Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кожен, хто робить лихе, ненавидить свiтло i не приходить до свiтла, щоб не зганено вчинкiв його. А хто робить за правдою, той до свiтла йде, шоб дiла його виявились, бо зробленi в Бозi вони.
Євангеліє від св. Івана - Хто iнший сiє, а хто iнший жне.
Євангеліє від св. Івана - Не судiть за обличчям, але суд справедливий чинiть.
Євангеліє від св. Івана - Правда вас вiльними зробить.
Євангеліє від св. Івана - Хто в темрявi ходить, не знає, куди вiн iде.
Євангеліє від св. Івана
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ет, захотіли!
... аби тихо лихо...
— Аби лихо тихо!
- Заманулось!... як серед літа снігу.
- Ти вже Бога гнівиш.
- Журиться, а чого ще треба? хіба лиха.
— Ще лиха треба.
- Хоч сорочку застав (як чогось заманеться)!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Чорно, як на вдовиному полі.
- Чорнобрива, як руде теля.
- Чорнобрива, як ясочка.
- Чуб, як в їжака.
- Чудний, як бублик.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Наступного тижня не може бути ніякої кризи. Календар моїх зустрічей вже цілком заповнений.
Генрі КІСІНДЖЕР - Наука — точка зору кінцевого.
Людвіг ФЕЙЄРБАХ - Нація яка може і має бути врятована однією-єдиною людиною, не заслуговує пощади.
Йоганн Зейме - Начебто одеситка, а логіка як у жінки.
NN - Наша щирість здебільшого викликана бажанням поговорити про себе і виставити свої недоліки в сприятливому світлі.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Лише те, з чим безкомпромісно борешся, пізнаєш достатньо глибоко.
Андрій КОВАЛЬ - Право – оправа сили.
Андрій КОВАЛЬ - Утопія, запліднена вождем, вагітна химерою революції.
Андрій КОВАЛЬ - Для того, хто стоїть на голові, прірвою стає небо.
Андрій КОВАЛЬ - Аргументи здорового глузду героїв не переконують.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Мистецтво починається з чесності... Чесність — чеснота митця, але вона — тільки передумова.
Юрій ШЕРЕХ
"Про чесність і про правду", 1956 - Тьмяно горять спокійні лампади,
голос хрустить наддертим крилом.
Твої слова — глибока стежка,
якою часом проходить Бог.
Женя Васильківська
"Поет", 1959 - Я — за чисте мистецтво,
А мистецтво чисте тоді,
Коли роблять його
І руками, й думками чистими.
Віталій Коротич
"Чисте мистецтво", 1961 - Поезія — рідна сестра моя.
А правда людськая — наша мати.
Ліна КОСТЕНКО
"Доля", 1962 - Є вірші — квіти.
Вірші — дуби.
Є іграшки — вірші
Є рани.
Є повелителі і раби.
І вірші є —
каторжани.
Крізь мури в'язниць,
по тернях лихоліть —
ідуть, ідуть по етапу століть...
Ліна КОСТЕНКО
"Є вірші", 1962
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
