Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо ти в здоровому глузді, не мрій, що вірною тобі буде та, що в обійми твої впала з такою швидкістю.
ОВІДІЙ - Якщо ти не вихований і мовчиш, то вихований, якщо ж вихований і мовчиш, то прекрасно вихований.
Tеофраст - Якщо у вас є можливість виявити милосердя, не пропускайте вперед навіть вчителя.
КОНФУЦІЙ - Якщо хочеш бути непристрасним суддею, дивися не на обвинувача, а на саму справу.
ЕПІКТЕТ - Якщо хочеш не боятися, пам’ятай, що боятися можна всього.
Луцiй Анней СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Собака не навчиться пливати, поки не наллється води в уха.
— Доти пес не навчиться пливати, доки йому вода в уха не наллється.
- Пусти старця з села, прибуде йому і ума.
— Хто походить по світі, той набереться розуму.
- Чим пес старший, тим хвіст твердший.
- Старий вовк не лізе до ями.
- Старого горобця, на полові не обдуриш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Злякався, аж у п'ятах закололо.
- Змарнів, як з хреста зняли.
- Змарнів, як полова.
- Змерз, аж посинів.
- Змерз, як березова брунька.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коли людину люблять, вона готова й здатна на багато чого, але якщо її розлюбили, вона готова й здатна ще на більше.
Валерій Афонченко - Краса людини – це і досконалість тіла, і сила волі.
Наталя УЖВІЙ - Краще погано виконати свій обов'язок, ніж добре – чужий.
Давньоіндійський афоризм - Легко служити ідеям і богам, вони набагато простіші, ніж живі люди.
Стас Янковський - Легше пізнати людей взагалі, чим одну людину зокрема.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чим би не займався віце-прем’єр з питань проведення адміністративно-територіальної реформи, аби лише не самою адміністративно-територіальною реформою.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим більше отримуватимують наші банкіри і директори, тим вищим у нас буде середньомісячний прибуток на душу населення.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим більше подачок кидають народу, тим біднішим він стає.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим більше ти вкрадеш грошей, тим легше тобі потім буде довести, що ти їх чесно заробив.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим більше у нас прав, тим далі нас із ними посилають.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було?
Мені так любо, любо стало,
Неначе в Бога...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"М. N."("Мені тринадцятий минало"), 1847 - Чого ж я плачу? Мабуть, шкода,
Що без пригоди, мов негода,
Минула молодость моя.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Огні горять, музика грає...", 1850 - І досі сниться: під горою,
Меж вербами та над водою,
Біленька хаточка.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І досі сниться: під горою...", 1850 - Минули літа молодії,
Холодним вітром од надії
Уже повіяло. Зима!
Сиди один в холодній хаті,
Нема з ким тихо розмовляти,
Ані порадитись. Нема!
Анікогісінько нема!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Минули літа молодії...",1860 - Юность моя веселая,
Куди ся поділа?
Як ласточка крилатая,
Куди полетіла?
Олександр Духнович
"Дума", 1863
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
