Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чисте небо не боїться блискавки та грому
Григорій СКОВОРОДА - Видно, що життя оживає тодi, коли думка наша, люблячи iстину, дослiджує стежини й, а зустрiвши око її, торжествує й веселиться цим незаходимим свiтлом
Григорій СКОВОРОДА - Легенький повiтряний шум – випущене з вуст слово, але воно часто чи смертю разить, чи у веселiсть уводить i оживляє душу. Мала птиця півень лева лякає, а миша – слона
Григорій СКОВОРОДА - Коли зачинається курча, тодi псується яйце
Григорій СКОВОРОДА - Звичайно, кожного свiту машина має своє небо з пливучими в нiм планетами.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Поки будуть бариші, у баби не стане душі.
- Тілько зиску, що в писку.
- Торгував кирпичем, а остався ні з чим.
- Добрий товар пояси: що продаси, то і поїси.
- Три дні ходу, а до обіда ярмарку.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Багатий, як чорт рогатий.
- Багато людей, як плав пливе.
- Багато, як за гріш маку.
- Багато, як на шаг часнику.
- Багато, як трави.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Російський характер — це безперестанні приливи й відливи, і суто російське слівце "Нічого!" добре виражає фаталізм цих нескінченних коливань.
Д. Ґолсуорсі - Росіяни довго запрягають, але швидко їздять.
Отто БІСМАРК - У нас немає середини: або в рило, або ручку подаруйте!
Михайло САЛТИКОВ-ЩЕДРІН - Більше від усього росіяни захоплюються силою, і немає нічого, до чого б вони відчували менше поваги, чим до військової слабості.
У. ЧЕРЧІЛЛЬ - Це в характері російської людини — не будучи щасливою самій, прагнути зробити щасливими усіх.
А. Авторханов
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Жінки живуть довше за чоловіків... Особливо вдови!
Олександр СУХОМЛИН - Мудрість приходить з роками. Лише дурість пос-тійно з нами.
Олександр СУХОМЛИН - Маленька брехня – це брехня. Велика брехня – це політика!
Олександр СУХОМЛИН - Святим легше живеться на небі, а грішникам – на землі.
Олександр СУХОМЛИН - Чоловік любить жінку за красу, жінка любить чоловіка за його можливості.
Олександр СУХОМЛИН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Душа моя на мить,
На мить одну розквітла І стала знову, як труна. Олександр ОЛЕСЬ "Душа моя...", 1906 - Укрийте мене, укрийте:
Я — ніч, стара, Нездужаю. Одвіку в снах Мій чорний шлях. Павло ТИЧИНА "Пастелі", 1917 - Подивилась ясно, — заспівали скрипки! —
Обняла востаннє — у моїй душі. Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді. Заспівали скрипки у моїй душі. Павло ТИЧИНА "Подивилась ясно...", 1918 - Світає...
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі, Лиш птах десь озвався спросоння ліниво Та темний бовван на козачій могилі Про давнє, минуле кричить мовчазливо. Видніє щохвилі.Все спить ще: і небо, і зорі безсилі. Павло ТИЧИНА "Світає...", 1918 — 1919 - У вічну славу Батька і Сина
Й Духа Святого Голуба... Ой зацвіла біла калина Біля Синього Жолоба... Лавро Миронюк "У вічну славу...", 1920
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними. - Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|