Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...ти зверни увагу не на вишуканість, а на те, чи мислимо ми благочестиво, на силу висловлених думок визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
Григорій СКОВОРОДА - Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке зло, а що добро...А не взнавши свого у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.
Григорій СКОВОРОДА - Я ще й тепер не вмiю користуватися часом, і навіть той час, який тепер у моєму розпорядженні, витрачається на дрiбниці або, що ще гiрше, на смуток...
- Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Григорій СКОВОРОДА - Немає години, непридатної для занять корисними науками, і хто помiрно, але постійно вивчає предмети, корисні як в цьому, так і в майбутньому життi, тому навчання – не труд, а втіха... Хто думав про науку, той любить її, а хто й любить, той ніколи не перестає учитись, хоча б зовні вiн i здавався бездіяльним.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чия гребля, того й став.
- Кому дрова, тому й тріски; кому горшки, тому й миски.
- Чий кінь, того й віз.
- Чий берег, того й риба.
- Не прав вовк, що козу зїв, — не права коза, що в ліс пішла.
– Не праве теля, що в ліс пішло, — не прав і вовк, що теля зїв.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Як п'явка впився.
- Як руками одняло.
- Як сонце грає.
- Як у батька за пазухою.
- Як чорт пугою нагнав.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кожна людина є художником свого власного життя, що черпає силу й натхнення в собі самому.
Сергій Булгаков - Коли людина не встане з колін, то вона не далеко зможе пройти.
Іван Драч - Коли людина сміється над дурістю й захоплюється розумом, то вона росте над собою. Але якщо дурість чужа, а розум свій, то росте вона тільки у власних очах.
Стас Янковський - Коли людину люблять, вона готова й здатна на багато чого, але якщо її розлюбили, вона готова й здатна ще на більше.
Валерій Афонченко - Краще всіх у неволі розмножуються люди.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Дух – крига і стихія вогняна.
Олег ОЛЬЖИЧ - Господь багатий нас благословив
Дарами, що нікому не підняти.
Олег ОЛЬЖИЧ - Ідея слави вкороновує українську духовність.
Олег ОЛЬЖИЧ - О Націє, що над добро і над зло,
Над долю, і ласку, і кару...
Олег ОЛЬЖИЧ - Там втрат не буває, де жертва –
Здобутий в огні бастіон!
Олег ОЛЬЖИЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Мені, моя доле,
Дай на себе подивитись,
Дай і пригорнутись,
Під крилом твоїм любенько
В холодку заснути.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Слава", 1858 - Нема в мене роду,
Немає дружини,
Ані брата-товариша
На всій Україні.
Пантелеймон КУЛІШ
"Народна слава", 1862 - Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталась тільки надія одна.
Леся УКРАЇНКА
"Надія", 1887 - Хвилі не вір ти мінливій:
Вітер де віє, туди вона й б'є,
Берег твердий незрадливий —
Він тільки певний притулок дає.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898 - В неділю рано зілля копала.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
Назва повісті, 1909
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
