Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мужнiм є той, хто вмiє бути добрим i в горi.
Марцiал. - Мужній той, хто зумів добрим в нещасті бути.
Марціал - Мужність — доброчинність, в силу якої люди в небезпеці роблять чудові речі.
Арістотель - Мужність робить нікчемними удари долі.
Демокріт - Мужність спостерігається в страхах і пориваннях, відповідних людині.
Арістотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Носиться, як курка з крашенкою.
- Ну і влип я по самі вуха.
- Ну і пика, хоч пацюків бий.
- Обіцянка-цяцянка, а дураку радість.
- Обіцяного три роки ждуть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Душа черства, як сухар.
- Душа чорна, мов у ченця ряса.
- Душа чорна, мов у черниці хустка.
- Душить, як вовк кобилу.
- Душить, як собака кота.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Метафора набагато розумніша, ніж її автор, і такими є багато речей.
Георг Кристоф Ліхтенберґ. - МЕТОДИ ДОВЕДЕННЯ:
Доведення за допомогою посилань на неіснуючі авторитети.
Доведення методом доведення до огиди.
Доведення шляхом приписування комусь.
Метод найменшого здивування.
Доведення шляхом розмахування руками.
Доведення шляхом залякування.
Метод відкладання до наступного розгляду.
Доведення шляхом зведення до ланцюжка лем, що не стосуються справи.
Метод недоцільностей, що збігаються.
- Ми бачимо багато книг: нового видання, виправленого й доповненого. Чи побачимо коли-небудь видання виправлене й скорочене.
Петро В'яземський. - Ми воюємо з мовою.
Людвіг Вітґенштейн. - Ми говорили б мало, якби не говорили про себе.
Вільям Гезлітт.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найдобріші люди — покійники: все залишають нам.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Найкоротша тривалість життя там, де громадяни один одного їдять поїдом.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Найкраще живеться без Віри, Любові, Надії тоді, коли у тебе нічого немає.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Найкращий засіб від подорожчання бензину й горілки — підвищення цін на посуд, особливо порожній.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Найлегше стати депутатом вдові героя.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає —
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди.
- Щоб знать людей, то треба пожить з ними. А щоб їх списувать, то треба самому стать чоловіком, а не марнотрателем чорнила і паперу.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Передмова до нездійсненого видання "Кобзаря"", 1847 - О думи мої! о славо злая!
За тебе марно я в чужому краю
Караюсь, мучуся... але не каюсь!..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"N. N."("О думи мої! о славо злая!"), 1847 - Думи мої, думи мої,
Де ви подівались,
Нащо мене покинули,
Чому одцурались?
Михайло Петренко
"Думи мої...", 1848
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
