Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Прагнучи малого здобуваєш, прагнучи многого — впадаєш в оману.
Лао-ЦЗИ - Прекрасне не довговічне.
Гомер - Приємно згадувати неприємності, якщо вони минули.
Марк Тулій ЦИЦЕРОН - Прилагоджувати одну добру справу до іншої так щільно, щоб між ними не залишалося ні найменшого проміжку, — ось що я називаю насолоджуватися життям.
Марк АВРЕЛІЙ - Природа наділила нас двома вухами, двома очима, але лише одним язиком, щоб ми дивилися і слухали більше, ніж говорили.
СОКРАТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хтось квасу наївся, а мене оскома напала.
- Худий мир гірше лихої сварки.
- Це не вродився та вдався!
- Цеї ласки я і в жида дістану.
- Циганський піт пройма.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Маленький, та важненький.
- Маленький, як горобець.
- Маленький, як сонечко.
- Маленький, як у чорта назимок.
- Малює, як художник.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У них думка не веде за собою слів, а ледве доганяє їх.
Василь Ключевський. - У переможця ніхто не запитає, правду він казав чи ні.
Адольф Гітлер. - У письменників, як і в спіритів, темрява сприяє ошуканству.
Жан Ростан. - У поетів є такий звичай — ставши в коло, обпльовувати один одного.
Дмитро Кедрин. - У політиці слово "правда" означає будь-яке твердження, брехливість якого не можна довести.
Джонатан Лінн і Ентоні Джей.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Це ж яку треба мати настійливість, цілеспрямованість, завзятість, аби весь час наступати на одні й ті ж самі граблі!
Олександр ПЕРЛЮК - Це раніше народу, крім своїх ланцюгів, втрачати було нічого, а сьогодні в нього вже й ланцюгів нема.
Олександр ПЕРЛЮК - Це скільки ж треба заплатити, щоб ні за що не платити?
Олександр ПЕРЛЮК - Це солодке слово «свобода» вже викликає саму лише гіркоту.
Олександр ПЕРЛЮК - Цивілізована Європа — це там, де наші доктори наук працюють мийниками посуду?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Бабине літо, бабине літо...
Жовті каштани, сині світання. Паморозь вкрила ніжнії квіти — Скоро вже осінь — мокра і рання. Віталій Коротич "Бабине літо...", 1961 - Ми чуєм трав зелений крик,
Дощів задумані рефрени, Це травень, вічний єретик, — Так з-під землі бомбить зелено На рівні вічних партитур! Іван Драч "Протуберанці серця", 1964 - Лиш спогад знає про ірис,
в листах лиш ростимуть зела: дерева чорні та сірі, як влови, згадують зелень. Богдан Рубчак "Глухої осені", 1967 - Трудно грудень
холоднорукий віддає мені спогади погоди очей твоїх і брів і грудей. Богдан Рубчак "Нарікання на грудень", 1980 - Ти думаєш, дурню,
Що я тебе люблю, А я тебе, дурню, Словами голублю. Жартівлива пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|