Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Шляхетна людина живе у згоді з усіма, а низька людина шукає собі подібних.
КОНФУЦІЙ - Щасливий випадок недовго чекає.
Піндар - Щира слава полягає в тому, щоб робити те, що гідне бути описаним, і писати те, що гідне бути прочитаним.
Пліній Старший - Щирі слова не бувають приємні, приємні слова не бувають щирі.
Лао-ЦЗИ - Щоб вести людей за собою, йди за ними.
Лао-ЦЗИ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- У багатого мудрість у гаманці.
Євр. - У вдівця три мірки вошей, у вдови — три мірки грошей.
Корейськe - У відданого серця гарні очі.
Норв. - У вінку — янгол, а в очіпку — чорт.
Словацькe - У гарній розмові не все говориться.
Кит.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Надувся, як сич на мороз.
- Надувся, як сич на негоду.
- Наївся, аж лоб твердий.
- Наївся, наче дурний на обіді.
- Наївся, як бик.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Коли ми йдемо не в той бік, останнє, що нам потрібно — це прогресс.
Нік Бостром - Коли ми старіємо, наша краса ховається всередині нас.
Ральф Емерсон - Коли моїй доньці було сім років, вона запитала, що я роблю на роботі. Я тоді викладав у коледжі і відповів, що навчаю дітей малюванню. Вона з подивом витріщилася на мене: “Ти хочеш сказати, що вони забули, як це робиться?”
Говард Ікемото - Коли на світі з’являється справжній геній, то пізнати його можна вже хоча б по тому, що всі тупоголові поєднуються в боротьбі проти нього.
Дж. Свіфт - Коли спаровуються скепсис і млость, виникає містика.
Фрідріх Ніцше
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Раніше тещі сиділи з онуками, тепер — вигулюють собак.
Анатолій ЄЛИСЕЄВ - Реклама — хитра мама.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Рекламодавці! Придумайте щось і для решти 99% населення.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Ректифiкацiя договору.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Реприватизації не буде — торжество справедливості відміняється.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни, Путь життя, темну путь Проясняють вони. Іван ФРАНКО "Не забудь, не забудь...", 1882 - Висне небо синє,
Синє, та не те! Світе, та не гріє Сонце золоте. Яків ЩОГОЛІВ "Осінь",1883 - Я нам'ятую вечір темний
Тепер далекої весни, Зелений берег, ліс таємний, Смоляні пахощі сосни. Яків ЩОГОЛІВ "Пляц", 1883 - Вечоріє і темніє,
По землі лягає мла, І не зійде срібний місяць: Хмара небо затягла. Яків ЩОГОЛІВ "Вечір", 1887 - Гей, ти, степ широколаний,
Мій килиме сріблотканий! Розпростерся ти широко, Що не скине й орле око Твоє займище безкрає! Іван МАНЖУРА "Степ", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|