Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Голод загострює розум і у дурнів.
Федр. - Гроші — рушійна сила війни.
Ціцерон. - Дай вільно висловитися, якщо хочеш почути правду.
Публілій Сір - Двох потрібно боятися: перший — це сильний ворог, а другий — підступний друг.
Кабус. - Де душею опановує хміль, все приховане виходить назовні.
Сенека
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Нагадала собі бабка, як дівкою була.
- Згадала баба дівера.
— Згадала баба дівера (свекора), що добрий був.
— ... що тричі на день бив!
- Добрий був покійничок!
— Кождий небіжчик добрий.
- Згадала баба порося, що хорошеньке було, та й плакати стала.
- Не тепер споминки.
— Не нині зі споминками.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Б'ється, як рибонька об лід.
- Б'ється, як телячий хвіст у петрівку.
- Били, як кота.
- Били, як Сидорову козу.
- Бистрий, як думка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хто потерпів поразку на виборах, сердиться на демократію як на узаконене знаряддя придушення.
Вільгельм ШВЕБЕЛЬ - Хто починає з того, що всім вірить, кінчає тим, що кожного вважає шахраєм.
Ф. Геббель - Хто став у мистецтві майстром, той без усякого для себе збитку може забути про правила.
Артуро ГРАФ - Хто став у мистецтві майстром, той без усякого для себе збитку може забути про правила.
А. Граф - Хто так часто обманював тебе, як ти сам?
Бенджамін Франклін
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Скільки в магазинах найрізноманітніших делікатесів, а народ не знає, що йому їсти...
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки вже було демократій, а демократії ще так і не було.
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки вірою та правдою Витчизі не служи — всіх грошей не відмити.
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки всього робиться для народу, а прокурор мовчить.
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки всього робиться задля блага Вітчизни, майже все — в обхід закону.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Будь проклята, співуча мово
Сльозавих і слизьких пісень,
Бо кожен чин пожерло слово,
Бо зміст заїла передмова
І в ніч лягає кожен день.
Євген МАЛАНЮК
"Павза", 1929 - Не сховатись, дарма, під наметом краси,
в чаді п'яному строф кришталевих.
Вітре днів, мої власні слова рознеси,
на шляхах їх розвій стомилевих.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Суворий вірш", 1934 - Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.
Зникають речі, розвіваються довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Над книжкою поезій", 1934 - До дна землі
й до дна цупкого слова
вдираюся завзято і уперто
і видираю в заздрісної смерті
пісні,
п'яніння,
ночі й дні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Хліб насущний", 1936 - Література зберегла нам чисте сяйво найсвітліших українських морально-етичних традицій, але вона нічого не зрозуміла в проблемах свого часу і ніяк не ствердила українства на терезах світової історії.
Юрій ШЕРЕХ
"Наша сучасність — наше мистецтво", 1947
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
