Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Нестачу розуму не слід пояснювати нестачею пам'яті.
Гельвецій - Ні мудрому, ні меткому,
Ні за пташку прудкішому Суда божого не минути! Слово о полку Ігоревім. - Ніколи не давай повної волі своїй уяві: вона породить чудовиськ.
Піфагор. - Ніякі доброчинства не можуть приборкати погану вдачу.
Езоп - Обережно діяти ще важче, ніж розумно розмірковувати.
Цицерон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Всю цю роботу — докупи змести та в сміття.
- Всякий знає, як чобіт муляє.
- Всяку ягоду в руки беруть, та не всяку до рота кладуть.
- Втікаючи від дощу, остерігайся граду.
- Втопили кота миші в помийниці, та тільки мертвого.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Обпарився, як муха в окропі.
- Обрид, як собаці редька.
- Обридло, як бабі жнива.
- Обріс, як піп.
- Обскубаний, як курка з базару.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Душа — випарування, обдароване здатністю відчувати.
Геракліт Ефесський - Є в росіянина душа, а за нею — ні шиша!
А. В. Іванов - Є люди, що розраховують на недоліки своїх ворогів; з цього, однак, нічого не виходить. Я завжди пам’ятав про заслуги моїх супротивників і мав з цього користь.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Є режим для душі, як є режим для тіла: треба вміти йому підкоритися.
Петро Чаадаєв - З двох чоловік однакової сили сильніший той, хто правий.
ПІФАГОР Самосський
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Героїзмом можна назвати тільки таке діло, де мука і терпіння одиниці здобуває або окуплює добро цілого народу.
Іван ФРАНКО - Романтизм у літературі значив перевагу геніальної особи над масою, перевагу генія над талантом і працею.
Іван ФРАНКО - Всяке добро має... й темний бік, а жодне лихо не буває без добра.
Іван ФРАНКО - Гумор – невідлучна прикмета кожного правдивого таланту.
Іван ФРАНКО - Сама природа дбає за то, аби між людьми не було рівності.
Іван ФРАНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі. Павло ТИЧИНА "Ой не крийся, природо..." - Гаї шумлять —
Я слухаю. Хмарки біжать — Милуюся. Милуюся — дивуюся, Чого душі моїй так весело. Павло ТИЧИНА "Гаї шумлять...", 1918 - Я чую пісню, мов крізь сон
Далекий Черемош гуркоче; Мені вчувається щоночі Той шелест листя, шум сосон. Дмитро Загул "Я чую пісню", 1919 - Ти давню праосінь нагадуєш мені:
Берегових грабів грезет і злотоглави, Повітря з синього і золотого скла І благодатний дар останнього тепла... Микола Зеров "Праосінь", 1924 - Запахла осінь в'ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом, І свіжі айстри над піском рум'яним Зоріють за одчиненим вікном. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|