Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...помилки друзів ми повинні уміти виправляти або зносити, якщо вони не серйозні.
Григорій СКОВОРОДА - Добра, тобто справжня людина, завжди виносить добре із доброго скарбу серця.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нічого небезпечнiшого, нiж пiдступний ворог, але немає нічого більш отруйного вiд удаваного друга... Жоден диявол ніколи не приносить бiльше, нiж такі удавані друзi.
Григорій СКОВОРОДА - Побiльше думай і тоді вирiшуй.
Григорій СКОВОРОДА - Соловей вчить спiвати дiтей своїх [...] Батьки суть нашi кращі вчителi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- зайшовши в наші сторони, забажав піти на косовицю... Забажав і пішов, та ще не абияк, а дві коси взяв; аж бородою трясе, чимчикує в поле: а коси тільки "цок, цок" — у кожного одна коса на плечі. "Куди ти Москалю так поспішаєш" — питають. — "Касіть, касіть" каже. — "А нащо ж ти дві косі взяв"? — "Ет"! — дурні мов хахли. — "Одна" — каже,– вмориться, другу візьму"! — Покосив день, вертається — ледве ноги тягне, коси ззаду волоче, зачепивши одна за другу... "А де це ти Москалю був"? — питають. — "Касіл, чорт мєнє насіл"! (косив, чорт мене носив) і такий змучений, що ледве і говорить).
- Тут теши і теши, а там треба пуп напняти (рівняє теслярську роботу до косарської).
- Усякий кулик до свого озера привик.
- "Де живеш куличе"? — "В болоті" —"Там же погано"! — "Я привик"!
- До чого бик навик, того реве.
– Нащо бик навик, на теє і налягає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Стара з глузду з'їхала, як собака з соломи.
- Стара, як котюга, а бреше, як щеня.
- Старався, як мурашка.
- Старе, як мале,— що побачить, того й просить.
- Старий, як ведмідь.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Є три способи відповідати на запитання: сказати потрібне, відповідати привітно й наговорити зайвого.
Плутарх. - Є щось, щось справді є за межами мови, і все залежить від інтерпретації.
Жак Деррида. - Єдина доцільна й гідна мета нагромадження знань — це власна творчість на їх основі.
Арнольд Тойнбі. - Єдина справді цінна річ — це інтуїція.
Альберт Ейнштейн. - Єдина хиба справді вдалих творів полягає в тому, що вони зазвичай є причиною видання багатьох поганих чи посередніх книг.
Георг Кристоф Ліхтенберґ.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Немає долі – немає й радості!
Панас МИРНИЙ - Легше в бусурманській землі зогнити, – ніж у себе дома, в панській неволі, пропасти.
Панас МИРНИЙ - Гріх перед Богом, – чим його замолити? Сором перед людьми, – чим його змити?
Панас МИРНИЙ - Село знає одну славу – честь.
Панас МИРНИЙ - Життя – що стерняста нива: не пройдеш, ноги не вколовши.
Панас МИРНИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Коли не видно ясних доріг і сонячних плаїв, безсумнівною дорогою є найважча — дорога шляхетна.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Від свого відстали і до чужого не пристали, ні ґави, ні ворони, раз вони зневажили своє, то як вони можуть поважати чуже?
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Але землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмокчу є і не залишає тієї чистої години для душі, коли можна замислитись над собою і подумати про головне.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Первісний ключ — в людині. А людину сковують умови. Але умови для себе, зрештою, витворює вона сама — на свій зріст. Мусимо рости і духовним зростанням, моральним авторитетом здобувати престиж і відстоювати своє місце під сонцем.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Визволь, Боже, бідного невольника
На свято-руський берег,
На край веселий,
Між народ хрещений!..
"Плач невольника" (дума) Кругом неправда і неволя,
Народ замучений мовчить.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити.
Так давайте за це і вип'ємо!
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
