Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кому душа болить, тому весь світ плаче.
Григорій СКОВОРОДА - того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва — відхили лише вхід у душу свою.
Григорій СКОВОРОДА - Математика, медицина, фізика, механіка, музика зі своїми сестрами — чим глибше їх пізнаємо, тим сильніше палять серце наше голод і спрага.
Григорій СКОВОРОДА - Невже ти не чув, що сини віку мудріші від синів дня?
Григорій СКОВОРОДА - Не дивина дорогу віднайти, але ніхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом бреде та іншого веде — в цьому і важкість.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ухопив — як меду шилом.
- Файна молода, але навіть дідові Якиму застара.
- Хата плаче за хазяйкою, а двір за хазяїном.
- Хвороба як учепиться до людини, то її ні продати, ні поміняти — і грім хворобу не вб’є.
- Хлопче, не облизуй макогона, бо у тебе буде жінка лиса.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Змерз, як березова брунька.
- Змерз, як голодний цуцик.
- Змерз, як курка на дощі.
- Змерз, як собака взимку.
- Змилася, як вода.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Факти мають ту ваду, що їх забагато.
Семюель Макчорд Кродерз. - Факти можна ігнорувати або підганяти під будь-яку схему.
Карл Раймунд Поппер. - Факти можуть бути відомі кожному. Збагнути, осягнути закони, конкретними виявами яких стали факти, — ось завдання.
Михайло Веллер. - Факти можуть нічого не значити, коли вони подаються безсистемно, без зв'язку з іншими фактами.
Володимир Здоровега. - Факти не існують — є тільки інтерпретації.
Фрідріх Ніцше.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Бути большевиком і одночасно українцем неможливо.
Володимир Винниченко - Бути незалежними і вільними від іноземців на своїй землі і мати свого очільника держави.
Жанна Д’Aрк - Бюрократів — у небесну канцелярію!
Борис РЕВЧУН - В американців кладуть подарунки у шкарпетки, а в нас шкарпетки — вже подарунок.
Роман КРИКУН - В дуплах дерев — сови, в кабінетах — совки!
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- А вважай на ту падлюку,
Щоб не вдрав яку він штуку, Бо то, брате, хитрий звір! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Вуйку, ми ж одного роду!
З вами я в огонь і в воду! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Все за мід я дать готовий,
Над усе я мід люблю! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Страх не є котяче діло!
І у дірку скочив сміло, І шасть-прасть! В сильце спіймавсь. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Так-то лестними словами
Лис їх знадив, аж до ями Лисової підійшли. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|