Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найбільша цінність оратора не тільки сказати те, що потрібно, але і не сказати того, чого не потрібно.
Цицерон - Заговори, щоб я тебе побачив.
Сократ - Багато говорити і багато сказати не є те саме.
Софокл - Добра людина — та, котра пам'ятає свої гріхи і забуває свої добрі справи; зла людина — та, котра пам'ятає свої добрі справи і забуває свої гріхи.
Талмуд - Я не зустрічав ще нікого, хто любив би чесноту так само сильно, як чуттєві втіхи.
Конфуцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Бреше, а за ним аж куриться.
— Ото бреше! аж куриться. - В живі очі бреше.
- Як пес, своєю губою збрехав.
- Бреше як собака.
— ... як попова собака. - Бреше, як собака на вітер.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Літо розгорялось, як сирі дрова в печі.
- Ловить, як кіт шпака.
- Любить його, як брата.
- Любить роботу, як кріт сонце.
- Любить, як вовк порося.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Сміливець: їсть з руки тирана.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Спочатку було Слово. Потім постало Мовчання.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Справжній ворог людей їх не оминає.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Справжній ексгібіціонізм полягає в показуванні того, чого немає.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Справжня плітка ніколи не повинна підтверджуватися на всі сто відсотків.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Жіноча логіка: дорогі речі існують для нас, а чоловіки існують, щоб ми ці речі мали.
Віктор РАДІОНОВ - Не лінуйся допомогти пані вдягтися: матимеш більше шансів роздягти її.
Віктор РАДІОНОВ - Найкоротша любов у фразі: моя люба, я Вас більше не люблю.
Віктор РАДІОНОВ - Хороших письменників постійно бракує, але ніхто їх не друкує.
Віктор РАДІОНОВ - Коли чорне важко видати за біле, його спочатку видають за сіре.
Віктор РАДІОНОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хотіла б я вийти у чистеє поле,
Припасти лицем до сирої землі І так заридати, щоб зорі почули, Щоб люди вжахнулись на сльози мої. Леся УКРАЇНКА "Горить моє серце, його запалила...", 1893 - Розпука крає
Серце на дні... Зіронька сяє, Та не мені. Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Пролісок", 1894 - Облягла душу ніч — непрозора страшна,
Нема шляху з німої пустині. Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Ніч".1896 - Неси ж мене. коню, по чистому полю,
Як вихор, що тутка гуляє, А чень, утечу я від лютого болю, Що серце моє розриває. Іван ФРАНКО "Безмежнеє поле в сніжному завою...". 1896 - О ні!
Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити — Не жити. Іван ФРАНКО "Чого являєшся мені...", 1896
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|