Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Зла людина схожа на вугілля, якщо не обпікає, то вимазує тебе.
Анахарсіс. - Зло засіло в душі нашій, а вона не в змозі бігти від самої себе.
Квінт Горацій Флакк, римський поет (65 р. до н. е. — 8 р. до н. е. ) - І старість повна насолод, якщо тільки вміти нею скористатися.
Сенека. - Йдучи середнім шляхом, ти йдеш найбезпечнішим шляхом.
Овідій. - Кожен міряє страх своїм страхом.
Античний афоризм
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На бистрому коні женитися не їдь.
Словацькe - На битій дорозі трава не росте.
Італ. - На великій воді високі кораблі.
Кит. - На весілля чекай, поки двічі покличуть, а на похорон сам іди.
Болг. - На воду не опирайся, на немудрого не сподівайся.
Азерб.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зерно, як бурштин.
- Зима зла, як змій.
- Зимове сонце, як мачуха: світить, та не гріє.
- Зимове сонце, як мачушине серце.
- Зимове сонце, як удовине серце.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Розум усіх людей, разом узятих, не допоможе тому, у кого немає свого.
Жан де ЛАБРЮЙЄР - Факти – це повітря вченого.
Іван ПАВЛОВ - Філософ тільки той, який опустив до свого рівня вище і який до того ж рівня підняв нижче; той, який почуває себе рівним і братом всіх, хто живе на землі.
Карлейль - Філософи звертаються до зовнішнього і другорядного в людині — його розуму, а божевільні звертаються до самої суті людини — до її пристрасті й інстинктів. Ось чому в момент вибору людство завжди без вагань ішло за божевільними.
Олдос Хакслі - По-справжньому м'якими можуть бути тільки люди з твердим характером; у решти ж удавана м'якість – це насправді просто слабкість, яка легко перетворюється на сварливість.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Українська земля лише нас покохала, а ми – її.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ - У психіці москалів один крок від побожності до атеїзму, від кохання до ненависті, від жалості до садизму.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ - Найкраще з москалями балакати мовою гармат.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ - Войовничі мужі перш за все шукають чужої сили.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ - Коли вже на нас скаржитимуться “сусіди”, що ми – імперіалісти, окупанти, підбійники, їхні гнобителі?!
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Культивування національного — законна реакція на многорічну денаціоналізацію. Але мистецтво росте не з таких реакцій, хоч яких закономірних, а з внутрішніх законів і зовнішніх впливів.
Юрій ШЕРЕХ
"Не для дітей", 1964 - В дійсності еміграція українська є така, як вона мусить бути, і дуже близька своєю структурою й своїм духовним образом до українства на Україні — і до кожного суспільства взагалі, а зокрема такого, що його національний ґніт і національна зрада розмивали й розкладали сторіччями.
Юрій ШЕРЕХ
"Не для дітей", 1964 - Кількісна вага еміграції супроти материка української людності зникома, може, одна сорокова частина. Але в балансі творчих сил і впливів вага ця далеко вища, і тільки майбутнє покаже наскільки.
Юрій ШЕРЕХ
"Не для дітей", 1964 - Одійде в морок підле і лукаве,
Холуйство у минувшину спливе,
І той ніколи не доскочить слави,
Хто задля неї на землі живе.
Василь СИМОНЕНКО
"Пересторога славолюбцеві". 1964 - О, курде, бережи свої набої,
Але життя убивців не щади!
На байстрюків свавілля і розбою
Кривавим смерчем, бурею впади!
Василь СИМОНЕНКО
"Курдському братові", 1965
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
