Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Hе можна жити приємно, не живучи розумно, морально й справедливо. І навпаки, не можна жити розумно, морально й справедливо, не живучи приємно.
ЕПІКУР - Багатий не той, хто багатий, а той, хто знає, скільки йому потрібно”.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Багато говорити і багато сказати — не є те ж саме .
CОФОКЛ - Багато особистостей, подібно неопрацьованим алмазам, мають блискучі риси, сховані під брутальною зовнішністю.
ЮВЕНАЛ - Бажання — так називається ріка, у якій замість хвиль — мрії, замість води — спрага; причаївся в ній крокодил пристрасті, а над нею кружляють ворони турбот.
Бхармріхарі
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Лихий передобідок і найліпший обід попсує. (мале снідання).
- Поснідай трошки — на обід менш зїси.
- Хоч зїдж і вола, то все одна хвала. Перший кус усьому голова.
- Перший шматок зїси у смак, а другий уже не так.
- Стіл кривий. (Коли не поставлено на стіл).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Маленький, та важненький.
- Маленький, як горобець.
- Маленький, як сонечко.
- Маленький, як у чорта назимок.
- Малює, як художник.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Пишу й писатиму, бо вірю в Петрарку і в вічну любов.
Микола Куліш
"Патетична соната", 1931 - Чорний колір – колір зради,
А червоний – то любов,
Очі в мене – два свічада
І палка татарська кров.
Наталя Лівицька-Холодна
"Вогонь і попіл", 1934 - Над ставом місяць тихо став,
І ліс задумався на чатах.
Бліді були твої уста,
А в мене зацвіли шкарлатом.
Наталя Лівицька-Холодна
"Над ставом місяць тихо став…", 1934 - Палає ніч пташиним співом.
Хто ж, люба, ложе нам постелить?
Дивись, як сяє мерехтливо
У вікна місяць – чару келих.
Богдан-Ігор Антонич
"Весільна ніч", 1935 - І, відділившись від юрби,
загорнемося в хутро ночі.
Хай два серця – два голуби
співзвучно й тужно затріпочуть.
Богдан-Ігор Антонич
"Два серця", 1935
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- На новий путівець шукай нові ноги.
Григорій СКОВОРОДА - Невже ти не чув, що сини віку мудріші від синів дня?
Григорій СКОВОРОДА - Істинна слава, шукання істинного набутку, свята пристрасть – це наречені високого духу, які осоло-джують у своїх обіймах чисту душу.
Григорій СКОВОРОДА - Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
Григорій СКОВОРОДА - Не розум від книг, а книги від розуму створилися.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тож п'яній і п'яній, княгине, —
Поки сонце ще ходе рано,
Поки небо твоє ще синє,
Веселись, моя ладо!
Олекса Стефанович
"Осіннє", 1929 - Вечір горить синім полум'ям,
холодним, німим, присипляючим:
хімічна реакція одного дня,
оксидація життєвого прагнення.
Юрій Тарнавський
"Думки про мою смерть", 1956 - Час цідить пісок з долоні в долоню,
І смерть, може, стукнула легко об шибу
Гілкою чорних акацій.
Віра Вовк
"Чорні акації", 1961 - Втішаймося розлукою,
розлукою,
котра
наші дні
перетопить у золото,
наші дні,
в ще одну зорю перекує,
бо завбоге небо
- у розлуці.
Ігор Калинець
"Приготовляння до осені", 1973
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
