Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Лiд на те й родиться, аби танути.
Григорій СКОВОРОДА - Демон проти демона не свiдчить, вовк вовчого м'яса не їсть.
Григорій СКОВОРОДА - Без ядра горiх нiщо, так само, як i людина без серця.
Григорій СКОВОРОДА - Краще голий та правий, нiж багатий та беззаконний.
Григорій СКОВОРОДА - Тiлом ми нiщо, але думкою щось, та ще й велике.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Налякана ворона і горобця боїться.
- Напиндючився, мов індик.
- Народні обранці не ходять на танці.
- Насміялася верша з болота, роздивилася, що й сама в болоті.
- Наш Юда їсть без блюда.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Біля вогню соломи не тримають.
- Біля води дерево швидко росте, та швидко й старіє.
- Біля жару - й камінь трісне.
- Біля сухого дерева й мокре горить.
- Більше диму, ніж вогню.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кожна людина – відбиття свого внутрішнього світу. Як людина мислить, такою вона і є (у житті).
Марк Тулій ЦИЦЕРОН - Кожна людина – індивідуальність, навіть якщо вона не особистість.
Ілля Шевельов - Кожна людина – це світ, який із нею народжується й помирає. Під кожним надгробком лежить всесвітня історія.
Генріх ГЕЙНЕ - Кожна людина є художником свого власного життя, що черпає силу й натхнення в собі самому.
Сергій Булгаков - Коли людина не встане з колін, то вона не далеко зможе пройти.
Іван Драч
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо горшки обпалюють не боги, то хто — невже олігархи?
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо іншого шляху нема, значить, його просто не проплатили.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо короля грає свита, тоді зрозуміло, чому король у свити на побігеньках.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо король у костюмі, то це ще не значить, що він не голий.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо людину красить не місце, то чому тоді у нас що не в кріслі — то пуп землі?!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой летить бомба з московського поля,
та посеред Січі впала.
Ой хоть пропали славні запорожці,
та не пропала їх слава.
Історична пісня - Ой полети, галко, ой полети, чорна,
да й на Січ риби їсти.
Ой принеси, галко, ой принеси, чорна,
від кошового вісти.
Історична пісня - У містечку Богуславку Каньовського пана,
Там гуляла Бондарівна, як пишная пава.
Історична пісня - Ой колись ми панували, а тепер не будем –
Того щастя, теї слави повік не забудем.
Історична пісня - Позволь, батьку-отамане, нам на башті стати:
Як не стидно а цариці та Січ руйнувати!
Не позволиш з шабельками, позволь з кулаками:
Хай не гине наша слава поміж козаками!
Історична пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
