Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Сміливий у справі слів не злякається.
Софокл - Сміливим допомагає доля.
Теренцій Публій - Солодкий сон у трударя, хоч мало він з’їв, хоч багато; багатий же, перенаситившись їжею, не може заснути.
Екклесіаст - Справа розумних — передбачати лихо, поки воно не прийшло, справа хоробрих — впоратися з лихом, якщо воно прийшло.
Піттак - Справжній спосіб помститися ворогові — це не бути на нього схожим.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- У цих людей нема й мусі щось на крила взяти.
- У чорта і своїх дочорта.
- У школі плутав коло із квадратом, купив диплом — став депутатом.
- Узимку сонце крізь плач сміється.
- Узяв корові сіна, як сороці на гніздо.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Шипить, мов гадюка.
- Широка, як море.
- Широке поле, як море.
- Широкий, як світ.
- Широкий, як степ.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Що суворіший режим, то тонший гумор.
Олександр Ґалаґанов. - Що таке афоризм? Нема нічого простішого: це фраза, яка має одразу вражати своєю ясністю, стислістю, повчальністю й новизною. Як бачите, нема нічого простішого.
Адріан Декурсель. - Що таке історик? Людина, яка пише занадто погано, щоб заробляти на хліб журналістикою.
Карл Краус. - Що талановитіший художник, то небезпечніші його помилки. . .
Костянтин Станіславський. - Що темніше, то легше бути зіркою.
Станіслав Єжи Лец.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Щоб зводити кінці з кінцями, слід упевнитися, що це вже кінці.
Віктор ВОВК - Я живу в Україні, тому готова розмовляти українською мовою, навіть коли цілий світ буде проти.
Олена Онищук - Я певен, що знання української мови безмежно збагатить кожну російську людину, яка проживає в Україні.
Леонід Вишеславський - Я ще можу не противитись, коли ображають мене як людину, але коли ображають мій народ, мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це?
Михайло Коцюбинський. - Як говоримо, так і треба писати.
Квітка-Основ'яненко
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хіба ревуть воли, як ясла повні?
Панас Мирний, Іван Білик Назва роману, 1880 - Та що ж то — право? Право — се лиш сила.
А сила — право, се закон природи. Іван ФРАНКО "Вольні сонети", 1881 - Ні, темряво густа! Тобі нас не окрити...
Не вічно буде лжа в'язати людям руки: Почезнуть, яко дим, дияволові діти, Воскресне правди Бог у сяєві науки. Пантелеймон КУЛІШ "До пекельного наплоду", 1882 - Я атеїст, що знає тілько Бога,
А чорта і святих не признає... Пантелеймон КУЛІШ "На сповіді", 1882 - Ні родини нема, ні дружини нема,
Світ широкий усім, а мені він — тюрма! Борис ГРІНЧЕНКО "І молилася я, й сподівалася я...", 1883
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|