Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Важко самобутньо виразити загальноприйняті речі.
Горацій - Великі обіцянки зменшують довіру.
К. Флакк. - Вести ненавчених людей на війну – означає їх занапастити.
Конфуцій - Винний боїться закону, невинний — долі.
Публій Сір. - Вільним я вважаю того, хто ні на що не надіється і нічого не боїться.
Демонакт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Раз збрехав, а на вік брехуном став.
- Раз кахикнула, трьох панків прикликнула; вдруге кахикнула пятьох прикликнула.
- Раз на віку спіткнешся, та й те люди побачать.
- Раз,та гаразд.
- Раки перед негодою виходять на берег.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Якщо півень влітку заспівав раніше 9 години вечора - на дощ.
- Вересень слухає погоду січня.
- Восени багач, а навесні прохач.
- Восени день блисне, а три кисне.
- Восени і в горобця є питво.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Люди прекрасно вміють зберігати секрети, яких не знають.
Уїнстон Черчілль - Я люблю свиней. Собаки дивляться на нас знизу вгору, кішки — зверху вниз. Лише свині дивляться на нас як на рівних.
Уїнстон Черчілль - Війна — це коли за інтереси інших гинуть абсолютно безвинні люди.
Уїнстон Черчілль - Найвеличніший урок життя в тому, що і дурні бувають праві.
Уїнстон Черчілль - Набагато краще підкупити людину, ніж убити її, та й бути підкупленим набагато краще, ніж убитим.
Уїнстон Черчілль
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хто проти нас – ті вже з нами!
Олександр ПЕРЛЮК. - Царі знищували народ під виглядом турботи про нього.
Юрій РИБНИКОВ - Це ж з якою нестямою деякі народні обранці повинні тиснути на кнопки, щоб стати мільйонерами.
Олександр ПЕРЛЮК. - Це спроба посіяти яблуко розбрату!
Віктор ЮЩЕНКО - Це у них доводиться за все платити, у нас – переплачувати.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І знаю тільки те,
що треба пісню, наче тінь, нести з собою,
що треба йти, невпинно йти
назустріч мертвій тишині
за зовом вітру — за зовом ночі,
аж попіл сну засипле очі.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про перстень молодості", 1934 - Та на зорі,
В золотаву пору
Птиці зелені
Рвонулись вгору.
Тільки злетіть
Не змогли, не зуміли:
Тісно було,
Переплутались крила.
Ліна КОСТЕНКО
"Папороть", 1957 - Сонце низенько, вечір близенько —
Вийди до мене, моє серденько!
Ой вийди, вийди та не барися,
Моє серденько розвеселиться.
Лірично-побутова пісня - Ой не світи, місяченьку, не світи нікому
Тільки світи миленькому, як іде додому
Світи йому ранесенько та й розганяй хмари
А як же він іншу має, то зайди за хмари.
Лірично-побутова пісня - Жили ми з тобою, як голубів пара,
Тепер розійшлися, як чорная хмара.
Лірично-побутова пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
