Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не все те отрута, що неприємне на смак.
Григорій СКОВОРОДА - Добрий розум робить легким будь-який спосiб життя.
Григорій СКОВОРОДА - Як черевик i ступня не оберненi врiзнобiч, так i нахил душi створює вiдповiдне до себе життя.
Григорій СКОВОРОДА - Бери вершину i матимеш середину.
Григорій СКОВОРОДА - Кожного вабить до себе своя пристрасть.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не всяку ягоду з’їси, не до всякого дерева прихилишся. (азерб.)
- Не знайдеш у горілці порятунку, а в зраді — вірності. (азерб.)
- Не од великої голови користь, а од великого розуму. (азерб.)
- Не прикидай на людях, якої довжини хвіст у твого осла: один скаже — короткий, інший — довгий. (азерб.)
- Нема лиця — нема й споду. (азерб.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Мутить, як той вир.
- М'який, як пампух.
- М'який, як подушна.
- М'який, як пух.
- М'яко спати, як свекруха (теща) постелила.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Секс – це просто дві людини, що намагаються зайняти одне й те саме тіло.
Майкл Муркок - Серед гнилих яблук вибір обмежений.
Вільям ШЕКСПІР - Середина життя – це коли ви сидите вдома в суботній вечір наодинці, і коли дзвонить телефон, вам здається, що це не до вас.
Огден Неш - Серпень — місяць, коли ви не зможете відкрити в автобусі вікно, те саме, яке не могли закрити в грудні.
Леонард Левінсон - Сидів у печінках уже третій термін.
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Гроші — зло, але за них можна купити й добро.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Гроші — цікава річ: або їх зовсім нема, або нема їх зовсім.
Валентина БУГРІЙ - Двічі в одну і ту ж річку не увійдеш, а от у халепу двічі таки можна вскочити.
Віктор ІГНАТЕНКО - Девіз Кремля: не словом, а дулом...
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Демократія — це коли народ може послати владу туди, де сам перебуває.
Володимир КЛЕПАЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не той тепер Миргород,
Хорол-річка не та.
Павло ТИЧИНА
"Пісня трактористки", 1933 - І коли я чую обвинувачення за "Україну в огні" в націоналізмі, як же гірко, як тоскно робиться на душі. Боже мій, доки ти будеш боятися мене. Адже я майже смертельно хворий, у мене поламано всі сустави, з мене давно вже витекла трохи не вся кров.
Олександр ДОВЖЕНКО
"Щоденник", 1943 - Світе мій, чому любов до свого народу є націоналізм? В чім його злочин? Які нелюди придумали отсе-от знущання над життям людським?
Олександр ДОВЖЕНКО
"Щоденник", 1944 - Нехай мої часи були лихі,
та не були вони такі ще підлі,
такі до скарг і до благань глухі,
і тих пісень, які вже всім набридли,
від нас не вимагали владарі,
не їздили на людях, як на бидлі.
Юрій Клен
"Попіл імперій", 1946 - Картагена нашої провінційності мусить бути зруйнована. Шлях до майбутнього лежить через уміння мислити й розуміти, не через начотництво, сліпу віру і завжди обмежений фанатизм.
Юрій ШЕРЕХ
"Наша сучасність — наше мистецтво", 1947
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
