Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Сліди благих мужів час не згладжує, велич померлих осяює.
Еврипід - Бог може сотворити що схоче, людина ж та добра, яка корисне обмірковує.
Аристотель - Хай не зваблять тебе мужі нечестиві, не ходи одним шляхом з ними, а відхили ноги свої від стезі їх, ноги ж бо їх до зла простують, і швидкі вони на пролиття крові.
Соломон - Уславлюють не лише діяння праведних, але й злобу, що долає гріховне.
Богослов - Кожен, хто доброчинства тримається, не може без багатьох ворогів бути.
Златоуст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Пан добрий, коли в труні лежить.
- Пасує, як свині сідло, а собаці п’ята нога.
- Перестояна трава — не сіно, а труха.
- Пийте, жили, поки живі, а підете до гробу, то вип’єте хворобу.
- Писав писака — не розбере й собака.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Допався, як дурень до мила.
- Допався, як кіт до сала.
- Допався, як муха до меду.
- Допався, як свиня до браги.
- Допався, як циган до меду.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Я знаю, що практично кожен письменник волів би бути музикантом.
Курт Воннегут - Як вийшло, що музика може без слів викликати у нас сміх, наші страхи, наші найвищі устремління?
Джейн Свен - Якби не було музики, я думаю, що кохання б помирало.
Марк Гелпрін - Якби я не був фізиком, я, ймовірно, став би музикантом. Я часто думаю про музику. Я живу мріями в музиці. Я бачу своє життя в музиці.
Альберт Ейнштейн - Якщо ви будете питати, що таке джаз, то ніколи не дізнаєтесь.
Луї Армстронга
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Література й народна поезія – рідні сестри, що взаємно збагачуються...
Максим РИЛЬСЬКИЙ - Як хочеш від людей шаноби,
Любов і гнів бери у путь. Максим РИЛЬСЬКИЙ - Щасливий воїн, що во ім’я миру
Свою підносить бойову сокиру, Во ім’я правди кривду тне з плеча! Максим РИЛЬСЬКИЙ - Правила для всіх однакові, тільки винятки різні.
Данило РУДИЙ - Сміх продовжує життя, насмішки – вкорочують.
Данило РУДИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- ...Хама, самовдоволеного і розперезаного, обтяженого рабським комплексом зневаги до слабших і залежних, позбавленого моральних обов'язків, — не дай, Боже, наділити його силою, правами і владою пана.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Коли не видно ясних доріг і сонячних плаїв, безсумнівною дорогою є найважча — дорога шляхетна.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Від свого відстали і до чужого не пристали, ні ґави, ні ворони, раз вони зневажили своє, то як вони можуть поважати чуже?
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Але землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмокчу є і не залишає тієї чистої години для душі, коли можна замислитись над собою і подумати про головне.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Первісний ключ — в людині. А людину сковують умови. Але умови для себе, зрештою, витворює вона сама — на свій зріст. Мусимо рости і духовним зростанням, моральним авторитетом здобувати престиж і відстоювати своє місце під сонцем.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|