Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хiба не мертвою є душа, позбавлена iстинної любові?..
Григорій СКОВОРОДА - Що дає основу? – Любов. Що творить? – Любов.
Григорій СКОВОРОДА - Що зберiгає? – Любов, любов. Що дає насолоду? – Любов, любов, початок, середина кінець, альфа і омега.
Григорій СКОВОРОДА - Любов ніяким чином не може бути вiчною і мiцною, якщо породжується тлiнними речами, тобто багатством...
- Все минає, любов же нiколи, все тебе облишить, крiм любого, в тобi сущого.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Спершу справи, а потім забави. (англ.)
- Багаті роблять те, що хочуть, а бідні — те, що можуть. (баск.)
- Бережись, як сухот, скупого лікаря, голодного адвоката і того, хто дає поради суперникові. (баск.)
- Більше тонуть у вині, аніж у воді. (баск.)
- Братство — найбільше багатство. (баск.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сидить, як морква в грядці.
- Сидить, як на вогні.
- Сидить, як на голках.
- Сидить, як на ножах.
- Сидить, як на пожежі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Політика походить на міфічного сфінкса: подібно до нього вона пожирає тих, які не розгадують її загадок.
А. де Рівароль - Врешті решт, цивілізація прагне не прогресу науки, а прогресу людини.
Алексіс Каррель, «Людина – невідоме», 1927 - Політики дорікають поезії в тому, що вона далека від життя, але поети могли б зауважити політикам, що їх політика нерідко ще далі від життя.
Кароль Іжіковскій (1873-1944), польський письменник і критик - Помірний лібералізм: потрібна собаці свобода, але все-таки її треба на ланцюгу тримати.
Антон Чехов - Правитель: Я вам наказую, щоб ви мені платили, а ви мені платите, щоб я вам наказував.
Карел Чапек
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Гумор — це обезглавлена сатира.
Олександр ПЕРЛЮК - Дай жінці 10 хвилин — і вона помолодшає на 10 років.
Олександр ПЕРЛЮК - Дайте мільярд на виборчу кампанію пройдисвіта, злодія і наркомана — і будьте певні: його кандидатура виявиться найдостойнішою!
Олександр ПЕРЛЮК - Дайте нам пляшку горілки, а все інше ми візьмемо самі!
Олександр ПЕРЛЮК - Далеко піде, якщо й далі не ходитиме, а плазуватиме.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Зелененький барвіночку, стелися низенько,
А ти, милий, чорнобривий, присунься близенько. Зелененький барвіночку, стелися ще нижче, А ти, милий, чорнобривий, присунься ще ближче. Народна пісня - Ой не ходи, багачику, горою за мною,
Бо ти багач, а я бідна — не пара з тобою. Танкова пісня - Вертай коня, козаченьку,
Вже не знайдеш домівоньку. Ні домівки, ні родини, Ані вірної дружини. Історична пісня - Енея так вона любила,
Що аж сама себе спалила, Послала душу к чорту в ад. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Лучче умерти, як з немилим жити.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1813
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|