Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мова людей, які виросли під владою монарха, сповнена улесливості.
Тіт Лівій, давньоримський історик і філософ II-III ст. до н. е. - Мовчання може бути найважчим звинуваченням.
Менандр - Мовчання не завжди доводить наявність розуму, проте доводить відсутність дурості.
Буаст - Можна уникнути покарання, але не можна уникнути страху перед ним.
Сенека. - Мудрий — хто знає потрібне, а не багато-дечого.
Есхіл.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Редьку їсти з панами, а спати з свинями.
- Хрін та редька живіт упушили — мед та горілка все те потушили.
- Не їж хробаче цибулі, бо буде й тобі на тім світі, як осаулі.
- Горох людська примана.
- Горох, капуста — хата не пусть.
— Горох та капуста — в животі не пусто.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Боїться, як чорт хреста і кадила.
- Борода по коліна, а розуму, як у дитини.
- Борода, як у владики, а сумління, як у шибеника.
- Борода, як у старого, а розуму нема і за малого.
- Борщ такий солоний, як дріб солі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Любов — це клітка з пруттям із щастя.
Клаудія Кардіналі - Любов — це музика, секс — хіба що інструмент.
Ізабелла Альєнде - Любов — це океан почуттів, звідусюди оточений витратами.
Томас Дибар - Любов — це омана, начебто одна жінка відрізняється від іншої.
Генрі Менкен - Любов — це прагнення до зближення, викликане видимістю краси.
Зенон Кітійський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Мало носити в серці ідеал. Коли його не боронитиме запеклість фанатиків – цей ідеал перекреслить інша, чужа фанатична сила.
Дмитро ДОНЦОВ - Панувати не над кимсь, а на своїй землі.
Дмитро ДОНЦОВ - Демократія – панування многих – знає лише закон числа...
Дмитро ДОНЦОВ - Замість слухання в собі Vox Dei – прислухування до змінного Vox populi.
Дмитро ДОНЦОВ - Сума слабих не дасть сили.
Дмитро ДОНЦОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- В зів'ялих листочках хто може вгадати
Красу всю зеленого гаю?
Хто знає, який я чуття скарб багатий
В ті вбогії вірші вкладаю?
Іван ФРАНКО
"Зів'яле листя"("Епілог"), 1896 - Пісне, моя ти підстрелена пташко,
Мусиш замовкнуть і ти.
Годі ридати і плакати тяжко,
Час нам зо сцени зійти.
Іван ФРАНКО
"Пісне, моя ти підстрелена пташко...", 1896 - Рідна мова на чужині
Ще милішою стає.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Рідний край", 1898 - Лише ми одні піддержуємо красу в житті, ми, артисти, вибрана горстка суспільності...
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Valse melancholique", 1898 - Поезіє! сопутнице моя!
Ти — теплий, животворний промінь сонця,
Ти — тихий місяць, що в тюрмі сія
З закуреного темного віконця.
Агатангел Кримський
"Поезіє! сопутнице моя!", 1898-1901
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
