Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Зовсiм мертва душа людська, позбавлена природного свого дiла, вона подiбна каламутнiй та смердючiй водi, в тiснотi умiщенiй.
Григорій СКОВОРОДА - Що хочеш, шукай, але не згуби миру.
Григорій СКОВОРОДА - Будь ласка, вiдчуй, що розумним i добрим серцям набагато милiший i шанованiший природний i чесний швець, нiж безприродний статський радник.
Григорій СКОВОРОДА - Так як в органi одне повiтря через рiзнi трубки рiзнi голоси витворює, отак у людському тiлi один розум по– iзному діє, розкладаючись на рiзнi складники.
Григорій СКОВОРОДА - Схильнiсть до дружби нi куплею, нi проханням, нi насиллям не досягається...
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не гріх любити і куму, якщо немає кому.
- Не гудь Панька, та не хвали й Гапки.
- Не дав Бог жабі хвоста, щоб трави не толочила.
- Не дай, Боже, з хама пана.
- Не дасть собі в кашу наплювати.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Розуміється, як свиня на апельсинах.
- Розуміється, як теля на пирогах.
- Розумний, як Беркові штани.
- Розумний, як сало.
- Розумний, як Сидорова коза.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Не будь снобом. Ніколи не бреши, якщо за правду більше платять.
Станіслав Єжи Лец. - Не будьте рабом слів.
Томас Карлейль. - Не будь-яка правда — краса, але будь-яка краса — правда.
Костянтин Станіславський. - Не важко бути гумористом, коли на тебе працює весь уряд.
Вілл Роджерс. - Не варто вбивати людину, яка вирішила покінчити життя самогубством.
Вудро Вільсон.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Живучи одним днем, благополучно дожив до пенсії.
Василь МОМОТЮК - Життя — що вода солона. Чим більше п’єш, то спрага більша.
Валентина БУГРІЙ - Життя занадто коротке, щоб через балаканину пропускати чарку.
Флоріан БОДНАР - Життя таке коротке, особливо, якщо сам собі вкорочуєш віку.
Флоріан БОДНАР - Жінка — дивне створіння: день народження є, а року народження немає.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ламай традицій віковічну скелю,
обтрушуй прах невольного життя. Хто випив келих чарівного хмелю, тому назад немає вороття. Михайло ДРАЙ-ХМАРА "Виходь на путь сувору і тверезу...", 1930 - Невже, скажіте, вам чужа найрідніша і свята ідея національного визволення?
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Україна сьогодні не сцена, а плацдарм... Плацдарм великого змагу ідей...
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Хай в нашім тілі, наче в соснах,
густа живиця закипить. Хай в наші жили зелень млосна і полум'я спливе й блакить. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Праліто", 1934 - І знаю тільки те,
що треба пісню, наче тінь, нести з собою, що треба йти, невпинно йти назустріч мертвій тишині за зовом вітру — за зовом ночі, аж попіл сну засипле очі. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Елегія про перстень молодості", 1934
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|