Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Серце тодi насичується, коли освiчується.
Григорій СКОВОРОДА - З лиця людину можна примiтити, а не з підошви.
Григорій СКОВОРОДА - Зовсiм мертва душа людська, позбавлена природного свого дiла, вона подiбна каламутнiй та смердючiй водi, в тiснотi умiщенiй.
Григорій СКОВОРОДА - Що хочеш, шукай, але не згуби миру.
Григорій СКОВОРОДА - Будь ласка, вiдчуй, що розумним i добрим серцям набагато милiший i шанованiший природний i чесний швець, нiж безприродний статський радник.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Душі не виплювати.
- Так не хочеться емірати!
- Чи ми ж кому приклонимося?
- Чи ми обідець зготуємо, чи ми чужого чоловіка нагодуємо, коли ми такі бідні!
- Горе тому, що земля на йому.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сміється, як дзвіночок дзвенить.
- Сміється, як дурень до сиру.
- Сміється, як русалка в морі.
- Сміливий, як за плотом.
- Сміливий, як сокіл.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У ситуації "або-або" без коливань вибирай смерть. Це неважко.
Ямамото Цунетомо «ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Самурай насамперед повинний постійно пам'ятати — пам'ятати вдень і вночі, із того ранку, коли він бере в руки палички, щоб скуштувати новорічну трапезу, до останньої ночі старого року, коли він віддає свої борги — що він повинний померти. От його головна справа.
Ямамото Цунетомо «ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Гріш ціна людині, якщо його переваги обмежуються тільки мудрістю і талантом.
Ямамото Цунетомо «ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Боротьба й полеміка тільки тоді мають сенс, коли ними рухають принципові розходження.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Повага до мови — один з атрибутів поваги до народу.
Константіне ҐАМСАХУРДІА
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Не варто дружині задавати дурні запитання, бо тоді й чоловік розумнішає... у власній брехні.
Роман КРИКУН - Не варто намотувати на вус те, що нам щодня вішають на вуха.
Роман КРИКУН - Не викидайте гроші на вітер — природа хабарів не бере.
Степан АБРАМ’ЮК - Не впізнати пана по халявах, коли він уже в білих капцях.
Флоріан БОДНАР - Не все в житті вимірюється грошима, можна й золотом.
Василь ТИТЕЧКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Умру, а жить не перестану,
Любов'ю буду вічно тліть... Важким я колосом устану Із грудки рідної землі. Михайло СИТНИК "Умру, а жить не перестану...", 1946 - Земля, з дитинства рідна! Як її
старим покинути й піти в чужину, а потім горювати: любий сину, якби-то знов побачити її! Якби побачити в секунду смертну здаля, хоч раз один; дитячі втіхи згадати й принести життя, як жертву, й лягти в землі чужій, од горя тихій. Василь Барка "Апостоли", 1946 - Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча... Сухим аскетом невмолимий час Глави читає приходу і смерти. Теодор Курпіта "Земля", 1947 - Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття. І зерно мусить вмерти, щоб дати В життєдавчому житі — Життя. Євген МАЛАНЮК "Все забудь..." 1954 - Як усе на світі зрозумієш,
То тоді зупинишся І вмреш! Василь СИМОНЕНКО "Завірюха", 1964
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|