Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хiба не любов все повднуе, будуе, творить, подiбно до того, як ворожiсть руйнує?
- Хiба не мертвою є душа, позбавлена iстинної любові?..
Григорій СКОВОРОДА - Що дає основу? – Любов. Що творить? – Любов.
Григорій СКОВОРОДА - Що зберiгає? – Любов, любов. Що дає насолоду? – Любов, любов, початок, середина кінець, альфа і омега.
Григорій СКОВОРОДА - Любов ніяким чином не може бути вiчною і мiцною, якщо породжується тлiнними речами, тобто багатством...
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Жива — не мила, умре — не жаль.
- Не плач за жінкою — буде друга.
- Умерла — нехай лежить скверна!
- Жива умерла — і друга буде, аби здоров'я!
- Бог за жінку, а чоловік за дівку.
– Бог за одну, а чоловік за другу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Напав, як сніг на голову.
- Напився, як теля.
- Напився, як швець.
- Написав, мов курка лапою.
- Наробив, як кіт наплакав.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Пес на ланцюгу не заблудиться, але й нікуди не прийде.
Владислав Гжегорчик. - П'єдестал підносить, але не дає розгорнутися.
Владислав Гжещик. - Писав настільки незрозуміле, що його ледве не оголосили генієм.
Цаль Меламед. - Писали вдвох, а слави й на одного бракувало.
Еміль Кроткий. - Писання — це особливий тип розмови: говориш, і тебе не перебивають.
Жуль Ренар.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Шуби дарують не тій жінці, котра мерзне, а тій, з якою жарко.
Роман КРИКУН - Щастя не в тих грошах, що у гаманці, а в тих, що на рахунках у швейцарських банках.
Василь ТИТЕЧКО - Що б не відбувалося в Україні, це призводить до підвищення цін. Що б не відбувалось у світі, це призводить до підвищення цін в Україні.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Що не дозволено шоферу, те дозволено автоінспектору.
Наталія ІВАНКІВ - Щоб вас постійно згадували, позичте тризначну суму грошей.
Василь МОМОТЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Світає...
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі,
Лиш птах десь озвався спросоння ліниво
Та темний бовван на козачій могилі
Про давнє, минуле кричить мовчазливо.
Видніє щохвилі.Все спить ще: і небо, і зорі безсилі.
Павло ТИЧИНА
"Світає...", 1918 — 1919 - У вічну славу Батька і Сина
Й Духа Святого Голуба...
Ой зацвіла біла калина
Біля Синього Жолоба...
Лавро Миронюк
"У вічну славу...", 1920 - Як купала мене мати
у любистку,
Трусив зорі Див із лану
у колиску.
Тодось ОСЬМАЧКА
"Казка", 1925 - Тож п'яній і п'яній, княгине, —
Поки сонце ще ходе рано,
Поки небо твоє ще синє,
Веселись, моя ладо!
Олекса Стефанович
"Осіннє", 1929 - Вечір горить синім полум'ям,
холодним, німим, присипляючим:
хімічна реакція одного дня,
оксидація життєвого прагнення.
Юрій Тарнавський
"Думки про мою смерть", 1956
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
