінюємо це як непереможне її бажання виявити й вичерпати своє національне (не націоналістичне) офарблення.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Думки проти течії", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
