Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ти так бажай жити, щоб більш сильні тебе не кривдили, але й ти не страхай слабших за тебе.
Плутарх - Належить основі храму й корабля твердій бути, так і початку справи – істинним та вірним.
Сократ - Має те, що писано, твердим бути, а справам – світлими, і рівним будеш з Богом, та не створи нічого, що його недостойно.
Демокріт - Його хтось спитав, чому без стін місто Спарта, – відповів той: "Праві ви, обгороджене добротою взаємною мешканців.
Лакон - Сліди від славних мужів не згладжує час, велич з померлими сяє.
Еврипід
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- А що ж ми зробимо, що убогі: Бог богатий, то й нам дасть.
- Голенький — ох, а за голеньким Бог.
- Люди не мруть від голоду, але від хліба.
— Від хліба люди мруть (як ото скаже — "хліба нема").
- Чого нема, то й Бог не візьме.
- Голий підперезався та й зовсім зібрався.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Реве, як корова.
- Ревнощі, як іржа, гублять серце.
- Рівний, як струна.
- Рідка, як вода.
- Рідка, як кваша.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Рептильна преса. Рептилька.
Отто Бісмарк. - Рецензенти мають право не тільки говорити людям, що вони дурні, але й навіть доводити їм це.
Георг Кристоф Ліхтенберґ. - Рецензії на прозу життя завжди мають критичний характер.
Борис Крутієр. - Речення зі знаком оклику — це те саме запитання, але таке, що залишилося без відповіді.
Борис Крутієр. - Рима простує за думкою, а часто й передує їй.
Тристан Бернар.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якби все стало на свої місця, скільки високих місць звільнилося б! Сергій КОЛОМІЄЦЬ
- Якби ми ламали голову над тим, чим треба, то не ламали б стільки дров.
Віктор ІГНАТЕНКО - Який мент не ловить момент...
Віктор ІГНАТЕНКО - Яким би не був бюджет, все одно його розбюджетять.
Віктор ІГНАТЕНКО - Яку державу ми будуємо — невідомо, зате відомо, які хороми будують можно¬владці для себе.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ні, ні! Прийдешнє — не казарма,
Не цементовий коридор!
Максим Рильський
"Ні, ні! Прийдешнє — не казарма...", 1923 - Харків, Харків, де твоє обличчя?
До кого твій клич?
Угруз ти в глейке многоріччя,
темний, як ніч.
Павло ТИЧИНА
"Харків", 1923 - Братерство давніх днів! Розкішне, любе гроно!
Озвися ти хоч раз до вигнанця Насона,
Старого, кволого, забутого всіма
В краю, де цілий рік негода та зима,
Та моря тужний рев, та варвари довкола...
Микола Зеров
"Овідій", 1924 - Знов на Богдановій дідизні
Історії свистять вітри,
Скрегочуть місяці залізні
Неповторимої пори.
Євген МАЛАНЮК
"Вітри історії", 1924 - Необорима соняшна заглада —
Віки, віки — одна блакитна мить!
Куди ж поділа, степова Елладо,
Варязьку сталь і візантійську мідь?
Євген МАЛАНЮК
"Варязька балада", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
