Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ніхто ні друг, ніхто ні брат: про себе кожен дбає. Та тим самим своє відкидаємо, немічні легко піддаємось і людям, і дияволу – адже не захищаємо одне одного. Адже і в бою, і в поході, як воїн лише про те мислить, якби міг один утекти, то усіх інших з собою погубить. Якщо ж ні себе, ані зброї не щадить за себе й за військо, той сам вирятується і всі друзі його.
Златоуст - Краще один праведник, ніж тисяча грішників.
Аристотель - Хто вірує в Мене, якщо й помре, живим буде, і усякий живий, хто вірує в Мене, не умре повік.
Євангеліє - Кожній людині, яка помирає, вся земля домовина: кожен-бо, хто від землі – земля є і землі повертається.
Демосфен - Коли не сумував, як його не було, то й зараз не сумуй, що однині не буде.
Амас
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Нехай тобі і риба, і озеро.
- Ні Богові свічка, ні чортові кочерга.
- Ні дать, ні взять.
- Ні корови, ні свині, тільки Сталін на стіні.
- Ні прозьбою, ні грозьбою.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Розказує, мов з книжки читає.
- Розквасив губу, мов капицю.
- Розквокталась, мов квочка.
- Розкішний, мов павич.
- Розклався на покуті, як святий.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Як високо не літай, а на унітаз сядеш.
Олег Келлер. - Як говоримо, так і писати треба.
Григорій Квітка-Основ'яненко. - Як дивитися правді у вічі, якщо вона сором'язливо відвертається?
Цаль Меламед. - Як добре, що ми зробили не все, що могли!
Олександр Перлюк. - Як економити папір? Писати між рядками.
Вітаутас Каралюс.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Нема такого злочину, розслідування якого не можна було б розтягнути на десятиліття.
Олександр ПЕРЛЮК - Нема такої мрії, яку не можна було б зробити нездійсненою.
Олександр ПЕРЛЮК - Нема точнішого прогнозу, аніж: "поживемо — побачимо".
Олександр ПЕРЛЮК - Нема щастя на землі, але є щасливці, які цього не знають.
Олександр ПЕРЛЮК - Неправда, що все купується, своїм людям усе роздається за «так».
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой співав би на ввесь голос —
Нікому співати!
Пантелеймон КУЛІШ
"Старець", 1861 - Віщуванням новим
Серце моє б'ється, —
Через край із серця
Рідне слово ллється...
Пантелеймон КУЛІШ
"Заспів", 1862 - Чи довіку ж, браття,
Будемо мовчати?
Благословіть мені кобзу
Німую узяти!
Пантелеймон КУЛІШ
"До братів на Вкраїну", 1862 - Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває,
Той у грудях не серденько, тільки камінь має.
Сидір ВОРОБКЕВИЧ
"Рідна мова", 1869 - Кобзо, моя непорочна утіхо!
Чом ти мовчиш? Задзвони мені стиха,
Голосом правди святої дзвони,
Нашу тісноту гірку спом'яни.
Пантелеймон КУЛІШ
"До кобзи", 1882
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
