Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Шлюб, якщо вже говорити правду, зло, але зло необхідне.
СОКРАТ - Що ж ви хочете, людина вона і є людина.
СЕНЕКА - Шляхетна людина живе у згоді з усіма, а низька людина шукає собі подібних.
КОНФУЦІЙ - Щасливий випадок недовго чекає.
Піндар - Щира слава полягає в тому, щоб робити те, що гідне бути описаним, і писати те, що гідне бути прочитаним.
Пліній Старший
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чужа душа – темний ліс.
- Чужі діти – чужий клопіт.
- Чужі діти швидко ростуть.
- Швидкий, як заєць.
- Швидко казка кажеться, та нешвидко діло робиться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Співає, як жайворонок.
- Співає, як муха в глечику.
- Співає, як півень на току.
- Співає, як порося в тину.
- Співає, як порося під лавкою.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я обіцяю зробити вас таким живим, що падіння пилу на комод буде оглушати вас.
Ніна Кассіан - Я пишу не речі. Я пишу різницю між речами.
Анрі Матісс - Я пишу, щоб дізнатися, про що я думаю, а потім я дивлюся на написане, щоб зрозуміти, що це означає.
Джоан Дідіон - Я почув стукіт у двері, але потім зрозумів, що стукали усередині мене.
Румі - Я приймаю рішення інтуїтивно. Але я завжди повинен знати, чому я прийняв це рішення.
Я кидаю спис у темряву. Це інтуїція.
Але потім я повинен відправити людей у темряву, щоб знайти спис. Це інтелект.
Інгмар Бергман
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Наші керманичі полюбляють декларувати європейські цінності, а свої цінності приховують.
Віктор ІГНАТЕНКО - Наші політики завжди з народом, інакше кому ж вони вішатимуть локшину на вуха?
Олександр ПЕРЛЮК - Наші права, звичайно, гріють, але їхні привілеї тепліші.
Валентин ШУЛЬГА - Наші суди — найгуманніші у світі: розкрадай, вбивай, фальсифікуй, але потім дай хабара — не посадять!
Олександр ПЕРЛЮК - Нашому істеблішменту втрачати нічого, адже, судячи з податкових декларацій, він складається переважно з голодранців.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Коли німують людські живі душі,
тоді і роси кам'яніють на зелі,
а очі в молоді, немов од суші,
мертвіють, облітають навесні.
Тодось ОСЬМАЧКА
"Сонет", 1929 - Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою.
Вона, як сніг на вітах, умирилася,
Вона, як сніг на вітах, і осиплеться.
Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ
"Холодна тиша", 1932 - Листя пада, мов золото,
Крок дзвенить насторожено...
Я надвоє розколотий,
Я стократ розтривожений.
Михайло СИТНИК
"Осінь", 1946 - Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу, як її основне почування, про тривогу, як про праматерію душі.
Микола Шлемкевич
"Загублена українська людина", 1954 - У безкрай, далечінь-дорогу
надломлено я закричу
про самоту і про тривогу,
про дні, яких я не лічу,
про дивовижну німоту
без слів та звуків,
про нечулу
німу, глуху, пусту, пусту —
що серце далечі жахнулось.
Оксана Лятуринська
"У безкрай, далечінь-дорогу...", 1955
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
