Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Будучи поставлений у владу, не тримай на посаді при собі лукавих людей; у чому вони погрішать, за те тебе звинуватять, як начальника.
Солоній - Будь другом істини до мучеництва, але не будь її захисником до нетерпимості.
ПІФАГОР - Будь подібний скелі, об яку безупинно б’ється хвиля, вона ж стоїть, і ревучий потік води заспокоюється навколо неї.
Марк АВРЕЛІЙ - Будьте суворими до себе і поблажливими до інших. Так ви відгородите себе від людської ворожості.
КОНФУЦІЙ - Будь-яка людина є творцем своєї долі.
Саллюстрій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Що даремно взяте, те прокляте.
- Що до чого, а борщ до хліба.
- Що комар — то й сила.
- Що маєш робить, то зроби сьогодні, а що маєш з'їсти, то з'їж завтра.
- Що мені закони, коли судді знайомі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дужий, як орел.
- Дужий, як слон.
- Думав розумом, як дохле теля хвостом.
- Думка, як той ворон кряче.
- Дурна, аж носом баньки дме.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Можна спростувати переконання, але упередженість — ніколи.
Марія Ебнер-Ешенбах. - Мозок — чудовий орган. Він починає працювати в момент пробудження вранці й не припиняє, доки ви не дійдете до офісу.
Роберт Фрост. - Мозок набагато частіше іржавіє, ніж зношується.
Кристіан Бові. - Мозок тому, хто пише, потрібніший, ніж комп'ютер.
Норберт Вінер. - Мої обов'язки з укладання Словника французької мови наштовхують мене на думку про лікаря, який змушений анатомувати свою кохану.
Антуан де Ривароль.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Лише страх перед лихом виправляє – аж ніяк не саме лихо, яке діє, радше, навпаки...
Володимир ДЕРЖАВИН - Виховання може зробити все, але робить звичайно протилежне тому, чого прагне.
Володимир ДЕРЖАВИН - Книжки завсіди розбігаються: їхні ноги це руки читачів.
Володимир ДЕРЖАВИН - Щоб розуміти людей, треба вміти нічого й нікому не прощати. Якщо все зрозуміти, значить усе простить...
Володимир ДЕРЖАВИН - Люди менш боялися б старості, якби знали, що надзвичайне довголіття означає можливість побачити відродження мод та ідей своєї ранньої юності.
Володимир ДЕРЖАВИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Широке море, велике море,
Що й кінця не видати,
Та в моїм серці ще більше горе:
Я навік її втратив.
Іван ФРАНКО
"Зелений явір, зелений явір... - Не дивися на місяць весною, —
Ясний місяць наглядач цікавий,
Ясний місяць підслухач лукавий,
Бачив він тебе часто зі мною
І слова твої слухав колись.
Ти се радий забуть? Не дивись,
Не дивися на місяць весною.
Леся УКРАЇНКА
"Романс", 1897 - Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса,
Небезпечне оружжя — жіноча краса.
Іван ФРАНКО
"Притча про красу", 1898 - Нещаслива любов перетворює не раз людську вдачу до дна.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Valse melancholique", 1898 - Дівчино-серденько! Ти, мов рожевий цвіт
Напрочуд кожному пишаєшся красою.
Хто раз тебе уздрить, забуде цілий світ
І мимохіть услід полине за тобою.
Та знай: краса твоя непевна, як туман.
Минуть літа — і що ж? Погаснуть очі-зор:
Змарніє личенько, зігнеться пишний стаї
І зникне навіть тінь краси...
Memento mori!
Микола ВОРОНИЙ
"Memento mori", 1899
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
