Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Говорити лихе, а промовчувати добре – однаке є зло.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Голий розбою не боїться.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Де добродійність там заздрість.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Добродійність ворогів у друзів перетворює.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Добродійному життю основа – праця.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ти мені, мамо, щастя дай, а тоді хоч на смітник викидай.
Болг. - Тисяча овець не відженуть одного тигра.
Япон. - Ті, що живуть, неминуче помирають; ті, що зустрічаються, неминуче розлучаються.
Монг. - Тікай, лихо, бо зло доганяє.
Болг. - Тільки вдова зрозуміє вдову.
Корейськe
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Розпливлось усе добро, як липове клиння.
- Розпливлось усе добро, як піна на воді.
- Розпустився, як циганська пуга.
- Розпустить губи, як жаба на гусеня.
- Розпустить морду, як халяву.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Люди не хочуть жити вічно. Люди просто не хочуть вмирати.
Станіслав ЛЕМ - Люди поділяються на дві половини: ті, хто сидить у в’язниці, і ті, хто має сидіти у в’язниці.
Марсель АШАР - Люди частіше капітулюють, ніж зазнають аварії.
Генрі ФОРД - Люди, що задумуються над життям, страждають — лише наївні щасливі.
Вільгельм Швебель - Люди, яким для творчості потрібні смерть і руйнування, — не люди. Нехай кожний навчиться не лише жити за сприятливих обставин, але ще й противитися ворожим.
Хорхе Анхель ЛІВРАГА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Вціліли тільки ті винятки, котрі підтверджують правила.
Данило РУДИЙ - Вчення — світло, а невчення — армія!
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ - Вчитися, вчитися і ще раз вчитися! Тому що роботи все одно не знайдете.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ - Геній – це людина, яка знає про свій винятковий талант і, незважаючи на це, працює далі.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Голова, як вулик: думки рояться… А меду – нема.
Віктор ВОВК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Той не поет,
Хто не відчує
спраги змагання.
Хто затаїться
в башті мовчання,
Як анахорет.
Микола ВОРОНИЙ
"Ода до поетів", 1929 - Будь проклята, співуча мово
Сльозавих і слизьких пісень,
Бо кожен чин пожерло слово,
Бо зміст заїла передмова
І в ніч лягає кожен день.
Євген МАЛАНЮК
"Павза", 1929 - Не сховатись, дарма, під наметом краси,
в чаді п'яному строф кришталевих.
Вітре днів, мої власні слова рознеси,
на шляхах їх розвій стомилевих.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Суворий вірш", 1934 - Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.
Зникають речі, розвіваються довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Над книжкою поезій", 1934 - До дна землі
й до дна цупкого слова
вдираюся завзято і уперто
і видираю в заздрісної смерті
пісні,
п'яніння,
ночі й дні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Хліб насущний", 1936
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився.
Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день.
Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти.
Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі!
- Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
