Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не той убиває коня, хто годує його простим кормом, а той, хто дає багато вiвса i не дотримує мiри в їздi.
Григорій СКОВОРОДА - О солодкий шлях життя, коли совiсть чистa!
Григорій СКОВОРОДА - На звивистих шляхах, по горбах i через глибокi рови мчить недосвiдчений вершник, якщо вiн погано править конем.
Григорій СКОВОРОДА - Не той щасливий, хто бажає кращого, а хто задоволений тим, чим володiє.
Григорій СКОВОРОДА - Як хто посiє в юностi, так пожне в старостi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не бачить сова, яка сама.
- Не бережеш річ — не натопиш і піч.
- Не бери чужого, не боятимешся нікого.
- Не бий дубцем, а карай слівцем.
- Не біда, що зайшла в дім, а біда, що не виженеш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дівчина, як зіронька.
- Дівчина, як золото.
- Дівчина, як калина.
- Дівчина, як квітка.
- Дівчина, як ластівка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Загальновизнана бездарність — це вже визнання!
Владилен Прудовський. - Заголовки його оповідань так повно передавали їх зміст, що в самих оповіданнях потреба відпадала.
Еміль Кроткий. - Заголовки подвоюють масштаб подій.
Джон Голсуорсі. - Заголовок — справа фахівців з маркетингу, а не фахівців з журналістики.
Гарольд Еванс. - Заголовок з цитатою або просто в лапках привертає увагу ще 28% читачів.
Девід Огілві.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Без порушення християнських заповідей прогрес не можливий.
Віктор РАДІОНОВ Щире побажання ворогові: в усьому і завжди керуватися християнськими заповідями. - Якшо всі дороги ведуть у Рим, то всі дороги з Рима – до Києва.
Віктор РАДІОНОВ Шкода, що терапевти від економіки не давали клятви Гіппократа. - Партія, не спроможна зібратися на з’їзд для саморозпуску, – невмируща.
Віктор РАДІОНОВ - Народ, який вростає в підневільне минуле, так ніколи й не зможе піднятися з колін.
Віктор РАДІОНОВ - Коли не спроможні обрати авторитетного, – приходить авторитарний.
Віктор РАДІОНОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Солодкою стрілою пізній цвіт,
Скрадаючися, приморозок ранить.
Дзвенить земля, як кований копит.
Зима прийде — і серця не обманить.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Людськість", 1929 - Чекає осінь винозора,
од багру й золота ясна:
Як грона винні в неї груди,
уста ж, мов келихи вина.
Богдан Кравців
"Чекає осінь", 1933 - Горять скрипки в весільній брамі,
на ній стобарвний прапор дня.
Іду в захопленні й нестямі,
весни розспіваної князь.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Князь", 1934 - Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях.
Іде розсміяний і босий
хлопчина з сонцем на плечах.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"На шляху", 1934 - Весно — слов'янко синьоока,
тобі мої пісні складаю!
Вода шумить у сто потоках,
що з дна сріблистим мохом сяють.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"До весни", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
