Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ми, люди, грішні і смертні, і якщо нам хтось зло зробить, то хочемо стерти його і кров пролити негайно.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Й малими ділами можна заслужити милість Божу.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Ні питтю, ні їжі не потурайте, ні спанню.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Брехні бережіться, і п’янства, блуду, бо в цьому душа погибає і тіло.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Жінку свою любіть, але не давайте їй над собою влади.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Перевернув догори ногами.
- Послухай що по селі ходить та бреше.
- Ти казане кажеш, а мій батько від людей чув.
— ... а я те, що мій батько від старих людей чув. - Мати на кладці (на річці) прала, то там і чула.
- Не вір мужу своїм очам — лише моїм словам.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Діти, як кукіль (такі малі).
- Дметься, як жаба в болоті.
- Дметься, як жаба проти вола.
- Дметься, як шкурат на вогні.
- До добра, як до ярма, а до зла, як до меду.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Народ без законів подібний людині без принципів.
Захарія - Народу потрібні не абстрактні ідеї, а прописні істини.
А. де Рівароль - Народ, який може бути врятований лише однією людиною, заслуговує на батога.
Йоганн Зейме - Насправді демократія — порядок і дисципліна. Коли вони є, можна говорити про справжню, велику демократію.
Олександр Прохоров, губернатор Смоленської області - Нація, яка може і повинна бути врятована єдиною людиною, не заслуговує пощади.
Йоганн Готфрід Зейме (1763-1810), німецький публіцист і поет
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Народна прикмета: жінка вийшла з хати — буде розтрата.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Нас більше, але у нас чомусь менше.
Віктор ІГНАТЕНКО - Не варто полум’я душі гасити алкоголем — він пожежонебезпечний.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Не кожен, хто носить корону, має голову.
Микола ПАСЬКО - Не мала баба клопоту, та купила бійцівського пса.
Мар’ян КОНАШЕВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Так-то лестними словами
Лис їх знадив, аж до ями Лисової підійшли. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - В нас підмога лиш одна єсть —
Се розумна голова. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Ну, коли не рад здихати,
Наострись гаразд брехати. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Хто ж то бачив, щоб наука
Йшла до голови без бука? Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - І на бунт, на чорну зраду,
Братобійчу, люту зваду Всі врочисто сприсяглись. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|