Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Роде змiїний! Як ви можете мовити добре, бувши злi? Бо чим серце наповнене, те говорять уста.
Євангеліє від св. Матвія - ...Вони, дивлячися, не бачать, i слухаючи, не чують i не розумiють. Пророка нема без пошани - хiба тiльки в вiтчизнi своiй та в домi своїм!
Євангеліє від св. Матвія - Послухайте та розумiйте. Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить iз уст, те людину сквернить... Бо з серця виходять лихi думки, душогубства, лерелюби, розпуста, крадiж, неправдивi засвiдчення, богозневага.
Євангеліє від св. Матвія - Не годиться взяти хлiб у дiтей i кинути щенятам.
Євангеліє від св. Матвія - Син Людський... вiддасть кожному згiдно з дiлами його.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Випив дві неповні.
— ... а третю недолиту.
- Добувся добре сіромаха (або: Дожився сердега).
- Шкіру з нього здер.
- Били, як кота.
- Зігнали трохи серце.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пропаще, як слина.
- Простий, як свиня, а лукавий, як гадюка.
- Противна, як старцеві гривня.
- Проткнув, як вужа вилами.
- Проханий шматок, як у горлі кілок.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Дівчатка швидше вчаться відчувати, ніж хлопчики — мислити.
ВОЛЬТЕР - Дівчина — це теорема, котру хочеться довести; Дружина — аксіома, котру хочеться спростувати.
Олександр Козакевич - Дівчина виглядала на всі сто. За ніч...
А. Вєтров - Дівчина з майбутнім має уникати чоловіків з минулим.
- Дівчина має бути у ліжку не пізніше восьми вечора, щоб до одинадцяти повернутися додому.
Карел Хаєк
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Погано не те, що від великого до смішного один крок, погано те, що назад не ступиш.
Флоріан БОДНАР - Запитайте дорогу до раю, і вас пошлють до дідька.
Флоріан БОДНАР - Звісно, що ми йшли не туди, зате ніхто не скаже, що відступали.
Флоріан БОДНАР - Дурні краще користаються з дурості, ніж розумні – з розуму.
Флоріан БОДНАР - Нема такої правди, яку б не можна було роздягти догола.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хай в нашім тілі, наче в соснах,
густа живиця закипить.
Хай в наші жили зелень млосна і
полум'я спливе й блакить.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Праліто", 1934 - І знаю тільки те,
що треба пісню, наче тінь, нести з собою,
що треба йти, невпинно йти
назустріч мертвій тишині
за зовом вітру — за зовом ночі,
аж попіл сну засипле очі.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про перстень молодості", 1934 - Та на зорі,
В золотаву пору
Птиці зелені
Рвонулись вгору.
Тільки злетіть
Не змогли, не зуміли:
Тісно було,
Переплутались крила.
Ліна КОСТЕНКО
"Папороть", 1957 - Сонце низенько, вечір близенько —
Вийди до мене, моє серденько!
Ой вийди, вийди та не барися,
Моє серденько розвеселиться.
Лірично-побутова пісня - Ой не світи, місяченьку, не світи нікому
Тільки світи миленькому, як іде додому
Світи йому ранесенько та й розганяй хмари
А як же він іншу має, то зайди за хмари.
Лірично-побутова пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
