Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли справи твої улаштовуються, перемін очікуй, і навпаки, як обступлять тебе напасті несподівані, сподівайся на краще життя.
Нил - Несталість слави й вдачі терпи з надією.
Демонакс - Гнівливий проповідує смерть, а муж мудрий відмолить його.
Демонакс - Соромливість краще, ніж лють, помагає людині.
Еврипід - Карай судом, а не гнівом.
Демонакс
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не в тії вбувсь (чоботи)!
— Не туди!
- Перебуйся назад носками.
- Батько його не говів!
— Піди попереду висповідайся!
- Не говіла його мати!
— ... нехай попереду піде та відговіється.
— Не говіла твоя баба.
— тричі на рік.
- Не вмивався ти, щоб так сказати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Говорить, як ціпом молотить.
- Говорить, як шовком гаптує.
- Говорить, як шовком шиє.
- Говорять, як віл реве.
- Годи панові, як лихій болячці.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Вірніше перемагає той, хто перемагає без кровопролиття.
П. Кальдерон - Вірно визначайте слова, і ви звільните світ від половини непорозумінь.
Рене Декарт - Вірте тому, про що читаєте в газетах; так вони цікавіші.
Dame Rose Macaulay - Вічна загадка не та, у якої взагалі немає розгадки, а та, у якої розгадка кожен день нова.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Вічний рух заперечують лише ті, хто ніколи не бачив гонки цін і зарплат у період інфляції.
Жан Делакур
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Йти своїм шляхом краще все ж без імпортних дороговказів.
Володимир ШАМША - Кадри, що розставляються за принципом "доміно", за цим же принципом і розсипаються.
Володимир ШАМША - Кажи — гоп, якщо маєш гроші; з грішми перескакувати не доведеться — перевезуть.
Олександр НОВАЧЕНКО - Кажуть: «З милим рай і в курені», тільки сьогодні спочатку дивляться, наскільки придатний той курінь для раю, а потім уже вирішують, милий це чи ні.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Казав пан: на пай дам. А як уродило — в носі закрутило.
Григорій КРЯЧКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Його комуністична партія потихесеньку та полегесеньку перетворюється на звичайного собі "собірателя землі руської"...
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Вальдшнепи", 1927 - Хіба це не вона та типова українська жінка, що, так ганебно випровадивши синів Тараса Бульби на Запорізьку Січ, пішла плодити безвольних людей?
- Про негайну реформу людини і в першу чергу українського роду, бо в стані дядьків та перекладачів на тім світі зайців будем пасти.
Микола КУЛІШ
"Народний Малахій", 1928 - Столоначальники, убивці, сутенерики,
Раби раба і служники слуги,
Сини російської імперської істерики,
Самодержавної нещадної нудьги,
Всесвітнє падло і вселюдська гнусь,
Здихайте у своїй зачиненій конурі!
Повстала у вогні, в пожежі, в герці й бурі
Вкраїна інша й інша Русь...
Микола БАЖАН
"Розмова сердець", 1928 - В нашому Радянському Союзі тепер хіба лише якісь історико-літературні іхтіозаври можуть заперечувати самостійність української літератури та культури в її історичному минулому, в її теперішньому і в її прийдешньому розвиткові.
Микола Скрипник
"Статті", 1929
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
