Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Людина міряється не з ніг до голови, а від голови до неба.
Конфуцій - Людину видає влада.
Піттак - Людям необхідна людська мораль, заснована на природі людини, на досвіді, на розумі.
К. Гельвецій. - Май завжди більше розуму, ніж самолюбства.
Епікур. - Ми повинні бути рабами законів, щоб стати вільними.
Цицерон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Стріль вовка, поки в хліві корівка.
- Судити не так важко, як любити.
- Судять люди, а розсудить Бог.
- Сусідська качка здається гускою.
- Схаменувся куций, як хвоста не стало.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Говорить, мов свиня хрюкає.
- Говорить, мов спросоння.
- Говорить, мов у гарячці.
- Говорить, наче клоччя жує.
- Говорить, наче лемеша йому до піднебіння причеплено.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Усе людське сумне. Таємне джерело гумору не радість, а горе. На небесах гумору нема.
Марк ТВЕН - Горе тому державному діячеві, що не подбає знайти такі підстави для війни, що і після війни ще збережуть своє значення.
Отто фон Бісмарк - Горе тим народам, що коряться часу, замість того, щоб веліти їм!
Людвіг Берні - Горя боятися – щастя не знати.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - У горі, нещасті утішають себе мріями.
Олександр Гумбольт
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Не розправляй крила у вузькому місці.
Леонід СУХОРУКОВ - Вселенський парадокс: усі люди народжуються людьми, але не всі ними помирають.
Леонід СУХОРУКОВ - Іноді щоб встигнути, необхідно вчасно спізнитися.
Леонід СУХОРУКОВ - Як важко насититись щастям і як легко — горем.
Леонід СУХОРУКОВ - Найважче довести те, що всім давно відоме.
Леонід СУХОРУКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- ...Хама, самовдоволеного і розперезаного, обтяженого рабським комплексом зневаги до слабших і залежних, позбавленого моральних обов'язків, — не дай, Боже, наділити його силою, правами і владою пана.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Коли не видно ясних доріг і сонячних плаїв, безсумнівною дорогою є найважча — дорога шляхетна.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Від свого відстали і до чужого не пристали, ні ґави, ні ворони, раз вони зневажили своє, то як вони можуть поважати чуже?
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Але землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмокчу є і не залишає тієї чистої години для душі, коли можна замислитись над собою і подумати про головне.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Первісний ключ — в людині. А людину сковують умови. Але умови для себе, зрештою, витворює вона сама — на свій зріст. Мусимо рости і духовним зростанням, моральним авторитетом здобувати престиж і відстоювати своє місце під сонцем.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|