Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Реформу моралі варто починати з реформи законів.
Клод ГЕЛЬВЕЦІЙ - Роби велике, не обіцяючи великого.
ПІФАГОР - Розсудливий той, хто не засмучується тим, чого він не має, а радіє з того, що має.
ДЕМОКРІТ - Розумний карає не за зроблений вчинок, а для того, щоб він не стався у подальшому.
СОКРАТ - Самітність — союзник печалі, вона ж — супутник духовного піднесення.
Джебран Халіль Джебран
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ні сіло, ні впало, з'їв кіт сало.
- Ні се, ні те, ні "кукуріку".
- Ні стругане, ні тесане.
- Ні удою, ні убою.
- Ніхто не чув, як комар чхнув.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Бабине літо - до Петра тілько.
- Багато дива - мало млива.
- Багато диму - малий вогонь.
- Багато грому, а мало дощу.
- Багато диму, та мало тепла.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Росії потрібний диктатор; але ним має бути демократ.
А. Давидович - Російська історія до Петра Великого — суцільна панахида, а після Петра Великого – одна кримінальна справа.
Федір ТЮТЧЕВ - Росія — баба. Вічножіноче: "ні, ні!", а в сутності — уже скоряються і слухаються з задоволенням, з упертістю тривалою, — не відірвеш.
Зінаїда Гіппіус - Росія — гарна країна. Шкода, дурням дісталася.
А. Н. Нікітін - Росія — країна рівних неможливостей.
А. Ботвинніков
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- З правами людини у нас повний порядок: усі мовчать і ні на що не скаржаться!
Олександр ПЕРЛЮК - За вступ до однієї з фракцій маразмадорського парламенту Сидорчуку запропонували 100 тисяч американських доларів, а за вступ до іншої — 100 тисяч эвро. Тепер Сидорчук вирішує для себе, яка ж із цих фракцій демократичніша?!
Олександр ПЕРЛЮК - За світло в кінці тунелю нерідко сприймають пожарище.
Олександр ПЕРЛЮК - Закон буде один для всіх. При комунізмі!
Олександр ПЕРЛЮК - Закон один для всіх, але не всі мають можливість відкупитися.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой лимане-лиманочку, хвиле каламутна!
Де поділась наша воля, слава тая смутна? Леся УКРАЇНКА "Подорож до моря", 1888 - Зложити правдивий суд над усіми ваганнями всіх справ у нашій історії можна тільки рівняючи її з історією других народів Європи.
Михайло ДРАГОМАНОВ "Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - Треба шукати всесвітньої правди, котра б була спільною всім національностям.
Михайло ДРАГОМАНОВ "Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - Сама по собі думка про національність не може довести людей до волі й правди для всіх і навіть не може дати ради для впорядковання навіть державних справ.
Михайло ДРАГОМАНОВ "Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - Думка про людськість поставлена була вище над думкою про націю та віру, з їх осібними звичаями, урядами та інтересами, і стала таким суддею посеред суперечок проміж націями й вірами та основою до волі кожної нації й віри в тих границях, поки нація чи віра не неволить других.
Михайло ДРАГОМАНОВ "Чудацькі думки про українську національну справу", 1891
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|