Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У Книзі Велеса стрінемося з невідомим в офіційних історіях ствердженням, що Аскольд і Дир, будучи чужими князями-узурпаторами в Києві, першими прийняли з Греції християнство та, пробуючи накинути його Києву, були вбиті громадянами Києва саме за цю спробу заведення чужої віри у столиці старинної Русі-України.
Володимир ШАЯН,
Віра Предків Наших - Українська героїчна література не тільки не зачинається з приходом християнізму, але навпаки, вона з його приходом кінчається.
Володимир ШАЯН,
Віра Предків Наших - Усяк Рід мав Чурів і Пращурів, які померли перед віками. Тим Богам почитання маємо дати, і од них радощі маємо.
Велесова Книга (38-А). - Це душі Пращурів наших од Іру дивляться на нас і там від жалю плачуть, і дорікають нам, що не берегли ми Прави, Нави і Яви, не берегли Богів, та ще й глузували. Це істинно, що не достойні бути Дажбожими внуками.
Велесова Книга (1). - Якоже видіти не дав Богдаждь будучину смертним, тож восхвалимо премудрість Його, а старе спом’янемо, і що відаємо – речемо.
Велесова Книга (38-А).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Яких сотворили, таких і маєте.
- Одно, та й те не людно.
—... не ладно.
- У людей діти — любо поглядіти.
- Добра дитина ще й придбає, а наша що є, то й те пороспускає.
- Одне око, та й те передране.(одна дитина, та й та, не як люди).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Надувся, як сич на дощ.
- Надувся, як сич на мороз.
- Надувся, як сич на негоду.
- Наївся, аж лоб твердий.
- Наївся, наче дурний на обіді.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я зрозумів уже давно, що команда завжди одержить верх над одинаком, а якщо в тебе команда супер-зірок, то з’являється шанс створити цілу династію.
Джон Чемберс - Я не вірю в принципи, але я вірю в зацікавленість.
Джеймс Расселл Лоуелл - Я не пояснив свої дії начальству, тому що воно б їх усе рівно не зрозуміло.
Цитата з пояснювальної записки комп’ютерника - Як тільки людина стає бізнесменом, у магазині продається ще один снайперський приціл.
Андрій Вавілі - Якби економісти дійсно розумілися на бізнесі, вони були б багатими людьми, а не радниками багатих людей.
Керк Керкорян
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Критик-артист обминає найслабші твори мистця, а критик-публіцист – найліпші.
Володимир ДЕРЖАВИН - ...Власна маніра ліпша за чужу маніру...
Володимир ДЕРЖАВИН - Плоть людська є фактично розколота на чоловічу і жіночу стать, що вічно жадають метафізичного – в фізичному акті – новоєднання. В подібний спосіб і душа людська є розсічена на інтелект і моральність, що емпірично зовсім незалежні одно від одного.
Володимир ДЕРЖАВИН - Симулювати реальну залежність істини від добра – лицемірство релятивізму; симулювати реальну залежність добра від істини – ницість утилітаризму; симулювати реальну єдність істини й добра – бестіяльна тупість конформізму.
Володимир ДЕРЖАВИН - На відміну від української літератури, літературна Україна починається з Лесі Українки.
Володимир ДЕРЖАВИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- У нас же й світа, як на те -
Одна Сибір неісходима,
А тюрм! а люду!.. Що й лічить!
Од молдованина до фінна
На всіх язиках все мовчить,
Бо благоденствує!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845 - Ой пожали б, якби були
Одностайне стали
Та з фастовським полковником
Гетьмана єднали.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Іржавець", 1847 - "Ой чого ти почорніло,
Зеленеє поле?"
"Почорніло я од крові
За вольную волю".
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Ой чого ти почорніло...", 1848 - Коли
Ми діждемося Вашингтона
З новим і праведним законом?
А діждемось-таки колись!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Юродивий", 1857 - Амінь тобі, великий муже!
Великий, славний! та не дуже...
Якби ти на світ не родивсь
Або в колисці ще упивсь...
То не купав би я в калюжі
Тебе преславного. Амінь.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Якби то ти, Богдане п'яний...", 1859
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
