Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не залишиться тут камiнь на каменi, який не зруйнується.
Євангеліє від св. Матвія - ...Повстане народ i царство - на царство.
Євангеліє від св. Матвія - Повстане багато фальшивих пророкiв i зведуть багатьох.
Євангеліє від св. Матвія - ...Ви побачите гидоту спустошення: хто читає, нехай розумiє.
Євангеліє від св. Матвія - Де труп, там зберуться орли.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Горілка серце веселить, та од неї голова болить.
- Горілка така вода, що убогого зробить багатим, а сліпого видющим, а слабого сильним.
- Горобець — молодець, а ластівка краща.
- Горобець маленький, а серденько має.
- Горобці горох з'їли, а свиня у клітку попала.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Міцний, як криця.
- Міцний, як мур.
- Міцний, як скеля.
- Мне язиком, неначе баба лемішку в макітрі тре.
- Мне, як баба вовну або Семен тютюн.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Телевізор — це велика брехня малого екрана.
Аркадій Давидович. - Телевізор — це снодійне, яке вмикають у розетку.
Е. Маккензі. - Телевізор може замінити лише телевізор зі ще більшим екраном.
Аркадій Давидович. - Телеграфний стовп — це добре відредаговане дерево.
NN - Телеекран — чудовий винахід для демонстрування старих фільмів.
Кейт Вотергаус.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Сьогодні відвів душу. І відразу на небеса.
Василь ТИТЕЧКО - Табличка у психлікарні: «Палата лордів» .
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Тайво отримав м’яч, віддав його на Бетао, той далі на Велозу, Велозу на Вукоєвича, Вукоєвич на Краньчара, Краньчар на Ідеє. Удар! Гол! Ура! Українці виграють!
Василь ТИТЕЧКО - Так рвонув уперед, що втратив своє обличчя.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Таланти ростуть швидше, якщо їх частіше прополювати.
Микола ПАСЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Віщуванням новим
Серце моє б'ється, — Через край із серця Рідне слово ллється... Пантелеймон КУЛІШ "Заспів", 1862 - Чи довіку ж, браття,
Будемо мовчати? Благословіть мені кобзу Німую узяти! Пантелеймон КУЛІШ "До братів на Вкраїну", 1862 - Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває,
Той у грудях не серденько, тільки камінь має. Сидір ВОРОБКЕВИЧ "Рідна мова", 1869 - Кобзо, моя непорочна утіхо!
Чом ти мовчиш? Задзвони мені стиха, Голосом правди святої дзвони, Нашу тісноту гірку спом'яни. Пантелеймон КУЛІШ "До кобзи", 1882 - Люде добрі! Пожалійте
Бідолашного піїту, Що від горя, від наруги За слізьми не бачить світу. Володимир САМІЙЛЕНКО "Горе поета", 1886
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|