Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли юнака цього привели до вчителя, що філософії навчав, і той спитав у нього: "Чому, юначе, навчився?" – той відповів: "Се вчив був, що не відаю нічого". Почувши це, вчитель зачудувавсь і всі, що навкруги стояли, вигукнули: "Воістину цей юнак розумніший за всіх нас".
Геракліт - Благодаті правило просте. Таким будь з ближнім своїм і чужим, як ти хочеш, щоб вони з тобою були.
Геракліт - Коли єством благий, то й благам подателем буде.
Ниський - Він, коли землю продавав, звелів оголосити, що добрі сусіди поруч.
Фемістокл - Як беззаконно згрішили, беззаконно й загинуть, а як у законі згрішили – законом засуджені будуть.
Апостол
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра.
- Біда не знає приказу.
- Що-що, а біда завше здибає.
- Біда як схоче, то на гладкій дорозі здибає.
- Гараздові не хоче, а біді мусить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Так дрижав, що аж употів.
- Так жалує, як вовк поросяти,— як ухопить, то вже боїться пустити.
- Так мені сподобалось, як вовкові весільна пісня.
- Так місячно, хоч голки збирай.
- Так печеться, як лисиця вовка пекла.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ні мертва мова, ні мертва цивілізація не здатні схвилювати світ.
Бернард ШОУ - Ні одна армія не може протистояти силі ідеї, час якої настав.
Віктор ГЮҐО - Ніколи не буваєш на стільки нещасним, на скільки тобі здається.
Ніколь Прус - Ніколи не виправдовуйся.
Твоїм друзям це не потрібно, а вороги все одно не повірять.
Елберт Хаббард - Ніколи не пізно замовкнути, якщо знаєш, що брешеш.
Олександр Дюма-син
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Рівень зарплати: кіт наплакав.
Василь МОМОТЮК - Роги найкраще виростають на лисині.
Дмитро ПОПОВИЧ - Розповідаючи про себе, ми завжди говоримо, що були кимсь, і лише поодинокі вправі сказати, що завжди були людиною.
Віктор ІГНАТЕНКО - Розумний чоловік — це не той, хто багато знає, а той, хто зрозумів хоча б одну жінку.
Валентина БУГРІЙ - Син олігарха перейшов у 3 клас за 5 мільйонів доларів.
Василь ТИТЕЧКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- ... Всі мусять бути благородними трудівниками на землі і для землі. Всі мусять почути себе членами великої людської родини.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Із афоризмів", 1884 - В похмуру годину за діло ти взявся,
В злигоднії часи ти жив-працювався.
Але невсипущий, твердий роботяга,
Із рук не пускав ти народного стягу.
Василь МОВА
"Ол. Як. Кониському", 1885 - Кожний з нас нехай працює,
Бо настала вже пора!
Гей! Возьмімся всі до діла,
Щоб пропала доля зла!
Сидір ВОРОБКЕВИЧ
"Уже пора", 1885 - Там, між людьми, що повиті сльозами,
Там знайду місце і долю єдину:
Долю робітника без одпочину...
Борис ГРІНЧЕНКО
"У лісі", 1885 - Я не поет і не історик, ні!
Я — піонер з сокирою важкою:
Терен колючий в рідній стороні
Вирубую трудящою рукою.
Пантелеймон КУЛІШ
"Піонер", 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
