Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто має від бога дар і не користуватися ним – злодій є.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Хто прaцював на мамону, на Бога працювати не може.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Хто правду говорить, ненавидять того.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Хто пристрастю багатьох багатств утяжений, не зможе ввійти у царство Боже.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Чесне є не те, що давнє, а те, що добре й корисне.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не сподівайся ж дяки від приблудної псяки.
- Не страши кота салом!
- Не так воно робицця, як нам хочецця.
- Не такий чорт страшний, як його малють.
- Не тепер, так у четвер.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сніг, як цукор.
- Собака, як вовк.
- Солодкий, як мед.
- Солодкий, як цукровий буряк.
- Солоний, як ропа.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- ...І навіть якщо ці виродки стануть на бік добра, то я із задоволенням стану на протилежну сторону...
Ентоні Берджесс - “Бути чи не бути” — насправді це не питання. Це нерішучість.
Р. Л. Вінг - “Око за око” — лише засліпить весь світ.
Ганді - …Прихованою спланованою спробою схопити слухача двома пальцями за серце і, ущипнувши, залишити синець, з якого розвинеться гематома любові.
Д. Барнс - …Ти повинен робити добро зі зла, тому що його більше нема з чого робити...
Роберт Пенн Уоррен
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Той, хто вважає, ніби зможе прожити без інших людей, глибоко помиляється. Але той, хто вважає, що інші не зможуть прожити без нього, помиляється удвічі глибше.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Триває Великий піст. Не можна їсти м’ясо, випивати, брехати, сваритись, лаятись… То чому ж парламент не йде на канікули?
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - У боротьбі з корупцією — як в аматорському спорті: головне не перемога, а участь.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - У боротьбі за виживання найчастіше перемагають паразити.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - У в’язниці, окрім строку, нічого не висидиш.
Василь КУРОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Україна — то народ,
А народи не вмирають, А живуть із рода в род. Василь МОВА "Не пустуй, моя голубко", 1876 - Той наймит — наш народ, що поту ллє потоки.
Над нивою чужою. Іван ФРАНКО "Наймит", 1876 - Як я люблю безрадісно тебе,
Народе мій, убожеством прибитий, Знеможений і темністю сповитий, Що вже забув і поважать себе, Потративши свої колишні сили... Як я люблю твої сумні могили, Україно! Як я люблю тебе! Михайло СТАРИЦЬКИЙ "До України", 1878 - Народе без пуття, без честі і поваги,
Без правди у завітах предків диких, Ти, що постав з безумної одваги Гірких п'яниць та розбишак великих! Пантелеймон КУЛІШ "До рідного народу", 1882 - Шекспіре, батьку наш, усім народам рідний!
Чи чуєш, як зове тебе народ незгідний, Приблуда степовий, наслідник розбишацький, Що й досі чествує свій путь і дух козацький? Пантелеймон КУЛІШ "До Шекспіра". 1882
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|