Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає в світі нічого відважнішого дурості.
Менандр - Немає людяності без подолання підлості, немає підлості без подолання людяності.
Іскандер - Немає нікого без вад. Той з нас найкращий, хто їх має найменше.
Горацій - Немає нічого гіршого, ніж блукати в чужих краях.
Гомер. - Немає нічого дурнішого за дурний сміх.
Катулл.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Старого горобця на полові не обдуриш.
- Старого лиса не виведуть із лісу.
- Стільки правди, як у кози хвоста.
- Сьогодні тихо — завтра лихо.
- Так личить їй намисто, як свині вінок.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Слаба стала, як риба в'яла.
- Слабкий, як учетверо мотузок.
- Слизька, як опеньок.
- Слизький, як циганська дитина.
- Слова вилітають з рота, наче з порожньої бочки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Раби свободи.
Володимир Брюґґен. - Радіо — винахід, що наробив багато галасу.
NN - Радіо — для тих, хто любить вухами. Телебачення — для тих, хто любить очима. Журнали — для тих, хто любить руками. А газети для кого?
NN - Радіо — засіб масової інформації, слухаючи який, ще ніхто не зіпсував зору.
Волт Стритифф. - Радіо — засіб масової інформації, який ніколи не показує старих фільмів.
Лестер Климек.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хіба тільки риба псується з голови?
Борис СЛЮСАР - Чи не тому солов'ї стають розбійниками, що їх довго годують байками?
Борис СЛЮСАР - Якщо душі нема, то чому ж дехтосилкується її з нас витрясти?..
Борис СЛЮСАР - Чи можна зробити державу багатою, якщо люди в ній бідні?
Борис СЛЮСАР - Як доходять різні чуткії туди, куди ще не ступала нога людини?
Борис СЛЮСАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой не повіває буйний вітер
та із чистого поля, — Ой не жди, не жди того козаченька, видно, така доля. Лірично-побутова пісня - Ой ішов козак з Дону, да, з Дону додому,
Да й сів над водою, проклинає долю: "Доле ж моя, доле, чом ти не такая, Ой чом не такая, як доля чужая?" Бурлацька пісня - Ой доле людськая, чом ти неправдива,
Що до інших дуже щира, а до нас зрадлива? Рекрутська пісня - Де ти бродиш, моя доле?
Не докличусь я тебе. Степан Писаревський "Доля". 1827 - Прощай, мій покою, пускаюсь у море!
І, може, недоля і лютеє горе Пограються з човном моїм. Євген ГРЕБІНКА "Човен", 1833
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|