Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ти не зобов’язаний доводити роботу до кінця, але й не повинен ухилятися від неї.
Доручивший тобі роботу надійний. - Тим охотніше топчуть ногами, чим колись сильніше боялися.
Лукрецій - Тіла ваші суть храм живучого в вас Святого Духа, якого маєте ви від Бога, і ви не свої.
Апостол Павло - Тіло, душа, дух. Тілу належать відчуття, душі — прагнення, духу — основоположення.
Марк АВРЕЛІЙ - Тільки одне благо — знання, і тільки одне зло — неуцтво.
СОКРАТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Собі май, та і мені дай.
- Що винен, віддати повинен.
- Бувши винним, треба бути і платним.
- Коли даха, то і взяха.
- Як взяха, то і оддаха.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Допавсь, як ужака до молока.
- Допомогло, наче сім баб пошептало.
- Допоможе, як мертвому припарка.
- Досада шкребе, як кішка лапою.
- Дочка, як ластівка: пощебече, пощебече та й полетить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Домашнє господарство — робота, яку ніхто не помічає, поки не перестанеш її робити.
Alfred McFote - Домашня курка заклювала вже не одного орла.
Збігнев Вайдик - Домашня робота сама по собі не погана — але нелюдськи самотня.
Пeт Лауд - Доповідач: людина, що розмовляє в чужих снах.
Уістен Хью Оден - Дорога до істини вимощена парадоксами.
Оскар УАЙЛЬД
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- В поезії немає генералів. Тож звідки в ній стільки рядових?
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Інколи замкнене коло – це трикутник.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - “Точність – ввічливість королів”. Спробуй до них запізнитись!
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Суть не в міністрах культури, а в культурі міністрів.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Його твори витримали десятки видань. Читачі – жодного.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Може, мені на чужині
Лежать легше буде, Як іноді в Україні Згадувати будуть! Тарас ШЕВЧЕНКО "Лічу в неволі дні і ночі...", 1850 - Не громом праведним, святим
Тебе уб'ють. Ножем тупим Тебе заріжуть, мов собаку, Уб'ють обухом. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти,", 1857 - Уб'ють,
Заріжуть вас, душеубійці, І із кровавої криниці Собак напоять. Тарас ШЕВЧЕНКО "Марія", 1859 - Не жди весни — святої долі!
Вона не зійде вже ніколи Садочок твій позеленить, Твою надію оновить! І думу вольную на волю Не прийде випустить... Сиди І нічогісінько не жди!.. Тарас ШЕВЧЕНКО "Минули літа молодії...", 1860 - Чи не покинуть нам, небого,
Моя сусідонько убога, Вірші нікчемні віршувать Та заходиться риштувать Вози в далекую дорогу, На той світ, друже мій, до Бога, Почимчикуєм спочивать. Тарас ШЕВЧЕНКО "Чи не покинуть нам небого...", 1861
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|