Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Людям необхідна людська мораль, заснована на природі людини, на досвіді, на розумі.
К. Гельвецій. - Май завжди більше розуму, ніж самолюбства.
Епікур. - Ми повинні бути рабами законів, щоб стати вільними.
Цицерон - Ми співчуваємо завжди іншим у бідах, яких самі позбавлені.
Гельвецій - Мова людей, які виросли під владою монарха, сповнена улесливості.
Тіт Лівій, давньоримський історик і філософ II-III ст. до н. е.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Внесе нечиста — не винесе й пречиста.
- Вовк і раховані вівці бере.
- Вовк собаки не боїться, та не любить, як гавкає.
- Вовка боявся, а від зайця втік.
- Вогонь — біда, і вода — біда, а без води й вогню — ще більша біда.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Давить, як мороз бабу.
- Далекий, як зірка.
- Далеко, як небо від землі.
- Далеко, як оком глянеш.
- Дбає, як пес за п'яту ногу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Мистецтву загрожували два чудовиська: художник, який не є майстром, і майстер, який не є художником.
Анатоль Франс. - Між Ґете й поетом X нема ніякої різниці. Бо не може бути ніякого порівняння.
Станіслав Єжи Лец. - Між порадою і наказом — тільки інтонація.
Анатолій Брейтер. - Між правдою й брехнею є місце для чогось більш людського.
Домінік Опольський. - Мій бог — комп'ютер, а я — його живий намісник.
Білл Ґейтс.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чи далеко запливе корабель, на якому всі будуть капітанами?
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Чи можна зробити правильний вибір, вибираючи з двох зол?
Олександр ПЕРЛЮК - Чи можна сказати, що можновладці сидять склавши руки, якщо вони постійно гребуть все під себе? !
Олександр ПЕРЛЮК - Чи помітили ви, що дірка від бублика набагато популярніша від самого бублика?
Валентина ШУЛЬГА - Чи прикрашають життя людини красиві обіцянки?
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ще хлюпочуть шептаннями — вина.
Виноградними плямами — ночі, і круглявіють бедра в невинності спрагою видив дівочих. Вадим ЛЕСИЧ "Кінець літа", 1965 - Ми вдвох, колись,
гасили сонце і поцілунками в далеку праніч засвічували зорі. Юрій КОЛОМИЄЦЬ "Лесі", 1968 - Заблукався в коханім обличчі,
як в дивнім краю: в краєвиді його таємничім себе шукаю. Богдан РУБЧАК "Пісня для Мар'яни", 1967 - Тут грілися мандрівки нашої шляхи,
бо тіло гостем увійти хотіло, коли до заходу топився смолоскип; — незнаним гостем до твойого тіла. Богдан БОЙЧУК "Мандрівка тіл", 1967 - Пахуче й густо поростають ночі,
Горять вогнем незайманим уста, Душа, недавно дика і пуста, Знов жити і любити хоче. Марина ПРИХОДЬКО "Пахуче й густо поростають ночі...", 1967
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|