Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Сміливість — початок перемоги.
Плутарх. - Сонце часто затьмарюють хмари, а розум — пристрасті.
Піфагор. - Спиратися можна лише на те, що чинить опір.
Стендаль. - Спокій держави – в справедливості.
Трактати Давнього Єгипту. - Справа стоїть поряд із стоячим, йде за ідучим, творить з творящим.
З трактатів Давньої Індії.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Тільки його тінь.
– ... ходить.
- Не живе, тілько дні тре (відживає).
- На тонку пряде (скоро вмре).
- Він світові не рад.
- Йому вже тепер і світ не милий.
– Йому тепер ніщо не миле.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Був колись горіх, а тепер - свистун.
- Був колись горіх, та звівся на сміх.
- Буде за худобою догляд - буде й прибуток.
- Буде земля, то й корову купите.
- Буде і на кропиву мороз.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хто бореться може програти, проте той, хто не бореться вже програв.
Бертольт Брехт - Хто собі друзів не шукає, той сам собі ворог.
Шота Руставелі - Цінуй сьогоднішнє, хоч його й мало. Учора — минуло, а завтра — не настало.
Ібн Йамін (суфій) - Чим більше у суспільстві загальної рівності, тим більше в ньому примітивності.
Луї Руж’є (1889-1982) - Чим тупіші дискутанти, тим гостріша дискусія.
Генрік Ягодзінський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хтось чекає, а хтось шукає весни.
Роман КОВАЛЬ - Дисиденти! Досить вдавати, що ви ще не все сказали.
Роман КОВАЛЬ - Демократи не вершать, а коять.
Роман КОВАЛЬ - Жінка повинна захоплюватись ще не написаними книгами свого коханого.
Роман КОВАЛЬ - Не вбити того, хто цілиться в тебе, здатний лише невдаха-правозахисник.
Роман КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Скільки літ не пройде — все на скелі сидітиме
З золотим гребінцем Лореляй
Із очима зеленими і дивно-розкритими,
Обіцяючи рай і одчай.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Скільки літ не пройде", 1926 - Аксіоматичний характер ідеалу (який він завдячує своїй "емотивності") згори виключає всякий розумовий аналіз, робить ідеал нетикальним, оточує його міцним муром "фанатизму", якого не розвалити найтяжчим гарматам переконувань, глуму або провокації.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Безсила є та ідея, яка обмежується лиш "альтруїзмом" до себе, а позбавлена "скаженої злоби" проти чужого світу.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Лиш плекання нової волі врятує нас!
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Нації творяться перемогами або нещастями, психологічно спільними для всіх членів одного національного колективу.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
