Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- З усього того, що мудрість дає тобі для щастя всього життя, найважливішим є володіння дружбою.
Эпікур - Забуття своїх власних гріхів породжує безсоромність.
ДЕМОКРІТ - Завжди продажна куплена вірність.
СЕНЕКА - Заводити власних друзів дружина не повинна. Вистачить з неї і друзів чоловіка.
Плутарх - Заводити власних друзів дружина не повинна. Вистачить з неї і друзів чоловіка.
Плутарх
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Старе, як мале.
— ... що уздрить, то і просить.
— Старий, як малий: що побачить, — "дай мені"!
- Старе, як мала дитина: як не лапне, то й не засне.
- Як волосся сивіє, то чоловік дуріє.
– Волос сивіє, а голова шаліє.
- Сивина в голову, а чорт в бороду.
- Чоловік старіє, а чортяка під бік.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- П'яний, як чіп.
- П'яний, як швець.
- П'яному світ, як банька, а люди, як мухи.
- Рад бідняк пану, як сирота трясці.
- Рада, як сирота трясці.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У коханні як у медицині: поганенький лікар утричі люб’язніший.
Вінцентій Стись - Усе життя шукала принца на білому коні, а трапляються лише вершники без голови…
NN - Усяка перешкода коханню тільки підсилює його.
Вільям Шекспір - Чоловік, що розумно говорить про кохання, не дуже закоханий.
Жорж Санд - Щире кохання виявляється в нещасті. Як вогник, воно тим яскравіше світить, чим темніше нічна імла.
Леонардо да Вінчі
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Їжа — не розкіш, а закуска.
Олександр ПЕРЛЮК - Казати чоловікові все, що про нього думаєш, — це не гуманно.
Олександр ПЕРЛЮК - Казиться наш народ від жиру — уже й копчену ковбасу мало хто купує.
Олександр ПЕРЛЮК - Кайф — на землі, а в раю — блаженство.
Олександр ПЕРЛЮК - Керівництво можеш і не любити, але вихваляти його зобов’язаний!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та гей, бики! Чого ж ви стали?
Чи поле страшно заросло?
Чи лемеша іржа поїла?
Чи затупилось чересло?
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Гей, бики!", 1859 - Нехай гнеться лоза,
А ти, дубе, кріпись,
Ти рости та рости,
Не хились, не кривись...
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Нехай гнеться лоза...", 1859 - До тебе, люба річенько,
Ще вернеться весна;
А молодість не вернеться,
Не вернеться вона!
Леонід ГЛІБОВ
"Журба", 1859 - Оживуть степи, озера,мІ не верствовії,
А вольнії, широкії
Скрізь шляхи святії
Простеляться; і не найдуть
Шляхів тих владики,
А раби тими шляхами
Без ґвалту і крику
Позіходяться докупи,
Раді та веселі.
І пустиню опанують
Веселії села.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Ісаія. Глава 35", 1859 - Мій Боже милий, як то мало
Святих людей на світі стало.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Подражаніє 11 псалму", 1859
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
