Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо ти здоровий, радiю; якщо ти до того ще й веселий – радiю ще бiльше, бо веселiсть – це здоров’я гармонiйної душi. Душа, вражена яким–небудь пороком, не може бути веселою.
Григорій СКОВОРОДА - Немає бiльшоi муки, як хворiти думками, мучитись серцем, мерзнути душею вiд холодного скрежету і відчаю. О, коли б ми цього морозу хоча б вполовину боялись!
Григорій СКОВОРОДА - ...коли хто веселий, той і в хворобi здоровий. Не всякий, тілом здоровий, весело живе. Тож видно, що одна річ здоров’я й інша річ – веселість душi.
Григорій СКОВОРОДА - О, якби у мене був духовний меч! Я б знищив у тобi скупість, убив розкiш і дух нетверезості, вразив би честолюбство, розтрощив би марнолюбство...
- З плодiв та i того, який кiнець, суди всяку справу.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто пізно ходить, той сам собі шкодить.
- Хто рад обіцяти, той не має охоти дати.
- Хто спарився на окропі, той і на холодну воду дує.
- Хто спішить, той людей смішить.
- Хто старе поминає, той щастя не має.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Тупий, як сибірський валянок.
- Тягне, як швець шкіру, щоб більша була.
- Тягучий, як гума.
- У вічі, як лис, а поза очі, як біс.
- У газеті, як у декреті.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Витонченість і краса не можуть бути відокремлені від здоров’я.
Марк Туллій Цицерон - Вище благо досягається на основі повного фізичного і розумового здоров’я.
Марк Туллій Цицерон - Всі здорові люди люблять життя.
Генріх Гейне - Дев’ять десятих нашого щастя залежить від здоров’я.
Артур Шопенгауер - Здоров’я — всьому голова.
Михайло Шолохов
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Все, що йде поза рами нації, це або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування однієї нації над другою, або хворобливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими вселюдськими фразами покрити своє духовне відчуження від рідної нації.
Іван ФРАНКО - Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса,
Небезпечне оружжя – жіноча краса. Іван ФРАНКО - Книги – морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить. Іван ФРАНКО - Чому у нас відступників так много
І чом для них відступство не страшне?.. Іван ФРАНКО - Земле моя, всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глибині, Краплю, щоб в бою сильніше стояти, Дай і мені! Іван ФРАНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Як усе на світі зрозумієш,
То тоді зупинишся І вмреш! Василь СИМОНЕНКО "Завірюха", 1964 - Ми всі погаснемо, і гомін наших кроків
Вбере пожадлива і чорна глибочінь. Душе, свій страх відкинь! Тобі бо, одинокій, Належать вічна рань і сонця височінь. Михайло Орест "Поблід...", 1965 - Пізно вже. Немає вороття.
Попелом присипано волосся. Віяли вітри. Пройшло життя. Все змело, й нічого не збулося. Марина Приходько "Змилуйся...", 1967 - Колеса глухо стукотять,
мов хвиля об пором. Стрічай, товаришу Хароне, і з лихом, і з добром. Василь СТУС "Пам'яті Миколи Зерова", 1977 - Хай їм грець,
тим літам, що будуть непрожиті. Тож бери собі останній шлюб, бо не зійде на камені жито, і сухий не розів'ється дуб. Василь СТУС "Наді мною синє віко неба...", 1977
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки. – Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка. – Зате я випив. То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими. - – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку! - Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi». Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць. Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так». Та роки були вже не тi. Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|