Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Сміх віджени і сміху джерелом не будь: легко до хули скотитися.
Епіктет - Отак, як хтось хапає вітер і жене тінь, так і той, хто дослухається снів.
Сирах - Сонні видіння денних помислів є відгуком: як уві сні побачить улюблене, тим і втішиться.
Святий Василь - Зле не бачить, що є зло.
Святий Василь - Коли віддячить злом за благе, то й від дому його не відніметься зле.
Нил
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чужими очима ліпше бачиш свої недоліки.
- Шануй батька й неньку, буде тобі всюди гладенько.
- Шануй старих, бо і сам постарієш.
- Шукай жінку в городі, а не в хороводі.
- Щастя як трясця: кого схоче, того нападе.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Кисле, мов кваша.
- Кисле, як оцет.
- Кисне, мов кваша.
- Кисне, мов солоний огірок.
- Клаповухий, мов Осел.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Не надто розпалюйте піч для своїх ворогів, інакше згорите в ній самі.
Вільям Шекспір - Успіх гострого слова залежить більше від вуха слухача, ніж від мови мовця.
Вільям Шекспір - Що значить ім’я? Троянда пахне трояндою, хоч трояндою назви її, хоч ні.
Вільям Шекспір - У кожного божевілля є своя логіка.
Вільям Шекспір - Найбільша образа, якої можна завдати чесній людині, — це запідозрити її в нечесності.
Вільям Шекспір
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- В історії очі на потилиці.
Валентин ШУЛЬГА - Руїни ? це звичайні уламки, що претендують на історичну роль.
Валентин ШУЛЬГА - Не чіпайте білих плям на задвірках історії – вони можуть приховувати купи бруду.
Валентин ШУЛЬГА - Аби увійти в історію, недосить дати щедрі чайові її швейцарові.
Валентин ШУЛЬГА - Він устиг увійти в історію, але незабаром з тріском вилетів звідти.
Валентин ШУЛЬГА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Де ти, де ти, циганська приблудо,
Де ти, ніжна моя Батьківщино?..
Михайло ОСАДЧИЙ
"Де ти, де ти, циганська приблудо...", 1960 - Ми стрінулись з тобою на Дніпрі,
Там губи я торкнув твої, Вітчизно,
Там вивірив по тобі пульс любові,
Годинник людства — з стрілками життя
На цифрах смерті — звірив із твоїм...
Ні, Батьківщино! Не лише стражданням
- Чи радістю я звернений до тебе!..
Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ
"Український прелюд", 1962 - Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова...
Громотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Василь СИМОНЕНКО
"Задивляюсь у твої зіниці...", 1964 - Ради тебе перли в душу сію,
Ради тебе мислю і творю.
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю.
Василь СИМОНЕНКО
"Задивляюсь у твої зіниці...", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
