Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
| Давня мудрість / 1612 | |
|
- Спиратися можна лише на те, що чинить опір.
Стендаль. - Спокій держави – в справедливості.
Трактати Давнього Єгипту. - Справа стоїть поряд із стоячим, йде за ідучим, творить з творящим.
З трактатів Давньої Індії. - Справедлива людина не та, яка не образить, а яка могла б образити, і не захотіла.
Філон - Справедливу людину шануй більше, ніж рідну.
Антісфен.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Якби не ох, то б давно здох.
- Гей— гей, та не дома!
— ... як би вдома, та ще й на печі. — ... та ще й в просі. - Здихнув тяжко та важко, мов ковальський міх.
- Під явором жовтий корінь: пісок його сушить (є така пісня, а в приказці: кажуть про людину, що все чогось журиться — журливе змалку).
- Як у його дух держиться!
— Не знаю, де в мене і дух!
| Ще.. |
|
|
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бистрий, як куля.
- Бистрий, як муха в окропі.
- Бистрий, як стріла.
- Бігав, мов кручена ярка.
- Бігає, висолопивши язика, як пес.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Чому мене народили з такими сучасниками?
Оскар УАЙЛЬД - Чому тим, кому збрехати нічого не варте, завжди добре за це платили?
Михайло Генін - Чому тобі книжок своїх не дарую я? Щоб своїх власних ти мені ніколи не дарував.
Марціал - Чому я не вийшла заміж? Я не можу паруватися в неволі.
Глорія Стайнем - Чому я ношу каблучку не на тім пальці? Тому що я вийшла не за ту людину.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Подвійна праця та, що без охоти.
Степан ГОРЛАЧ (Письменник, український еміграційний діяч (Канада); р. н. 1921) - Чи варто нам приходити на світ,
Щоб чорну пляму залишить по собі? Степан ГОРЛАЧ (Письменник, український еміграційний діяч (Канада); р. н. 1921) - Подвійна небезпека лише від страху.
Степан ГОРЛАЧ (Письменник, український еміграційний діяч (Канада); р. н. 1921) - Сліпий не той, хто зір утратив,
А той, хто бачити не хоче. Степан ГОРЛАЧ (Письменник, український еміграційний діяч (Канада); р. н. 1921) - Закоханим і щастя заважає.
Степан ГОРЛАЧ (Письменник, український еміграційний діяч (Канада); р. н. 1921)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Про душу не мов мені, мила,
Подай коралеві уста, Рам'ям обвинись щосила, Красуне, сміхуне пуста. Я в душу красуні не вірю, Я вірю в красуні уста! Василь ЩУРАТ "Про душу не мов мені, мила..." - Одну, та щиро любити, двох не голубити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "В неділю рано зілля копала", 1909 - Кохання — як вода — плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить. Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Я цілуватиму вустонька гожі,
щоб загорілись, щоб зашарілись, наче ті квітоньки з дикої рожі! Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі? — Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі, Кохана спить... Ви чули ж бо: так липа шелестить. Павло ТИЧИНА "Ви знаєте, як липа шелестить...", 1911
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|