Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як в людині, так і в державі найтяжча хвороба та, що починається з голови.
Пліній Молодший - Як байка, так і життя: цінується не за тривалість, а за зміст.
СЕНЕКА - Як же свідомість прикріплюється до тіла?
Арістотель - Якби нам змовитися про те, щоб жінок не чіпати,—
Жінки самі, клянуся, чіпати б почали нас.
Овідій - Якби тебе усиновив цар, твоя зарозумілість не знала би меж. Чому ж ти не пишаєшся свідомістю, що ти син Божий?
Эпіктет
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Пішов (восвоясі) не солоно хлебавши.
- Пішов небрешучи.
- Пішов під дурного хату горобців драть.
- Пішов туди, куди і цар пішки ходить.
- По неволі і кішка гірчицю їсть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гарно, як свині під лопухом.
- Гарно, як собаці на ярмарку.
- Гарно, як у гаю.
- Гаряче, як у лазні.
- Гарячий, мов вогонь.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ми не володарі, а слуги слова.
Генріх Гейне. - Ми не переможемо доти, доки Сі-ен-ен не скаже, що ми перемогли.
Х'ю Шелтон. - Ми нічого не зрозуміємо, якщо читатимемо занадто швидко чи занадто повільно.
Блез Паскаль. - Ми охочіше визнаємо свої помилки в поведінці, ніж у мисленні.
Йоганн Вольфганг Ґете. - Ми оцінюємо себе за тим, чого ми спроможні досягти; інші оцінюють нас за тим, чого ми досягли.
Генрі Лонґфелло.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Я руці, що била, – не пробачу,
Не для мене переможний бич.
Олена ТЕЛІГА - Помиляється той, хто бачить мужність у цинізмі і брутальності супроти жінок.
Олена ТЕЛІГА - Ті, що стоять... у підніжжі недосяжної вежі або, ще ліпше, – вигідно лежать коло неї, ніколи не в стані побачити її найвищого шпиля.
Олена ТЕЛІГА - Кожний вистріл всередині нації є найліпшою музикою для серця ворога, є для нього більшою радістю, ніж власний цільний вистріл, бо то є завжди музика, якої диригентом є він сам.
Олена ТЕЛІГА - “Жінка-товариш” має переважно так мало жіночості, що – викликаючи пошану – ніколи не викликає любові й адорації.
Олена ТЕЛІГА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ми розуміємо Європу теж як психологічну категорію, яка виганяє людськість із "Просвіти" на великий тракт прогресу.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Камо грядеши.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
Назва збірки памфлетів, 1925 - Міщанство — завжди міщанство і завжди йому одна ціна.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Думки проти течії", 1925 - Всі ми розіп'яті на хрестах,
Всі ми покриті ранами.
Заповідано нам жорстокий шлях
Злими коранами.
Олекса СЛІСАРЕНКО
"Пам'яті Г. Михайличенка", 1925 - І пощо ж весна нам,
Коли ми тихі та дозрілі станем
І вкриє мудрість голову сріблом?
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
