Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бачити гаманця i не знати, шо в ньому,– це значить, бачивши, не бачити. Очевидно, треба скрiзь дивитися подвiйно: одне брати в душу, а друге у розум.
Григорій СКОВОРОДА - I мудрий часто спотикається.
Григорій СКОВОРОДА - Чи є щось необхiднiше людинi, як дихати. I на те повсюди є повiтря...
- О глибина премудрої благоти, що сотворила потрiбне неважким, а важке непотрiбним.
Григорій СКОВОРОДА - Одна слава – тiнь, другу приймають божi дiти в Авраамовiй пристанi. Суєтна слава, потяг до набуткiв, отруйна пристрасть – це i в пекельнi лихоманки i дочки– хидницi на опалення нечестивого серця. Але iстинна слава, шукання iстинного набутку, свята пристрасть – це нареченi високого духу, якi осолоджують у своїх обiймах чисту душу.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Бог — батько: як буде нас тримати, то буде й годувати.
- Як Бог змочив, так і висушить.
- Дасть Бог день — дасть і пожиток.
- Чи вбогий, чи богатий — у Бога все рівно.
- Бог нерівно ділить: жде щоб самі ділились.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пишається, як заєць хвостом.
- Пишається, як кіт на глині.
- Пишається, як корова в хомуті.
- Пишається, як кошеня в попелі.
- Пишається, як попівна в гостях.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У тварин є та шляхетна особливість, що лев ніколи через малодушність не стане рабом іншого лева, а кінь – рабом іншого коня.
Мішель МОНТЕНЬ - Увесь світ для людей, але для чого ж люди, якщо вони не самі для себе?
Максим Горький - Уникайте тих, хто намагається підірвати вашу віру в себе. Так чинять дріб’язкові люди. Великі ж люди навпаки – допомагають вам повірити, що ви можете стати великою людиною.
Марк Твен - Усе – в людині, усе – для людини!
Максим Горький - Усе в руках людини, тому вони в неї так часто опускаються.
Борис Крутієр
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Свобода — тонка нитка між раєм і пеклом.
Валерій ПРАВДІН - Болить — значить живий!
Валерій ПРАВДІН - Для добра немає вихідних і свят.
Валерій ПРАВДІН - Спокійний — совістю чистий!
Валерій ПРАВДІН - Прощай вчасно.
Валерій ПРАВДІН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Той, що греблі рве.
Леся УКРАЇНКА Персонаж драми "Лісова пісня" - Коні не винні.
Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ Назва новели, 1912 - Як Одіссей, натомлений блуканням
По морю синьому, я — стомлений життям — Приліг під тінню сокора старого, Зарився в листя і забув про все. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Як Одіссей, натомлений блуканням...", 1918 - І гнеться дерево від плоду,
І не страшний, моє дитя, Нам час останнього походу Без вороття — без вороття. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Вже червоніють помідори...", 1918 - Як страшно!.. Людське серце
До краю обідніло! Павло ТИЧИНА "Сонячні кларнети", 1918
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|