Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Все минає, але любов після всього зостається.
Григорій СКОВОРОДА - Кому душа болить, тому весь свiт плаче.
Григорій СКОВОРОДА - Тодi лише пізнається цiннiсть часу, коли вiн утрачений.
Григорій СКОВОРОДА - Хто дочекаеться кiнця у вiчноплинному джерелi!
Григорій СКОВОРОДА - Свiт напочатку тiшить, а потiм мучить i карає.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Праця сходу — через пень-колоду.
- Придбай конячку, травичка сама виросте.
- Припече добряче, то й бабця поскаче.
- Роби не з розгоном, а з розумом.
- Робить швидко, та Переробляє довго.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Не хоче, як писар хабара.
- Не хоче, як старець гривні.
- Не шелести, як віник по хаті.
- Невчасна велич страшна, як неміч.
- Нема більшого ворога, як зять.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- На екрані телевізорів показують стільки зґвалтувань, що порядні жінки вже бояться виходити на вулицю.
Сергій Бесчастний - На телевізійних екранах знову спалахнула багатосерійна епідемія.
Борис Андрєєв - Найсерйозніший недолік телевізора в тому, що у нього немає другої сторінки.
Арт Бухвальд - Насильство з екрану ріже нас, а гучна реклама добиває.
Георгій Александров - Насильство на телеекрані і на газетній шпальті — речі різні. Газети повідомляють про насильство, телебачення його виробляє.
NN
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Не сумуй! Яке б важке не було життя, і воно колись закінчується.
Дмитро ПОПОВИЧ - Не так важливо знати закон, як примітки до нього.
Василь МОМОТЮК - Не так страшний стоматолог, як його прейскурант.
Роман КРИКУН - Не треба мені тикати хабара, я й сам можу його взяти.
Василь ТИТЕЧКО - Не у всіх кордони для того, щоб захиститися від чужинців, — у декого, аби не розбіглись свої.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Аксіоматичний характер ідеалу (який він завдячує своїй "емотивності") згори виключає всякий розумовий аналіз, робить ідеал нетикальним, оточує його міцним муром "фанатизму", якого не розвалити найтяжчим гарматам переконувань, глуму або провокації.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Безсила є та ідея, яка обмежується лиш "альтруїзмом" до себе, а позбавлена "скаженої злоби" проти чужого світу.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Лиш плекання нової волі врятує нас!
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Нації творяться перемогами або нещастями, психологічно спільними для всіх членів одного національного колективу.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Майстер корабля.
Юрій Яновський Назва роману, 1927
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|