Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чесне є не те, що давнє, а те, що добре й корисне.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Яка милостиня таке і воздаяння.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Не те, що ми хочемо, а що Бог хоче, – те в нас здійснюється.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - [Греки] встановили нам письмено своє, аби ми взяли його і втратили свою пам’ять. Тут був той Ілар, який хотів учити дітей наших, то повинен був ховатися по домівках тих, аби їх, неграмотних, навчити нашого письма і нашим Богам правити треби. А те повів нам, що повоюємо греків, бо знав те ясно: і знав, як Отці наші те говорили мені, що знищимо їх, зруйнуємо Хорсинь і Амастриду мерзенну, і будемо великою державою з князями своїми, городами великими і безліччю зброї залізної. І буде безліч нащадків наших. А греків зменшиться, і будуть минулим своїм дивуватися і похитувати головами...
Велесова Книга (8/3) - А греки хотіли нас христити, щоб ми забули Богів наших і так обернулися [в їхню віру], і стали їхніми рабами. Постережемося того...
Велесова Книга (6-Є).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Буває, що й корова з крилами.
- Буває, що й п’яний співає.
- Буде тепла свита в скрині, як пан засне в домовині.
- Буде той голодний, хто в жнива холодний.
- Будьмо спокійні, як порося в мішку.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Кисне, мов кваша.
- Кисне, мов солоний огірок.
- Клаповухий, мов Осел.
- Клює, як дятел.
- Клятий, мов собака.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Реклама — це спосіб продавати якомога більше товарів якомога більшій кількості людей якомога частіше й за якомога вищою ціною.
Серджіо Займан. - Реклама виникає там, де задоволення основних біологічних потреб перестало бути нагальним завданням.
Джон Гарпер. - Реклама допомагає підвищити рівень життя, підвищуючи рівень бажань.
Е. Маккензі. - Реклама є мистецтво цілитися в голову, щоб влучити в кишеню.
Ванс Пакард. - Реклама коштує дуже дорого, особливо якщо ваша дружина вміє читати.
NN
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- У боротьбі з корупцією — як в аматорському спорті: головне не перемога, а участь.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - У боротьбі за виживання найчастіше перемагають паразити.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - У в’язниці, окрім строку, нічого не висидиш.
Василь КУРОВСЬКИЙ - У житті багатьох жінок є дві головні мети — «знайти чоловіка своєї мрії» і «позбутися цього ідіота».
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - У кожного нашого громадянина є невід’ємні права: не погоджуватись із чимось і отримувати за це по пиці. Чи по сідниці.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Люди?! Як мало їх...
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884 - Який хто є, хай буде, коли іншим не має сили бути.
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884 - Я дуже сміливий: я не боюсь нікого
Слабого; За правду битися готов я до загину З-за тину. Володимир САМІЙЛЕНКО "Сміливий чоловік", 1886 - Бідні діти, недарма мої татуньо покійні кажуть було, що будуть не ученики, а мученики; не учителі, а мучителі.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ "Люборацькі", 1886 - Щастє-щастє! Та що не минає? А вік, як маків цвіт.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ "Люборацькі", 1886
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|