Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як в людині, так і в державі найтяжча хвороба та, що починається з голови.
Пліній Молодший. - Який правитель народу, такі й службовці при ньому.
Біблія. - Якщо б хтось в битві тисячоразове переміг тисячу людей, а інший переміг би себе одного, то саме цей другий — найбільший переможець в бою.
Дхаммапада - Якщо в тебе не буде злих думок, не буде й злих учинків.
Конфуцій. - Якщо мені сниться метелик, чи не може це означати його сон, в якому йому снюсь я?
Чжуан-цзи
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сопілка — вівчареві втіха.
- Сором казати, а гріх таїти.
- Соромно на кізяку посковзнутися.
- Соромно, як тій кобилі, що воза побила.
- Спiвпраця комунiзму: однi їдять, решта пережовує.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Веселий вересень у лісі
Повісив ліхтарі,
І сонце на злотистім списі
Гойдається вгорі.
Юрій Клен
"Осінь", 1943 - Впливає місяць, наче яхт,
в хмарин архіпелаг,
вп'ялившись вітру якорем
в шпилі смерек.
Вадим Лесич
"Впливає місяць...", 1953 - Вікно відкрите дивиться у сад,
де від дощу піднялись буйно трави.
І день, що розпочатий так, навгад,
приносить спокій тихий і ласкавий.
Марта Калитовська
"Вечір", 1955 - Бабине літо, бабине літо...
Жовті каштани, сині світання.
Паморозь вкрила ніжнії квіти -
Скоро вже осінь - мокра і рання.
Віталій Коротич
"Бабине літо...", 1961 - Ми чуєм трав зелений крик,
Дощів задумані рефрени,
Це травень, вічний єретик, -
Так з-під землі бомбить зелено
На рівні вічних партитур!
Іван Драч
"Протуберанці серця", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коли ми й помилялися в чому — помилялися чесно, За душею не скрили нічого, про що думали й знали.
Панас Мирний. - Коли ми маємо рацію, ми часто сумніваємося, але помиляємося ми зазвичай із цілковитою впевненістю.
Бенджамін Дизраелі. - Коли ми щось говоримо, ми маємо це на увазі.
Джордж Буш-молодший. - Коли не вистачає аргументів, то збагачують свій словник.
Жак Деваль. - Коли не знаєш, що сказати, говори правду.
Марк Твен.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У могутності є спокійне споглядання, якого бракує владі.
Назип ХАМІТОВ - Могутність більше належить стихії Вічності, тоді як влада перебуває в часі.
Назип ХАМІТОВ - Комп’ютерна цивілізація перетворює знання в інформацію, а пізнання – в інформування.
Назип ХАМІТОВ - Рід породжує пристрасть, воля – цивілізацію, натхнення – культуру.
Назип ХАМІТОВ - Нащо говорити там, де треба діяти.
Богдан ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ми сподівались, ждали, ждали,
Ждемо й тепер... Весни нема,
А перед нами і за нами
Холодна, темная зима!
Олександр КОНИСЬКИЙ
"Сподівання", 1876 - Дивувалась зима,
Чом так слабне вона,
Де той легіт бересь,
Що теплом пронима?
Іван ФРАНКО
"Дивувалась зима...", 1880 - Земле, моя всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глибині,
Краплю, щоб в бою сильніше стояти,
Дай і мені!
Іван ФРАНКО
"Земле, моя всеплодющая мати...", 1882 - Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни,
Путь життя, темну путь
Проясняють вони.
Іван ФРАНКО
"Не забудь, не забудь...", 1882 - Висне небо синє,
Синє, та не те!
Світе, та не гріє
Сонце золоте.
Яків ЩОГОЛІВ
"Осінь",1883
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
