Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ніхто не може позбавитися ні минулого, ні прийдешнього. Сьогодення — ось все, чого можна позбавитися, тому що тільки ним і володієш, ніхто не може позбавитись того, чим не володіє.
Марк АВРЕЛІЙ - Ніщо не старіє так швидко, як благодіяння.
Арістотель - Обери краще, а звичка зробить це приємним і легким.
Піфагор - Одна ластівка весни не робить.
ЕЗОП - Одна справа — говорити багато, інша — говорити про справу.
CОФОКЛ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- З добрим дружись, з лихим стережись.
- З довгою рукою під цвинтар.
- З дощу — так під ринву.
- З дощу, та під ринву.
- З дуги оглоблі не майструють.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ростуть, як гриби після дощу.
- Рудий, як собака.
- Руки довгі, як у злодія.
- Руки холодні, як у жаби.
- Руки, як граблі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У характері, в манерах, в усьому найпрекрасніше — це простота.
Г. Лонгфелло - Христос вмер не для того, щоб врятувати людей, а для того, щоб навчити їх рятувати один одного.
Оскар Уайльд - Хто бореться може програти, проте той, хто не бореться вже програв.
Бертольт Брехт - Хто собі друзів не шукає, той сам собі ворог.
Шота Руставелі - Цінуй сьогоднішнє, хоч його й мало. Учора — минуло, а завтра — не настало.
Ібн Йамін (суфій)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Повноцінне життя – це гра зі смертю.
Дмитро КОРЧИНСЬКИЙ - Кожна філософія завершується хімією.
Дмитро КОРЧИНСЬКИЙ - В усьому світі патріотизм – це претензії, і лише в нас – це скромність. Скромність здібностей.
Дмитро КОРЧИНСЬКИЙ - У війні перемагають хоробріші, під час миру – підліші.
Дмитро КОРЧИНСЬКИЙ - Ідея живе у своїх крайніх виявах. Вона вмирає, коли її приймає більшість.
Дмитро КОРЧИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Тільки держава одноплеменного національного змісту може дати своїм членам нічим необмежовану змогу всестороннього розвитку духовного і осягнення найліпшого гаразду...
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі.
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - В історії української нації інтелігенція її раз у раз грала ганебну і сороміцьку роль. Зраджувала, ворохобила, інтригувала, але ніколи не служила своєму народові...
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Часи вишиваних сорочок, свити та горілки минули і ніколи вже не вернуться. Третя українська інтелігенція стає до боротьби за свій народ, до боротьби кривавої, безпощадної.
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Ми востаннє виходимо на історичну арену і або поборемо, або вмремо.
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|