Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вінець виховання – якщо сам соромиться, як і верх невігластва – інших не соромитись.
Теофраст - Не свари чоловіка старого, бо від нас він постарів.
Теофраст - Ерастофен Кіренайський сказав: "Юнацька міць подібна до весни, а середнього літами – осені, старість – до зими".
Фаворін - Старечий розум за сивину вагоміший.
Святий Василь - Приємно зістаритися з милим другом і з добрим вченням.
Нил
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На тобі небоже, що мені негоже.
- На тобі, Гаврило, що мені немило.
- На тобі, Данило, що мені не мило.
- На тобі, Данило, що мені не мило.
- На тобі, Данило, що мені не мило.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Багато диму - малий вогонь.
- Багато грому, а мало дощу.
- Багато диму, та мало тепла.
- Багатообіцяюча весна, та вирішує не одна вона.
- Багато снігу - багато хліба.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Деякі письменники лише тоді здаються великими, коли спустишся до їхнього рівня.
Жан Ростан. - Деякі телеведучі на екрані мають просто жахливий вигляд. Але якщо вам доведеться познайомитися з ними ближче, ви побачите, що в житті вони ще неприємніші.
Аллен Сміт. - Деякі телепрограми нагадують жувачку для очей.
Джон Мейсон Браун. - Джерело натхнення не завжди вгамовує спрагу слави.
Цаль Меламед. - Джордж Мур писав блискучою англійською мовою, поки не відкрив для себе граматику.
Оскар Уайльд.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Природним правом є визволятися від гноблення і трудитися, аби повернути те, що несправедливістю та переважною силою було забрано.
Пилип ОРЛИК - Кожна держава складається і стверджується непорушною цілістю кордонів.
Пилип ОРЛИК - Володарі, що дорожать своїм добрим ім’ям та славою більше ніж інші люди, виставлені на суд загалу.
Пилип ОРЛИК - Бог вивищує на праведнім мірилі свого правосуддя одні держави, а інші за гріхи та беззаконства смиряє, одні уярмлює, інші звільняє, одні підносить, інші скидає долі.
Пилип ОРЛИК - Не на оздоби злотні...
Купують славу – на відкриті рани.
Пилип ОРЛИК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Може, верну знову
Мою правду безталанну,
Моє тихе слово.
Може, викую я з його
До старого плуга
Новий леміш і чересло.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844 - Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає —
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди.
- Щоб знать людей, то треба пожить з ними. А щоб їх списувать, то треба самому стать чоловіком, а не марнотрателем чорнила і паперу.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Передмова до нездійсненого видання "Кобзаря"", 1847 - О думи мої! о славо злая!
За тебе марно я в чужому краю
Караюсь, мучуся... але не каюсь!..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"N. N."("О думи мої! о славо злая!"), 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
