Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли зерно добре, добрими насолоджуєшся плодами.
Григорій СКОВОРОДА - Фарби на картинi кожен бачить, але щоб побачити малюнок і живопис, потрiбне друге око. Хто ж його не мав, той слiпий у живописi. Гру музичного iнструменту кожне вухо чує, але щоб вiдчути смак схованої у грi гармонi, треба мати вухо таємного розумiння, а хто позбавлений того, цей нiмий у музицi.
Григорій СКОВОРОДА - Бути пророком чи фiлософом – це прозрiти над пустелю, над стихiйне бродiння щось нове, котре не cтарiє, дивне i вiчне, i вiстити про те.
Григорій СКОВОРОДА - Не тiло, а душа є людиною.
Григорій СКОВОРОДА - Глупiсть тисячi нерозумних живописцiв не може примусити нас зневажати живописне мистецтво, а научає, що ця наука многотрудна, i тiльки дехто з величезної кiлькостi любителiв її осягає.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Кожен привітний, доки чужі кози не забрели в його садибу.
- Кожен ремісник прибріхує.
- Коли дірка в казані — не бувать йому в огні.
- Коли маєш удосталь, скажи: «Досить!»
- Коли схил гори неродючий, вершина й поготів.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Бистра вода як надійде, так і перепаде, а тиша - шумить і шумить.
- Бігла вода тут хоч раз - ще не раз тектиме.
- Біду і грім не розіб'є.
- Біжи від тієї води, яка не дзюрчить і не біжить.
- Бійся блискавки ясного дня.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Змінюючи обличчя жінки, косметика створює на ньому яскраву маску сірості, за яку ховається жива, по своєму красива душа.
Стас Янковський - Зморшки мають лише позначати місця, де раніше були посмішки.
Марк ТВЕН - Знавці жінок рідко схильні до оптимізму.
Джордж Бернард ШОУ - Знай він, яке пишне поховання на нього очікує, давно би вже вмер.
Авраам Лінкольн - Знайомий: людина, яку ви знаєте досить добре, щоб зайняти в нього, але недостатньо добре, щоб дати йому в борг.
Амброз БІРС
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Мораль ніколи не старіє.
Павло МОВЧАН - Слово формує світ. Спотворене слово – спотворює його.
Павло МОВЧАН - У слові розкривається душа.
Павло МОВЧАН - Зрозуміти культуру далеких предків – значить зрозуміти себе.
Павло МОВЧАН - Слово Боже розпиналося на пергаменті заради людини.
Павло МОВЧАН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Як я люблю безрадісно тебе,
Народе мій, убожеством прибитий, Знеможений і темністю сповитий, Що вже забув і поважать себе, Потративши свої колишні сили... Як я люблю твої сумні могили, Україно! Як я люблю тебе! Михайло СТАРИЦЬКИЙ "До України", 1878 - Народе без пуття, без честі і поваги,
Без правди у завітах предків диких, Ти, що постав з безумної одваги Гірких п'яниць та розбишак великих! Пантелеймон КУЛІШ "До рідного народу", 1882 - Шекспіре, батьку наш, усім народам рідний!
Чи чуєш, як зове тебе народ незгідний, Приблуда степовий, наслідник розбишацький, Що й досі чествує свій путь і дух козацький? Пантелеймон КУЛІШ "До Шекспіра". 1882 - Знай же, пане, біль мій тайний!
Я не єсть Баран звичайний, Я — овечий патріот! Думка в мене — розбудити І з неволі слобонити Весь овечий наш народ. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Де Бурмило — цар народа,
Там пропала честь, свобода, Голос правди занімів. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|