Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто пристрастю багатьох багатств утяжений, не зможе ввійти у царство Боже.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Чесне є не те, що давнє, а те, що добре й корисне.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Яка милостиня таке і воздаяння.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Не те, що ми хочемо, а що Бог хоче, – те в нас здійснюється.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - [Греки] встановили нам письмено своє, аби ми взяли його і втратили свою пам’ять. Тут був той Ілар, який хотів учити дітей наших, то повинен був ховатися по домівках тих, аби їх, неграмотних, навчити нашого письма і нашим Богам правити треби. А те повів нам, що повоюємо греків, бо знав те ясно: і знав, як Отці наші те говорили мені, що знищимо їх, зруйнуємо Хорсинь і Амастриду мерзенну, і будемо великою державою з князями своїми, городами великими і безліччю зброї залізної. І буде безліч нащадків наших. А греків зменшиться, і будуть минулим своїм дивуватися і похитувати головами...
Велесова Книга (8/3)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як світ світом, то не була зима літом.
- Як умер багатир, то зібрався весь мир, а як умер бідняк, то тільки піп та дяк.
- Яка врода — така й мода!
- Яка межа, така й сусідка.
- Яка призьба, така й хазяйка в хаті.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вийде воно, як слива на воді.
- Вийде, як камінь з води.
- Викрутився, як в'яла риба.
- Вилає, як собаку.
- Виламується, як ячний бублик.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Партії викривають одна одну, і дуже досягають успіху в цьому, тому що судять одна про іншу по собі.
Буаст - Перше правило політика: ніколи не вір нічому, поки не надійде офіційне спростування.
Джонатан Лінн і Ентоні Джей - Поганий той революціонер, який у момент гострої боротьби зупиняється перед непорушністю закону.
В. І. Ленін - Поклоніння героям найбільш розвинене там, де найменш розвинене повагу до людської свободи.
Герберт Спенсер - Політика — це невпинний вибір із двох лих.
Джон Морлі
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Забув... А не забув набити брюхо
І чарки не поніс за вухо!
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Хто вище злізе – дужче пада.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Жартуй собі, шути,
Та миром не мути.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Мор, голод і війна – то страшні людоїди;
А ще страшніші – злі сусіди.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Усякий знає:
Хто солодко живе – той гірко умирає.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Умру, а жить не перестану,
Любов'ю буду вічно тліть...
Важким я колосом устану
Із грудки рідної землі.
Михайло СИТНИК
"Умру, а жить не перестану...", 1946 - Земля, з дитинства рідна! Як її
старим покинути й піти в чужину,
а потім горювати: любий сину,
якби-то знов побачити її!
Якби побачити в секунду смертну
здаля, хоч раз один; дитячі втіхи
згадати й принести життя, як жертву,
й лягти в землі чужій, од горя тихій.
Василь Барка
"Апостоли", 1946 - Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча...
Сухим аскетом невмолимий час
Глави читає приходу і смерти.
Теодор Курпіта
"Земля", 1947 - Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття.
І зерно мусить вмерти, щоб дати
В життєдавчому житі — Життя.
Євген МАЛАНЮК
"Все забудь..." 1954 - Як усе на світі зрозумієш,
То тоді зупинишся
І вмреш!
Василь СИМОНЕНКО
"Завірюха", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Бодай вас Бог любив, а мене – молодиці!
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити.
Так давайте за це і вип'ємо!
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
