Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо причина страху – незнання, то чи не варто нам пізнати, щоб не боятися?
Сенека - Якщо проти тебе всі, значить ти найсильніший.
Кай Юлій Цезар - Якщо сліпий веде сліпого, то обидва потраплять до канави.
Біблія. - Якщо ти можеш збирати з нас податки двічі в рік, ти можеш дати нам і два рази літо та два рази осінь.
Плутарх. - Усяка жива істота прагне до задоволення. Тому, що задоволення є вище благо.Тож живіть мудро — прагніть до задоволення.
Епікур.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- А де той хліб, що вчора зїли?
— А де тату той хліб, що вчора зїли?
— Під стіл упав, шукай під столом (або: Коти занесли, найдеш другий).
- Хліба ні скірочки!
- Хліба не много, а я і до того.
- Скачу, як хліб зобачу.
— Дай хліба — поскачу діда.
— Скачи діда за кавалок хліба.
— Дай хліба! — Поскачи діда.
— ... Скачу, скачу діда за шкуринку хліба, (останні слова співають, скачучи на одній нозі — ото й є "скакати діда")-
- Сіліх мене обгортає, що до борщу хліба немає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Чуб, як в їжака.
- Чудний, як бублик.
- Чуткий, як качка.
- Шануй учителя, як родителя.
- Шаровари, мов Чорне море.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жінки вручають свою честь гідним чоловікам, але, якби їм дали можливість вибору, більшість з них вибрали б трішкии зіпсованого чоловіка.
Мінна Антрім - Жінки — декоративна стать. Їм ні про що говорити, але все, що вони скажуть, чарівне.
Оскар УАЙЛЬД - Жінки дивляться на себе в дзеркалі очима чоловіків.
Веселин Георгіев - Жінки для мене як слони: дивитися на них — задоволення, але свій слон мені не потрібний.
Вільям Клод Філдс - Жінки думають, що всі чоловіки однакові, і в цьому їхня сила; чоловіка думають, що всі жінки різні,— і це їх губить.
Рамон Гомес де ла Сарна
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Депутати, котрі чхають на народ, звуться народними.
Олександр ПЕРЛЮК - Депутатський корпус першої ударної олігархічної дивізії.
Олександр ПЕРЛЮК - Держава — це грошові мішки.
Олександр ПЕРЛЮК - Держава — це те, що лишилося після олігархів.
Олександр ПЕРЛЮК - Дехто коли й залишає слід на землі, то хіба для слідчих.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой рада би-м, мій синоньку,
Листок написать,
Насипали могилоньку,
Не можу я встать;
Не можу я, соколоньку,
Глубоко на дні,
Насипали на рученьки
Сирої землі.
Юрій ФЕДЬКОВИЧ
"Рекрут", 1862 - Пречиста Діво, радуйся, Маріє,
Бо я не можу... Вшак я маю душу,
І чути мушу, і дивити мушу,
Що тут на світі, ах, тутки ся діє!
Да як до гробу зложуть моє тіло,
Де темно, тісно, студено, зотліло,
Де нич не плаче, де усе німіє —
Пречиста Діво, радуйся, Маріє!
Юрій ФЕДЬКОВИЧ
"Пречиста Діво", 1862 - Чую, що смерть, потайна й ненажерная,
В вічні обійми мене обхопила!
Василь МОВА
"Думи засланця", 1877 - І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - В затишному раю я води Лети п'ю,
Та тихострунную настроюю мою.
Пантелеймон КУЛІШ
"Рай". 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
