Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не любить серце, не бачачи краси.
Григорій СКОВОРОДА - Що вподобав, на те й перетворився.
Григорій СКОВОРОДА - Не за обличчя судіть, а за серце.
Григорій СКОВОРОДА - людське; серце боброве — бобер, хоча вигляд вовчий; серце вепрове — вепр, хоч подоба бобра.
Григорій СКОВОРОДА - Чи може людина, сліпа у себе вдома, стати зрячою на базарі?
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Їли, їли — голодніші стали, як сіли.
- Їхало помело: в гостях у віхтя було.
- Кажи жінці правду, та не всю.
- Казав, що сиру не їв, а по зубах знати.
- Карпо Харитонові рідний Федір.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ходить, як лин на дні.
- Ходить, як мокра курка.
- Ходить, як неживий.
- Ходить, як овечка, а буцькає, як баран.
- Ходить, як панна.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Чесність — найкраща політика.
Англійське прислів’я - Чим більше відстань між повелевающим і слухняний, тим менше значення мають для першого кров і піт другого.
Дені Дідро (1703-1784), французький письменник і філософ - Чим більше поширюється і зміцнюється свобода, тим більше уряду безсилі творити зло, тим більше нації схильні домовитися між собою і уникати воєн.
Антонен Дебидур (1847-1917), французький вчений-історик - Чим більшими літерами пишеться ім’я глави держави, тим похмуріші її громадяни.
Віктор Шендерович - Чим сильніша держава, тим вільніша особистість.
Володимир Путін
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Злий язик перемагається ще злішим, як кілер — кілером-патріотом чи націоналістом.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Злочинність потрібна злочинцям.
Анатолій ЗАКРЕВСЬКИЙ - Знаючи себе більше, ніж інші, ми, проте, продовжуємо любити себе більше, ніж інші.
Борис РЕВЧУН - Золотошукачі в церкві гріхи відмивають. А на копальнях — намивають.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Зоопарк — це єдине місце, де на тебе не дивляться звіром.
Іван ТОКАРЧУК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ми у руці тримаєм тільки зерна;
гаїв не бачимо, що з них зростуть
і зашумлять зеленим верховіттям.
Юрій КЛЕН
"Попіл імперій", 1946 - Всі сумніви навіки заспокоїв,
хто добре політграмоту засвоїв.
Як вільно й легко жити без думок,
коли нам визначено кожний крок.
Юрій КЛЕН
"Попіл імперій", 1946 - Фанатизм виключає мислення взагалі або — найменше — ясність мислення. Без ясності мислення всякий рух сходить на манівці і перетворюється мимоволі й несвідомо на свою протилежність.
Юрій ШЕРЕХ
"Наша сучасність — наше мистецтво", 1947 - Так ось який ти, світе зелен-золот,
Давно відомий з вицвілої казки...
Серця людей — неначе лід і холод,
Злоба. Ненависть. Вічно жах поразки.
Олекса Веретенченко
"Так ось який ти, світе зелен-золот...", 1951 - Тугу нашу. Господи, благослови, що з нею, наче з костуром своїм жебрак, минаємо стовпи придорожні, у невідоме ведені Твоєю волею. І ти у камінь тугу цю перетопи, хай благословенний буде камінь цей, як зброя наша, що іще остання залишилася нам. Нехай безборонними не будемо. Щоб встояв кожний в зустрічі рішальній. Господи, благословляй!
Богдан Нижанківський
"Молитва", 1953
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
