Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Пізнання починається з подиву.
Арістотель - Після того, як я вмру, я зволів би, щоб люди запитували, чому мені немає пам’ятника, ніж чому він є.
Катон Старший - Піфагорійці радили вранці кидати погляд на небо, щоб згадати про те, що завжди йде до мети, залишаючись вірним своєму шляхові й засобу дій, і про порядок, чистоту і відображення. Бо світила не знають покровів.
Марк АВРЕЛІЙ - Платити добром за зло — безглуздість. Чим же тоді платити за добро? КОНФУЦІЙ
- Платон мій друг, та істина дорожча.
Арістотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- За правду бьють, а за неправду і діди пьють.
- Згода дом будує, а незгода руйнує.
- Звон до церкви скликає, а сам в ній не буває.
- Здох як пес — кром души святої.
- З єдного дерева хрест і лопата.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Весняне сонце як дівчини серце.
- Високо і швидко пливуть у небі хмари - на гарну погоду.
- Грак прилетів - через місяць зійде сніг.
- Де ластівка не літає, а в квітні додому прилітає.
- До першого грому земля не розмерзається.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Те, що є в людині, безперечно, важливіше того, що є у людини.
Артур ШОПЕНГАУЕР - Те, що ти сам по собі, є суттю твого буття.
Арістотель - Ті, хто утримує тварин, повинні визнати, що швидше вони служать тваринам, аніж тварини – їм.
Діоген - Тільки тоді станеш людиною, коли навчишся бачити людину в іншому.
Радіщев. - Той, хто знає людей – розсудливий. Той, хто знає себе – освічений. Той, хто перемагає людей – сильний. Той, хто перемагає самого себе – могутній. Кому знайомий достаток – багатий. Хто діє з наполегливістю, володіє волею. Хто не втрачає свою природу, – довговічний. Хто помер, але не забутий, той – безсмертний.
ЛАО-ЦЗИ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Вигукуючи: "Який нахаба!", жінка висловлює своє захоплення.
Юрій РИБНИКОВ - Жінки загадкові доти, доки мовчать, ідеальних жінок можна знайти тільки в оголошеннях.
Юрій РИБНИКОВ - КВК пліткарок: «Хто? Кого? Де?»
Юрій РИБНИКОВ - Той не згорить від любові, хто боїться її, як вогню.
Юрій РИБНИКОВ - Пам’ять, на відміну від жінки, зраджує лише тоді, коли вже нікуди не годиться.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Спалитися в безупиннім
Життю, що в іскрах пливе,
В неопалимій купині,
Що родить вічно нове.
Юрій ЛИПА
"Три брати", 1938 - Ось лиця всіх до Тебе, Боже,
Звертаються в молитві й ждуть;
Ти вивів нас на роздорожжя,
Щоб ми пізнали праву путь.
Юрій ЛИПА
"Вірую", 1938 - Коли прийшла пора і ти дозрів
У муках днів, у боротьбі з собою,
Як образ берегів в імлі, на морі, —
В одній хвилині з'явиться тобі
Твоє призначення і зміст.
Юрій ЛИПА
"Призначення", 1938 - Ми у руці тримаєм тільки зерна;
гаїв не бачимо, що з них зростуть
і зашумлять зеленим верховіттям.
Юрій КЛЕН
"Попіл імперій", 1946 - Всі сумніви навіки заспокоїв,
хто добре політграмоту засвоїв.
Як вільно й легко жити без думок,
коли нам визначено кожний крок.
Юрій КЛЕН
"Попіл імперій", 1946
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
