Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Лихо — пробний камінь мужності.
Сенека - Лихо - пробний камінь мужності.
Сенека - Лише наймудріші та найдурніші не можуть змінитися.
Конфуцій. - Лише раб кохання байдужий до користі та інших вад.
Румі - Лоза приносить три грона: гроно насолоди, гроно сп'яніння і гроно огиди.
Анахарсіс
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Кума до кума хоч в решеті, а припливе.
- Куняє, як дід проти сонця.
- Купець бере торгом, співак — горлом, а мужик — горбом.
- Лев — цар звірів, а боїться комарів.
- Ледачому і двері завада.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Мне, як гостець діда.
- Мне, як сліпий торбу (онучу).
- Мне, як швець шкіру.
- Мов варом обдало.
- Мов кабани годовані, пикаті, пузаті.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Тверде усвідомлення обов'язку є вінцем характеру.
М. ШЕЛГУНОВ - Твердий характер повинен поєднуватись з гнучкістю розуму.
Люк де ВОВЕНАРГ - Твердість – це застосування мужності розуму, вона передбачає освічену рішучість.
ВОЛЬТЕР - Твердість переконань — частіше інерція думки, ніж послідовність мислення.
Василь КЛЮЧЕВСЬКИЙ - Те, що є в людині, безсумнівно, важливіше за те, що є у людини.
Артур ШОПЕНГАУЕР
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Лев з мармуру, набуваючи величі, втрачає живу силу.
Микола ПОЛОТАЙ - Відповідатимеш сьогодні за те, що вчора ти мовчав!
Микола ПОЛОТАЙ - Поменше ганьте ноги, як голова збивається з дороги!
Микола ПОЛОТАЙ - Настрій, річ певна, змінюється від того, чи ти йдеш ведмежим слідом, чи ведмідь – твоїм.
Микола ПОЛОТАЙ - Як воїну дав вождь меча, то побіди.
Феофан ПРОКОПОВИЧ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Краю мій рідний, зневажений краю!
Де ж те сподіване щастя твоє? Крається серце від болю, одчаю, Як тільки долю твою нагадаю, - Горе моє! Микола ВОРОНИЙ "Краю мій рідний!..", 1908 - Мій рідний край такий веселий,
Мій рідний край такий сумний! Григорій ЧУПРИНКА "Рідний край", 1918 - Ідіте на Вкраїну,
Заходьте в кожну хату - Ачей, вам там покажуть Хоч тінь його розп'яту. Павло ТИЧИНА "Скорбна мати", 1918 - Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея, -
не може ж так буть! Павло ТИЧИНА "І Бєлий, і Блок...", 1919 - Темна наша батьківщина. Розбіглась по жовтих кварталах чорнозему й зойкає росою на обніжках своїх золотих ланів. Блукає вона за вітряками й ніяк не найде веселого шляху.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Солонський яр", 1923
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|