Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Живи з людьми так, щоб твої друзі не стали недругами, а недруги стали друзями.
ПІФАГОР - Живи так, начебто ти зараз мусиш попрощатися з життям, начебто час, залишений тобі, є несподіваним подарунком.
Марк АВРЕЛІЙ - Жити правильно — доступно всім, жити довго — нікому.
СЕНЕКА - Жити, Луцилій, значить – боротись.
Луцій Анней СЕНЕКА - Жити, не розраховуючи на тисячі років. Нависає неминучість. Поки живий, поки можна — стань добрим.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Мати на кладці (на річці) прала, то там і чула.
- Не вір мужу своїм очам — лише моїм словам.
- Присягались сліпці, що своїми очима бачили.
- Тоді то було, як баба була дівкою.
- За рижого Бога, за перістих людей (дуже давно. Рижий бог певно з ряду славянських поганських божків).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Блискавка влучає у найвище дерево.
- Блисне сонце і в наше віконце.
- Усе добро - від землі
- Аби дубки, а берізки будуть.
- Аби земелька була нам доброю матір'ю, аби небо знало, що воно для нас - як батько.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У винятків свої правила.
Борис Крутієр. - У війні з талантами ми геніальні.
Аркадій Давидович. - У вільному суспільстві мистецтво — це зброя, а художники — це інженери людських душ.
Джон Кеннеді. - У володіннях брехні помирає фантазія.
Станіслав Єжи Лец. - У всіх висловах точністю доводиться певною мірою жертвувати, щоб забезпечити стислість. Семюель Джонсон.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Поплутав статті Кримінального кодексу із Божими заповідями.
Юрій БЕРЕЗА - Популісти лізуть в душу, а можновладці — до кишені.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Порада: не беріть від життя всього! Не донесете!
Володимир КЛЕПАЦЬКИЙ - Порожня Рада... Отже, працює влада.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Приємно слухати, коли жінка мовчить.
Володимир КЛЕПАЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Як не крути,
на одне виходить, слід би катюгам давно зазубрить: можна прострелити мозок, що думку народить, думки ж не вбить! Василь СИМОНЕНКО "Як не крути...", 1964 - Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні — Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні. Василь СИМОНЕНКО "Ти знаєш, що ти — людина?", 1964 - Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді? Як нам помістити у корито Наші сподівання молоді? Василь СИМОНЕНКО "Гей, нові Колумби й Магеллани...", 1964 - Навіщо я? Куди моя дорога?
І чи моя тривога проросла Од сивої печалі Козерога В глевке болото рідного села? Іван ДРАЧ "Ніж у сонці", 1964 - Давно відомо, що можна бути ідейним ворогом певної системи і водночас психологічно бути її частинкою.
Юрій ШЕРЕХ "Не для дітей", 1964
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|