Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Один для мене — десять тисяч, якщо він найкращий.
Геракліт. - Одна ластівка весни не робить.
Езоп. - Однаково боязливі і той, хто не хоче вмирати, коли треба, і той, хто хоче померти, коли немає в цьому потреби.
Флавій - Одним з покарань за пасивність в політиці є те, що в кінці всяка сволота приходить до влади.
Платон. - Осла і в левовій шкірі за криком впізнаєш.
Езоп.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Лучче з доброго коня впасти, ніж на поганому їхати.
- Лучче з розумним у біді, ніж з дурнем у добрі.
- Лучче нехай буде злий, ніж дурний.
- Луччий приклад, ніж наука.
- Лучше пішли до лучших, а ми до твоєї милости.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вискочив, як голий з маку.
- Вискочив, як Кузьма з маку.
- Вискочив, як Пилип з конопель.
- Вислизнув, як піскун з сітки.
- Високий до неба, а дурний, як не треба.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Воднева бомба — винахід, що дозволяє покінчити з усіма винаходами.
Роберт Орбен - Возлюби ближнього, як самого себе, але не будь близький з ким попало.
Луїс Бів - Волі не властиво правити нами.
Сальвадор ДАЛІ - Володіння – могила бажання.
Бюні - Воля — це коли не потрібно вибирати.
В. Соловйов
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Дивина: вийшовши в люди, намагаються на люди не виходити.
Віктор ІГНАТЕНКО - Діагноз хворого залежить і від часу прибуття «швидкої».
Василь МОМОТЮК - Для гарного старту треба стати на коліна.
Микола ПАСЬКО - Для даішників природно виїжджати на природу — в кущі.
Віктор ІГНАТЕНКО - До жінки доступитися важко, тому за нею треба бігати.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу На розпуттях велелюдних, І ніхто не бачить, І не бачить, і не знає — Оглухли, не чують; Кайданами міняються, Правдою торгують. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди.
- Щоб знать людей, то треба пожить з ними. А щоб їх списувать, то треба самому стать чоловіком, а не марнотрателем чорнила і паперу.
Тарас ШЕВЧЕНКО "Передмова до нездійсненого видання "Кобзаря"", 1847 - О думи мої! о славо злая!
За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся... але не каюсь!.. Тарас ШЕВЧЕНКО "N. N."("О думи мої! о славо злая!"), 1847 - Думи мої, думи мої,
Де ви подівались, Нащо мене покинули, Чому одцурались? Михайло Петренко "Думи мої...", 1848
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|