Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Природа наділила нас двома вухами, двома очима, але лише одним язиком, щоб ми дивилися і слухали більше, ніж говорили.
СОКРАТ - Пристрасті додають розуму найдурнішим людям і роблять дурними найрозумніших.
СЕНЕКА Молодший - Пристрасть спочатку — як чужий, пізніше — як гість, і, нарешті, — як хазяїн будинку.
Талмуд - Про свої здібності людина може довідатися, тільки спробувавши застосовувати них на ділі.
СЕНЕКА Старший - Просячи в когось милостині, Діоген сказав: "Якщо ти подаєш іншим, подай і мені, а якщо ні, то почни з мене".
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дурний ґой-невіра: — (жидівське) — Жид Жидом завжди смердить (про вихристів).
- Ні одного вихриста могилки не видно.
- Не заходи з дідьком у заклад.
- Боже борони йти в заклад.
- Сперечайся як хочеш, а в заклад не йди.
— До сліз хоч сперечайся, а у заклад не йди.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вдячність і пшениця родять лише на доброму ґрунті.
- Веди за тваринами старанний догляд - будеш мати прибуток.
- Велика риба у малій воді не водиться.
- Велике дерево дає більше тіні, ніж фруктів.
- Велике дерево росте поволі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якби людина створила людину, їй було б соромно за свою роботу.
Марк Твен - Якщо людей довго тримати на приводу, вони перетворюються в череду.
Валентин Доміль - Якщо люди знову стануть мавпами, їм уже не вистачить дерев.
Геннадій Малкін - Якщо людина вінець еволюції, виходить, їй більше нічого не світить.
Валентин Доміль - Якщо людина залежить від природи, то і природа залежить від неї: природа зробила людину – людина її переробляє.
Анатоль Франс
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Як можна розписатися у власній безграмотності?
- Як нам облаштувати Україну? Так, як наші заробітчани облаштовують Європу.
Володимир ШАМША - Як насолити тому, хто не в своїй тарілці?
Флоріан БОДНАР - Як нерозумно випрохувати те, чого можеш сам досягти.
Григорій СКОВОРОДА - Як позбутися бюрократа і хабарника? А ви сядьте на їхнє місце!
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тільки такі зруйновані нації можуть воскресати, а не безсило в свому гробі борсатися, які духу свого, хоч би поза межами Батьківщини, поза своїм тілом, живим зуміли заховати.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926 - Смерть консерватизму означає скрізь і завжди смерть нації.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926 - Динаміка — життя, рух — кожної живої нації полягає в обороні сильними консерватистами традиційної існуючої форми національної влади і в постійнім реформуванні цієї влади поступовцями.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926 - Навіть само поняття національної культури української — як чогось органічного, окремого, індивідуального — зовсім чуже більшовикам.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926 - Зрадництво стало найбільш характерним явищем нашої історії...
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
