Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли дух коливається, можна будь-якою малістю схилити його в ту або іншу сторону.
Теренцій Публій - Коли море спокійне, усякий може бути керманичем.
Публій Сір - Коли навколо багато розумників, тоді і з’являється велика омана.
Лао-ЦЗИ - Коли народ дурний, ним легко керувати.
Шан ЯН - Коли показалося дно, пізно бути ощадливим.
Гесіод
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Грошей багато (у світі), а щастя мало.
- Що ті гроші, як чортма нічого в голові.
- Що з тих кубків, які повні сліз.
- Богачі не сплять ні вдень, ні вночі, а їдять колачі.
— Богачі їдять колачі, але вони не сплять у день, а мало в ночі.
— ... колачі, не сплять ні в день, ні в ночі: а бідний борщу глибне, та й у день засне.
- Нащо мені теє срібло, коли жить не добре.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Обідраний, як старець.
- Облесливий, як собака.
- Облизнувся, як після маківки.
- Обложився дітьми, як дід онучами.
- Обмазаний, як порося.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Істина застигає на губах тих, хто помирає.
Метью Арнольд. - Істина має силу переконання, якої не мають ні помилки, ні брехня.
Анатоль Франс. - Істина набагато легше народжується внаслідок помилки, ніж унаслідок безладу.
Френсис Бекон. - Істина не витримує правдолюбців.
Олег Келлер. - Істина не потребує захисту, захисту потребують ті, що її сповідують.
Андрій Коваль.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Для того, хто нічого не читає, літератури нема.
Олександр ПЕРЛЮК - Для чого йдуть у депутати? Щоб вийти з народу.
Олександр ПЕРЛЮК - До Європи нам ще зарано, адже ми ще й у себе не все роздерибанили.
Олександр ПЕРЛЮК - До Європи треба йти не ногами, а головою!
Олександр ПЕРЛЮК - До законності Банановому Маразмадору рукою подати. Поклади в цю руку товстенького конвертика з доларами і законність візьме гору.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Пісне, моя ти підстрелена пташко,
Мусиш замовкнуть і ти.
Годі ридати і плакати тяжко,
Час нам зо сцени зійти.
Іван ФРАНКО
"Пісне, моя ти підстрелена пташко...", 1896 - Рідна мова на чужині
Ще милішою стає.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Рідний край", 1898 - Лише ми одні піддержуємо красу в житті, ми, артисти, вибрана горстка суспільності...
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Valse melancholique", 1898 - Поезіє! сопутнице моя!
Ти — теплий, животворний промінь сонця,
Ти — тихий місяць, що в тюрмі сія
З закуреного темного віконця.
Агатангел Кримський
"Поезіє! сопутнице моя!", 1898-1901 - Несказане, невимовне
Кобза промовляє
І святими почуттями
Серце надихає.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
