Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Збери перед собою живописцiв та архiтекторiв i пізнаєш, що живописна iстина мало де iснує, а найбiльшу юрбу їхню посiло невiгластво i немистецтво.
Григорій СКОВОРОДА - Без бажання все важке, навiть найлегше.
Григорій СКОВОРОДА - Землеробство вдесятеро лiпше всiх кручених наук, тому що воно для всiх найпотрiбнiше.
Григорій СКОВОРОДА - Що там веселощi й солодощi, коли нема свiтла? Що там мир, коли нема життя i веселощiв!
Григорій СКОВОРОДА - Як полум'я i рiка, так думка повнiстю не вiдпочиває. Вогонь гасне, рiка спиняється, а безтiлесна і безстихiйна думка рух свiй припинити (чи в тiлi вона, чи поза тiлом) не може анi на мить і продовжує своє стрiмке лiтання через необмеженi вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- За тим вовк не линяє, що в кошару часто никає.
- Вовк через послів не пише.
- Вовк лежачи не утне.
- Хто бє, той пробє.
- Як пес робить, так пес в чоботях ходить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Стогне, як старий дід.
- Стоїть біла, як крейда.
- Стоїть висока та худа, як циганська голка.
- Стоїть гарний, як соняшник у цвіту.
- Стоїть над душею, наче осавула.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Порнофільми як телефонна книга: багато номерів і жодної дії.
Юрген фон дер Ліппе. - Посередність найчастіше походить від невігластва.
Євген Євтушенко. - По-справжньому освічений той, хто вміє читати між рядками.
Олександр Сухомлин. - По-справжньому уславлений той письменник, якого знають і ніколи не читали.
Жуль Ренар. - Поставити питання — це вже зробити крок до його вирішення.
Антуан де Сент-Екзюпері.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Не всяк, хто має короткий розум, вміє коротко висловлюватися.
Юрій БЕРЕЗА - Не втрачай почуття власної гідності, його вже ніхто не знайде.
Володимир КОЛОДІЙ - Не греби під себе — раком станеш!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Не для себе старається наш істеблішмент, коли відгороджується триметровими парканами, а для нас. Щоб очі наші їх не бачили!
Олександр ПЕРЛЮК - Не заважай жити тваринам — вони самі між собою розберуться.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Дніпро, Україну згадаєм,
Веселі селища в гаях, Могили-гори на степах — І веселенько заспіваєм... Тарас ШЕВЧЕНКО "Чи, не покинуть нам, небого...", 1861 - Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас буде громада шановна і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи з хутора", 1861 - Святе слово — рідна мати;
Єсть іще святиня Вища, Богові мийліша - Рідная Вкраїна. Пантелеймон КУЛІШ "Святиня", 1861 - Поки Рось зоветься Россю,
Дніпро в море ллється, Поти серце українське З панським не зживеться. Пантелеймон КУЛІШ "Кумейки", 1862 - Ой зроди ж, велика туго,
Ярую пшеницю, Збагати насущним хлібом Убогу Вдовицю. Пантелеймон КУЛІШ "Сам собі", 1862
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|