Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Лоза приносить три грона: гроно насолоди, гроно сп'яніння і гроно огиди.
Анахарсіс - Люби ближнього твого, як самого себе.
Ісус Христос. - Любов до батьківщини співпадає з любов'ю до всього світу.
К. Гельвецій. - Люди, осипанi дарами щастя, схожi на перевантаженi кораблi, яким бiльше iнших загрожує небезпека потонути.
Iоанн Златоуст - Людина без Батьківщини — все одно, що людина без матері.
Мансісідор.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Спичка в ніс.
—... та пара коліс, та шматок осі, щоб крутило в носі.
- Спичка в ніс, болячка в спиняку, — поздоровляю, як скажену собаку.
- Великий рости, — щасливий будь.
- Чує щось душа, та мені не каже.
- І снується мені перед очі — як вдень, так вночі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Кива головою, як кобила гривою.
- Кидав, як у бездонний колодязь.
- Кидає словами, як теля хвостом.
- Кинув слово, мов на вітер.
- Кинув, мов собаці.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Висушити одну сльозу — більше мужності, ніж пролити ціле море крові.
Джорж Байрон - Вичерпати цей предмет неможливо: вже здається, що сказано багато, але нi – не досказано ще бiльше.. .
Д. Боккаччо - Виявити мудрість у чужих справах набагато легше, ніж у власних.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Від великого до смішного — один крок.
НАПОЛЕОН І - Від недостатньої поваги до себе діється стільки ж вад, скільки і від зайвої до себе поваги.
Мішель МОНТЕНЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Голова рибі дається не для того, щоб вона з неї починала гнити.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Громадський транспорт вчить нас бути активними і цілеспрямованими.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Гроші не пахнуть, але скільки від них буває смороду!
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Демократичні вибори — під пильним контролем олігархів.
Юрій РИБНИКОВ. - Демократія тим сильна, що кожний новий режим себе дискредитує.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не мистецтво і не наука побудують Україну — а зброя і труд, політика і зброя. Але поки політика і зброя спрямовані на ідеали провінційності, вони означають тільки марні загибелі кращих людей. І тому сьогодні слово належить мистецтву і науці.
Юрій ШЕРЕХ
"При битій дорозі", 1948 - Роль мистецтва — може, єдина його справжня роль — показувати людям їх майбутнє.
Юрій ШЕРЕХ
"Зустрічі з Заходом", 1950 - Українське відродження XIX сторіччя проходило під знаком літератури й слова. Осередком українськості було слово. Перші парості руху не були політичними.
Юрій ШЕРЕХ
"Так було чи так мало бути", 1952 - Шукати лиш суть, лиш голе буття шукати — суть буття. Відчувати простір: літ чорних птахів далеко, відчувати час: чіткі рисунки в чорних печерах і абсолютним вітром розуміти свій день, поете.
Богдан Рубчак
"Аrs роеtіса", 1956 - Мистецтво починається з чесності... Чесність — чеснота митця, але вона — тільки передумова.
Юрій ШЕРЕХ
"Про чесність і про правду", 1956
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
