Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає в світі нічого відважнішого дурості.
Менандр - Немає людяності без подолання підлості, немає підлості без подолання людяності.
Іскандер - Немає нікого без вад. Той з нас найкращий, хто їх має найменше.
Горацій - Немає нічого гіршого, ніж блукати в чужих краях.
Гомер. - Немає нічого дурнішого за дурний сміх.
Катулл.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Робиш, робиш: ні за тобою, ні перед тобою.
– Роблю, роблю: ні поперед мене, ні позад мене, — не дороблюся до гробової дошки.
- Чоловік не камінь, щоб не став, та не віддихав.
- Тоді відпочнемо, як помремо.
- Від діла, голова біла.
– Так багато діла, що аж голова біла.
- Доробився хліба, аж зійшов на діда.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Рідка, як кваша.
- Ріже, як коса.
- Річка, як стрічка.
- Робить, наче мокре горить.
- Робить, наче сміється.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мало одержати знання: треба знайти їм застосування.
Йоганн Вольфганг ҐЕТЕ - Мало щось винайти — потрібно ще, щоб хтось оцінив винахід чи хоча б украв.
Кароль Іжиковський - Марксизм і комунізм – не абсолютна істина, у якій, може і є частина правди, а може й немає.
Іван ПАВЛОВ - Марновірство послабляє, оглупляє.
Еміль ЗОЛЯ - Масаж — остання ілюзія жінки.
Яніна ІПОХОРСЬКА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Народу часто доступніше не лікувальне, а звичайне голодування.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Натовп — частина народу, котра не хоче бути громадянським суспільством.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Націоналізм — це море, поза яким подвійне громадянство і зрада.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Націоналістом можеш ти не бути, та патріотом — зобов’язаний, а патріот, як розумним відомо, — то націоналіст-початківець.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Не бійся смерті — це ж стара баба з косою, бійся життя — страшне стерво!
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Вечір горить синім полум'ям,
холодним, німим, присипляючим:
хімічна реакція одного дня,
оксидація життєвого прагнення.
Юрій Тарнавський
"Думки про мою смерть", 1956 - Час цідить пісок з долоні в долоню,
І смерть, може, стукнула легко об шибу
Гілкою чорних акацій.
Віра Вовк
"Чорні акації", 1961 - Втішаймося розлукою,
розлукою,
котра
наші дні
перетопить у золото,
наші дні,
в ще одну зорю перекує,
бо завбоге небо
- у розлуці.
Ігор Калинець
"Приготовляння до осені", 1973 - Ой в полі могила з вітром говорила:
"Повій, вітре, ти на мене, щоб я не чорніла.
Щоб я не чорніла, щоб я не марніла,
Щоб на мені трава росла, да ще й зеленіла!"
Історична пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
