Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Люби ближнього твого, як самого себе.
Ісус Христос. - Любов до батьківщини співпадає з любов'ю до всього світу.
К. Гельвецій. - Люди, осипанi дарами щастя, схожi на перевантаженi кораблi, яким бiльше iнших загрожує небезпека потонути.
Iоанн Златоуст - Людина без Батьківщини — все одно, що людина без матері.
Мансісідор. - Людина вища за тварину здатністю до мови, але нижча за неї, коли негідно поводиться з мовою.
Сааді
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Де вода там і біда.
- Через вороги тяжко до пекла дістатись.
- На ворога і собака бреше.
- Важкий ворог, як у себе дома та у своїм роді.
- Як ти тішишся, вороги смутяться!
– Як ти смутишся, то вороги тішаться.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- До першого грому земля не розмерзається.
- Довгі бурульки - на тривалу весну.
- Зійшов у березні сніжок - берися за плужок.
- Коли квітень з водою, то травень з травою.
- Ластівка в квітні день починає, а соловей кінчає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Коли вже незмога для любові, є ще сили для ревнощів.
Марія Домбровська - Коли ви — далеко, я неспокійний, самотній, нещасливий, обтяжений; є тільки одна проблема, моя дорога й кохана: я почуваю те ж саме, коли ви поруч.
Samuel Hoffenstein - Коли ви женитеся на своїй коханці, ви створюєте нове робоче місце.
Джеймс Голдсміт - Коли виняток стає правилом, він не допускає жодних винятків.
Олександр ФЮРСТЕНБЕРГ - Коли вичерпані усі варіанти глупоти, жінку осіняють нові.
Аркадій Давидович
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою.
Григорій СКОВОРОДА - Хто швидко приліплюється до нової думки, той швидко від неї і відпадає.
Григорій СКОВОРОДА - Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити.
Григорій СКОВОРОДА - Посудина для води, а не вода для посудини. Через те й душа моя, думки та серце мої кращі за моє тіло.
Григорій СКОВОРОДА - Світло бачиться тоді, коли світло в очах є.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Коні не винні.
Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ Назва новели, 1912 - Як Одіссей, натомлений блуканням
По морю синьому, я — стомлений життям — Приліг під тінню сокора старого, Зарився в листя і забув про все. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Як Одіссей, натомлений блуканням...", 1918 - І гнеться дерево від плоду,
І не страшний, моє дитя, Нам час останнього походу Без вороття — без вороття. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Вже червоніють помідори...", 1918 - Як страшно!.. Людське серце
До краю обідніло! Павло ТИЧИНА "Сонячні кларнети", 1918 - Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух —
Лиш Сонячні Кларнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім — всі планети. Павло ТИЧИНА "Не Зевс, не Пан...", 1918
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|