Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Роби те, до чого народжений, будь справедпивий і миролюбний громадянин, i досить iз тебе.
Григорій СКОВОРОДА - Розум гострий у багатьох, але не всi навчилися мислити
Григорій СКОВОРОДА - Життя наше – це подорож, а дружня бесiда – не вiзок, що полегшує мандрiвниковi дорогу
Григорій СКОВОРОДА - Чисте небо не боїться блискавки та грому
Григорій СКОВОРОДА - Видно, що життя оживає тодi, коли думка наша, люблячи iстину, дослiджує стежини й, а зустрiвши око її, торжествує й веселиться цим незаходимим свiтлом
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Поки багатий скривиться, бідний наплачеться.
- Послухавши жука — завжди в гною будеш.
- Поховає і ледащо, якби було за що.
- Правителів критикувати — що на себе в дзеркало плювати.
- Працюй, небоже, то й Бог поможе.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Живе, як горох при дорозі: хто не йде, той скубне.
- Живе, як кажан у дуплі.
- Живе, як у батька на прив'язі.
- Живе, як у бога за дверима.
- Живемо, як птиці: де сядемо, там і ночуємо.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Автобіографія — найгірше оплачуваний різновид художнього вимислу.
Том СТОППАРД - Автомобільна промисловість створює кожне двадцяте робоче місце — і це не рахуючи гробарів.
NN - Авторитет — людина, здатна навчити нас робити власні помилки.
- Адам і Ева поклали початок масовому виробництву людського тіла, зате Авель і Каїн — душі.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Адам поставив питання руба — і з’явилася жінка.
Еміль Кроткий у редакції В. Колечицького
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Будівельники потьомкінських сіл завжди потрібні.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Будяки найкраще ростуть на землях, щедро здобрених бідами землеробів.
Володимир ШАМША - Будь мужнім, якщо не у твого сусіда корова здохла!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Було б здоров’я, а все інше у нас все одно лише для олігархів, депутатів, злодіїв.
Олександр ПЕРЛЮК - Бурю в склянці води інколи зчиняють для того, щоб не було видно дна.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой не шуми, луже, з дібровою дуже,
Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю. Ой я в чужім краю, як на пожарині, — Ніхто мене не пригорне при лихій годині. Бурлацька пісня - Прибудь до мене,
Одвідай мене, Бездольную, Й безродную, Й безплеменную, На чужій чужині При нещасній моїй хуртовині. "Дума про сестру та брата" - Ах ти, тоска проклята! О докучлива печаль!
Гризеш мене ізмлада, як моль плаття, як ржа сталь. Григорій СКОВОРОДА "Ах ти, тоска проклята!", 1760-і рр. - Ти зозуле сивенькая,
Закуй ми сумненько, Най розпука та й лютая
- Вирве ми серденько.
Маркіян ШАШКЕВИЧ "Розпука", 1837
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|