Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Він спитав Круса, яким чином здобув царство.
Коли ж той відповів: "Ворогам мстився, а друзів дарами звеселяв", – так сказав: "Ліпше б учинив, якби ворогів схилив до дружби". Сократ - Коли хтось пожалівся на нього, бо з лукавими людьми живе, він сказав: "Лікарі посеред болящих ходять, а самі здорові".
Ромул - Коли спитали його: "Де скарб ховаєш?" – простягнув руку, показав на військо й мовив: "У цих!".
Олександр - Наскільки образиш, настільки маєш змогу милістю віддати, та не даєш.
Олександр - Добро творити краще, ніж брати, і милостиня чесніша, ніж набування.
Олександр
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- З довгою рукою під цвинтар.
- З дощу — так під ринву.
- З дощу, та під ринву.
- З дуги оглоблі не майструють.
- З дужим не борись, а з багатим не судись.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дивиться, як собака на висівки.
- Дивиться, як сова.
- Дивиться, як сто карбованців дав.
- Дивиться, як теля на нові ворота.
- Дивиться, як чорт на попа.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Сидять на багнетах, прикривши їх газетою.
Василь Ключевський. - Сила мистецтва не у висвітленні поверхні факту як такого, а у висвічуванні його найтемніших глибин.
Євген Євтушенко. - Сила публіцистики, рівень її переконливості - не лише у системі доказів, а й у внутрішньому вогні, стилі.
Йосип Лось. - Сила реклами — у знанні людських слабкостей.
Юрій Рибников - Сила тоталітарної пропаганди полягає в її здатності відокремлювати маси від реального світу.
Ганна Арендт.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Щоб зводити кінці з кінцями, слід упевнитися, що це вже кінці.
Віктор ВОВК - Я живу в Україні, тому готова розмовляти українською мовою, навіть коли цілий світ буде проти.
Олена Онищук - Я певен, що знання української мови безмежно збагатить кожну російську людину, яка проживає в Україні.
Леонід Вишеславський - Я ще можу не противитись, коли ображають мене як людину, але коли ображають мій народ, мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це?
Михайло Коцюбинський. - Як говоримо, так і треба писати.
Квітка-Основ'яненко
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Дні числить Бог, а ми маємо лиш на голові те, аби їх прожити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля". 1902 - Панська ласка лише до порога, а там — "марш за двері".
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Світ для всіх. Для багачів і убогих.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Чоловік без землі нічого не значить.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля",1902 - Хто не любить землі, той її не потребує мати.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля".1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|