Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Душа мудрого приліпиться до Бога. Не смерть душі губить, а зле життя.
Філістіон - Де заздрість і звада, там безчинство й усіляка зла річ. Слави краса від заздрощів, як од хвороби, перемінюється. Заздрість – струп на істині.
Апостол - Аби не було в людях заздрощів, то всі б рівними були.
Агатон - Ліпше самохіть у печалі бути, ніж підневільне радіти.
Агатон - Невільне – не без печалі і страху, як і вільне – не без веселощів і благочестя.
Теагон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Розумний не вірить коли не перевірить.
- Сказати легко, але зробити набагато важче.
- Скільки людей, стільки ж думок.
- Скупий два рази тратить.
- Усе добре, тільки до пори до часу.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Довгошиї, як жирафи.
- Доглядай, як око.
- Догоджає, як чирякові.
- Докоряє, як свекруха.
- Допався, як віл до браги.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Покликання чоловіків — мати справу з кров'ю.
Ямамото Цунетомо «ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Люди не можуть прийняти правильного рішення, тому що у своїх міркуваннях керуються прагненням особистої вигоди.
Ямамото Цунетомо «ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - У межах одного вдиху немає місця ілюзіям, а є тільки Шлях.
Ямамото Цунетомо «ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Шлях — це щось більш піднесенне, ніж праведність.
Ямамото Цунетомо «ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Шлях Самурая — це прагнення до смерті. Десять чоловік не опанують одержимої людини.
Ямамото Цунетомо «ХАГАКУРЕ» Книга Самурая
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Дозволено все, чого хоче жінка.
Олександр ПЕРЛЮК - Доля жінки — у її ногах.
Олександр ПЕРЛЮК - Допомагають тому, хто сильніший.
Олександр ПЕРЛЮК - Дорога істина, але ковбаса смачніша!
Олександр ПЕРЛЮК - Дорожче за все виборцям обходяться безплатні пакети з гречкою.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- На розпутті хрест дрімає,
На хресті ворона кряче, Осінь стернями блукає І за літом гірко плаче. Богдан ЛЕПКИЙ "В'януть квіти...", 1902 - То літньої ночі було на Дніпрі...
Чудової теплої ночі! Горіли брильянти в небеснім шатрі, І очі зоріли дівочі... Микола ВОРОНИЙ "Дніпрові спогади", 1902 - Холодні хмари залягли блакить,
Холодний вітер дме в степу потужно, Гне очерет додолу, шелестить, Мов звір в байраці, виє осоружне. Микола ВОРОНИЙ "Мандрівні елегії", 1902 - Тихо, легко і спроквола
Білий сніг паде, як з сита; Вже ціла земля довкола Ним прикрита. Богдан ЛЕПКИЙ "Перший сніг", 1902 - Ой не сійтесь, сніги, ой не сійтесь, рясні,
Не губіть ви останньої слави; Гріє здалека землю усмішка весни, Пробиваються проліски, трави. Олександр ОЛЕСЬ "Ой не сійтесь сніги...", 1904
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|