Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чотирма речами душа спаскуджується: по місту вештанням, когось вишукуючи, і з жінками зближенням, і до славетних любов'ю, тілесною хтивістю і марнославними нахилами.
Патерик - Статую образ прикрашує, а мужа – діяння.
Плутарх - Ти так бажай жити, щоб більш сильні тебе не кривдили, але й ти не страхай слабших за тебе.
Плутарх - Належить основі храму й корабля твердій бути, так і початку справи – істинним та вірним.
Сократ - Має те, що писано, твердим бути, а справам – світлими, і рівним будеш з Богом, та не створи нічого, що його недостойно.
Демокріт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ідуть, неначе в мед (помало).
- Лізеш, як кишка.
- Ходив рак сім літ по воду, та прийшов до дому, та й став через поріг
- перелазити, — розлив воду та й каже: отак чорт скору роботу бере!
– ... та й каже: така скора робота! - Совайся Ничипоре!
– ... по горячій сковороді.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Веди за тваринами старанний догляд - будеш мати прибуток.
- Велика риба у малій воді не водиться.
- Велике дерево дає більше тіні, ніж фруктів.
- Велике дерево росте поволі.
- Велике діло - опеньки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Якщо думаєш довго й сумлінно, то зрештою завжди все збагнеш. Просто мало хто добре думає.
Михайло Веллер. - Якщо жарт ховається за серйозне — це іронія, якщо серйозне за жарт — гумор.
Артур Шопенґавер. - Якщо життя диктує, треба писати.
Володимир Колечицький. - Якщо журналіст під тиском обставин відступив від істини, то він перестав бути журналістом і став політиком.
Володимир Черняк. - Якщо за це платять гроші, значить це — робота.
Данило Рудий.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чи не через те, що влада так напружено працює, в суспільстві така напруженість?
Віктор ІГНАТЕНКО - Чим менший язик, тим більше ікри влізе в рот.
Флоріан БОДНАР - Чому чиновники у нас такі різні, а лапа у всіх однакова?
Флоріан БОДНАР - Чому щедрі дяді роздають не локшину, а гречку — її ж на вуха не повісиш?
Флоріан БОДНАР - Школа життя: класова боротьба ведеться не класами, а в коридорах.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І на оновленій землі
Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люде на землі. Тарас ШЕВЧЕНКО "І Архімед, і Галілей...", 1860 - Дніпро, Україну згадаєм,
Веселі селища в гаях, Могили-гори на степах — І веселенько заспіваєм... Тарас ШЕВЧЕНКО "Чи, не покинуть нам, небого...", 1861 - Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас буде громада шановна і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи з хутора", 1861 - Святе слово — рідна мати;
Єсть іще святиня Вища, Богові мийліша - Рідная Вкраїна. Пантелеймон КУЛІШ "Святиня", 1861 - Поки Рось зоветься Россю,
Дніпро в море ллється, Поти серце українське З панським не зживеться. Пантелеймон КУЛІШ "Кумейки", 1862
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|