Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Все, колись народжене, приречене на загибель.
САЛЮСТІЙ - Все, що приховано тепер, розкриє колись час.
ГОРАЦІЙ - Всі труди людини — для рота її, а душа її не насичується.
Екклесіаст - Вчися у мене праці та доблесті, сину мій. Бути щасливим вчися у інших.
Вергілій - Гарна армія — погана армія. Її сильніше ненавидять.
Лао-ЦЗИ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Комусь журавель, комусь синиця, а Хомі — молодиця.
- Копа переможе і попа.
- Корабель топить не море, а вітер.
- Корова у дворі і в теплі — молоко на столі.
- Коротка втіха — довгий жаль.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Збирає, як собака кістки.
- Збирається, як на обід.
- Збирається, як свекор пелюшок прати.
- Збирається, як старець на свічку.
- Збирається, як убогий на кисіль.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Пабліситі, пабліситі, ПАБЛІСИТІ — ось найважливіший моральний чинник і наймогутніша сила нашого громадського життя.
Джозеф Пулітцер. - Палиця має два кінці. Його били обома.
Борис Лєсняк. - Пам'ятай, що більшість твоїх слів — зайві.
Андрій Коваль. - Пам'ятай, що, за одним невеликим винятком, світ складається з інших.
Олівер Венделл Холмс. - Пам'ятай, що ти зірка. Ніколи не виходь надвір, якщо не одягнена мов на бал, навіть коли ти вийшла викинути сміття.
Сесіль Де Мілль.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Вакх (і гроші), всяк це знає, вдачу мудрих теж міняє.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Мене облудні лаври вельми устрашають.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Безліч шляхів є для смерті – на світ ми одним лиш приходим,
Безліч хвороб у людей, та порятунок один.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Зміну ходи мимоволі викликає зміна долі.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Хто у цім світі живе, як же буть чистим йому?
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі.
Павло ТИЧИНА
"Ой не крийся, природо..." - Гаї шумлять —
Я слухаю.
Хмарки біжать —
Милуюся.
Милуюся — дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Павло ТИЧИНА
"Гаї шумлять...", 1918 - Я чую пісню, мов крізь сон
Далекий Черемош гуркоче;
Мені вчувається щоночі
Той шелест листя, шум сосон.
Дмитро Загул
"Я чую пісню", 1919 - Ти давню праосінь нагадуєш мені:
Берегових грабів грезет і злотоглави,
Повітря з синього і золотого скла
І благодатний дар останнього тепла...
Микола Зеров
"Праосінь", 1924 - Запахла осінь в'ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом,
І свіжі айстри над піском рум'яним
Зоріють за одчиненим вікном.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
