Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Обери краще, а звичка зробить це приємним і легким.
Піфагор - Одна ластівка весни не робить.
ЕЗОП - Одна справа — говорити багато, інша — говорити про справу.
CОФОКЛ - Однаково небезпечно божевільному вручати меч, а безчесному владу.
ПІФАГОР - Оцінюючи мирські справи, шляхетний чоловік нічого не відкидає і не схвалює, а все міряє справедливістю.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не чіпай лихо, поки воно тихо.
- Нема лісу без вовка, а села без лихого чоловіка.
- Нема хліба — не тра’ й солі.
- Немає тої курочки, що золоті яєчка несла.
- Ніхто й не чув, як комар чхнув.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Впала, мов билина.
- Впала, мов підкошена трава.
- Впертий, як осел.
- Вредний, як собака.
- Вскочив, як сліпе теля в яму.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Вона грала свою роль так, немов ще не підписала контракту з продюсером.
Джордж Джин Натан - Вона здалася так швидко, що він не встиг відступити.
Юзеф Булатович - Вона міняла коханих, як рукавички.
Рукавичок вона ніколи не змінювала. - Вона напрочуд мила жінка. Якби ви познайомилися з нею ближче, ви б навіть змогли захоплюватися її грою.
Патрік Кемпбелл - Вона поділяла поширенну оману, що якій-небудь справі можна допомогти, якщо увесь час про неї говорити.
Роуз Маколі
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Здорове безглуздя завжди у суперечностi зi здоровим глуздом.
Ростислав ДОЦЕНКО - Здоровий сон не тільки подовжує життя, а й скорочує робочий день.
Роман КРИКУН - Здоров'я нації вимірюється здатністю завдавати втрат супротивнику.
Тарас БЕДНАРЧИК - Земля не пекло, люди не прокляті, і радощі не гріх, а Божий дар.
Леся УКРАЇНКА - Зірок з неба не хапають — їх роздає президент.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Браконьєр — це людина без легенди. Сірий реаліст, який вірить у те, що бачить, відчуває на дотик і смак. Без пам'яті про минуле, без гідності предків, без поняття про майбутнє — він жадібно накидається на ласощі й аромати навколишнього...
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Ми котимося до чуттєвого, фізіологічного матеріалізму під текучку місячних і річних виробничих планів, під шумок з репродуктора, під сите чавкання і заколисуючі розмови про футбол, балет і космос.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - ...Хама, самовдоволеного і розперезаного, обтяженого рабським комплексом зневаги до слабших і залежних, позбавленого моральних обов'язків, — не дай, Боже, наділити його силою, правами і владою пана.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Коли не видно ясних доріг і сонячних плаїв, безсумнівною дорогою є найважча — дорога шляхетна.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Від свого відстали і до чужого не пристали, ні ґави, ні ворони, раз вони зневажили своє, то як вони можуть поважати чуже?
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|