Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...найкраща помилка та, яку допускають при навчаннi.
Григорій СКОВОРОДА - Правильно використав час той, хто пізнав, чого треба уникати i чого домагатися.
Григорій СКОВОРОДА - ...як хто посiє в юності, так пожне в старості.
Григорій СКОВОРОДА - Де серце повне вагань, там огида i нудьга.
Григорій СКОВОРОДА - ...сміх є рідний брат радості...
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Раденька, що дурненька.
- Рветься – на нове береться.
- Реве, як бугай.
- Редька каже: “Добра редька з медом!”. А мед каже: “Я добрий і без тебе”.
- Риба з голови гниє.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Жалує діток, як мачуха.
- Жахається, як заєць.
- Жахається, як зо сну.
- Жахається, як чорт хреста.
- Жваве, як біс уночі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Для того щоб навчити іншого, потрібно більше розуму, ніж для того щоб навчитися самому.
Мішель Монтень (1533 — 1592, французький філософ) - Найголовніше — це прищеплювати смак і любов до науки, інакше ми виховаємо просто ослів, навантажених книжковою премудрістю.
Мішель Монтень (1533 — 1592, французький філософ) - Довго сам учись, якщо хочеш навчати інших. У всіх науках і художества плодом є правильна практика.
Григорій Сковорода (1722 — 1794, український філософ і поет) - Знання — як і небеса — належать усім. Жоден учитель не має права приховувати їх від будь-кого, хто про них просить. Викладання — мистецтво віддавати.
Абрахам Джошуа Гешель (1907—1972, єврейський філософ) - Їм вручено чудова посаду, вище за яку нічого не може бути під цим сонцем. Вічним законом нехай буде: вчити і вчитися всьому через приклади, повчання і застосування на ділі.
Ян Амос Коменський (1592—1670, чеський педагог)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Без помилок ще ніхто написати не зміг своїх віршів.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Рідше у гості ходи – будеш дорожчим тоді.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Світ не очищує...
- Між почуттями і розумом часто існує незгода,
Бо, очевидно, людське тіло є старше душі.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Хвалять того, хто хвалить, а люблять, хто любить...
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- ... Всі мусять бути благородними трудівниками на землі і для землі. Всі мусять почути себе членами великої людської родини.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Із афоризмів", 1884 - В похмуру годину за діло ти взявся,
В злигоднії часи ти жив-працювався.
Але невсипущий, твердий роботяга,
Із рук не пускав ти народного стягу.
Василь МОВА
"Ол. Як. Кониському", 1885 - Кожний з нас нехай працює,
Бо настала вже пора!
Гей! Возьмімся всі до діла,
Щоб пропала доля зла!
Сидір ВОРОБКЕВИЧ
"Уже пора", 1885 - Там, між людьми, що повиті сльозами,
Там знайду місце і долю єдину:
Долю робітника без одпочину...
Борис ГРІНЧЕНКО
"У лісі", 1885 - Я не поет і не історик, ні!
Я — піонер з сокирою важкою:
Терен колючий в рідній стороні
Вирубую трудящою рукою.
Пантелеймон КУЛІШ
"Піонер", 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
