Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- В усіх науках і мистецтвах плодом є вірна практика.
Григорій СКОВОРОДА - Життя не те означає, щоб тільки їсти та пити, але й бути веселим та бадьорим.
Григорій СКОВОРОДА - ...хто дочекається кiнця у вічноплинному джерелі?
Григорій СКОВОРОДА - Істинна дружба, правдиве щастя і пряма юність ніколи не зiстаряться.
Григорій СКОВОРОДА - Не можна збудувати словом, коли те ж саме руйнувати ділом.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- З панами не сідай їсти, з панами і не говори багато: сказав слово, та й мовчи; хто що говорить, ти слухай.
- З панським свого язика не рівняй: бо як довгий, то утнуть, а як короткий, то витягнуть.
- З паном не міряйся чубами, бо як довгий, то підстрижуть; як короткий, то витягнуть.
- Ніколи з паном не міряйся руками; бо як довгі — відріжуть, а короткі — витягнуть.
- Ліпше з ведмедем борікатись, ніж з паном рахуватись.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Стукає, як коваль.
- Суддя, що кравець: як схоче, так і покарає.
- Суддя, як тесляр: що схоче, те й вирубає.
- Сумно, як на похороні.
- Сунеться, як горохова копиця.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Роки, які жінка віднімає від свого віку, не загублені: вона додає їх до віку інших жінок.
Діана де Пуатьє - Романи і комедії звичайно кінчаються весіллям; передбачається, що далі говорити вже ні про що.
Маргарита де Блессінгтон - Садисти — люди, що не байдужі до страждань своїх жертв.
Наталі Кліффорд Барні - Самітність — велика річ, але не тоді, коли ти один.
Джордж Бернард ШОУ - Самітність — найвірніша ознака старості.
Амос Бронсон Олкотт
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Встати! Суд іде! Хтось повинен сісти.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ с. Кричильськ - Вступив у таку партію, що потім довго відмивався.
Леонід ЗАБАРА - Всьому настає кінець, і цьому не буде кінця.
Олександр ПЕРЛЮК - Вузька смужка митного кордону не засівається нічим, а який дає врожай!
Володимир ШАМША - Вулична злочинність в країні скоротилася на третину, провулкова зросла вп’ятеро.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тихо, легко і спроквола
Білий сніг паде, як з сита;
Вже ціла земля довкола
Ним прикрита.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Перший сніг", 1902 - Ой не сійтесь, сніги, ой не сійтесь, рясні,
Не губіть ви останньої слави;
Гріє здалека землю усмішка весни,
Пробиваються проліски, трави.
Олександр ОЛЕСЬ
"Ой не сійтесь сніги...", 1904 - І починається нічна
Хрестів і піль розмова,
І сповідаються поля,
А слухає діброва.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Сповідь землі", 1905 - Бувай здоров, верше,
Мій зелений верше!
Вже нам так не буде,
Як перше,
Як перше...
Остап ЛУЦЬКИЙ
"На верхах", 1905 - Вечірній час — чудовий час:
Рожевий світ на небі згас,
А таємничий сумерк ляг
На горах, борах і полях.
Василь Щурат
"Вечірній час", 1905
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
