Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо поважати мудрих і використовувати здібних, на посадах опиняться видатні мужі.
Мо-Цзи. - Якщо початок не досконалий, то як може бути досконалим кінець.
Конфуцій. - Якщо почуття будуть не істинні, то й весь наш розум виявиться хибним.
Лукрецій, давньоримський поет і філософ, 95-58 рр. до н.е. - Якщо причина страху – незнання, то чи не варто нам пізнати, щоб не боятися?
Сенека - Якщо проти тебе всі, значить ти найсильніший.
Кай Юлій Цезар
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто путає, той ногами не плутає.
– ... ногами плутає, а хто вяже той певно спати ляже.
- А за леду де був? тепер кажеш "перевези".
- Шануй гори мости: будуть цілі кости.
- їдь не брідь.
- Стала роса (піт на коневі).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Загибає, як риба без води.
- Загинув, як руда миша.
- Заглядає, як кіт у каганець.
- Заглядає, як сорока в кістку.
- Заговорить, як жайворонок защебече.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- І собака в столиці гавкає центральніше.
Станіслав Єжи Лец. - І т. д. — скорочення, яке натякає на те, що ви знаєте більше, ніж насправді.
Леонард Луїс Левінсон. - . . . І тільки неписьменні могли читати її думки.
Гуґо Штейнгаус. - І я міг би триматися в затінку, та скромність не дозволяє.
Михайло Генін. - Ідеаліст — людина, яка дозволяє годувати себе гарними словами, навіть якщо вони загорнуті в найбрудніший газетний папір.
Жарко Петан.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Одні змії гріються на сонці, інші — на грудях.
Анатолій ЗАКРЕВСЬКИЙ - Одні штовхають віз прогресу, інші на ньому їдуть.
Анатолій ЗАКРЕВСЬКИЙ - Окремо взятий чиновник виклику на килим до начальника боїться більше, ніж усіх глобальних викликів людству, разом узятих.
Борис РЕВЧУН - Олігарх — зазвичай олігофрен, який не захотів бути бідним і чесним.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Олігархам — «тачки», народу — тачанки!
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Чекає осінь винозора,
од багру й золота ясна:
Як грона винні в неї груди,
уста ж, мов келихи вина.
Богдан Кравців
"Чекає осінь", 1933 - Горять скрипки в весільній брамі,
на ній стобарвний прапор дня.
Іду в захопленні й нестямі,
весни розспіваної князь.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Князь", 1934 - Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях.
Іде розсміяний і босий
хлопчина з сонцем на плечах.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"На шляху", 1934 - Весно — слов'янко синьоока,
тобі мої пісні складаю!
Вода шумить у сто потоках,
що з дна сріблистим мохом сяють.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"До весни", 1934 - На кичерах сивасті трави,
черлений камінь у ріці.
Смолиста ніч і день смуглявий,
немов циганка на лиці.
Розсміяні палкі потоки,
немов коханці до дівчат,
злітають до долин глибоких,
що в сивій мряці тихо сплять,
і куриться із квітів запах,
немов з люльок барвистих дим.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про співучі двері", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
