Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Виправити злу людину неможливо, вона може змінити лише вигляд, але не вдачу.
ЕЗОП - Від багатства народжується перенасичення, а від перенасичення — нахабність.
СОЛОНІЙ - Відвідувати й слухати злих людей — це вже є початок злої справи.
КОНФУЦІЙ - Відомо, на що здатна розлючена жінка.
Вергілій - Вільним я вважаю того, хто ні на що не надіється і нічого не боїться.
Демонакт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На діжку меду – ложка дьогтю.
- На роботу так-сяк, а мед їсти мастак.
- На те й бджоли, щоб мед носили.
- На хороші квіти й бджола летить.
- Найсолодший мед з пальця.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни,
Путь життя, темну путь
Проясняють вони.
Іван Франко
"Не забудь, не забудь...", 1882 - Висне небо синє,
Синє, та не те!
Світе, та не гріє
Сонце золоте.
Яків Щоголів
"Осінь",1883 - Я нам'ятую вечір темний
Тепер далекої весни,
Зелений берег, ліс таємний,
Смоляні пахощі сосни.
Яків Щоголів
"Пляц", 1883 - Вечоріє і темніє,
По землі лягає мла,
І не зійде срібний місяць:
Хмара небо затягла.
Яків Щоголів
"Вечір", 1887 - Гей, ти, степ широколаний,
Мій килиме сріблотканий!
Розпростерся ти широко,
Що не скине й орле око
Твоє займище безкрає!
Іван Манжура
"Степ", 1890
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Будь-який факт багатший від судження.
Володимир Здоровега. - Будь-яку нову думку спершу поділяє меншість в одну особу.
Томас Карлейль. - Бути великим — значить бути незрозумілим.
Ральф Вольдо Емерсон. - Бути вільним — це ніщо; стати вільним — це все.
Карл Людвіг Берне. - Бути знаменитим негарно.
Борис Пастернак.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Оливкова гілка символізує мир, пальмова – перемогу, лаврова – славу.
А що символізують гілки влади?!
Віктор ВОВК - Особистості, міцніше тримайтеся за посторонки вічності на поворотах історії!
Віктор ВОВК - Охоче рятують лише потопаючих у розкошах.
Юрій РИБНИКОВ - Перед посереднім журі юним талантам нелегко доводити власну геніальність.
По собі знаю: сам був членом журі…
Микола БІЛОКОПИТОВ - Перейти в опозицію неважко: треба лише змінити позицію.
Ігор БІДЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Трудно грудень
холоднорукий
віддає мені спогади
погоди
очей твоїх
і брів
і грудей.
Богдан Рубчак
"Нарікання на грудень", 1980 - Ти думаєш, дурню,
Що я тебе люблю,
А я тебе, дурню,
Словами голублю.
Жартівлива пісня - Голосно жалібно співає.
"Дума про смерть козака-бандуриста" - Я музу кличу не такую:
Веселу, гарну, молодую.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Думи мої, думи мої...", 1839
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
