Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо комусь таланить, не заздри йому, а порадій з ним разом, і його вдача стане й твоєю.
Езоп - Якщо лежать двоє, то їм тепло; а самому як зігрітися?
Екклесіаст - Якщо не бажаєш забагато, то й дещо здаватиметься тобі многим.
ДЕМОКРІТ - Якщо не вивчиш життя, то в ньому немає ніякого сенсу.
ПЛАТОН - Якщо почуття будуть не істинні, то й весь наш розум виявиться хибним.
Лукрецій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Шануй учителя, як родителя.
- Швець — без чобіт, тесля — без воріт.
- Швець – знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся!
- Швець — не купець, а коза — не товар.
- Швець без чобіт, а тесля — без воріт.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Користі з тебе, як з цапа вовни.
- Корова в дорозі, як харч на столі.
- Коса, як праник.
- Коси в тебе, наче мишачі хвостики.
- Коси такі білі, наче молоко.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У Росії всякий рух починається з лівої ноги, але з рівнянням направо.
Козьма Прутков - У Росії дві напасті. Внизу — влада пітьми, вгорі — тьма влади.
Володимир Гіляровський - У синьому небі тріпочуть яскраві прапори,
Ми крокуємо на вибори, як на парад. Хто сказав, що в країні не вистачає паперу? Поглянь — тут на кожному паркані плакат! Олександр Тумасян - Уміння ставити розумні запитання вже є важлива і необхідна ознака розуму і проникливості.
Іммануїл Кант - Уряди, що обмежують свободу слова, тому що вона поширює істини, для нього неприємні, чинять подібно дітям, які закривають очі, коли не хочуть, щоб їх бачили.
Людвіг Бьорне
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Грамотним бути добре, погано бути дуже грамотним.
Олександр ПЕРЛЮК - Найкраща сатира – це ода.
Олександр ПЕРЛЮК - Життя дається людині лише один раз, і то вона не знає, що з ним робити! .
Олександр ПЕРЛЮК - Далекоглядні люди дивляться собі під ноги.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо і є недоступні жінки, то тільки в будинку розпусти, коли в тебе нема грошей.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І страшно стає за ту молоду українську інтелігенцію, яка в умовах нинішнього "українського" міста кращі свої сили мусить витрачати на відстоювання власного національного обличчя — замість змагатися на передньому краї життя планети за освоєння нової істини нового часу.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Але минуле не зникає. Героїчно пролита кров не зникає. Вона трансформується в нову форму духовної енергії, породжує людину, яка має його виспівати. Минуле воскресає і розцвітає в генієві.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Тільки громадська думка може осягнути все, вчасно подати знак тривоги, вчасно порушити якісь важливі питання, словом — бути найвищим регулювальником складного суспільного організму.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Наша молодь в основній масі не знає історії, культури, навіть мови свого народу...
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Коли поникнуть голови переможених і сили їхні кануть у працю на хліб насущний, то на озлиднілому ґрунті завжди виростають поодинокі високі постаті як голос самозбереження народу, що мусить висунути свою естафету в особі подвижника, який швидко згоряє за всіх, як згоріли у нас тисячі безіменних, з забутими іменами і з великими іменами.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|