Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгiршим.
Григорій СКОВОРОДА - ...помилки друзів ми повинні уміти виправляти або зносити, якщо вони не серйозні.
Григорій СКОВОРОДА - Добра, тобто справжня людина, завжди виносить добре із доброго скарбу серця.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нічого небезпечнiшого, нiж пiдступний ворог, але немає нічого більш отруйного вiд удаваного друга... Жоден диявол ніколи не приносить бiльше, нiж такі удавані друзi.
Григорій СКОВОРОДА - Побiльше думай і тоді вирiшуй.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Яке посієш, таке і пожнеш.
- Хто годен, той не голоден.
— ... той не холоден.
- Добре роби, добре й буде.
— ... як зле зробиш, то зле й буде.
- Добре роби, доброго й кінця дожидай.
- Як хто жиє, так йому і Бог дає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вітер у січні зі сходу несе добру погоду.
- Грім узимку - на сильні морози, блискавка - на бурю.
- Держись, Хома, іде зима!
- До завірюхи треба кожуха.
- Зима біла, та не їсть снігу, а все - сіно.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Все, що робиш, треба робити добре, навіть якщо чиниш безумство.
Оноре БАЛЬЗАК - Все, що чоловіки написали про жінок, має бути під підозрою, адже кожний з них одночасно суддя і сторона в суперечці.
Пулен де ла Барре - Всесвіт — це думка бога.
Фрідріх ШИЛЛЕР - Всесвітня історія – це сума всього того, чого можна було б уникнути.
Бертран РАССЕЛ - Всесвітня історія є сума всього того, чого можна було б уникнути.
Бертран Рассел
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Вже й олігарх метикує по-українськи: «Що б тут ще вкрасти?»
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Вибився в люди – тепер гірше звіра.
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙ - Вибори будуть прозорими, якщо протоколи про їхні підсумки скласти ще до того, як перший виборець вкине свого бюлетеня в прозору урну.
Володимир ШАМША - Вибори на носі: Мукачевим запахло.
- Вивчати культуру народу цікаво. Ще цікавіше – вивчати історію його боротьби.
Тарас БЕДНАРЧИК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Як спалахне серце кволе
Палом страчених надій,
Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1911 - Дорого зустрічей і тиха путь прощань,
Людська дорого, — просто стелься,
Відбивши на холодних рельсах
Огні ночей і дотики світань!
Микола БАЖАН
"Дорога", 1927 - І серце в путь мене веде,
І я не йти — не можу...
Микола БАЖАН
"Розмова сердець", 1928 - І знов обвугленими сірниками
на сірих мурах сірі дні значу,
і без кінця топчу тюремний камінь,
і туги напиваюсь досхочу.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"І знов обвугленими сірниками...", 1937 - А я між небом зоряним, одягнений в кожух,
і між землею сам надворі,
мов здавлений у палітурках двох, лежу,
ніде не читаних історій.
Тодось Осьмачка
"В Альпах", 1953
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
