Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Серце мудрого — по праву сторону, а серце дурного — по ліву.
Екклесіаст - Скаржитися на неприємну річ — значить подвоювати зло; глузувати з неї — значить знищити її.
КОНФУЦІЙ - Скромність — мати великих діянь.
Оноре де БАЛЬЗАК - Слово, керуючись яким, можна прожити все життя — поблажливість.
КОНФУЦІЙ - Сміливий у справі слів не злякається.
Софокл
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Колись і на моїм подвірї буде болото (худоба, а від неї і гній).
- Колись і в моє віконце засвітить сонце.
— Колись таки діждемось сонця в віконце.
— Колись і перед моїми ворітьми сонечко зійде.
— Ще і на моїх воротях сонце засвітає.
- Колись і на нас сонечко гляне.
- Сонечко блисне, сорочечка висхне.
- Не буде тоді в мене голова боліти.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Міцний, як алмаз.
- Міцний, як граніт.
- Міцний, як дуб.
- Міцний, як з клоччя батіг.
- Міцний, як камінь.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Доброта — це те, що може почути глухий і побачити сліпий.
Марк ТВЕН - Доброчинність жінок часто буває від скнарості їхніх коханців.
Квінт ГОРАЦІЙ Флакк - Довіряй чоловіку, обожнюй чоловіка і запиши якнайбільше майна на своє ім’я.
Джоан Ріверз - Догма є не що інше, як пряма заборона мислити.
Людвіг ФЕЙЄРБАХ - Доля дарує нам бажане тоді, коли ми вже навчилися без нього обходитися.
Кароль Іжиковський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- І що, тепер, щоб стрибнути в гречку, треба їхати до Китаю?
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - І щоб зробити дурницю, теж чимало розуму треба.
Василь МОМОТЮК - І як це стільки партій поміщаються на одних і тих самих граблях?
Флоріан БОДНАР - Інколи свободу слова дають тільки для того, щоб дізнатися, кому треба заткнути рота.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Іноді краще бути другим, ніж приймати удари першим.
Василь МОМОТЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- ...заснула Вкраїна,
Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла,
В калюжі, в болоті серце прогноїла
І в дупло холодне гадюк напустила,
А дітям надію в степу оддала.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844 - Україно! Україно!
Оце твої діти,
Твої квіти молодії,
Чорнилом политі,
Московською блекотою
В німецьких теплицях
Заглушені!.. Плач, Украйно!
Бездітна вдовице!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
Її розпинають.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечерній
Тихо засіяє...
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1848 - Подивіться на рай тихий,
На свою країну,
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну,
Розкуйтеся, братайтеся!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...",1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
