Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Батьки посеред божественного єства і людського перебувають, торкаються обох. Людського роду, бо створені і знов зотліють, а божественного, бо народили і небуттєве до буття привели.
І як Бог до тварі, так і батьки до чада, бо мов Бог несущим існування подарував, також ці силі його - Належить синові рабом бути отцю своєму і більше, ніж справжньому рабу: бо єством син уже раб отцю, а раб – за законом.
Аристотель - Бадьорий дух, а плоть немічна.
Аристотель - Коли його спитали, що в житті цім без страху є, відповів: "Совість правдива".
Біант - Ніхто, хто у гріхах живе, хай у відчай не впадає. Відомо ж бо, що обкопування і присаджування змінюють посаджене єство, а душевний устрій може стримувати всяку недугу.
Біант
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не боїться вовк собаки, але його дзвяки.
- Бійся не того собаки, що гавкає, а того, що леститься.
- Котрий пес багато гавкає, той мало кусає.
- Дзявкливого не бійся, а кусливого.
- Не так боюся я його, як його дурного розуму.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Материне серце, як літнє сонце.
- Мачусі жалко дитяти, як бикові теляти.
- Мачушине добро, як зимове тепло.
- Мачушине серце, як осіннє сонце.
- Маюся, як голий у терну.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кому зносять цей пам’ятник?
Євген КАЩЕЄВ - Кому немає потреби в тім, щоб брехати, той віднаходить собі користь з того, що він не бреше.
Фрідріх НІЦШЕ - Кому немає потреби в тім, щоб брехати, той має користь з того, що він не бреше.
Фрідріх НІЦШЕ - Комунізм — це гонки, на яких всі одержують перше місце, але без призу.
Лорд Інчкейп - Комунізм — як сухий закон: ідея гарна, але не працює.
Уілл Роджерс
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хто просить у жінки руку, той обовязково допроситься.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто проти нас — ті вже з нами.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто тільки не винен у безвідповідальності керівництва!
Олександр ПЕРЛЮК - Хто, як не правоохоронці, доводить, що мафія безсмертна?
Олександр ПЕРЛЮК - Хтось же повинен кохати твою дружину.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та страшно, страшно жить минулим...
Будучина — сліпий туман -
Над мертвих днів глухим намулом
Ховає вогники оман.
Євген МАЛАНЮК
"Лист", 1923 - Ні, ні! Прийдешнє — не казарма,
Не цементовий коридор!
Максим Рильський
"Ні, ні! Прийдешнє — не казарма...", 1923 - Харків, Харків, де твоє обличчя?
До кого твій клич?
Угруз ти в глейке многоріччя,
темний, як ніч.
Павло ТИЧИНА
"Харків", 1923 - Братерство давніх днів! Розкішне, любе гроно!
Озвися ти хоч раз до вигнанця Насона,
Старого, кволого, забутого всіма
В краю, де цілий рік негода та зима,
Та моря тужний рев, та варвари довкола...
Микола Зеров
"Овідій", 1924 - Знов на Богдановій дідизні
Історії свистять вітри,
Скрегочуть місяці залізні
Неповторимої пори.
Євген МАЛАНЮК
"Вітри історії", 1924
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
