Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Все текуче, і немає нічого нерухомого у житті.
ОВІДІЙ - Все що відбувається, відбувається відповідно до визначеного порядку, але й відповідно до справедливості; якщо будеш спостерігати уважно, то переконаєшся у цьому.
Марк АВРЕЛІЙ - Все, колись народжене, приречене на загибель.
САЛЮСТІЙ - Все, що приховано тепер, розкриє колись час.
ГОРАЦІЙ - Всі труди людини — для рота її, а душа її не насичується.
Екклесіаст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Злодій і вночі добре бачить, зате боїться всякої тіні.
Югосл. - Злодій не вкраде кохання, але кохання багатьох робить злодіями.
Швед. - Змії та баєві — не довіряй.
Азерб. - Знайомство — на рік, шлюб — на вік.
Узб. - Знайшла коса свій брусок.
Рум.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Мовчазний, як риба.
- Мовчить, як без'язикий.
- Мовчить, як води в рот набрав.
- Мовчить, як мумія.
- Мовчить, як німий.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Первісна цензура: Головпалеоліт.
Віктор Шендерович. - Перебільшення — це істина, яка втратила самовладання.
Халіль Джебран. - Перебільшення є брехня добре вихованих людей.
Жозеф де Местр. - Переборщив з почуттям міри.
Леонід Леонідов. - Перевага плоских думок у тому, що їх більше вкладається в голові.
Данило Рудий.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Без грошей і при сонці темно.
Микола КУЛІШ - Холодному й голодному не до школи.
Микола КУЛІШ - Найкращий спільник той, у кого зброя по-вкраїнському говорить.
Микола КУЛІШ - Кожне слово переконує тоді, коли за ним дзвенить зброя!
Микола КУЛІШ - Оживить живеє слово рідну Україну.
Пантелеймон КУЛІШ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Тут грілися мандрівки нашої шляхи,
бо тіло гостем увійти хотіло, коли до заходу топився смолоскип; — незнаним гостем до твойого тіла. Богдан БОЙЧУК "Мандрівка тіл", 1967 - Пахуче й густо поростають ночі,
Горять вогнем незайманим уста, Душа, недавно дика і пуста, Знов жити і любити хоче. Марина ПРИХОДЬКО "Пахуче й густо поростають ночі...", 1967 - Озиваєшся, скрипко, тіла свого повнотонням,
у пісні пристрасті шал і чистості жаль. Раптом ця ніч, це одкровення червоне, коли приходить кохання великий скрипаль. Ігор КАЛИНЕЦЬ "Музика", 1968 - Тепер уже правда у панів під ногами,
А щира неправда сидить між панами! Тепер уже правду ногами топтають, А щиру неправду медом-вином напувають! Тепер уже правда у панів у недолі, А щирая неправда у добрій волі. Народна пісня - Ой що росте без коріння,
А що біжить без повода, А що цвіте да без цвіту? Камень росте без коріння, Вода біжить без повода, Папороть цвіте да без цвіту. Русальна пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|