Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Для того, щоб ми були щасливими, нашому щастю завжди повинно чогось не вистачати.
К. А. Гельвецій - Амбіції руйнують свого власника.
Талмуд. - Багатії та царі, віддаючи шану філософам, роблять честь і їм, і собі; та філософи, плазуючи перед багатіями, їм слави не додають, а ось себе знеславлюють.
Плутарх - Багато величного є на землі, але немає нічого більш великого, ніж людина.
Софокл - Багатьох повинен боятися той, кого багато бояться.
Публілій Сір
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Забула, що недужа, та в солому спати пішла.
- Нездужає, що ведмедя б за вухо вдержав.
- Такий слабий, що тільки під хвіст перцю, та й на тік.
- Ой! Жінко нездужаю!... Як би ти мені зварила вареників... та не вари сорок, бо не зїм... а звари тридцять девять, та великих ... може б я зїв, та чи не одужав.
- Як я молодою була, по 40 вареників їла; а тепер хамелю, хамелю, насилу 50 вмелю.
– ... а тепер силу-у-силу зїм.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Діти, як кукіль (такі малі).
- Дметься, як жаба в болоті.
- Дметься, як жаба проти вола.
- Дметься, як шкурат на вогні.
- До добра, як до ярма, а до зла, як до меду.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Моя статистика — це факти, а ваші факти — всього лише статистика.
Джонатан Лінн і Ентоні Джей. - Мрії нашої юності виростають з казкових обіцянок американської реклами. Я досі вірю, що можна навчитися грати на піаніно поштою.
Зельда Фіцджеральд. - Мудра людина думає раз, перш ніж двічі сказати.
Роберт Бенчлі. - Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
Григорій Сковорода. - Мудрі докази ще нікого не переконували.
Анатоль Франс.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Слинна перспектива – “з ворогом по правді жить”
Юрій ЛИПА - Ім’я будуччини – чин, хто спинився – той служить тьмі, хто в поході – звитяжить він.
Юрій ЛИПА - А що ж є більше понад віру?
Юрій ЛИПА - Пам’ятай, коли треба, шапку здійми, коли треба, дукатом дзенькни, а коли, то й на шаблю гостру зоприся.
Юрій ЛИПА - Найсолодшою смертю є смерть за Отчизну. Вона ж дає зміст життя.
Юрій ЛИПА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Думка про людськість поставлена була вище над думкою про націю та віру, з їх осібними звичаями, урядами та інтересами, і стала таким суддею посеред суперечок проміж націями й вірами та основою до волі кожної нації й віри в тих границях, поки нація чи віра не неволить других.
Михайло ДРАГОМАНОВ
"Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - В нашій справі, коли ми поставимо думку, що національність є перше, головне діло, то ми або поженемося за марою, або станемо слугами того, що всилюється спинити поступ людський, і поставимо на риск, коли не згубу, й саму нашу національність. Коли ж ми станемо при думці, що головне діло — поступ людини й громади, поступ політичний, соціальний і культурний, а національність є тільки ґрунт, форма та спосіб, тоді ми певні, що послужимо добробутові й просвіті нашого народу, а вкупі з тим і його національності.
Михайло ДРАГОМАНОВ
"Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - А тим часом дбаймо про свою словесну автономію, творімо свою автономічну будучину, знаймо добре, що ми в себе дома, серед своєї рідної сім'ї, у своїй рідній хаті, що нам ніхто її не дасть, ніхто не відійме, ніхто ж і не обогріє та й не освітить її так, як ми самі.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1892 - Інтелігенція вся в нас змоскалена. Вчиться вона по-московському, читає по-московському, завсіди говорить сама і завсіди чує круг себе мову тільки московську; рідну ж мову в мужичих устах вважає за "хахлацький жаргон".
Борис ГРІНЧЕНКО
"Листи з України Наддніпрянської", 1892 — 1893 - Треба зрозуміти, що кинути роботу для рідного краю і піти на роботу до його гнобителів — не єсть тільки звичайною відміною в передсвідченнях, а єсть справжньою цілковитою зрадою.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Листи з України Наддніпрянської", 1892 — 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
