Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добра слава краще м'якого пирога.
Григорій СКОВОРОДА - Коли є червiнець, навiщо бажати, щоб i гаманець був золотий.
Григорій СКОВОРОДА - Плаває нещасливо той, хто не вмiє досягти гаванi.
Григорій СКОВОРОДА - Не той дурний, хто не знає (ще такий, котрий усе знає, не народився), але той, хто знати не хоче. Зненавидь глупоту: тодi хоч i дурний, а будеш у числi блаженних.
Григорій СКОВОРОДА - Нащо ж мені докоряти,
Що в селі родила мати? Нехай у тих мозок рветься, Хто високо в гору дметься. Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Перевівсь ні на се, ні на те.
- Звівся ні нащо.
— Перевівся ні нащо. - Зїхав ні нащо.
- Лишився, як на билині.
- Оббився як билина (обсікся, нічого нема).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Біжить, як на пожежу.
- Біжить, як німий в суд.
- Біжить, як окропом ошпарений.
- Біжить, як тінь.
- Біжить, як швець з чобітьми на базар.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Помста — це страва, яку треба подавати холодною.
Іосіф Сталін - Прекрасна Битва – це та, що ведеться в ім’я наших мрій.
Пауло Коельо - Принести себе в жертву зовсім не складно, коли тебе спалює пристрасть до великої пригоди. І немає прекраснішої та небезпечнішої пригоди ніж оновлення сучасної людини.
Алексіс Каррель, Людина – невідоме, 1935 - Природа завжди сильніша від принципів.
Девід Юм - Прихід до влади у політиці відбувається через прихід до влади у культурі.
Антоніо Грамші
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Творець – національний, споживач – безнаціональний.
Роман КОВАЛЬ - У поверхових людей глибинних вад немає.
Роман КОВАЛЬ - Хам прагне свободи, щоб перетравити прекрасне на лайно.
Роман КОВАЛЬ - Еліта приборкує Хама або зріднюється з ним.
Роман КОВАЛЬ - Убогому завжди щось перепадає. Навіть право голосу.
Роман КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І починається нічна
Хрестів і піль розмова, І сповідаються поля, А слухає діброва. Богдан ЛЕПКИЙ "Сповідь землі", 1905 - Бувай здоров, верше,
Мій зелений верше! Вже нам так не буде, Як перше, Як перше... Остап ЛУЦЬКИЙ "На верхах", 1905 - Вечірній час — чудовий час:
Рожевий світ на небі згас, А таємничий сумерк ляг На горах, борах і полях. Василь Щурат "Вечірній час", 1905 - Нехай обдурений я сном,
Нехай осміяний без жалю, Нехай замість весни і раю Осінній місяць за вікном, Нехай! Але в душі моїй Яка цвіла весна рожева! Пахтіли, дихали дерева! Олександр ОЛЕСЬ "Нехай обдурений я сном...", 1906 - Я знаю, дні мої пролинуть надо мною,
Пролинуть окликом вечірньої луни, А я все буду ждать і сумною порою Минулий кликать час колишньої весни. Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "І знов весна...",1906
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|