Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Одним з покарань за пасивність в політиці є те, що в кінці всяка сволота приходить до влади.
Платон. - Осла і в левовій шкірі за криком впізнаєш.
Езоп. - Основою кожної мудрості є терпіння.
Платон. - Очікування смерті і є сама смерть.
апостол Павло. - Пам'ятай про загальний принцип — і ти не матимеш потреби в пораді.
Епіктет
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Впав батько з гори — чорт його бери!
- Брехав ти писку, Великдень близько!
- Коноплі нетерті і діти обдерті.
- Чудний, як бублик!
— ... що кругом обїси, а в середині нема нічого. - Дурень і тому рад.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Рябий, як гороб'яче яйце.
- Рябий, як зозуля.
- Рябий, як на небі зірниця увечері.
- Рябий, як решето.
- Сад білий, як молоком облитий.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Скандал має бути дуже поганим, щоб бути по-справжньому добрим.
Амброз Бірс. - Скандал тим голосніший, чим тихіше про нього говорять.
Збігнєв Холодюк. - Скептики обмінялися сумнівами.
Т. Константинов. - Скільки вже разів зламували скарбницю національної мови, щоб цю мову збагатити.
Станіслав Єжи Лец. - Скільки відкриттів можна зробити прихованою камерою!
Е. Мишнаєвський.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Щоб жити приспівуючи, треба знати, кому підспівувати.
Олександр ПЕРЛЮК - Щоб зрозуміти жінку, треба постояти біля плити не один десяток років.
Олександр ПЕРЛЮК - Щоб зрозуміти, звідки взялися мільйонери, — достатньо подивитись, як живе народ.
Олександр ПЕРЛЮК - Щоб на все чхати, треба все мати.
Олександр ПЕРЛЮК - Щоб усі зрозуміли, що ти тут найрозумніший, досить взяти в руки дрючка.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Арфами, арфами —
золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Павло ТИЧИНА "Арфами,, арфами...", 1914 - Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, — Примружились гаї, замислились оселі Ах, серце, пий! Повітря — мов прив'ялий трунок. Це рання осінь шле поцілунок Такий чудовий та сумний. Павло ТИЧИНА "Квітчастий луг...", 1915 - Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі. Павло ТИЧИНА "Ой не крийся, природо..." - Гаї шумлять —
Я слухаю. Хмарки біжать — Милуюся. Милуюся — дивуюся, Чого душі моїй так весело. Павло ТИЧИНА "Гаї шумлять...", 1918 - Я чую пісню, мов крізь сон
Далекий Черемош гуркоче; Мені вчувається щоночі Той шелест листя, шум сосон. Дмитро Загул "Я чую пісню", 1919
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|