Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чи є щось необхiднiше людинi, як дихати. I на те повсюди є повiтря...
- О глибина премудрої благоти, що сотворила потрiбне неважким, а важке непотрiбним.
Григорій СКОВОРОДА - Одна слава – тiнь, другу приймають божi дiти в Авраамовiй пристанi. Суєтна слава, потяг до набуткiв, отруйна пристрасть – це i в пекельнi лихоманки i дочки– хидницi на опалення нечестивого серця. Але iстинна слава, шукання iстинного набутку, свята пристрасть – це нареченi високого духу, якi осолоджують у своїх обiймах чисту душу.
Григорій СКОВОРОДА - Серце, запалене пристрастю до золота, яке любить мудрувати про самi лише гаманцi, мiки, валiзи, – це верблюд, що любить пити каламутну воду i який за в'юками не може пролiзти через тiснi дверi в країну вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА - Зрозумiй одне тiлъки яблучне зерно, i досить тобi. Коли в нiм сховалося дерево з коренем, гiлками, листям та плодами, то можна в ньому вiднайти незчисленнi мiльйони садiв, осмiлюся сказати, i незчисленнi світи.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Без трудів не їстимеш пирогів.
- Без хазяїна двір, а без хазяйки хата плаче.
- Без хліба — половина обіда.
- Без язика і дзвін німий.
- Бездонної бочки не наллєш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Упав так, що аж носом заорав.
- Упав, як грім на голову.
- Упав, як міх з воза.
- Уперся, як баран у сіно.
- Упертий, як баран.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ми схильні вірити тим, кого не знаємо, бо вони нас ніколи не обдурювали.
Семюель Джонсон. - Ми, ті, хто говорить, знаємо те, що висловлюємо, анітрохи не краще за тих, хто нас слухає.
Моріс Мерло-Понті. - Ми хотіли як краще, а вийшло як завжди.
Віктор Черномирдін. - Ми читаємо, щоб сказати, що ми це читали.
Чарльз Лем. - Ми шукаємо правду, але знайти її хотіли б там, де нам подобається.
Марія Ебнер-Ешенбах.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо всі стануть вегетаріанцями, овочі коштувати¬муть дорожче за м’ясо.
Юрій РИБНИКОВ - Життя стає подвигом, коли немає здоров’я.
Юрій РИБНИКОВ - Прогрес у медицині: інфаркт молодшає.
Юрій РИБНИКОВ - Здоров’я — одне, а скільки засобів його втратити !
- Чим менше п’єш, тим вища зарплата.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Визволь, Боже, бідного невольника
На свято-руський берег, На край веселий, Між народ хрещений!.. "Плач невольника" (дума) Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить. - Нехай мовлять живе слово
На всю Україну — І ззовуть усю родину У сем'ю єдину. Пантелеймон КУЛІШ "Настуся", 1861 - Нема в світі кращої одежини, як наша проста свита.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи з хутора", 1861 - Україна — то народ,
А народи не вмирають, А живуть із рода в род. Василь МОВА "Не пустуй, моя голубко", 1876 - Той наймит — наш народ, що поту ллє потоки.
Над нивою чужою. Іван ФРАНКО "Наймит", 1876
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!" Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги. - Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|