Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Початок є половина всього.
Піфагор. - Правління є виправлення. Хто ж посміє не виправитися, коли виправитесь ви самі?
Конфуцій - Прагне мужність до зірок, боязливість — до загибелі.
Сенека - Праця дурня стомлює його.
Біблія. Екклезіаст; 10,15. - Призначення людини – в розумній діяльності.
Аристотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Чи сіре, чи чорне, та все своє добре.
- Мило мені, бо за мої гроші.
- Не наш кінь, не наш віз, не нам і їздити.
– ... не наше й діло. – ... не наше й зачепило. - Не сунь носа до чожого проса.
– Не сіяв проса, не тикай носа. - На чужий коровай очей не поривай.
– ... не поривай, а свій май. – ... рота не роззявляй.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Лепече, як з дуба впав.
- Лепече, як порожня машина.
- Лепече, як той порожній млин.
- Летить літо, як крилами.
- Летить, як метелик на вогонь.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Перекладач ніяк не міг знайти спільної мови з автором.
Ф. Коничев. - Перекладач у прозі — раб, перекладач у віршах — суперник.
Василь Жуковський. - Перекладач щодо автора — те саме, що мавпа щодо людини.
Генріх Гейне. - Перекладений вірш має показувати той самий час, що й оригінал.
Юліан Тувім. - Переклади — це квіти під склом.
Вольфганг Менцель.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Сам собі ворог? Але це гуманніше, аніж бути комусь.
Валентин ЧЕМЕРИС - Кожний стовп прагне повчати дерева, як треба жити.
Валентин ЧЕМЕРИС - Тому, хто зневажає своїх богів, доводиться кланятись чужим.
Валентин ЧЕМЕРИС - Сподівайся на краще. Завтрашнього дня не буває лише в Одноденок.
Валентин ЧЕМЕРИС - На кожний закон — стільки беззаконня!
Валентин ЧЕМЕРИС
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Полум'ям вічним на жах всім нащадкам
Дантове пекло палає; пекло страшніше горить в нашім краю,- чом же в нас Данта немає? Леся УКРАЇНКА "Де тії струни, де голос потужний...", 1902 - Співці, не вгадуйте, ви, вчені, не шукайте,
хто був той цар і як йому наймення: з його могили утворила доля народу пам'ятник — хай згине цар! Леся УКРАЇНКА "Напис в руїні", 1904 - Ми не іконописці, а історики. Ставимо не іконостас, а галерею типових представників нашого громадського руху, в плоті і крові, в сильних і слабих формах їх діяльності.
Михайло Грушевський "Костомаров і новітня Україна", 1910 - Тіні забутих предків.
Михайло Коцюбинський Назва повісті, 1911 - Старий московський централізм виступає тут ще раз перед нами під маскою більшовизму.
Михайло Грушевський "Очищення огнем", 1918
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|