Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того — неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене.
Григорій СКОВОРОДА - Не все те отрута, що неприємне на смак.
Григорій СКОВОРОДА - Добрий розум, робить легким будь–який спосіб життя.
Григорій СКОВОРОДА - Бери вершину і матимеш середину.
Григорій СКОВОРОДА - З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- В кропиві шлюб брав.
- Скочила через міст з молодшим, (про жінку славетного Дорошенка).
- Побігла з Лиськом.
- У горох вскочила.
- В чоботях їй чоловік умер (не було ніколи чоловіка).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Кругленький, як цибулина.
- Круглий, наче бочка.
- Круглий, наче гарбуз.
- Круглий, наче кулька.
- Круглий, наче місяць.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Коли слово наповнюється бажаним змістом, воно стає вагомим.
Євген Ященко. - Коли сміх припинився, почали з'ясовувати, з чого сміялися.
Володимир Лебедєв. - Коли ставлять крапки над "і", часто виходять клякси.
Олександр Фюрстенберг. - Коли сценарій пишуть двоє, один з них обов'язково автор.
Михайло Генін. - Коли твір оприлюднено, авторське тлумачення не цінніше за будь-яке інше.
Поль Валері.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Нинішній депутат найбільш анатомічно схожий на людину.
Василь ТИТЕЧКО - Ніколи не знімайте маску, якщо вона краща за ваше справжнє обличчя.
Микола ПАСЬКО - Ніхто так не бреше, як ті, хто говорить, що ніколи не бреше.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Ніщо так не зближує двох жінок, як спільний похід у гараж по п’яних чоловіків.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Ніщо так не принижує посадову особу, як запропонований їй маленький хабар.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Моя!.. Й немає слів — слова в полоні,
Коли душа горить, діждавшись жнива. Цілує жниці стиглі груди нива, Пестить колоссям, мов ніжні долоні. Богдан КРАВЦІВ "Три сонети", 1930 - Пишу й писатиму, бо вірю в Петрарку і в вічну любов.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Чорний колір — колір зради,
А червоний — то любов, Очі в мене — два свічада І палка татарська кров. Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА "Вогонь і попіл", 1934 - Над ставом місяць тихо став,
І ліс задумався на чатах. Бліді були твої уста, А в мене зацвіли шкарлатом. Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА "Над ставом місяць тихо став...", 1934 - Палає ніч пташиним співом.
Хто ж, люба, ложе нам постелить? Дивись, як сяє мерехтливо У вікна місяць — чару келих. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Весільна ніч", 1935
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|