Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто копає яму для ближніх своїх, упаде в неї.
Хто камінь кидає на друга, в себе кидає. - Багато правил не є правими, бо не випробувані судом розуму.
Соломон - Боже правосуддя нашим норовам уподібнюється: які вони, такі Бог подарує.
Ниський - Чесний той, хто нічого неправдою не творить. Чесніший же удвічі той, хто сваволі не допустить неправду творящих. Той одного вінця достойний, а цей – багатьох.
Платон - Не той муж справжній, що не образить, а той, хто образити може, та не хоче.
Філон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Золото випробовують вогнем, жінку – золотом, чоловіка – жінкою.
- Зосталось (залишилося) кружало де лежало.
- Зробив з гріхом пополам.
- Зробив стільки, як кіт наплакав.
- Зробив так, що й комар носа не відточить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.
- У місячні ночі сніг не тане.
- Як зазиміє, то й жаба оніміє.
- Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.
- Як приходить сніг з дощем, то йдуть до шевця з плачем.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Іронія — зброя слабких. Сильні світу цього не мають прав на неї.
Хуго Штейнхаус - Іронія — образа, вбрана у форму компліменту.
Едуард Уіппл - Іронія — остання стадія розчарування.
Анатоль Франс - Іронія — соромливість людства.
Жуль Ренар - Іронія — улюблена, а головне, єдина зброя беззахисних.
Сергій Довлатов
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Можна й словом научить, як ласкаво мовить.
Климентій ЗИНОВІЇВ - Подобає отакий дати совіт вам,
Що не треба ні у чім вірити жінкам.
Климентій ЗИНОВІЇВ - Через жінку не один мусив погибати
Чоловік, що дав себе їй у руки взяти.
Климентій ЗИНОВІЇВ - Як тверезому, мовляв, добре з п’яним жити,
То, можливо, і свині з вовком подружити.
Климентій ЗИНОВІЇВ - Коли ж буде юний муж, а жона старіша,
Там картина теж сумна й не буває ліпша.
Климентій ЗИНОВІЇВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Повстала туга, сном важким приспана,
Повстала велетом і досягла до хмар,
Жаль запалав, прибоєм океана
Загомонів його страшний пожар.
Леся УКРАЇНКА
"...Порвалася нескінчена розмова", 1898 - Темна ніч, вітрець тихесенький
Зашумів в моїм вікні;
Дощик капає дрібнесенький,
В серце падає мені.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Темна ніч...", 1900 - Хотіла б я уплисти за водою,
немов Офелія, уквітчана, безумна.
Леся УКРАЇНКА
"Ритми", 1900 - Не спиться... Знов чорнії думи
Обсіли, мов галич, мене...
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
"Не спиться", 1902 - Розжалобилася душа
У смутках непомірних,
Що збулась радості життя
І що опущена сама
Йде по полях безмірних.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Finalе", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
