Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добродійність ворогів у друзів перетворює.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Добродійному життю основа – праця.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Золото вуста загороджує.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - І святі грішать.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Кожна річ, що писанням утверджена, не буде у забуття та невідання йти.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вкрадеш голку, а потім корову.
- Вкусила тещу гадюка, та сама й здохла.
- Вліз хробак у хрін, та й думає, що вже немає ліпшого.
- Влітку і качка прачка, а в холода не та вода.
- Влітку і качка прачка, а зимою і Тереся не береться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Колоски, наче перемиті.
- Колючий, як їжак.
- Комар, як ворон: де сяде, там і клює.
- Комбайн пливе серед жита, як у морі човен.
- Кому, як повітка, а мені, як квітка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Про п’яниць і гуляк у некрологах звичайно пишуть: "Небіжчик був великий життєлюб".
Микита Богословський - Радуйся будь-якій статті про себе, якщо тільки вона не в жалобній рамці.
Брендан Біхан - Редактор не має права бути початківцем.
Самуїл Маршак - Репортери не вірять нічому. Це їхній символ віри.
Гай Белламі - Слово – не горобець, напаскудить – не відмиєшся.
Тамара Клейман
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не чіпайте білих плям на задвірках історії – вони можуть приховувати купи бруду.
Валентин ШУЛЬГА - Аби увійти в історію, недосить дати щедрі чайові її швейцарові.
Валентин ШУЛЬГА - Він устиг увійти в історію, але незабаром з тріском вилетів звідти.
Валентин ШУЛЬГА - Не варто обганяти час на бездоріжжі – закидає грязюкою.
Валентин ШУЛЬГА - Не поспішайте звільнятися від тягаря минулого – завтра воно стане раритетом.
Валентин ШУЛЬГА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Василь СИМОНЕНКО
"Ти знаєш, що ти — людина?", 1964 - Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді?
Як нам помістити у корито
Наші сподівання молоді?
Василь СИМОНЕНКО
"Гей, нові Колумби й Магеллани...", 1964 - Навіщо я? Куди моя дорога?
І чи моя тривога проросла
Од сивої печалі Козерога
В глевке болото рідного села?
Іван ДРАЧ
"Ніж у сонці", 1964 - Давно відомо, що можна бути ідейним ворогом певної системи і водночас психологічно бути її частинкою.
Юрій ШЕРЕХ
"Не для дітей", 1964 - А ніч попереду й позаду...
Ми йдем. Вперед, а чи назад?..
Парадоксальна суть парадів
і замість правди — сто півправд.
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
