Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли плюнув на нього хтось, стерпів.
Та коли інший докоряв йому за це, сказав: "Рибалки вологість морську терплять риби заради, то невже - Образом добродійного життя люди більше, аніж проповіддю, на спасіння наставляються.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Блудниці, що покаялися, бувають чесніше дівчат.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Блудниця сильніша ніж біс у збавленні чоловіка.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Блудниця, що оббріхує неповинного, збіситься.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Меле язиком, як собака хвостом.
- Мерзлякуватому й на печі холодно.
- Ми народ темний — нам аби гроші та міцна горілка.
- Минуле не купується, так само як і не продається.
- Мишей скувала німота, як запримітили кота.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гострий, як бритва.
- Гострий, як сокира.
- Гострий, як стріла.
- Грає, наче співає.
- Грається, неначе з хлопцем.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Розум перепурхує від дурниці до дурниці, як птах з гілки на гілку.
Поль Валері. - Розумна та відповідь, яка припиняє запитання.
Еліас Канетті. - Розумний — це діагноз, дурень — вирок.
Анатолій Рас. - Розумний шукає вади в собі, дурень — у навколишніх людях.
Олег Келлер. - Розумних людей на світі набагато більше, ніж талановитих. У суспільстві роєм рояться розумники, цілковито позбавлені таланту.
Антуан де Ривароль.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Як про духову зрілість окремої особи, так і про зрілість цілого народу судять найперше з культури його літературної мови.
Іван Огієнко - […] тільки рідна мова приносить людині найбільше й найглибше особисте щастя, а державі — найсильніші патріотичні характери.
Іван Огієнко - Без соборної літературної мови жодний, навіть дуже численний народ, не може стати свідомою нацією.
Іван Огієнко - Народ, що спільною літературною мовою не об?єднав своїх племен у свідому націю, звичайно має почуття принизливої самітности, безсилля й безрадности.
Іван Огієнко - Усе, що написане місцевою мовою, без огляду на всенаціональні завдання, поглиблює розбиття одности народу.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Спить Вкраїна,
І настане колись час —
Її збудить знов до жизні
Народовців чесний глас.
Василь МОВА
"Не пустуй, моя голубко...",1876 - Не пора, не пора, не пора
Москалеві й ляхові служить!
Довершилась України кривда стара, —
Нам пора для України жить.
Іван ФРАНКО
"Не пора", 1880 - І чужі ми чужениці
В рідній Україні,
Як пташина без гніздечка
На німій руїні.
Пантелеймон КУЛІШ
"Ключ розуміння", 1882 - Воскреснеш, нене, встанеш з домовини...
Тебе я словом правди привітаю,
І розіллється слава України
По всій вселенній, од краю до краю.
Пантелеймон КУЛІШ
"Слово правди", 1882 - Що там тюрма!
То слава наша!
Ми всі тепер сидим в тюрмі!
Всі п'єм одну ми скорбну чашу,
Одна вона — тобі й мені.
Олександр КОНИСЬКИЙ
"Я не боюсь...", 1882
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
