Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Пияцтво є добровільна вправа в шаленості.
ПІФАГОР - Пізнай самого себе.
Ювенал - Пізнання починається з подиву.
Арістотель - Після того, як я вмру, я зволів би, щоб люди запитували, чому мені немає пам’ятника, ніж чому він є.
Катон Старший - Піфагорійці радили вранці кидати погляд на небо, щоб згадати про те, що завжди йде до мети, залишаючись вірним своєму шляхові й засобу дій, і про порядок, чистоту і відображення. Бо світила не знають покровів.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Нехай каміння пада з неба, а хату сторожити треба.
- Дав Бог здоров’ячка, дай і до здоров’ячка.
- Козак ти чи баба, людина чи жаба?
- Зле щеня — добра собака.
- Холодець буде у нас, до нього кличемо і вас.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Грається, як мала дитина.
- Грамотний, як попів індик.
- Гребе, як кінь копитами.
- Гребе, як кішка лапою.
- Гризе його, як іржа залізо.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Зараз буду помилятися! Потрібен спонсор!
Віктор КОНЯХІН - Остання гонорарна відомість - це епітафія.
Віктор КОНЯХІН - Високонедоплачений письменник.
Віктор КОНЯХІН - Обходив закон - і залишився за кордоном.
Віктор КОНЯХІН - Що тобі дано, все - чуже.
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Тікати від чоловіка деяким жінкам заважають довгі ноги.
Флоріан БОДНАР - Тільки виходячи із себе, ставав самим собою.
Юрій РИБНИКОВ - Тільки завдяки демократичним виборам часто слуги народу стають його панами.
Володимир ШАМША - Тільки незначне, намагаючись стати значним, створює багато галасу. Значне насправді прагне спокою, бо нічого вартного в галасі зробити не можна.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Тільки перефарбуєшся в якийсь колір, а на носі вже наступні вибори!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Енея так вона любила,
Що аж сама себе спалила, Послала душу к чорту в ад. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Лучче умерти, як з немилим жити.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1813 - Не дуже довіряй своєму серцю: сей віщун часто обманює.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1813 - За Немань іду,Ой коню, мій коню,
Заграй підо мною, Дівчино, прощай! Степан Писаревський "За Немань іду", 1820- Козаченьку,
Бурлаченьку, Зелений барвіноньку! Сватай мене дівчиноньку! Левко БОРОВИКОВСЬКИЙ "Вивідка", 1834
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|