Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Все, колись народжене, приречене на загибель.
САЛЮСТІЙ - Все, що приховано тепер, розкриє колись час.
ГОРАЦІЙ - Всі труди людини — для рота її, а душа її не насичується.
Екклесіаст - Вчися у мене праці та доблесті, сину мій. Бути щасливим вчися у інших.
Вергілій - Гарна армія — погана армія. Її сильніше ненавидять.
Лао-ЦЗИ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Учений недоучений, гірше, як простак.
- Школа — церковний угол.
- В нашій школі, як на татарськім полі: є де сісти, та нічого їсти.
— Школа гола: є де сісти, та нема що їсти.
- Школа є вільним домом для усіх.
- Школа дім вільний, а не свавільний.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Переболить і присохне, як на собаці.
- Переливається, як Терешко сироваткою.
- Перший келишок, як по льоду, другий, як по меду, а третій не питай, лише давай.
- Пестить, як голубку.
- Пече, як місячний промінь.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Телебачення дозволяє нам насолоджуватися товариством людей, яких ми не пустили б до себе й на поріг.
Девід Фрост. - Телебачення є доказом того, що люди готові дивитися все що завгодно, тільки б не дивитися одне на одного.
Енн Ландерс. - Телебачення звужує уяву, радіо її розширює.
Террі Воган. - Телебачення здійснило революцію в спілкуванні між людьми, звівши його до двох реплік: "Що сьогодні в програмі?" й "На добраніч".
Гудман Ейс. - Телебачення існує для того, щоб виступати на ньому, а не для того, щоб його дивитися.
Ноуел Ковард.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Відоме гасло війни на новий лад: «Гітлер — каПутін!»
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Вільна людина завжди говорить усе, що думає. Але не всім.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Він говорив так погано, що пауза здавалась музикою.
Олексій РОВЕНКО - Він говорив так погано, що пауза здавалась музикою.
Олексій РОВЕНКО - Вітер у голові жінки напинає вітрила чоловікові.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Про Сагайдачного співали,
Либонь співали і про Січ,
Як в пікінери набирали,
Як мандрував козак всю ніч.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798 - Була колись гетьманщина,
Та вже не вернеться.
Було колись — панували,
Та більше не будем!
Тії слави козацької
Повік не забудем!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Тарасова ніч", 1838 - Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди,
Поки сонце з неба сяє,
Тебе не забудуть!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"На вічну пам'ять Котляревському", 1838 - Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Роблять лихо з вами.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Катерина", 1838
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
