Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Воля протилежна бажанню і являє собою розумне збудження.
Зенон - Все береться від праці.
Соломон. - Все своє життя ми тільки й робим, що берем в борг у майбутнього, щоб сплатити сучасному.
М. Сафір. - Все, колись народжене, приречене на загибель.
Салюстій, давньоримський історик (85-35 рр. до н.е.) - Всякий чує лише те, що розуміє.
Плавт.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Люди не татари, дадуть кусок хліба.
- Як таки — христіянство мати, та й куска хліба не дати!
- До доброї криниці стежка утоптана.
- Хто з язичком, той з пиріжком (хто уміє попросити).
- Як тому не дати, хто вміє прохати! Прийдіте поклонімося.
— Колись і до нас прийде — прийдіте поклонімося.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Припалися, як свині до браги.
- Прип'явся, як реп'ях до кожуха.
- Прирівняли, як горбатого до стіни.
- Приска, неначе сукно мочить.
- Присохне, як на собаці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Велике місто – велика самотність.
Античний афоризм - Ворог займає більше місця в наших думках, ніж друг – в нашому серці.
Альфред Бужар - Ворог не той, хто ображає, але той, хто робить це навмисне.
Демокріт - Вороги – відмінний стимулюючий засіб.
Кетрін Хепберн - Ворогів я закидаю квітами – у труні.
Сальвадор Далі
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- А своєї дастьбі...
Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим, і ненарожденним..." - Байстрюки Єкатерини Сараною сіли.
Тарас ШЕВЧЕНКО "Великий льох" - Бандуристе, орле сизий!
Тарас ШЕВЧЕНКО "Н. Маркевичу" - Блаженний муж на лукаву
Не вступає раду. Тарас ШЕВЧЕНКО "Давидові псалми" - Бодай те лихо не верталось.
Тарас ШЕВЧЕНКО "В казематі"
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата, — Нехай мати усміхнеться, Заплакана мати. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - Бо хто матір забуває,
Того Бог карає, Того діти цураються, В хату не пускають. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - Бо невчене око
Загляне їм в саму душу Глибоко! глибоко! Дознаються небожата, Чия на вас шкура, Та й засудять, і премудрих Немудрі одурять! Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...". 1845
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|