Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Легше засвітити маленьку свічку, ніж проклинати темряву.
Конфуцій. - Лихо — пробний камінь мужності.
Сенека - Лихо - пробний камінь мужності.
Сенека - Лише наймудріші та найдурніші не можуть змінитися.
Конфуцій. - Лише раб кохання байдужий до користі та інших вад.
Румі
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- У мене скілько грошей, як у Жида свиней.
- У кишені гуде.
— ... аж гуде. — Вітер гуде в кишенях. - Гроші сховані під дубом, накриті лубом.
- Богатий! багато де-чого немає.
- Богатий, як чорт рогатий.
— Богатий, як пес кудлатий.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сяє, наче сонце.
- Сяють очі, як зорі вночі.
- Так біжить, аж земля дрижить.
- Так болить, що якби не міг стогнати, то вмер би.
- Так говорить, як жаба в болоті.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Чоловіки мають таке ж перебільшене уявлення про свої права, як жінки — про своє безправ’я.
Едгар Хау - Чоловіки на здивування не логічні: повторюють, що всі жінки однакові, і постійно міняють одну на іншу.
Сідонія Колєтт - Чоловіки нерідко досягають високого стану завдяки своїм дружинам.
Жінки досягають високого стану тільки всупереч своїм чоловікам. - Чоловіки оголюють свою душу, як жінки — тіло, поступово і лише після завзятої боротьби.
Андре МОРУА - Чоловіки потай побоюються, що жінки, якщо раптом дати їм можливість, поведуться так, як поводилися з ними.
Ева Файджс
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- З ідолами краще боротися, поки вони не скам’яніли.
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - З себе виходять тільки плазуни.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - За атомною енергетикою – майбутнє. Щодо людства – важко сказати.
Віктор КОНЯХІН - За все треба платити: вони країну роздерибанили, а народ тепер за це платить.
Олександр ПЕРЛЮК - За доброї платні й про краще майбутнє добре мріється.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Нема в мене роду,
Немає дружини, Ані брата-товариша На всій Україні. Пантелеймон КУЛІШ "Народна слава", 1862 - Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталась тільки надія одна. Леся УКРАЇНКА "Надія", 1887 - Хвилі не вір ти мінливій:
Вітер де віє, туди вона й б'є, Берег твердий незрадливий — Він тільки певний притулок дає. Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка", 1898 - В неділю рано зілля копала.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА Назва повісті, 1909 - Як спалахне серце кволе
Палом страчених надій, Я прийду до тебе, доле, На страшне криваве поле, На останній смертний бій. Григорій ЧУПРИНКА "Перемога", 1911
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|