Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Повiльна постiйнiсть накопичує кiлькiсть, бiльшу вiд сподiваної.
Григорій СКОВОРОДА - О коли б ми в ганебних справах були такi ж соромливi i боязкi, як це часто буваємо ми боязкi i хибно соромливi у порядних учинках!
Григорій СКОВОРОДА - Визначай смак не а шкаралупою, а за ядром.
Григорій СКОВОРОДА - Розум завжди любить до чогось братися, і коли вiн не матиме хорошого, то звертатиметься до поганого.
Григорій СКОВОРОДА - Воiстину, моя самотнiсть вiдкрила менi небо!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Брудного пальця не відрізають.
Япон. - Був молодий та зелений — горнулись дівчата до мене, а став старий — то загули мухи круг мене.
Болг. - Буває, і чоловік плаче, але не під час розлучення.
Япон. - Буває, що жінка вже трьох дітей має, а чоловік ще не всім серцем кохає.
В'єтнам. - Буває, що й оженившись залишаються ненцями.
Тамільськe
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дивиться, як сова.
- Дивиться, як сто карбованців дав.
- Дивиться, як теля на нові ворота.
- Дивиться, як чорт на попа.
- Дивиться, як ясочка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У тих, кому нема чого робити, завжди багато помічників.
Михайло Генін. - У тих, хто пише ясно, є читачі, а в тих, хто пише темно, — коментатори.
Альбер Камю. - У фантастичних романах головним було радіо. При ньому очікувалося щастя людства. Ось радіо є, а щастя нема.
Ілля Ільф. - У фільмі має бути початок, середина і кінець, але не обов'язково саме в цьому порядку.
Жан-Люк Ґодар. - У цій книзі я був абсолютно щирим і на 850-й сторінці розповів про свою першу помилку.
Генрі Кіссинджер.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Йде така гризота совiстi, що вiд неї вже мало лишилося.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Його підняли, а він це зрозумів як згоду топтатися по їхніх головах.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Кiлькiсть переходить в антиякiсгь.
Ростислав ДОЦЕНКО - Кадри, що розставляються за принципом "доміно", за цим же принципом і розсипаються.
Володимир ШАМША - Кажуть, грошi не пахнуть. Звiсно — коли їх нема.
Ростислав ДОЦЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Національне відродження є процесом, що має практично необмежені ресурси, бо національне почуття живе в душі кожної людини, навіть тієї, яка, здавалося б, давно померла духовно.
Валентин МОРОЗ "Замість останнього слова", 1970 - І тут на допомогу приходить інстинкт самозбереження. Він — головна підвалина опору. Того опору, яким тримається нація, і духовність взагалі.
Валентин МОРОЗ "Хроніка опору", 1970 - На українському пустирі пасуться всі...
Валентин МОРОЗ "Хроніка опору", 1970 - Коли вмирає батьківщина — вмирає все. Запитайте про це народ: він відчуває це нутром і скаже вам.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні"., 1970 - Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра -
даждь нам днесь, мій Боже! Даждь нам днесь! Догоряють українські ватри, догоряє український весь край... Василь СТУС "Даждь нам, Боже, днесь!", 1977
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|