Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Прилагоджувати одну добру справу до іншої так щільно, щоб між ними не залишалося ні найменшого проміжку, — ось що я називаю насолоджуватися життям.
Марк АВРЕЛІЙ - Природа наділила нас двома вухами, двома очима, але лише одним язиком, щоб ми дивилися і слухали більше, ніж говорили.
СОКРАТ - Пристрасті додають розуму найдурнішим людям і роблять дурними найрозумніших.
СЕНЕКА Молодший - Пристрасть спочатку — як чужий, пізніше — як гість, і, нарешті, — як хазяїн будинку.
Талмуд - Про свої здібності людина може довідатися, тільки спробувавши застосовувати них на ділі.
СЕНЕКА Старший
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Гречка в нього на бороді цвіте.
- Гризе, мов іржа залізо.
- Гулі не одного в постоли взули.
- Гуляли, поки голі стали.
- Гультяйство губить господарство.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Голодний, як собака.
- Голопуцькі, як горобенята.
- Голос, як сурмонька, та бісова (чортова) думонька.
- Голос, як у соловейка.
- Голос, як у цимбал, а сам, як шакал.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Навіщо нам вороги? Ми самі собі вороги!
Іван Драч - Найглибша дружба викликає найзапеклішу ворожнечу.
Мішель Монтень - Найнебезпечніший ворог – відсутність ворогів.
Лойола - Найпрекрасніший подарунок, зроблений людям після мудрості, – це дружба.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Наполовину друг – зрадник наполовину.
Гюго
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Кинути роботу для рідного краю і піти на роботу до його гнобителів... єсть справжньою цілковитою зрадою.
Борис ГРІНЧЕНКО (Письменник, лексикограф, громадський діяч; 1863 – 1910) - Ще не вмерла Україна,
Але може вмерти:
Ви самі її, ледачі,
Ведете до смерті!
Борис ГРІНЧЕНКО (Письменник, лексикограф, громадський діяч; 1863 – 1910) - Повинність – ось той владар добродійний,
Що збереже мене від мук і лих.
Борис ГРІНЧЕНКО (Письменник, лексикограф, громадський діяч; 1863 – 1910) - Щастя дурно не дається:
Тільки той його придбає,
Хто за його в бої б’ється.
Борис ГРІНЧЕНКО (Письменник, лексикограф, громадський діяч; 1863 – 1910) - Народ-герой героїв появляє,
Шануючи, він їх вінцем вінчає.
До Сонця генія високого рівняю.
Борис ГРІНЧЕНКО (Письменник, лексикограф, громадський діяч; 1863 – 1910)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Дніпро, Україну згадаєм,
Веселі селища в гаях,
Могили-гори на степах —
І веселенько заспіваєм...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чи, не покинуть нам, небого...", 1861 - Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас буде громада шановна і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи з хутора", 1861 - Святе слово — рідна мати;
Єсть іще святиня Вища,
Богові мийліша -
Рідная Вкраїна.
Пантелеймон КУЛІШ
"Святиня", 1861 - Поки Рось зоветься Россю,
Дніпро в море ллється,
Поти серце українське
З панським не зживеться.
Пантелеймон КУЛІШ
"Кумейки", 1862 - Ой зроди ж, велика туго,
Ярую пшеницю,
Збагати насущним хлібом
Убогу Вдовицю.
Пантелеймон КУЛІШ
"Сам собі", 1862
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
