Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли дух коливається, можна будь-якою малістю схилити його в ту або іншу сторону.
Теренцій Публій - Коли море спокійне, усякий може бути керманичем.
Публій Сір - Коли навколо багато розумників, тоді і з’являється велика омана.
Лао-ЦЗИ - Коли народ дурний, ним легко керувати.
Шан ЯН - Коли показалося дно, пізно бути ощадливим.
Гесіод
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Нi до плуга, нi до рала — на музики боса драла.
- Ти його в плуг, а воно тобi в луг.
- Чорт чорта не заморить.
- Ситий пес біситься.
- Мастило — світ загубило.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- До серпня рослина зріє, а після нього в'яне.
- Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.
- - Іди, дощику, де чорно! - Ні, піду, де вчора.
- Летить літо, як на крилах.
- Літо зиму годує.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Але хіба російська урядова машина — не те ж саме, що військова окупація, в якій громадянська влада і юридична ієрархія організовані на військових засадах і яку народ повинен оплачувати?
Карл Маркс - Більшість тиранів вийшла, власне кажучи, з демагогів, які завоювали довіру народу тим, що обмовляли знатних.
Аристотель - Боїмось жорстких рішень; проте вони відповідають сильним духом, мужні характери полягають у крайнощах.
Ніколя де ШАМФОР - "Вище голову!" — сказав кат, одягаючи петлю.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - "З одного хреста можна було би зробити дві шибениці", — із презирством сказав фахівець.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Політики приходять та йдуть, а локшина на вухах населення лишається.
Олександр ПЕРЛЮК - Політики так рідко говорять правду, бо найчастіше то — комерційна таємниця.
Олександр ПЕРЛЮК - Політичному театру потрібен головний герой-одноденка.
Віктор КОНЯХІН - Популярність — це коли тебе визнають не лише ті, кому ти заборгував.
Роман КРИКУН - Порядки у нас ті ж: постійна зміна безпорядків.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Прогаяли великі дні Скалічені й маленькі люди, Заслинили в ганьбу і бруд Велику віру — й на руїнах Отарою мандрує люд, Що мав зродити Україну.
- Росія ж самостійна держава? Самостійна! Ну, так і ми самостійна.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Апологети писаризму", 1926 - Хіба тебе не захоплює сьогодні хоч би та ж ідея відродження твоєї нації?
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Вальдшнепи", 1927 - Бо тінь журби української впала і мені на плечі...
Микола КУЛІШ
"Народний Малахій", 1928 - На московському кумачі України самостійної не вишити!
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
