Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як в людині, так і в державі найтяжча хвороба та, що починається з голови.
Пліній Молодший - Як байка, так і життя: цінується не за тривалість, а за зміст.
СЕНЕКА - Як же свідомість прикріплюється до тіла?
Арістотель - Якби нам змовитися про те, щоб жінок не чіпати,—
Жінки самі, клянуся, чіпати б почали нас. Овідій - Якби тебе усиновив цар, твоя зарозумілість не знала би меж. Чому ж ти не пишаєшся свідомістю, що ти син Божий?
Эпіктет
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Яких сотворили, таких і маєте.
- Одно, та й те не людно.
—... не ладно. - У людей діти — любо поглядіти.
- Добра дитина ще й придбає, а наша що є, то й те пороспускає.
- Одне око, та й те передране.(одна дитина, та й та, не як люди).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Любить, як собака палицю.
- Любить, як собака редьку.
- Любить, як собака старця.
- Любить, як собака цибулю.
- Люблю свою любку, як голуб голубку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Якщо вам нема що відповісти своєму опонентові, не все втрачено: ви можете сказати йому, що ви про нього думаєте.
Ельберт Габбард. - Якщо вам удалося примусити публіку засміятися, вона починає слухати, й тоді ви можете говорити майже що завгодно.
Герберт Гарднер. - Якщо вас слухає дружина, значить, ви працюєте диктором радіо.
Євген Тарасов. - Якщо ваш хлопчик бреше не менш ніж тричі на день, на нього чекає блискуче майбутнє на посаді прес-аташе.
Максим Звонарьов. - Якщо вже давати простір думкам, то сибірський.
Володимир Колечицький.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чим більше у нас прав, тим далі нас із ними посилають.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим більші у коханого кулаки, тим міцніше його кохаєш.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим ближче до народу, тим далі від насущних проблем людства.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим відрізняється шахтарська праця від праці чиновників — видно по їхніх пенсіях.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим довше ви будете мовчати, тим скоріше завиєте.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Коли не видно ясних доріг і сонячних плаїв, безсумнівною дорогою є найважча — дорога шляхетна.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Від свого відстали і до чужого не пристали, ні ґави, ні ворони, раз вони зневажили своє, то як вони можуть поважати чуже?
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Але землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмокчу є і не залишає тієї чистої години для душі, коли можна замислитись над собою і подумати про головне.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Первісний ключ — в людині. А людину сковують умови. Але умови для себе, зрештою, витворює вона сама — на свій зріст. Мусимо рости і духовним зростанням, моральним авторитетом здобувати престиж і відстоювати своє місце під сонцем.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Визволь, Боже, бідного невольника
На свято-руський берег, На край веселий, Між народ хрещений!.. "Плач невольника" (дума) Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|