Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хороший пастух знімає з овець вовну, а не шкіру.
Светоній. - Хто багато обіцяє, той не заслуговує довіри. Якщо надіятись на легке, то неодмінно буде багато труднощів.
Лао-цзи - Хто дурний і зрозумів це, той вже не дурень.
Публілій Сір. - Хто залишивши Вітчизну, зможе втекти від себе?
Горацій. - Хто мудрий?
– Той, хто у всіх чому-небудь навчається. Талмуд
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Їхать-їхать, та в зубах віхоть. (кажуть, як хто раз-в-раз каже "їхати", а ніщо в нього не приготоване, і бігає як дурне).
- Господи благослови! дай Боже час добрий!
- Щасти Боже!
- Хай Бог щастить — даруй Господи! (як рушають у дорогу).
- З Богом на биструю воду.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дівчина, як рожа.
- Дівчина, як сонечко.
- Дівчина, як тінь; ідеш за нею — втікав, від неї ідеш — доганяє.
- Дівчина, як у лузі калина.
- Дівчина, як яблуко наливчате у спасівку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Вони захищають свої помилки, немов своє родинне майно.
Джозеф Аддисон. - Вони не мають свободи преси, бо вважають, що флюгери керують вітром.
Людвіг Берне. - Воно, як маєш серце не з льодини, розп'яття — доля кожної людини.
Ліна Костенко. - Вороги видатного художника — серед художників, а не серед рядової публіки.
Джордж Бернард Шоу. - Вороги свободи не дискутують, вони перемагають вигуками й пострілами.
Вільям Ральф Індж.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Краще релігійне рабство, ніж безбожне хамство.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Критичний вік у жінки настає тоді, коли всі чоловіки видаються привабливими.
Василь КРАСНЮК - Куди дме вітер, підлабузники знають краще за синоптиків.
Юрій РИБНИКОВ - Кумира створюють, щоб зробити з нього цапа-відбувайла.
Юрій РИБНИКОВ - Лаври переможця вінчають одну голову, тягар поразки лягає на плечі багатьох.
Валентин ШУЛЬГА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой співав я: "Буде жити
Наше слово, буде!" Чи живе ж воно у тебе, Безталанний люде? Пантелеймон КУЛІШ "Старець", 1861 - Ой співав би на ввесь голос —
Нікому співати! Пантелеймон КУЛІШ "Старець", 1861 - Віщуванням новим
Серце моє б'ється, — Через край із серця Рідне слово ллється... Пантелеймон КУЛІШ "Заспів", 1862 - Чи довіку ж, браття,
Будемо мовчати? Благословіть мені кобзу Німую узяти! Пантелеймон КУЛІШ "До братів на Вкраїну", 1862 - Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває,
Той у грудях не серденько, тільки камінь має. Сидір ВОРОБКЕВИЧ "Рідна мова", 1869
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|