Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Похибки друзiв ми повиннi вмiти виправляти або зносити, коли вони не серйознi.
Григорій СКОВОРОДА - Я знайшов гавань, прощайте, надії i щастя, досить ви грали мною, тепер грайте iншими.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нiчого небезпечнiшого, нiж пiдступний ворог, але немає нiчого отруйнiшого вiд удаваного друга.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрець мусить i з гною вибирати золото.
Григорій СКОВОРОДА - Коли велика справа – нувати над тiлами, то ще бiльша – керувати душами.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ворскла річка невеличка, береги ламає; хто в Полтаві не буває, той Лиха не знає.
- Не пив Полтавської води.
- Греки-Македони, пацюки солоні.
- У Попівці хліб по копійці, а в Перекопі хліб по копі.
- У Попівці люди по копійці, а в Конотопі — по копі.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сердитий, як змія.
- Сердитий, як квочка.
- Сердитий, як собака.
- Сердиться, як звір.
- Сердиться, як змія.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Коли людина у відчаї, це означає, що вона все ще вірить у щось.
Дмитро Шостакович - Коли ми помремо, ми перетворимося в пісні, і ми будемо слухати один одного і пам’ятати одне одного.
Роб Шеффілд - Коли я чую музику, мені не страшні ніякі небезпеки. Я невразливий. Я не бачу ворога.
Генрі Девід Торо - Люди — як музичні інструменти: їх звучання залежить від того, хто до них торкається.
Вергілій - Людина успішна, якщо вона встає вранці і йде спати вночі, і між цим займається усім, що їй подобається.
Боб Ділан
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Щоб повірити в те, що щастя не в грошах, потрібно мати дуже багато грошей.
Олександр ПЕРЛЮК - Щоб політики не відривалися далеко від народу, їх треба послати далеко-далеко!
Олександр ПЕРЛЮК - Щоб радіти життю, жити зовсім не обов’язково.
Олександр ПЕРЛЮК - Щоб стати поетом чи художником, треба мати талант банкіра.
Олександр ПЕРЛЮК - Щоб чесно заробити мільйон, спочатку треба нечесно щось приватизувати.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Романтика вітаїзму... це мистецтво першого періоду азіатського ренесансу. З України воно мусить перекинутися у всі частини світу...
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Камо грядеши", 1925 - Всі ці літературні всеукраїнські ЦК зовсім непотрібні для письменника. Справа не в літературному ЦК, а в літературі.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Думки проти течії", 1925 - Напружений, незломно-гордий,
Залізних імператор строф — Веду ці вірші, як когорти, В обличчя творчих катастроф. Євген МАЛАНЮК "Напис на книзі віршів", 1925 - В суботній час серед вітрів і піни
Так уродилась пісня України, — І в дальнє море — у суботній час — Вона зове і пориває нас. Максим РИЛЬСЬКИЙ "В суботу грає море...", 1926 - За всяку ціну ми мусимо вивести нашу літературу на широку європейську арену.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Листи", 1928
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|