Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Відвідувати й слухати злих людей — це вже є початок злої справи.
КОНФУЦІЙ - Відомо, на що здатна розлючена жінка.
Вергілій - Вільним я вважаю того, хто ні на що не надіється і нічого не боїться.
Демонакт - Вільним я вважаю того, хто ні на що не сподівається і нічого не боїться.
ДЕМОКРІТ - Віра запитує, розум виявляє.
Аврелій АВГУСТІН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Купне — щупне.
- Чого не купити, того і не жалувати.
- Купи людям колач, а не вгодив, то й сам зїдж.
—... хоч плач. - По місті ходячи, родзинків не продавай (рота не роззявляй).
- Не продереш очей, то продереш калитку.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пшениця, наче ліс.
- П'яний, як дим.
- П'яний, як земля.
- П'яний, як цар Миколай.
- П'яний, як чіп.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Жінка — це невдалий чоловік.
Джек Лондон - Жінка — це сила краси.
Чоловік — краса сили. - Жінка — це цвях, на який дотепник вішає свої жарти, проповідник — свої повчання, зануда — своє бурчання, грішник — свої виправдання.
Хелен Роуленд - Жінка — що віконна фіранка. Візерунок миленький, але світу вже не побачиш.
Хенрік Хорош - Жінка або любить, або ненавидить: третього в неї немає.
Публій Сір
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Одна з безперечних заслуг Інтернету: тепер у під’їздах та на парканах пишуть менше матюків.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Одруження робить жінку розумною. Бо ж тільки воно дає їй підстави визнати перед чоловіком: якою дурною була, що вийшла за нього заміж.
Василь ТИТЕЧКО - Одружуватись без почуттів, сподіваючись, що вони прийдуть пізніше, — все одно, що йти до крамниці без грошей з надією, що знайдете їх на дорозі.
Олексій РОВЕНКО - Одружуватись без почуттів, сподіваючись, що вони прийдуть пізніше, — все одно, що йти до крамниці без грошей, надіючись, що вони знайдуться на дорозі.
Олексій РОВЕНКО - Ообливості китайського ресторану: там вже із самого ранку всі щуряться.
Наталія ІВАНКІВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І страшно стає за ту молоду українську інтелігенцію, яка в умовах нинішнього "українського" міста кращі свої сили мусить витрачати на відстоювання власного національного обличчя — замість змагатися на передньому краї життя планети за освоєння нової істини нового часу.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Але минуле не зникає. Героїчно пролита кров не зникає. Вона трансформується в нову форму духовної енергії, породжує людину, яка має його виспівати. Минуле воскресає і розцвітає в генієві.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Тільки громадська думка може осягнути все, вчасно подати знак тривоги, вчасно порушити якісь важливі питання, словом — бути найвищим регулювальником складного суспільного організму.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Наша молодь в основній масі не знає історії, культури, навіть мови свого народу...
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Коли поникнуть голови переможених і сили їхні кануть у працю на хліб насущний, то на озлиднілому ґрунті завжди виростають поодинокі високі постаті як голос самозбереження народу, що мусить висунути свою естафету в особі подвижника, який швидко згоряє за всіх, як згоріли у нас тисячі безіменних, з забутими іменами і з великими іменами.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|