Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ні коня без вуздечки не втримати, ні багатства без розуму.
Піфагор - Коли запитали Біонта, хто добрий дорадник, той відповів: "Час".
Піфагор - Перемагати в боях й простодушним не раз доводиться, розумом й мудрістю ж здолати лише ті можуть, хто добре думати здатні.
Аристід - Поради інше є не що як брак розуму. Бо не відаючи, що робити маємо, а чого не маємо, потребуєм поради.
Аристотель - Рівними перед очима моїми, царю, здаються, й ті, хто добре мислить, й ті, хто промовця, що добре говорить, здатен вислухати.
Геродот
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Старий, старе гадає, (або: думає).
- Старість не радість.
– ... що вздрить, то випросить.
- Ох!... чи пак гоц! (жартують старі, що мов ніщо їх ще не болить. Як приміром, сиділо і встає: заболить що каже: — "Ох", — а потім ніби згадає, що треба молодитись, каже: — "Чи пак гоц"!).
- Старий що вробив, то Бог дав, а що зїв то пропало.
- Багатому красти, а старому брехати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Лінивий, як бондарова корова.
- Лінивий, як ведмідь.
- Лінивий, як віл.
- Лінивий, як слон.
- Лісок, як щітка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Будь терпиміший до чужих помилок. Можливо, ти й сам з’явився на світ помилково.
Лешек КУМОР - Він вчився на помилках, але його обійшли ті, хто вчився по книгах.
Владислав Катажиньський - Все — шляхом, та не тим.
О.В. ІВАНОВ - Давайте вчитися на чужих помилках — репертуар своїх занадто одноманітний.
Лешек КУМОР - Диктуй нерозбірливо, щоб залишити за собою право вирішувати, хто зробив помилку.
Веслав Брудзіньський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Багаті плачуть. Бідні теж, бо їм так жалко багатих, які плачуть...
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙ - Багаті поділяться з бідними хіба що розповідями про те, як тяжко бути багатим.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Багатії не поділилися з бідними, зате досхочу насміялись із того, хто це обіцяв.
Олександр ПЕРЛЮК - Багато хто з диктаторів готовий віддати владу народові, аби правити ним одноосібно.
Володимир ШАМША - Бажання пограбувати народ нерідко приходить під час обіцянок його нагодувати.
Леонід ЗАБАРА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Наступала чорна хмара — настала ще й сива:
Була Польща, була Польща, та стала Росия.
Історична пісня - Ой горе тій чайці, ой горе небозі,
Що вивела діток да при битій дорозі.
Історична пісня, приписувана гетьманові Мазепі - Що на Чорному морі,
На камені біленькому,
Там стояла темниця кам'яная.
Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків,
Бідних невольників.
То вони вже тридцять літ у неволі пробувають,
Божого світу, сонця праведного в вічі собі не видають.
"Дума про Марусю Богуславку" - Тікало три братики рідненькі,
Три товариші сердешні.
Два кінних, третій піший, піхотинець
За кінними біжить-підбігає,
Кров сліди заливає,
За стремена хватає,
Словами промовляє...
"Утеча трьох братів із города Азова" (дума) - Дай же, Боже, щоб козаки пили та гуляли,
Хороші мислі мали,
Од мене більшу добичу брали
І неприятеля під нозі топтали!
Слава не вмре, не поляже,
Од нині довіку!
"Дума про козака Голоту"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
