Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Невідома біда завжди навіює більше страху.
Публілій Сір - Нема надії — значить є надія.
апостол Павло. - Немає більшого нещастя, ніж незнання границь своїх бажань.
Шан Цзюнь Шу. - Немає в світі нічого відважнішого дурості.
Менандр - Немає людяності без подолання підлості, немає підлості без подолання людяності.
Іскандер
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Поцілунок без кохання, що страва без солі.
Норв. - Поцілунок мов солона вода: що більше п'єш, то більша спрага.
Перс. - Поцілунок приємний, як і добра страва, тільки на короткий час.
Ірланд. - Почекаєш, то й на морі розпогодиться.
Япон. - Правда – як олія: завжди наверх спливе.
Франц.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Багато диму - малий вогонь.
- Багато грому, а мало дощу.
- Багато диму, та мало тепла.
- Багатообіцяюча весна, та вирішує не одна вона.
- Багато снігу - багато хліба.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я сміюся зовсім не через вашу дотепність, а через ту, котру зараз скажу сам.
Жуль РЕНАР - Я співаю не для всіх — я співаю для кожного.
Едіт Піаф - Я сподіваюся вмерти на своїй посаді: на вулиці або у в’язниці.
Роза Люксембург - Я спочатку пишу передмову, а книгу читаю потім, щоб зберегти неупередженість.
Сідні Сміт - Я спробувала різні способи сексу. Звичайна поза викликає в мене клаустрофобію, а від інших затікає шия.
Таллула Банкхед
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Як швидко і гаряче виконується наказ арештувати, так, навпаки, в’яло і холодно виконується наказ звільнити.
Тарас ШЕВЧЕНКО - Світ, бачся, широкий,
Та нема де прихилитись
В світі одиноким.
Тарас ШЕВЧЕНКО - Блаженний муж на лукаву
Не вступає раду…
Тарас ШЕВЧЕНКО - Високії ті могили, де лягло спочити козацьке біле тіло, в китайку повите.
Тарас ШЕВЧЕНКО - Погано дуже, страх погано!
В оцій пустині пропадать.
А ще поганше на Украйні
Дивитись, плакать – і мовчать.
Тарас ШЕВЧЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А справжня муза неомузена
там десь на фронті в ніч суху
лежить запльована, залузана
на українському шляху.
Павло ТИЧИНА
"Плуг", 1920 - За всіх скажу, за всіх переболію,
я кожен час на звіт іду, на суд.
Павло ТИЧИНА
"За всіх скажу...", 1922 - Немов той Дант у пеклі,
стою серед бандитів і злочинців,
серед пузатих, ситих і продажних,
серед дрібних, помстливих, тупоумних,
на купі гною жовчного, що всмоктує, затягує на дно:
співай, поете, з нами в тон!
Стою — мов скеля, непорушний.
Павло ТИЧИНА
"Відповідь землякам", 1922 - Співай, ненько, тихесенько,
як давно співала,
коли мене маленькою
до сну колисала!..
Уляна КРАВЧЕНКО
"Співай, ненько, тихесенько...", 1925 - Митцем треба народитися...
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
