Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- За солодким печаль приходить.
Мосхіон - Не знайти життя без смутку ні в кого.
Мосхіон - Наречено філософами печаль смертю. Я ж кажу, що тінь і образ смерті все ж сон є. Бо як хто покладе тіло своє, щоби спати, отак і коли смерть: тіло з душею розлучаються і знову разом піднімуться. Сон ніщо інше, як смерть.
Філон - Уживання вина за мірою та потребою – на користь тілу. Це у відповідь сказав: "Лоза три паростки родить: перший – солодощів, другий – пияцтва, третій – божевілля".
Софокл - Влада надає словам відбитку правди.
Соломон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Молоде — золоте.
- Поле сусіда — не чуже.
- Не в свої сане — не сідай.
- Як не твоя сорочка — не бери на себе.
- Колись добра порада більше варта, як готові гроші.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Заливається, як соловейко на калині.
- Заливається, як сорока на гілці.
- Заливається, як циган сироваткою.
- Залишився, як на морі без весла.
- Заліг, як кошеня у грубі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Якщо дійсність смішить, гумористи стають літописцями.
Володимир Голобородько. - Якщо доводиться робити вибір між неправдою і нечемністю, обери нечемність; але, якщо доводиться робити вибір між неправдою і жорстокістю, обери неправду.
Марія Ебнер-Ешенбах. - Якщо друга найдавніша професія — це четверта влада, то що ж тоді говорити про влади попередні?
Емілій Архітектор. - Якщо дуже сильно хочете надрукуватися, пишіть добре — це сприяє успіхові в письменницькій праці.
Євген Сазонов. - Якщо думаєш довго й сумлінно, то зрештою завжди все збагнеш. Просто мало хто добре думає.
Михайло Веллер.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо російська мова гине, то це означає, що ті, хто це стверджує, хворі на голову або сліпі.
Леонід Кравчук - А виживання зараховується в тривалість життя?
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - А для нерозкритих злочинів наша Генпрокуратура колись влаштує день відкритих дверей?
Флоріан БОДНАР - А ліві захворюють правцем?
Флоріан БОДНАР - А найвища міра — це скільки по сто грамів?
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ми вийшли в світ, щоб зберегти в нашій спільноті свободу духу й життєвих форм, що знищені там.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954 - Золота копула духу розбита бурею війн, а нової не вдалося створити. Живемо епігонами й наше мислення мав познаки мислення епігонів.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954 - Жива українська душа прагне й вимагає нової одежі духу й життєвих форм, і живих їх здійснень у новій українській людині.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954 - Перегони в патріотизмі виявили культурне життя еміграції.
Юрій ШЕРЕХ "Непророслі зернята", 1955 - Вітаймо ж цю добу колонізацій, добу нечуваних екстермінацій, талантів, партій, напрямків і сект, — добу, що ліквідує інтелект.
Юрій Клен "Попіл імперій", 1967
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|