Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Живи так, начебто ти зараз мусиш попрощатися з життям, начебто час, залишений тобі, є несподіваним подарунком.
Марк АВРЕЛІЙ - Жити правильно — доступно всім, жити довго — нікому.
СЕНЕКА - Жити, Луцилій, значить – боротись.
Луцій Анней СЕНЕКА - Жити, не розраховуючи на тисячі років. Нависає неминучість. Поки живий, поки можна — стань добрим.
Марк АВРЕЛІЙ - Життя довге, якщо воно повне… Будемо вимірювати його вчинками, а не часом.
СЕНЕКА Луцій Анней Молодший
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Цигану літо, що грішнику рай.
- Цим очам не перший базар, а вже третій ярмарок.
- Цить, моя мила, щоб ти воза не побила.
- Цитьте жаби, я ваш пан.
- Ціле літо косив сіно, а за вечір коза з'їла.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Весна люба, ах, прийшла! Зима люта, ах, пройшла!
Уже сади розцвіли і солов'їв навели.
Григорій Сковорода
"Весна люба, ах, прийшла!", 1760-і рр. - Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться;
О, як болить моє серце, а сльози не ллються.
Іван Котляревський
"Наталка Полтавка", 1819 - Там колодязь студененький,
А дуб воду тягне;
Не так щастя, як той води
Моя душа багне.
Маркіян Шашкевич
"Підлисє". 1830 - Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
Тарас Шевченко
"Причинна", 1837 - По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Тарас Шевченко
"Тополя", 1839
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Шлюб — це суспільний інститут, що дозволяє чоловіку й жінці одержати максимальну насолоду при ролученні.
Северин Барбаг - Шлюб — це угода, умови якої щодня переглядаються і затверджуються заново.
Брижит БАРДО - Шлюб — це ціна, яку чоловіки платять за секс; секс — ціна, яку жінки платять за шлюб.
NN - Шлюб — це чудо перетворення поцілунку із задоволення в обов’язок.
Хелен Роуленд - Шлюб буває двох видів: коли чоловік цитує дружину і коли дружина цитує чоловіка.
Кліффорд Одетс
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо вас дуже просять висловити свою думку, – це означає, що вона вже відома.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо жінка мовчить, – це перша ознака того, що зараз вона щось скаже.
Олександр ПЕРЛЮК - Розумного одразу видно, дурного одразу чутно.
Олександр ПЕРЛЮК - Холостяк – це мужчина, замучений щастям.
Олександр ПЕРЛЮК - Ми б так багато не говорили, якби нас не чекало стільки справ.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, —
Примружились гаї, замислились оселі
Ах, серце, пий!
Повітря — мов прив'ялий трунок.
Це рання осінь шле поцілунок
Такий чудовий та сумний.
Павло ТИЧИНА
"Квітчастий луг...", 1915 - Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі.
Павло ТИЧИНА
"Ой не крийся, природо..." - Гаї шумлять —
Я слухаю.
Хмарки біжать —
Милуюся.
Милуюся — дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Павло ТИЧИНА
"Гаї шумлять...", 1918 - Я чую пісню, мов крізь сон
Далекий Черемош гуркоче;
Мені вчувається щоночі
Той шелест листя, шум сосон.
Дмитро Загул
"Я чую пісню", 1919 - Ти давню праосінь нагадуєш мені:
Берегових грабів грезет і злотоглави,
Повітря з синього і золотого скла
І благодатний дар останнього тепла...
Микола Зеров
"Праосінь", 1924
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
