Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Рече Господь: "Кожний, хто дивиться на жінку з пожадливістю, той вже вчинив перелюб з нею у серці своїм".
Євангеліє - Якщо серце моє звабилось жінкою одруженою і сиджу я під дверима її, то хай і моя дружина жаданою іншому буде.
Йов - Утримується від пороку не той, хто з ним назавжди розлучається, а той, хто потребує пороку, обмежуючи себе.
Отак і стерновий чи кіннотник не той майстерний, хто переміщується, а той, хто вчасно переміститься куди захоче. Аристіп - Ніяке зло не зачепить мужа, що поклав у основу свого життя цнотливість і чистоту.
Ксенофонт - Не кожного задоволення бажати належить, а тільки корисного.
Демокріт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Бог богатий, то й нам дасть.
- Бог старий господар.
— ... має більше ніж роздасть. - Бог батько, цісар дядько.
- Що Бог дасть, то не напасть.
- На Бога надійся, а сам не дармуй.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Військо йде, як мак цвіте.
- Військо наступило, як чорна хмара.
- Вік жива, як сорока на тернині: вітер повернувся — полетіла.
- Вік ізжила, як у ступі стовкла.
- Вік наш, як година.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Не сплутуй жертви з авансом.
Григорій Ландау. - Не сплутуйте силу слів із силою звуку.
Віктор Шендерович. - Не стріляй по дрібних мішенях — не влучиш.
Віктор Власов. - Не та війна, не в тому місці, не в той час і не з тим ворогом.
Омар Бредлі. - Не так важко писати телевізійні жарти, як слухати.
NN
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Історію творять особистості, пишуть історики, а переписують особи.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Історія все розставить на свої місця, тільки, на жаль, ми вже не дізнаємося, на які.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Історія держави — це точка зору нинішньої влади на минуле.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Історія покаже, в яку пастку потрапив народ.
Галина КАМЕНСЬКИХ - Й бандити цілі, й правоохоронці ситі.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Лише ми одні піддержуємо красу в житті, ми, артисти, вибрана горстка суспільності...
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Поезіє! сопутнице моя!
Ти — теплий, животворний промінь сонця, Ти — тихий місяць, що в тюрмі сія З закуреного темного віконця. Агатангел Кримський "Поезіє! сопутнице моя!", 1898-1901 - Несказане, невимовне
Кобза промовляє І святими почуттями Серце надихає. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899 - Ні! я суб'єктивний,
Я — з егоїстичних: Все чуттів шукаю Тонко естетичних. Агатангел Кримський "Світові скорботи", 1901 - До мене, як горожанина,
Ставляй вимоги — я людина. А як поет — без перепони Я стежу творчості закони. Микола ВОРОНИЙ "Іванові Франкові", 1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|