Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо будете жити в любові між собою, і Бог буде з вами, і підгорне від вас ворогів ваших, і будете мирно жити. Та коли в ненависті будете жити, в сварках і міжусобицях, то самі загинете, і землю батьків, і дідів своїх погубите, яку здобули трудом великим.
«Повість минулих літ» - Все в любові відбувається. Заради любові й гріхи розсипаються.
«Повість минулих літ» - Согрішили – і покарані, як согрішили – так і страждаємо.
«Повість минулих літ» - Ми, люди, грішні і смертні, і якщо нам хтось зло зробить, то хочемо стерти його і кров пролити негайно.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Й малими ділами можна заслужити милість Божу.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як ластівка з ластівятами.
- Коли та корова своє теля лиже.
- Дивіться на нього сегодня, бо завтра не дотовпитесь.
- Цілуй чоловіче дитину, бо на ярмарку не дотовпишся!
- Чужі діти череваті й головаті і багато їдять, а вже мої — як паненята.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пишається, як порося на орчику.
- Пишається, як свиня в берлозі.
- Пише, як курка лапою.
- Пише, як мак сіє.
- Пишна, як калина.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Якщо хочеш вчинити мудро, запитай думку дружини, вислухай її і зроби навпаки.
Гарун-аль-Рашид - Якщо хочеш довідатися, що думає про тебе твій знайомий, розлюти його.
Олівер Уенделл Холмс - Якщо хочеш нажити ворогів, спробуй що-небудь змінити.
Вудро Вільсон - Якщо це мистецтво, то воно не для всіх, а якщо воно для усіх — це не мистецтво.
Арнольд Шенберг - Якщо я брешу, я ображаю себе більшою мірою, ніж того, про кого збрехав.
Мішель МОНТЕНЬ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Бережи совість. Все інше збереже вона.
Леонід СУХОРУКОВ - Чорною буває і вдячність.
Леонід СУХОРУКОВ - У злопам’ятного завжди склероз на добро.
Леонід СУХОРУКОВ - Демагог – це той, хто вміє називати ті ж самі речі багатьма іменами.
Леонід СУХОРУКОВ - Тим у кар’єрі подавай сходи, а тим – ще й поручні.
Леонід СУХОРУКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Щоби вам не судилась найтяжча судьба,
Найстрашніша клятьба — полюбити раба! Іван ФРАНКО "На ріці вавілонській — і я там сидів...", 1902 - Але Бог добрий, простить людям, хоч як вони його гнівають, хоч мордують одні одних, убивають, ошукують, присягають фальшиво, крадуть. Він все ще добрий для них.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Ми люди, що знаємо лиш землю!Вона чорна та й руки наші почорніли від неї, та проте вона свята.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Дні числить Бог, а ми маємо лиш на голові те, аби їх прожити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля". 1902 - Панська ласка лише до порога, а там — "марш за двері".
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|