Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Він, зустрівши Антісфена в школі, де той продовжував навчатися, сказав: "Чи не відаєте, що міра слову – не мовець, а слухач?"
Платон - Ніщо без промислу не існує перед Богом. Усе бачить безсумнівно, так і прийде, роздаючи кожному спасіння.
Святий Василь - Коли побачимо безчинні речі та розлад, не покладаймо провину на Бога і не вважаймо, що без промислу є мирські сили.
Святий Василь - Рече Господь:"Усяк, хто себе підносить, упокориться, а смиренний піднесеться".
Євангеліє - Блажен муж, що життя має високе, а розум сумирний.
Нил
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Він і укусить, і меду дасть.
- Він коня шукає, а кінь його виглядає.
- Він на обусі жито змолотить — й зернини не втратить.
- Він набалакає, що на вербі груші ростуть.
- Він навіть пісок може постригти.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Щастя з рук вилетіло, як пташка з сітки.
- Щастя і нещастя — як день та ніч.
- Щастя, як трясця,— кого нападе, того й трясе.
- Щебече, як пташка.
- Щебече, як сорока.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- То не лихо, якщо за карбованець дають півкарбованця; а то буде лихо, коли за карбованець почнуть давати по пиці.
Михайло Салтиков-Щедрін - Товариші виховують набагато краще, ніж батьки, тому що їм не властива жалість.
Андре МОРУА - Тоді людина стане кращою, коли ви покажете їй, яка вона є.
Антон ЧЕХОВ - Той, кого привели до мети, не має права вважати, що він досяг її.
М. Ебнер-Ешенбах - Той, хто бреше, не уявляє трудності своєї задачі, бо він змушений буде ще двадцять разів збрехати, щоб сховати першу брехню.
Олександр Поп
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чим вільніше дихається, тим більше хочеться їсти.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Чим ти бідніший, тим менший твій борг перед Батьківщиною.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Члени партії мають дбати про своє зростання, членкині — бути активнішими.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Чоловік лише тоді стає справжнім важкоатлетом, коли дружина навісить йому аліменти.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Чудеса героїзму в тилу творять для того, щоб не потрапити на передову.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сем'ї великій,
В сем'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Заповіт", 1845 - Нас послано тільки пророкувати воскресення мертвих і будить сонних. Се наше діло.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1857 - А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром,
Громадою обух сталить;
Та добре вигострить сокиру —
Та й заходиться вже будить.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Я не нездужаю, нівроку...", 1858 - Я бачив дивний сон. Немов передо мною
Безмірна, та пуста, і дика площина,
І я, прикований ланцем залізним, стою
Під височенною гранітною скалою,
А далі тисячі таких самих, як я.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,
Бо вам призначено скалу сесю розбить.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
