Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Воля — цілеспрямованість, поєднана з правильним міркуванням...
Платон - Воля протилежна бажанню і являє собою розумне збудження.
Зенон - Все береться від праці.
Соломон. - Все своє життя ми тільки й робим, що берем в борг у майбутнього, щоб сплатити сучасному.
М. Сафір. - Все, колись народжене, приречене на загибель.
Салюстій, давньоримський історик (85-35 рр. до н.е.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Він товче воду в ступі.
- Він тямковитий до дрібниць.
- Він укусить і меду дасть.
- Він, цей хліб, не тільки не молочений, а й на тік не волочений.
- Вір своїм очам, а не чужим речам.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Багато, як на шаг часнику.
- Багато, як трави.
- Багацько, хоч греблю гати.
- Багацько, як у голомозого чуприни.
- Бадьориться, як та чапля.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Написане між рядків за текст відповідальності не несе.
Борис Крутієр. - Написане між рядків зачитали до дірок.
Борис Крутієр. - Написане між рядків зберігається в досьє.
Борис Крутієр. - Написання рецензії вимагає так багато часу, що нема коли прочитати саму книгу.
Граучо Маркс. - Написати афоризм, якщо вмієш це робити, часто дуже важко. Набагато легше написати афоризм, якщо не вмієш цього.
Карл Краус.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Поки багат,
То поти й сват. Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Сова хоть спить, та кури бачить.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Хоть вовк линяє,
Та норов не міняє. Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Як Смерть далеко,
О Смерті думать легко, А стане за плечима, – У всіх нас страх з великими очима. Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Хто сам собі дає зарік –
Пропащий чоловік. Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- О краю мій, найкращий між краями,
Зруйнований та знищений катами! Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Тебе... тебе забути нам?", 1895 - Ми навіть власної не маєм хати,
Усе одкрите в нас тюремним ключарам: Не нам, обідраним невільникам, казати Речення гордеє: "Мій дом — мій храм!" Леся УКРАЇНКА "Товаришці на спомин", 1896 - Хто кохає край свій рідний
Для високої ідеї; Я ж кохаю не для неї, А для того, що він бідний. Микола ВОРОНИЙ "Паралелі", 1896 - Гей, розіллялось ти, руськеє горе,
Геть по Європі і геть поза море! Іван ФРАНКО "Гей, розіллялось ти, руськеє горе...", 1898 - Ти, брате, любиш Русь,
Як дім, воли, корови, — Я ж не люблю її З надмірної любови. Іван ФРАНКО "Сідоглавому", 1898
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|