Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Розум — бог для кожного.
Геракліт Ефеський. - Своєю силою закони зобов'язанi правам.
К. Гельвецiй. - Скільки людей, стільки й думок.
Теренцій. - Слово є образ діла.
Солон. - Сміливість — початок перемоги.
Плутарх.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як грошей нема, то й друзів катма.
- Як депутатом став Гаврило — наїв живіт, немов барило.
- Як до нас на храм Клим, то ще й восьмеро дітей з ним. А як ми до нього, то вистачить і одного.
- Як до роботи — дитина, а як заміж — дівка.
- Як дуже голоден, то добра робити не годен.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Потрібний, як сіль в оці.
- Потрібний, як собаці другий хвіст.
- Потрібний, як собаці п'ята нога.
- Потрібний, як торішній сніг.
- Потрібний, як у возі п'яте колесо.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Дурість і марнославство — нерозлучні подруги.
П’єр Огюстен Бомарше - Дурість не звільняє від необхідності мислити.
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Дурість не могли перемогти навіть боги.
Йоганн Фрідріх Шіллєр - Дурість ніколи не переходить межі: де ступить, там її територія.
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Дурість служить розумові точилом.
Вільям ШЕКСПІР
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Як хочеш від людей шаноби,
Любов і гнів бери у путь. Максим РИЛЬСЬКИЙ - Щасливий воїн, що во ім’я миру
Свою підносить бойову сокиру, Во ім’я правди кривду тне з плеча! Максим РИЛЬСЬКИЙ - Правила для всіх однакові, тільки винятки різні.
Данило РУДИЙ - Сміх продовжує життя, насмішки – вкорочують.
Данило РУДИЙ - Народитися можна тільки раз, перероджуватися – скільки завгодно.
Данило РУДИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Голосно жалібно співає.
"Дума про смерть козака-бандуриста" - Я музу кличу не такую:
Веселу, гарну, молодую. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало, Як свою дитину?.. Тарас ШЕВЧЕНКО "Думи мої, думи мої...", 1839 - Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас, — Де ж мені вас діти? В Україну ідіть, діти! В нашу Україну, Попідтинню, сиротами, А я — тут загину. Тарас ШЕВЧЕНКО "Думи мої, думи мої...", 1839 - Отакий-то Перебендя,
Старий та химерний! Заспіває весільної, А на журбу зверне. Тарас ШЕВЧЕНКО "Перебендя", 1839
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|