Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду.
Григорій СКОВОРОДА - Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!
Григорій СКОВОРОДА - Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.
Григорій СКОВОРОДА - Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.
Григорій СКОВОРОДА - Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Та земля мила, де мати народила.
- Так гарно вивчила німецьку мову: ком знаю, цурюк забула.
- Так добре побалакали, як жаба з гусеням.
- Так наївся і напився, що і на стіл похилився.
- Так сказав, що й глухий почув.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Очі блакитні, як небо.
- Очі голубі, як небо.
- Очі світяться, як вогники.
- Очі сині, як весняне небо.
- Очі сині, як волошки в житі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Домашня курка заклювала вже не одного орла.
Збігнев Вайдик - Домашня робота сама по собі не погана — але нелюдськи самотня.
Пeт Лауд - Доповідач: людина, що розмовляє в чужих снах.
Уістен Хью Оден - Дорога до істини вимощена парадоксами.
Оскар УАЙЛЬД - Дорожче всього обходяться непродажні жінки.
Франсуа Моріак
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Політика — це мистецтво торгуватися.
Олександр ПЕРЛЮК - Політикам ти можеш не вірити, але вони тебе все одно обдурять!
Олександр ПЕРЛЮК - Політики живуть від виборів до виборів, народ — від одних передвиборних обіцянок до інших.
Олександр ПЕРЛЮК - Помираєш від кохання? Гаразд, я передзвоню тобі завтра!
Олександр ПЕРЛЮК - Поспішайте творити добро!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я в чужині загибаю,
По чужині блуджу, За своєю родиною Білим світом нуджу. Яків ГОЛОВАЦЬКИЙ "Туга за родиною", 1846 - І встане Україна з своєї могили і знову озоветься до всіх братів своїх Слов'ян, і почують крик її, і встане Слов'янщина, і не позастанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа — ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у Хорутан, ні у Сербів, ні у Болгар.
Микола КОСТОМАРОВ "Книги битія українського народу", 1846 - І Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою в Союзі Слов'янськім. Тоді скажуть всі язики, показуючи на те місто, де на карті буде намальована Україна: "От камень, его же не брегоша зиждущиї, той бисть во главу угла".
Микола КОСТОМАРОВ "Книгa битія українського народу", 1846 - Свою Україну любіть,
Любіть її... Во время люте, В остатню тяжкую минуту За неї Господа моліть. Тарас ШЕВЧЕНКО "Чи ми ще зійдемося знову?", 1847 - Та не однаково мені,
Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять... Ох, не однаково мені. Тарас ШЕВЧЕНКО "Мені однаково, чи буду...", 1847
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|