Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Слава Отцям нашим і Матерям, що вчили нас про Богів наших і вели нас за руку до Стежки Права!
Велесова Книга (8/2). - Станьте, як леви, один за одного, і тримайтеся князів своїх, і Перун буде коло вас і перемогу дасть вам!
Велесова Книга (8/3) - Так речемо, що маємо Красне вінце Віри нашої, і не мусимо чужої добиратися.
Велесова Книга (7-З) - То стрепенися, Народе мій, від сплячки і в злагоді йди до стягів наших. А захистить нас од ворогів на Русі могутній Сварог наш, не чужинські боги!
Велесова Книга (7-Г). - У Книзі Велеса стрінемося з невідомим в офіційних історіях ствердженням, що Аскольд і Дир, будучи чужими князями-узурпаторами в Києві, першими прийняли з Греції християнство та, пробуючи накинути його Києву, були вбиті громадянами Києва саме за цю спробу заведення чужої віри у столиці старинної Русі-України.
Володимир ШАЯН,
Віра Предків Наших
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Має нитку, має голку, шиє все життя без толку.
- Має стільки чеснот, як стара баба зубів.
- Маємося, як горох при дорозі: хто захоче, той скубне.
- Маєш голову, май же і розум.
- Майстра шукай в шинку, а отчаюгу — в острозі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Без догляду дім - сарай.
- Без догляду тільки мурашки плодяться.
- Без дощу виноград - одна шкірка.
- Без корму чекати від курки яєць - дуже довго.
- Без м'яса проживеш, а без хліба - пропадеш.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Музика з вечерею є образою як для кухаря, так і для скрипаля.
Г. К. Честертон - Музика забарвлює повітря в даний момент.
Карл Лагерфельд - Музика і тиша завжди разом, тому що музика робиться мовчанням, і тиша сповнена музики.
Марсель Марсо - Музика любить лише дивитися на слова.
Лоренс Даррелл - Музика може змінити світ, бо це може змінити людей.
Боно
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Інколи лаврові вінки слід вручати разом з головою.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Добро торжествує. Зло діє.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - З папером для періодичних видань не буде ніяких проблем, коли його витягнуть з ковбаси, якою нас годують.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Одна голова – добре. А з тілом – краще.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Кому потрібен цей стриптиз – гола правда?
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Якщо ти дійсно служиш правді, а не злу, —
Чому ж у щирості вбачаєш крамолу?
Василь СИМОНЕНКО
"Пильному", 1962 - Як не крути,
на одне виходить,
слід би катюгам давно зазубрить:
можна прострелити мозок,
що думку народить,
думки ж не вбить!
Василь СИМОНЕНКО
"Як не крути...", 1964 - Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Василь СИМОНЕНКО
"Ти знаєш, що ти — людина?", 1964 - Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді?
Як нам помістити у корито
Наші сподівання молоді?
Василь СИМОНЕНКО
"Гей, нові Колумби й Магеллани...", 1964 - Навіщо я? Куди моя дорога?
І чи моя тривога проросла
Од сивої печалі Козерога
В глевке болото рідного села?
Іван ДРАЧ
"Ніж у сонці", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
