Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- На рідкість щасливий час, коли можна думати про те, чого хочеш, і говорити те, що думаєш.
Таціт - Навіть найнесміливіший віддав би перевагу одного разу впасти, ніж весь час висіти.
Сенека - Найбільше заохочення злочину — безкарність.
Ціцерон. - Найбільшу владу має той, хто має владу над собою.
Сенека. - Найгірша зіпсованість — зіпсованість кращих.
Фома Аквінський
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чим темніша ніч, тим ясніші зорі.
- Шабля ранить тіло, а слова душу.
- Як овечка: не мовить ні словечка.
- Або дома не бути, або волі здобути.
- Адам кисличку з’їв, а в когось оскома на зубах.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Треба біди так, як більмо в оці.
- Треба, як до трактора погонича.
- Треба, як п'ятого колеса до воза.
- Трохи, як комар наплакав.
- Трудно вийти з біди, як каменю з води.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Рабів до раю не пускають!
Іван Сірко - Розмовляйте з людьми про них самих, і вони будуть слухати Вас годинами.
Бенджамін Дізраелі - Сенс молитви — у готовності отримати відмову.
Альбер Камю - Скільки людей із задоволенням міняють честь на почесті!
Альфонс Карр - Скрізь, де визнають бога, існує культ, а де є культ, там порушений природний порядок морального боргу, і моральність падає.
Дені Дідро
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Українські олігархи мимоволі спростували математичну аксіому: в їхніх загребущих руках сума нулів щороку приносить мільярдні прибутки.
Борис ПІДОПРИГОРА - Усі брешуть, доводиться мовчати — заробляти золото.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Успіх завжди поруч: потрібно лише довідатися — з ким?
Володимир КОЛОДІЙ - Феміда судить по справедливості: хто більше покладе на чашу її терезів — той і має рацію.
Володимир ШАМША - Фраза «Закон, як дишло» давно стала законом правосуддя.
Володимир ДУГАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ламай традицій віковічну скелю,
обтрушуй прах невольного життя.
Хто випив келих чарівного хмелю,
тому назад немає вороття.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Виходь на путь сувору і тверезу...", 1930 - Невже, скажіте, вам чужа найрідніша і свята ідея національного визволення?
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Україна сьогодні не сцена, а плацдарм... Плацдарм великого змагу ідей...
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Хай в нашім тілі, наче в соснах,
густа живиця закипить.
Хай в наші жили зелень млосна і
полум'я спливе й блакить.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Праліто", 1934 - І знаю тільки те,
що треба пісню, наче тінь, нести з собою,
що треба йти, невпинно йти
назустріч мертвій тишині
за зовом вітру — за зовом ночі,
аж попіл сну засипле очі.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про перстень молодості", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
