Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Середній шлях — найбезпечніший.
ОВІДІЙ - Серце мудрого — по праву сторону, а серце дурного — по ліву.
Екклесіаст - Скаржитися на неприємну річ — значить подвоювати зло; глузувати з неї — значить знищити її.
КОНФУЦІЙ - Скромність — мати великих діянь.
Оноре де БАЛЬЗАК - Слово, керуючись яким, можна прожити все життя — поблажливість.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Йому було би що сказати, якби він багато не говорив.
- Йому й ворона за солов'я стане.
- Йому про діло, а він про козу білу.
- Йому пробігла собака проміж ногами.
- Йому так треба, як мені ні... — як мені не треба.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Чуб, як в їжака.
- Чудний, як бублик.
- Чуткий, як качка.
- Шануй учителя, як родителя.
- Шаровари, мов Чорне море.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Сліпий — не той, хто не бачить, а той, хто не хоче бачити.
Джонатан Свіфт - Сліпий не подякує тобі за дзеркало.
Томас Фуллер - Слова — найсильніший наркотик із усіх, котрі винайшло людство.
Р. Кіплінг - Слова любові коштують усіх видовищ у світі, крім хіба тих, куди йдеш, аби показати себе.
Марія Башкирцева - Слова Павла про Петра говорять нам більше про Павла, ніж про Петра.
Бенедикт Спіноза
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли б наші політики у своїх політичних акціях брали за підставу історію, то не було б стільки розчарувань і катастроф.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ - Що нам потрібно? Не губити зв’язку з предками і думати про своїх нащадків.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ - Повстанець не сміє марнувати пострілу: кожен постріл мусить давати жертву.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ - Хто вміє підлягати, той уміє й наказувати.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ - Кожний отаман добрий, коли матиме добрих помічників.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- В затишному раю я води Лети п'ю,
Та тихострунную настроюю мою.
Пантелеймон КУЛІШ
"Рай". 1893 - Одно люблю лиш — забуття,
Спокій, безпам'ятну могилу.
Іван ФРАНКО
"В алеї нічкою літною...", 1896 - Світ зчорнів, і небо чорне,
Зелень чорна, чорне все...
Жду, поки мене загорне
Та, що вічний сон несе.
Олександр Козловський
"Чорна думка", 1897 - Прийде старість, і радість уся пропаде,
І зостанешся з горем самим.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898 - Смерте, бабо-сповитухо,
Лікарю людський останній,
Ти одна нам гоїш духа
В нашій долі безталанній.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
