Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Глупiсть тисячi нерозумних живописцiв не може примусити нас зневажати живописне мистецтво, а научає, що ця наука многотрудна, i тiльки дехто з величезної кiлькостi любителiв її осягає.
Григорій СКОВОРОДА - Серце тодi насичується, коли освiчується.
Григорій СКОВОРОДА - З лиця людину можна примiтити, а не з підошви.
Григорій СКОВОРОДА - Зовсiм мертва душа людська, позбавлена природного свого дiла, вона подiбна каламутнiй та смердючiй водi, в тiснотi умiщенiй.
Григорій СКОВОРОДА - Що хочеш, шукай, але не згуби миру.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Борг умер, зачекай не жиє; хто не має грошей, хай не пє.
- Як станеш усім боргувати, то прийдеться без сорочки ходити.
- Позичка босоніж ходить.
- Не позичай — злий обичай: як віддає, то і ще лає.
- Не штука розкинути, а штука зібрати.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Осадила, мов горщик від жару відставила.
- Осіннє сонце гріє, як мачуха дітей жаліє.
- Отак він діло в руки бере, як свекор пелюшки пере.
- Отак саме співали, як мою бабу ховали.
- Ото сказав, як ножем обрізав.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ми знаємо за собою багато такого, про що люди завжди замовчують, і вгадуємо в них те, про що замовчуємо самі.
Люк де ВОВЕНАРГ - Ми не допоможемо людям, роблячи за них те, що вони могли б зробити самі.
Авраам ЛІНКОЛЬН - Ми не любимо людей не тому, що вони злі, а вважаємо їх злими тому, що не любимо їх.
Лев ТОЛСТОЙ - Ми ніколи не буваємо більш незадоволені іншими, ніж тоді, коли ми незадоволені собою. Свідомість провини робить нас нестерпними.
Анрі Амьєль - Ми хочемо бути джерелом всіх радостей або, якщо це неможливо, всіх нещасть того, кого ми любимо.
Жан де ЛАБРЮЙЄР
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли рани у раба заживають, він плаче за минулим.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Коли рот на замку, слова виходять боком.
Флоріан БОДНАР - Коли сповідаються, то не тому, що нагороди сподiваються.
Ростислав ДОЦЕНКО - Коли терпіння народу лопається - рвуться кайдани.
Леонід ЗАБАРА - Коли у друзів згоди нема, її знаходять у ворогів.
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Несказане, невимовне
Кобза промовляє І святими почуттями Серце надихає. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899 - Ні! я суб'єктивний,
Я — з егоїстичних: Все чуттів шукаю Тонко естетичних. Агатангел Кримський "Світові скорботи", 1901 - До мене, як горожанина,
Ставляй вимоги — я людина. А як поет — без перепони Я стежу творчості закони. Микола ВОРОНИЙ "Іванові Франкові", 1902 - Мрії розвіяні і недомріяні,
Радості бачені в сні, Квіти столочені, сльози розкочені Я переллю у пісні. Богдан ЛЕПКИЙ "Мій спів", 1902 - Поете, тям, на шляху життьовому
Тобі перлини-щастя не знайти, Ні захисту від бурі, злив і грому. Іван ФРАНКО "Поете, тям, на шляху життьовому...", 1904
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Бодай вас Бог любив, а мене – молодиці!
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|