Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кожен, хто робить лихе, ненавидить свiтло i не приходить до свiтла, щоб не зганено вчинкiв його. А хто робить за правдою, той до свiтла йде, шоб дiла його виявились, бо зробленi в Бозi вони.
Євангеліє від св. Івана - Хто iнший сiє, а хто iнший жне.
Євангеліє від св. Івана - Не судiть за обличчям, але суд справедливий чинiть.
Євангеліє від св. Івана - Правда вас вiльними зробить.
Євангеліє від св. Івана - Хто в темрявi ходить, не знає, куди вiн iде.
Євангеліє від св. Івана
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Глухий недочує, так вигадає.
- Глухе, як дурне: бовтне, як козел у воду.
- Добре глухому — не скаже нікому.
- Глухого а німого, не допитаєшся.
- Не поможе ні мило ні вода — коли така врода.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Оце нарядився, як у мішку.
- Оце пропав, як з мосту впав.
- Оце розтяв двері, як теща рота.
- Оченята, як зірочки.
- Очепилась, як та оса межи очі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- На початку деяких пісень замість скрипкового ключа стоїть параграф.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Навіть переправляючись через Стікс, люди бояться втопитися.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Навіть сузір’я не є вільними союзами зірок.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Надгробний напис: “Життя проходить, на жаль, не без наслідків”.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Найкраща міра епохи: відстань між карликом і гігантом.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Дрібні крадії відповідають за вчинки розбійників із великої дороги.
Юрій РИБНИКОВ - другого не уможливлює повторення першого?
Ростислав ДОЦЕНКО - Дуже багато розбійників сподівались стати спасителями.
З. Календкевич - Думка про смерть відганяє нудьгу.
Євген Ященко - Думка, що не примушує над собою задуматись, не варта ймення думки.
Ростислав ДОЦЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Світять зорі, як світила,
І будуть світити... А ми, на їх надивившись, Ляжем в землю тліти... Микола КОСТОМАРОВ "Зорі", 1852 - На світі вже давно ведеться,
Що нижчий перед вищим гнеться... Леонід ГЛІБОВ "Вовк та Ягня", 1854 - Благословенная в женах,
Святая праведная мати Святого сина на землі, Не дай в неволі пропадати, Летучі літа марне тратить. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти". 1857 - І ти слова його живії
В живую душу прийняла. І на торжища і в чертоги Живого істинного Бога Ти слово правди понесла. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857 - Молітесь Богові одному,
Молітесь правді на землі, А більше на землі нікому Не поклонітесь. Все брехня — Попи й царі... Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|