Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чи може людина, сліпа у себе вдома, стати зрячою на базарі?
Григорій СКОВОРОДА - Пізнаєш істину — ввійде тоді у кров твою сонце.
Григорій СКОВОРОДА - Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?
Григорій СКОВОРОДА - Світло відкриває нам те, про що ми у темряві лише здогадувалися.
Григорій СКОВОРОДА - Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Наскочила (натрапила) коса на камінь.
— ... та камінь на подається.
- Наскочила куляга на врага.
- Наскочив чорт на біса.
- Наскочив удовець на вдову.
- Надибав свій свого.
— Трафив свій на свого.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Листопад - вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат.
- Осінній іній - на суху й сонячну погоду.
- Осінь збирає, а весна поїдає.
- Осінь усьому лік веде.
- Павутиння стелиться по рослинах - чекай суворої зими.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Всі, хто виявився на голову вище тирана, поплатився нею.
Михайло ГЕНІН - Всяке тиранство і всяку нісенітницю й дурницю можна підкріпити якимось прислів’ям — спертися на колективну дурість століть.
Річард Олдінгтон - Держава, яка заздалегідь знає дати смерті своїх громадян, може вести до певної міри планове господарство.
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Деспотизм — ось до чого веде торжествуюча спільна воля; а чий деспотизм — одного, декількох або всіх, — це вже несуттєво.
Бенжамен Констан - Деспотії гинуть через нестачу деспотизму, як хитруни — через нестачу хитрості.
Антуан де РІВАРОЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Утіха потрібна навіть тому, хто має геть усе.
Володимир ЧЕРНЯК - Варто людині вибитися в люди, як вона перестає бути людиною.
Володимир Черняк - Неможливо стати гуманістом на власних умовах.
Володимир ЧЕРНЯК - Не чиніть з іншими так, як ви хочете, щоб інші чинили з вами, – у інших може бути інше уявлення про щастя.
Володимир ЧЕРНЯК - Возлюбити дальнього легше, ніж ближнього, бо близькі заважають нам любити їх.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Листар носив листи зелені,
листи шуміли. Ех, весна!
Плету пісні на веретені
про молодість, що промина.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про ключі від кохання", 1934 - Я, сонцеві життя продавши
за сто червінців божевілля,
захоплений поганин завжди,
поет весняного похмілля.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Автопортрет", 1934 - Спливає ранок. Милостивий Бог
Підніс долоні над хати й поля.
Богдан Нижанківський
"Ясніє день...", 1942 - Веселий вересень у лісі
Повісив ліхтарі,
І сонце на злотистім списі
Гойдається вгорі.
Юрій КЛЕН
"Осінь", 1943 - Впливає місяць, наче яхт,
в хмарин архіпелаг,
вп'ялившись вітру якорем
в шпилі смерек.
Вадим Лесич
"Впливає місяць...", 1953
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
