Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- В страху більше зла, ніж в самому предметі, якого бояться.
Цицерон - Важко розумному довгу розмову вести з недоумком.
Але й мовчати весь час – вище за людську могуть.
Феогнід - Важко самобутньо виразити загальноприйняті речі.
Горацій - Великі обіцянки зменшують довіру.
К. Флакк. - Вести ненавчених людей на війну – означає їх занапастити.
Конфуцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чи діжа здіжилась, чи господиня сказилась.
- Хліб гевхий на зуби легкий, їж прісняки, закн будуть кисляки.
- Добрий хліб, коли нема калача.
- Коли не ставе хліба, так грінки грій.
- Отак по козацьки: нема хліба їсти пляцки.
— ... нема хліба, ані пляцка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Менджує, як циган кіньми.
- Мені так між ворогами, як тій криниці між дорогами.
- Ми з тобою, як риба з водою.
- Миліша душка, як подушка.
- Милує, як вовк барана.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Щоб про щось дізнатися, треба вже дещо знати.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Щоб пробити стіну лобом потрібно або великий розбіг, або багато лобів.
А. - Щоб розцвіла найскромніша квіточка, світи мають перетерпіти родові муки.
Оскар УАЙЛЬД - Щоб стати багатим, необхідно три речі: розум, талант і багато грошей.
Євген Кащєєв - Щоб стати хазяїном, політик прикидається слугою.
Шарль де Голль
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- За щастя треба боротися. Нещастя прийде саме.
Олександр СУХОМЛИН - Найкраща реклама – заборона.
Олександр СУХОМЛИН - Очі – дзеркало душі... Та ще більше дзеркало – язик!
Олександр СУХОМЛИН - Одні від кохання вмирають... Інші – стають філософами.
Олександр СУХОМЛИН - Жінки живуть довше за чоловіків... Особливо вдови!
Олександр СУХОМЛИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - Церков-домовина
Розвалиться... і з-під неї
Встане Україна.
І розвіє тьму неволі,
Світ правди засвітить,
І помоляться на волі
Невольничі діти!..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Стоїть в селі Суботові...", 1845 - Я в чужині загибаю,
По чужині блуджу,
За своєю родиною
Білим світом нуджу.
Яків ГОЛОВАЦЬКИЙ
"Туга за родиною", 1846 - І встане Україна з своєї могили і знову озоветься до всіх братів своїх Слов'ян, і почують крик її, і встане Слов'янщина, і не позастанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа — ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у Хорутан, ні у Сербів, ні у Болгар.
Микола КОСТОМАРОВ
"Книги битія українського народу", 1846 - І Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою в Союзі Слов'янськім. Тоді скажуть всі язики, показуючи на те місто, де на карті буде намальована Україна: "От камень, его же не брегоша зиждущиї, той бисть во главу угла".
Микола КОСТОМАРОВ
"Книгa битія українського народу", 1846
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
