Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Справдi всяка страва i пиття корисні і добрi є, але знати треба час, мiсце, міру i особу.
Григорій СКОВОРОДА - Я... дуже задоволений тим, що не подобаюсь... мерзотникам...похвально не подобатись поганим.
Григорій СКОВОРОДА - ...ситість тілесна не дасть бадьоростi серцю, позбавленому своєї їжі.
Григорій СКОВОРОДА - Збери всерединi себе свої думки і в собi самому шукай справжнiх благ. Копай всерединi себе криницю для тії води, яка оросить i твою оселю, і сусiдську.
Григорій СКОВОРОДА - Духовна зброя сильніша за тілесну...
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- На тобі небоже, що мені негоже.
— ... оце я тобі теє дав, що мені з носа упало. - Нашим салом, та по нашій шкурі.
— Моїм салом та по мені і мажуть. — ... та мене й мастиш. - І понюхати не дадуть.
- Зачиняються царські врата для нашого брата.
- Тоді дали хліб, як зубів не стало.
— Що мені з хліба, коли зубів нема.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ходить, як сонний.
- Ходить, як теля за коровою.
- Ходить, як черепаха.
- Холодний, як жаба.
- Холодний, як крига.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Для пересічного розуму єдиним надійним критерієм мудрості є успіх.
Джозеф Аддисон. - Для письменника-професіонала найбільша перешкода — необхідність міняти стрічку в друкарській машинці.
Роберт Бенчлі. - Для письменника словоне панцир, а шкіра.
Володимир Брюґґен. - Для поета нема нічого непотрібного.
Семюель Джонсон. - Для розвитку літературних смаків є школа. А "мильна опера" — для того, щоб продавати мило.
Нейл Макелрой.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Щастя динозаврів у тому, що вони вимерли до появи людини!
Олександр ПЕРЛЮК - Наш народ – що хочемо, те з ним і робимо.
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки тягнеться рук допомогти, коли є що взяти!
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо мужчина зібрався одружитися, то він уже розчарувався в жінках.
Олександр ПЕРЛЮК - У нас більшість людей хабарів не бере, бо ніхто не дає.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Блакитне небо, мов дугасте море,
Безоднею самітною стоїть. Під сонцем степ, козацьке Дике Поле, Огнем переливається-жахтить. Пантелеймон КУЛІШ "Степ опівдні", 1893 - Сипле, сипле, сипле сніг,
Килим важче налягає... Молодий огонь в душі Меркне, слабне, погасає. Іван ФРАНКО "Сипле, сипле, сипле сніг", 1896 - Тихий сон по горах ходить,
за рученьку щастя водить. Осип Маковей "Сон", 1899 - Природо люта, мачухо лукава,
Убійнице ненаситна, кровава, За що тобі пісні від нас і слава? Осип Маковей "Природа", 1899 - Чолом тобі, синє, широкеє море!
Незглибна безодне, безмежний просторе, Могутняя сило, — чолом! Дивлюсь я на тебе і не надивлюся, Думками скоряюсь, душею молюся, Співаю величний псалом. Микола ВОРОНИЙ "До моря", 1901
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|