Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вiрно, що більше єлею має в своїх гладеньких словах улесник, анiж батько, коли карає, що фальшива позолота блищить краще вiд самого золота... Але згадай приказку: «Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема».
Григорій СКОВОРОДА - [Любов] ... є джерело всього життя...
Григорій СКОВОРОДА - Для мене нема нiчого дорожчого чи солодшого, нiж душа, яка мене любить, хоч би бракувало всього іншого.
Григорій СКОВОРОДА - Чисте серце перебуває в любовi, а любов залишаеться в ньому ж.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба не любов все повднуе, будуе, творить, подiбно до того, як ворожiсть руйнує?
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Будем пити з каганця та й чарочка до денця.
- Випєм по половинці, щоб було легко нашій дитинці!
- Випємо лиш, щоб дома (або: жінка, діти) не журились.
- Пий до братової, бо я голови слабої.
- Пий та хвали, щоб не дали.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Жаднючий, наче ніколи його не бачив.
- Жаліє, як кота об лаву.
- Жалує діток, як мачуха.
- Жахається, як заєць.
- Жахається, як зо сну.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Якщо перестаєш бачити в дзеркалі бога — значить, стаєш людиною.
Олександр Беренштейн. - Якщо перо прирівняти до багнета, чи не доведеться писати кров'ю?
Валерій Воронцов. - Якщо письменник, працюючи, не бачить за словами того, про що він пише, то й читач нічого не побачить. Але якщо письменник добре бачить те, про що він пише, то найпростіші й часом навіть стерті слова набувають новизни, впливають на читача з разючою силою й викликають у нього ті думки, почуття й стани, які письменник хотів йому передати. В цьому, певно, й полягає таємниця так званого підтексту.
Костянтин Паустовський. - Якщо погано знаєш життя, пиши про щось інше.
Юрій Шанін. - Якщо решта не вдається, безсмертя завжди можна забезпечити ефектною помилкою.
Джон Гелбрейт.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю! Тарас ШЕВЧЕНКО - Обурення можновладця: «Я вам дав слово? Якого вам ще біса?!»
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Об'ява: «Мiняю бюрократичний апарат на самогонний».
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Один голос — це ще не одноголоснiсть.
Ростислав ДОЦЕНКО - Один раз на чотири роки гусак свині товариш.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Єсть ще і такі паничі, що соромились свою благородну фамілію (Кирпанучкошиєнков) і надруковать в мужицькій книжці.
Далебі, правда! Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки" ("Панове субскрибенти!"), 1841 - Може, верну знову
Мою правду безталанну, Моє тихе слово. Може, викую я з його До старого плуга Новий леміш і чересло. Тарас ШЕВЧЕНКО "Чигирине, Чигирине...", 1844 - Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу На розпуттях велелюдних, І ніхто не бачить, І не бачить, і не знає — Оглухли, не чують; Кайданами міняються, Правдою торгують. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди.
- Щоб знать людей, то треба пожить з ними. А щоб їх списувать, то треба самому стать чоловіком, а не марнотрателем чорнила і паперу.
Тарас ШЕВЧЕНКО "Передмова до нездійсненого видання "Кобзаря"", 1847
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|