Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Докоряй другові наодинці, а хвали привселюдно.
СОЛОН - Досить, щоб слова виражали зміст.
КОНФУЦІЙ - Дружба задовольняється можливим, не вимагаючи належного.
ПЛАТОН - Дружба кінчається там, де починається недовіра.
СЕНЕКА - Дружина — сімейний тиран. Подружнє ложе — вічний театр безперервних чвар, там не знають сну. А коли дружина з особливою ретельністю мучить чоловіка? Коли їй потрібно сховати зраду або обдурити його.
ЮВЕНАЛ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Почуваю себе, як побитий пес (собака).
- Правда очі коле.
- Працює на бугая.
- Прибули за сто дев’ять земель.
- Привикла собака бігти за возом, то біжить і за сальми.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Роззявив рот, як вершу.
- Розібрало, як вовка опеньки.
- Розібрало, як вовка пиво.
- Роз'їхався, як верша.
- Розказує, мов з книжки бере.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Одні жінки зачіпають за серце, інші застряють в печінках.
Тамара Клейман - Політичний вплив жінок у країні вдень дуже низький.
Михайло Жванецький - Права жінок — це обов’язки чоловіків.
Карл Краус - Природа велить жінці: будь прекрасною, якщо можеш, мудрою, якщо хочеш, але розсудливою ти маєш бути неодмінно.
П’єр Огюстен Бомарше - Раніше дівчата червоніли, коли їх соромили; а нині соромляться, коли червоніють.
Моріс Шевальє
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Сміх часом робить зуби беззахисними.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Совісті не можна купити через те, що сьогодні вона нікому не потрібна.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Совість, як зарплата: то вона є, то її нема.
Василь ТИТЕЧКО - Споживчий кошик... із дірявим дном.
Василь КРАСНЮК - Справжню ціну владі знає той, хто вже поплатився за неї.
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Доки мені Бог сил дасть і доки буду жити, буду робити... Наша доля працювати, тому що й відпочинок наш потім без кінця.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Встала рано, затужила:
гірка моя доля!
Взялась би я до роботи,
та не маю поля.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Встала рано, затужила...", 1925 - Чи я в лузі не калина була?
Чи я в лузі не червона була?
Взяли мене поламали
І в пучечки пов'язали
Така доля моя,
Гірка доля моя!
Народна пісня — Зелена діброво, скажи мені правду:
А що в світі красно процвітає?
— Червона ма - Хвалилася береза
Своїми вітами перед дубами.
— Хвались, не хвались,
Не ти їх кохала,-
Кохали віти буйнії вітри,
Буйнії вітри, дрібнії дощі.
Народна пісня - Ой у лісі, в лісі,
В лісі на дубочку
Ой схилив, схилив
Голуб головочку,
Та з гори в долиночку,
Схилив головочку
Згори в долиночку...
Народна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
