Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Іншого шляху для нього і вiдмiнного вiд першого простування.
Григорій СКОВОРОДА - Не називай солодким те, що породжує гiркоту.
Григорій СКОВОРОДА - Вiрю, що бiльше єлею має в своїй гладкостi улесник, нiж батько, коли карає, i що фальшива позолота блищить краще вiд самого золота... Але згадай приказку: “Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли пiд нею голови нема”.
Григорій СКОВОРОДА - Не роби благим зла, а плотi – Богом.
Григорій СКОВОРОДА - Одна iстина солодка i стара, все iнше – сiно та гриб.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Отаманом артіль кріпка.
- Голос народу — голос Божий!
- Хто людей не слухає, той Бога не боїться.
- Нехай буде, як скажуть люде.
- Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Козак з бідою, як риба з водою.
- Козак, наче орел.
- Козак, як голуб: знявся та й полинув.
- Козак, як голуб: куди не прилетить, там i пристане.
- Коливається, як човен.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Театр створює ілюзію близького знайомства з незнайомою людиною; звідси великі пристрасті, які збуджують акторки.
Жерар де Нерваль - Театральний герой вірить, що кожна жінка — леді, а театральний лиходій думає, що кожна леді — жінка.
Джордж Джин НЕЙТАН - Тебе розлюбили? Радуйся: виходить, любили.
Людмила Дуднікова - Телебачення — опіум для народу; опіум для розумників — Інтернет.
Артем Троїцький - Телебачення — це пристрій, що дає вам можливість нічого не робити, коли вам нічого робити.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найкращі друзі були в Іуди.
Флоріан БОДНАР - Найліпший спосіб збрехати — сказати правду так, щоб ніхто не повірив.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Найсолодші сни сняться тільки бджолам.
Василь ТИТЕЧКО - Найхарактерніша особливість будь-якого часу: раніше жилося краще.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Найчистіша совість у тих, хто нею не користується.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Той не поет,
Хто не відчує
спраги змагання.
Хто затаїться
в башті мовчання,
Як анахорет.
Микола ВОРОНИЙ
"Ода до поетів", 1929 - Будь проклята, співуча мово
Сльозавих і слизьких пісень,
Бо кожен чин пожерло слово,
Бо зміст заїла передмова
І в ніч лягає кожен день.
Євген МАЛАНЮК
"Павза", 1929 - Не сховатись, дарма, під наметом краси,
в чаді п'яному строф кришталевих.
Вітре днів, мої власні слова рознеси,
на шляхах їх розвій стомилевих.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Суворий вірш", 1934 - Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.
Зникають речі, розвіваються довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Над книжкою поезій", 1934 - До дна землі
й до дна цупкого слова
вдираюся завзято і уперто
і видираю в заздрісної смерті
пісні,
п'яніння,
ночі й дні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Хліб насущний", 1936
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
