Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У низьких та похмурих зовнішностях, як у ветхiй одежi, часом ховається премудрiсть, якої не знало людське серце, i то така, що її жодна коштовнiсть недостойна.
Григорій СКОВОРОДА - Бачити гаманця i не знати, шо в ньому,– це значить, бачивши, не бачити. Очевидно, треба скрiзь дивитися подвiйно: одне брати в душу, а друге у розум.
Григорій СКОВОРОДА - I мудрий часто спотикається.
Григорій СКОВОРОДА - Чи є щось необхiднiше людинi, як дихати. I на те повсюди є повiтря...
- О глибина премудрої благоти, що сотворила потрiбне неважким, а важке непотрiбним.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Пішов батько навпростець — не скоро вернеться.
- Побачиш своїх — кланяйся нашим!
- Побий того, Боже, в кого багацько грошей!
- Погане порося і в петрівку мерзне!
- Поможе, як мертвому кадило.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Без диму й вогню нема.
- Без дощу й трава не росте.
- Без снігу зими не буває, а як буває, то швидко минає.
- Без кривих та скрипучих дерев лісу не буває.
- Без морозу вода не замерзає.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Щоб припинити лихослів'я, не звертай уваги.
Бальтасар Ґрасіан. - Щоб прославитися, потрібно сорок років малювати, або двадцять років писати бестселери, або десять років грати головні ролі в театрі, або п'ять років блискуче грати в кіно, або впродовж місяця щодня зачитувати на ТБ кулінарні рецепти.
Вєслав Брудзинський. - Щоб розбагатіти письменницькою працею, треба писати так, аби вас прочитали люди, які під час читання ворушать губами.
Дон Маркіс. - Щоб точно й докладно описати ці роки, потрібне набагато менш блискуче перо, ніж моє.
Макс Бірбом. - Щоб улитися в натовп, зовсім не обов'язково виходити на вулицю — достатньо, сидячи вдома, розгорнути газету чи увімкнути телевізор.
Вістей Х'ю Оден.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Гумор – невідлучна прикмета кожного правдивого таланту.
Іван ФРАНКО - Сама природа дбає за то, аби між людьми не було рівності.
Іван ФРАНКО - Против рожна перти,
Против хвиль плисти,
Сміло аж до смерти
Хрест важкий нести!
Іван ФРАНКО - Правда против сили!
Боєм проти зла!
Між народ похилий
Вольності слова!
Іван ФРАНКО - Ще те не вродилось
Остреє залізо,
Щоб ним правду й волю
Самодур зарізав!
Іван ФРАНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Десь на дні мого серця
Заплела дивну казку любов.
Павло ТИЧИНА
"Десь на дні мого серця...", 1914 - Не дивися так привітно,
Яблуневоцвітно.
Стигнуть зорі, як пшениця:Буду я журиться.
Павло ТИЧИНА
"Не дивися так привітно...", 1918 - Яблука доспіли, яблука червоні!
Ми з тобою йдемо стежкою в саду.
Ти мене, кохана, проведеш до поля,
Я піду — і, може, більше не прийду.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Яблука доспіли, яблука червоні!", 1918 - На порозі гість веселий —
Дощ блакитний, весняний...
- Хто постелю нам постеле
У світлиці запашній?
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"На порозі гість веселий...", 1919
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
