Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо важливо лiкувати тiло, то чи не найважливiше разом з тілом зберiгати і душу людини цілою, здоровою, незiпсованою?
Григорій СКОВОРОДА - Коли хто не має нового серця, тому весь світ є старе лахмiття. Коли чия душа тужить, тому весь свiт плаче. Коли чиє серце мучиться i страждає, тому весь рiк без свята... Коли чий розум мертвий, тому весь вiк без життя.
Григорій СКОВОРОДА - Так само як боязкi люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли i великого судна пересядуть на невеличкого човна, а вiдти знову переберуться у тривесельник, але нiчого сим не досягають, бо разом i собою переносять жовч і страх,– так і життєві змiни не усувають з душі того, що завдав прикростi і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА - Якщо ти здоровий, радiю; якщо ти до того ще й веселий – радiю ще бiльше, бо веселiсть – це здоров’я гармонiйної душi. Душа, вражена яким–небудь пороком, не може бути веселою.
Григорій СКОВОРОДА - Немає бiльшоi муки, як хворiти думками, мучитись серцем, мерзнути душею вiд холодного скрежету і відчаю. О, коли б ми цього морозу хоча б вполовину боялись!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Серцем люби, а руками тряси.
- Седить, як чорт на грошах в болоті.
- Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.
- Силованим коньом не доробишся.
- Скачи враже, як пан каже — Скачу, як хліб зобачу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Плаче старий, як дитина.
- Плаче, аж хата ходить.
- Плаче, наче батька і матір поховав.
- Плаче, наче скрипка грає.
- Плаче, як риба в неволі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ти можеш!» — повинен нагадувати вчитель учневі.
«Він може!» — повинен нагадувати колектив.
«Я можу!» — повинен повірити в себе учень.
В. Шаталов - Урок — перше вогнище, зігрівшись біля якого людина прагне стати мислителем.
Г. О. Пуліна - Успіх приходить до того, хто робить те, що найбільше любить.
М. Форбс - Учитель — це людина, котра вирощує дві думки там, де раніше зростала одна.
Е. Хоббард - Якщо ти віднайдеш у своєму серці турботу про когось іншого, ти досягнеш успіху.
Мая Ангелоу
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Проблеми розв'язуємо швидко, зате потім довго чухаємо потилиці.
Олександр ПЕРЛЮК - Продавати вже нічого, от всі й займаються перепродажем.
Олександр ПЕРЛЮК - Прокидайтеся, а то ми знов будемо мати те, що маємо.
Олександр ПЕРЛЮК - Прокидайтеся, все вже приватизовано!
Олександр ПЕРЛЮК - Прокидайтеся, всі бандити вже перефарбувалися!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ярій, душе. Ярій, а не ридай!
У чорній стужі сонце України,
а ти шукай — червону тінь калини,
на чорних водах тінь її шукай.
Василь СТУС
"Пам'яті Алли Горської", 1977 - Верни до мене, пам'яте моя,
Нехай на серце ляже ваготою
моя земля з рахманною журбою.
Хай сходить співом серце солов'я в гаю нічному.
Василь СТУС
"Верни до мене, пам'яте моя...", 1977 - За обрієм обрій, за далями далі, -
допоки напруглий не вигасне день, —
погребли тополі в глибокій печалі
своїх калинових, вишневих пісень,
бо вже ослонився безокрай чужинний,
і гнеться в жалобі кривавий розмай.
Прощай, Україно, моя Україно, чужа
Україно, навіки прощай!
Василь СТУС
"Остання пісня", 1977 - А я живу в Божій волі —
Не дав мені Господь долі.
Народна пісня - Ой не повіває буйний вітер
та із чистого поля, —
Ой не жди, не жди того козаченька,
видно, така доля.
Лірично-побутова пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
